Ухвала суду № 24848373, 21.06.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2012 р.Справа № 2-а-1353/09/1470

Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача -судді Стас Л.В.

суддів- Турецької І.О., Косцової І.П.

за участю секретаря - Ридванської Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алевайнсе -Україна»до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень -рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Алевайнсе - Україна», звернувся до адміністративного суду, про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 31.03.08р. №0000022200/0, податкового повідомлення-рішення від 31.03.08р. №0000012200/0, рішення ДПА у Миколаївської області від 26.06.08р. №1755/10/25-014 про результати розгляду повторної скарги (в частині донарахування штрафної (фінансової) санкції 35,80грн.) та податкового повідомлення-рішення від 02.07.08р. №0000032200/2. 24.10.2008 року позивачем збільшено позовні вимоги, а саме позивач, додатково до вимог зазначених вище, просить суд визнати протиправним податкове повідомлення-рішення від 31.03.08р. №0000652300/0; визнати протиправними рішення ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва про результати розгляду первинної скарги від 05.06.08р. №5048/10/25-016, рішення ДПА у Миколаївської області від 24.07.08р. №1997/10/25-014 про результати розгляду повторної скарги та рішення ДПА України про результати розгляду скарги від 10.10.08.№ 9831/6/25-0115.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року -позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 31.03.08р. №0000022200/0, 31.03.08р. №0000012200/0, від 02.07.08р. №0000032200/2 від 31.03.08р. №0000652300/0.

В апеляційній скарзі, Державна податкова інспекція у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду від 18.10.2011 року -скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши

законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної

скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до: податкового повідомлення-рішення від 31.03.08р. №0000022200/0, визначено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств у сумі 62280,00 грн. (код платежу 11020500), з яких 20760,00 грн. за основним платежем, 41520,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; податкового повідомлення-рішення від 31.03.08р. №0000012200/0 визначено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств у суму 856 грн (код платежу 11021000), з яких 686 грн. 00 коп. за основним платежем, 170 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; податкового повідомлення-рішення від 02.07.08р. №0000032200/2 визначено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств у суму 35,80 грн. (код платежу 11021000), з яких 35,80 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; податкового повідомлення-рішення від 31.03.08р. №0000652300/0, визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 240499,00 грн. (код платежу 14010100), з яких 160305,00 грн. за основним платежем, 80194,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Зазначені податкові повідомлення рішення прийняті на підставі Акту від 20.03.08р. №477-23-31946476 «Про результати виїзної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Алевайнсе -Україна»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.04р. по 31.09.07р.»

Як зазначено в Акті перевірки перевіряючими встановлено що ТОВ «Алевайнсе Україна»в порушення пункту 1.21 статті 1, підпунктів «а»- «в») пункту 13.1, пункту 13.2 статті 13 Закону України від 28.12.94р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в частині, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Крім того, в якості обставин, якими обґрунтовано наявність факту порушення податкового законодавства в Акті перевірки зроблені посилання на те, що ТОВ «Алевайнсе Україна»у ході перевірки не було надано довідок, які підтверджують, що нерезидент є резидентом країни, передбачених Постановою КМУ від №470 «Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування», що стосується оподаткування доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України за 2004, 2005, 2006 роки. Таким чином, зроблено висновок про відсутність у позивача права на застосування положень міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування при виплаті доходу з джерелом його походження з України на користь нерезидента України.

На даному висновку ґрунтується податкове повідомлення рішення від 31.03.08р. №0000022200/0, яким позивачу донараховано податкове зобовязання з податку на прибуток підприємства у сумі 62280,00 грн. (код платежу 11020500), з яких 20760,00 грн. за основним платежем, 41520,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємий період Позивачем здійснювалась виплата доходу з джерелом його походження з України на користь нерезидента України, а саме: дивідендів - на підставі Протоколу №2 від 10.05.2005 року Загальних Зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Алевайнсе Україна»; процентів на підставі Угоди про надання кредиту №1 від 01.06.2003р.; роялті на підставі Ліцензійного договору про передачу права на використання торгівельної марки від 12.01.2005 року, Ліцензійного договору про передачу права на використання торгівельної марки від 05.01.2006 року та Ліцензійного договору про передачу права на використання торгівельної марки від 02.01.2007 року.

Нерезидентом, на користь якого здійснювалось вищезазначені виплати, є компанія «Алевейнсе Голдинг Б.В.»(Королівство Нідерланди).

Законом, що визначає, зокрема платників податку на прибуток підприємств, зокрема нерезидентів України, базу, об'єкт та ставку оподаткування є Закон України від 28.12.1994р., №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції Закону України №283/97-ВР від 22.05.97р.).

Положеннями статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлені правила оподаткування доходу, отриманого нерезидентом України з джерелом його (доходу) походження з України.

Разом з тим, пунктом 18.1 статті 18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлені спеціальні правила з оподаткування податком на прибуток підприємств, а саме, якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до пункту 1 статті 15 Закону України від 29.06.04р. №1906-IV "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права. Відповідно, укладені і належним чином ратифіковані міжнародні договори України становлять невід'ємну частину національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Імперативною нормою статті 19 Закону України від 18.02.97р. №77/97-ВР "Про систему оподаткування" встановлено, що якщо міжнародним договором України, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містять закони України про оподаткування, то застосовуються правила міжнародного договору.

02.11.1996 року набрала чинності для України Конвенція, укладена між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, яка була ратифікована Верховною радою України Законом України «Про ратифікацію Конвенції між Україною і Королівством Нідерланди про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно»від 12.07.1996р. №332/96-ВР.

Відповідно до положень статті 4 Конвенції під терміном "резидент Договірної Держави" розуміється будь-яка особа, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місцеперебування, місця управління, місця реєстрації або іншого аналогічного критерію.

Крім того, судом встановлено, що нерезидент, про якого йде мова на стор. 44, 45 Акту перевірки (якому Товариство здійснювало виплату доходів з джерелом їх походження з України) з 7 травня 1992 року являється резидентом Королівства Нідерландів за критеріями передбаченими ст. 4 Конвенції (місце реєстрації).

Зазначену вище обставину підтверджують належним чином легалізовані витяги з торгівельного реєстру Торгівельно-промислової палати центральної частини провінції Гелдерланд від 25.03.2004 року, від 09.06.2005 року, від 23.01.2006 року; від 01.03.2007 року, Посвідка про країни пропису від 06.07.07 р.

Той факт, що Товариство під час оподаткування доходів нерезидента застосовувало ставки, встановлені відповідними нормами вказаної вище Конвенції підтверджується змістом, зокрема, Актом перевірки.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з посиланням суду стосовно того, що доводи Позивача спростовують доводи Відповідача щодо неправомірного застосування Позивачем положень Конвенції, а саме застосування положень Конвенції до правовідносин з виплати доходу на користь нерезидента України, з джерелом його походження з України, а також застосування ставок податку на прибуток передбачених Конвенцією відносно доходів (дивідендів, процентів, роялті) виплачених на користь компанії-резидента Королівства Нідерландів, з джерелом їх походження з України.

Враховуючи те, що судом вірно встановлено протиправність доводів Відповідача щодо заниження податку на доходи нерезидентів, отриманих нерезидентом із джерелом походження з України у сумі 20760,00 грн. в т. ч. за 2005 рік 7950грн., за 2006 рік 12810 грн., відтак є протиправним застосування штрафних санкцій у розмірі 41520,00 грн. передбачених підпунктом 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-III (Закону №2181).

Щодо оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 31.03.08р. №0000012200/0, яким визначено позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств (код платежу 11021000) у суму 856 грн., з яких 686 грн. 00 коп. за основним платежем, 170 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, слід зазначити наступне.

Під час проведення відповідачем перевірки правильності визначення суми валових витрат за ІІ кв. 2007 встановлено завищення валових витрат у розмірі 2745,45 грн. В якості обставин, якими Відповідач обґрунтовує наявність факту порушення податкового законодавства, в Акті перевірки зроблені посилання на підпункт 5.3.9 пункт 5.3 статті 5, підпункт 5.4.8 пункт 5.4 статті 5 Закону оподаткування прибутку підприємств, а також зазначено, що підприємством безпідставно включено до складу валових витрат за ІІ квартал 2007 року суму витрат по проживанню в готелі Сивака О.П., відрядженого до Німеччини на термін з 25.06.2007 по 28.06.2007р., (Наказ від 22.06.2007 року №19/2007) у розмірі 2754,45грн., не підтверджену відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

При цьому, абзацом другим підпункту 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»прямо визначено, що витрати на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), можуть бути включені до складу валових витрат платника податку лише за наявності підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді, зокрема, рахунків з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхових полісів тощо.

до перевірки було надано рахунок з готелю та інші визначені підпунктом 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»підтверджуючи документи, що підтверджують зв'язок відрядження з основною діяльністю Позивача, зокрема, посвідчення про відрядження №3 від 28.06.07р., виданого виконавчому директору підприємства Сивак О.П., відрядженому до Німеччини на термін з 25.06.07р. по 28.06.07р. та наказ №19/2007 від 22.06.07р., рахунок з готелю, який засвідчує вартість витрат на проживання.

З наказу вбачається, що виконавчий директор товариства Сивак О.П. був направлений у відрядження до Німеччини для налагодження технічних та комерційних двосторонніх зв'язків з суднобудування між ТОВ «Алевайнсе-Україна»та Групою компаній Акер Ярдс (Aker Warnemunde Operations GmbH), обговорення можливості підписання та умов підписання контрактів з будування суден на ВАТ «Дамен Шіпярдс Океан», Україна. Відтак мета відрядження повязана з напрямками господарської діяльністі Позивача.

Тому суд дійшов правильного висновку, що Відповідачем безпідставно включено до складу валових витрат за ІІ квартал 2007 року суму витрат по проживанню в готелі Сивак О.П., відрядженого до Німеччини у сумі 2745,45 грн., відтак і застосування штрафних санкцій у розмірі 170 грн. передбачених підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181 є протиправним.

Щодо оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 31.03.08р. №0000652300/0, яким Позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 240499,00 грн. (код платежу 14010100), з яких 160305,00 грн. за основним платежем, 80194,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, слід зазначити наступне.

За результатами проведеної перевірки правильності визначення суми податку на додану вартість відповідачем встановлено заниження позивачем податкових зобовязань з податку на додану вартість на суму 160305 грн.

Матеріали справи свідчать, що в якості обставин, якими обґрунтовано наявність факту порушення податкового законодавства (заниження скоригованого податкового зобовязання з ПДВ) в Акті перевірки та доповненнях до заперечень відповідача зроблені посилання на те, що надані до перевірки контракти про надання послуг з інжинірингу суден з нерезидентом Алевайнсе Норд Б. В. (Нідерланди) (контракти №17 від 14.01.2005 року, №15 від 14.04.2005 року, №20 від 14.04.2005 року, №21 від 01.08.2005 року, №22 від 01.12.2005 року, №23 от 05.01.2006 року, №24 від 05.01.2006 року, №27 від 12.05.2006 року та №29 від 02.01.2007 року не містять в собі адреси електронної скриньки (Е ), на яку мають бути відправлені результати передбачених контрактом послуг, та адреси електронної скриньки (Е ), з якої має бути здійснена відправка результатів передбачених контрактом послуг.

Надання послуг інжинірингу оформлюється актами здачі прийняття робіт (надання послуг), які не містять в собі інформації з якої саме електронної скриньки (Е ) було здійснено відправку результатів передбачених контрактом послуг, та на яку сааме Матеріали справи свідчать, що в якості обставин, якими обґрунтовано наявність факту порушення податкового законодавства (заниження скоригованого податкового зобовязання з ПДВ) в Акті перевірки та доповненнях до заперечень відповідача зроблені посилання на те, що надані до перевірки контракти про надання послуг з інжинірингу суден з нерезидентом Алевайнсе Норд Б. В. (Нідерланди) (контракти №17 від 14.01.2005 року, №15 від 14.04.2005 року, №20 від 14.04.2005 року, №21 від 01.08.2005 року, №22 від 01.12.2005 року, №23 от 05.01.2006 року, №24 від 05.01.2006 року, №27 від 12.05.2006 року та №29 від 02.01.2007 року не містять в собі адреси електронної скриньки (Е ), на яку мають бути відправлені результати передбачених контрактом послуг, та адреси електронної скриньки (Е ), з якої має бути здійснена відправка результатів передбачених контрактом послуг.

Надання послуг інжинірингу оформлюється актами здачі прийняття робіт (надання послуг), які не містять в собі інформації з якої саме електронної скриньки (Е ) було здійснено відправку результатів передбачених контрактом послуг, та на яку сааме електронну скриньку (Е ail) було здійснено відправку результатів передбачених контрактом послуг.

Документів, підтверджуючих перетин фахівцями ТОВ «Алевайнсе Україна»митного кордону України, з метою надання послуг за місцем реєстрації покупця нерезидента Алевайнсе Норд Б. В. (Нідерланди) до перевірки не надано.

У ході проведення перевірки, документи, які підтверджують факт надання послуг по інжинірингу за місцем реєстрації покупця нерезидента Алевайнсе Норд Б. В. (Нідерланди) не надано, а саме:

- документи, що підтверджують факт надання послуг по інжинірингу, передбачених контрактами, безпосередньо за місцем реєстрації покупця нерезидента Алевайнсе Норд Б. В. (Нідерланди) (накази про відрядження відповідних фахівців до Нідерландів, документи, підтверджуючі перетин фахівцями митного кордону України, тощо);

- відсутність угод, за якими передбачено надання послуг по підключенню (використанню) мережі Інтернет, документи, що підтверджують наявність електронної скриньки (Е il) в контрактах на інжиніринг та актах приймання здачі послуг по інжинірингу;

- документи, що підтверджують наявність спеціального програмного забезпечення, яке використовується для виконання послуг по інжинірингу, угоди на придбання програмного продукту, специфікацій програмного продукту, з визначенням ліцензій па право використання програмного забезпечення.

З вище зазначених доводів відповідач дійшов висновку, що фактично ТОВ "Алевайнсе Україна»здійснювались поставки послуг з інжинірингу, місце надання яких знаходиться на митній території України, відтак відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»здійснювались з дотриманням вимог Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р., №168/97-ВР, послуги, які надавались Позивачем, підлягали оподаткуванню на загальних підстава за ставкою 20 відсотків.

Матеріали справи свідчать, що між ТОВ «Алевайнсе Україна»(Україна) та ЗАТ «Алевайнсе Норд Б.В.»(Королівство Нідерланди) укладені контракти про надання послуг з інжинірингу суден №17 від 14.01.2005 року, №15 від 14.04.2005 року, №20 від 14.04.2005 року, №21 від 01.08.2005 року, №22 від 01.12.2005 року, №23 от 05.01.2006 року, №24 від 05.01.2006 року, №27 від 12.05.2006 року та №29 від 02.01.2007 року. Зі змісту послуг, які надавались за цими контрактами, суд дійшов правильного висновку, що послуги підпадають під термін "інжиніринг", визначення якого наведено в пункті 1.36 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Зі змісту контрактів вбачається, що ТОВ «Алевайнсе Україна»надавало послуги з інжинірингу суден, а саме: проведення конструкторського опрацювання проекту судна у відповідності до вимог класифікаційного товариства, з розробкою відповідних рекомендацій які у формі малюнків, діаграм, таблиць, індивідуальних креслень, пояснень повинні надсилатися Замовнику по мірі розробки електронною поштою та використовуються ним для розробки технічної документації для монтажу судна; провадження інженерно-технічного нагляд за монтажем електроустаткування та його підключенням з наданням рекомендацій щодо корегування та оформлення технологічної документації; проводження інженерно-технічний нагляд за пусконалагоджувальними роботами у період швартових та ходових іспитів, предявлення устаткування класифікаційному товариству та замовнику судна з наданням Замовнику консультації та рекомендації щодо корегування та оформлення робочої документації, яка передається їм на судно.

На підставі контрактів замовнику виставлявся рахунок фактура, на підставі якого з поточного рахунку замовника було проведено оплату першого етапу надання послуги, а саме конструкторського опрацювання проекту судна. Кошти було отримано на поточний рахунок ТОВ «Алевайнсе Україна».

Надання послуг з конструкторського опрацювання проекту судна розпочалося після отримання поштою підписаного зі сторони замовника Контракту і документації технічного проекту судна на жорсткому носії (компакт-диск) і тривало до підписання Акту здачі-прийняття робіт.

Підготовка рекомендацій проводилась інженерами відділу інженерно-технічного супроводження проектів в офісі підприємства, сканувалися і передавалися з поштової скриньки відділу інженерно-технічного супроводження проектів auengineer@damen-okean.com на поштову скриньку підприємства alewijnse@damen-okean.com. Після цього рекомендації у формі малюнків, діаграм, таблиць, індивідуальних креслень, текстових пояснень надавалися в офісі замовника шляхом їх передачі з поштової скриньки підприємства alewijnse@damen-okean.com на поштову скриньку менеджерів проекту, Мартіна Терпстри, е-mail m.terpstra@alewijnse.nl. Сандера Вейера, e-mail S.Weijer@alewijnse.nl), або на факс замовника +310512-549166. Зазначене твердження підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, зокрема, роздруківкою з бази даних контактів електронної пошти підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, аналогічно здійснювалось надання послуг по другому і третьому етапам. Оплата по другому та третьому етапу була отримана на поточний рахунок Позивача на підставі рахунків фактур, а факт надання послуг підтверджено актом здачі-прийняття робіт.

Усі акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) оформлювались ТОВ «Алевайнсе Україна»і надсилались на адресу замовника, який зі своєї сторони підписував документи і направляв їх на адресу підприємства. Акти зі сторони замовника підписувались виключно після ознайомлення з зауваженнями та пропозиціями, які надавались ТОВ «Алевайнсе Україна»за результатами проведеної їм роботи. Переважна більшість зауважень та пропозицій були прийняті замовником.

Судом встановлено, що надання послуг проводилось з використанням компютерної техніки та компютерних програм, які не потребують ліцензій, зокрема, Linux, Open office, Adobe Acrobat Reader. Зазначена обставина також відображена в Акті перевірки відповідача.

Наявність серверу www.alewijnse.nl і факсу з номером 0512-549166 підтверджується наявністю штампу замовника на сторінках контрактів. Наявність поштової скриньки Позивача підприємства підтверджується її зазначенням на штампі підприємства, який використовується у повсякденній діяльності підприємства з 2004 року (відбиток штампу в копії трудової книжки виконавчого директора підприємства сивак О.П. додається). Наявність у Позивача поштових скриньок також підтверджується Актом перевірки.

Згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з поставки послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

У звязку з прийняттям Закону України від 25.03.05р. №2505-IV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" внесено зміни до Закону України «Про податок на додану вартість», які значною мірою вплинули на визначення об'єкта оподаткування та на застосування ставки податку. Зокрема, внаслідок цих змін, об'єкт оподаткування при наданні послуг визначається виходячи з їх місця поставки. При цьому, місце поставки послуг, у свою чергу, має визначатися за правилами, встановленими пункту 6.5 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до підпункту «д»пункту 6.5 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість», при наданні послуг консультантами, інженерами, адвокатами, бухгалтерами, аудиторами, актуаріями (інших аналогічних послуг), в разі якщо покупці, яким надаються вищенаведені послуги, проживають за межами митної території України, місцем поставки послуг вважається місце реєстрації покупця або його постійного представництва, а за відсутності такого місця реєстрації - місце постійної адреси або постійного проживання.

При цьому Позивач вірно зазначив, що послуги, які являються предметом контрактів №17 від 14.01.2005 року, №15 від 14.04.2005 року, №20 від 14.04.2005 року, №21 від 01.08.2005 року, №22 від 01.12.2005 року, №23 від 05.01.2006 року, №24 від 05.01.2006 року, №27 від 12.05.2006 року та №29 від 02.01.2007 року, підпадають під термін "інжиніринг", визначення якого наведено в пункті 1.36 статті 1 Закону України від 28.12.94р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств". Обовязковими для Товариства умовами зазначених вище контрактів передбачено, зокрема те, що в процесі надання послуги Товариство надає замовнику консультації та рекомендації інженерно-технічного характеру. Для виконання зобов'язань по цим контрактам Товариство надає інженерів відповідної кваліфікації з складу інженерно-технічного відділу підприємства, тощо.

Таким чином, з огляду на приписи підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пунктів 6.1 та 6.5 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість», господарські операції Позивача, які є предметом перелічених в Акті перевірки контрактів, не є оподатковуваними ПДВ операціями, оскільки місцем їх поставки, згідно імперативу п. 6.5 Закону України «Про податок на додану вартість»та відповідних положень контрактів, укладених Товариством, вважається Королівство Нідерланди, а не митна територія України.

Таким чином, з огляду на викладене, суд дійшов правильного висновку, що оскаржуване податкового повідомлення-рішення від 31.03.08р. №0000652300/0, яким визначено 240499,00 грн. податкового зобовязання з податку на додану вартість (код платежу 14010100), з яких 160305,00 грн. за основним платежем, 80194,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, прийняте з порушенням чинного в Україні законодавства.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив всі обставини справи, прийняв постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алевайнсе -Україна»до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень -рішень -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з моменту виготовлення її в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: