Ухвала суду № 24848355, 14.06.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2012 р.

Справа № 2-а/1570/721/2011

Категорія:8,2,1

Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В.

Одеській апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді - Турецької І.О.

суддів –Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФАСТІМПЕКС»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 року задоволено позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ФАСТІМПЕКС»(надалі -ТОВ «ФАСТІМПЕКС») до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у Приморському районі м. Одеси) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 05 січня 2011 року за №0000012350/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що при умові підтвердження права на бюджетне відшкодування платник податку може прийняти за наслідками кожного звітного періоду, в якому є від’ємне значення податкового кредиту, самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з цього податку наступних податкових періодів.

Справа розглянута у порядку письмового провадження, у зв’язку з неявкою осіб, які беруть участь у справі.

З’ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено законне та обґрунтоване рішення, виходячи зі наступного.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що 23 грудня 2010 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси було складено Акт № 17376/23-5/34380660 про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «ФАСТІМПЕКС»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодах за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось у періоді жовтень 2009 року.

На підставі складеного Акту, ДПІ у Приморському районі м. Одеси було прийнято податкове повідомлення –рішення від 05 січня 2011 року № 0000012350/0, згідно з яким

ТОВ «ФАСТІМПЕКС»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 245 997 грн.

Висновки відповідача ґрунтувалися на тому, що ТОВ «ФАСТІМПЕКС»було заявлено бюджетне відшкодування ПДВ у червні 2010 року на суму 245 997 грн., яке виникло за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось у жовтні 2009 року, що не відповідає вимогам пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(надалі Закон - №168/97).

На думку відповідача, рішення про зарахування повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з цього податку наступних податкових періодів по сплаченому залишку від’ємного значення за жовтень 2009 року, повинно було відображатись у листопаді 2009 року, оскільки відповідно до пп. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону № 168/97 податковим періодом є один календарний місяць.

Колегія суддів вважає вірною правову позицію суду першої інстанції, щодо протиправності, прийнятого суб’єктом владних повноважень рішення про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що сума податкового кредиту позивача сформувалася за рахунок ПДВ, сплаченого митним органам.

Від’ємне значення включалось до складу податкового кредиту наступних податкових періодів починаючи з жовтня 2009 року. За наслідками кожного наступного звітного періоду сума податкового кредиту зменшувалась на відповідну суму податкового зобов’язання з ПДВ, що відображалось у податковій звітності.

Відповідно до положень пп.7.7.1, 7.7.2, 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише, в частині суми податку, фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Згідно п.п 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР, платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, у якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування, згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Суд першої інстанції правильно відхилив доводи позивача про обов’язок позивача подання разом з декларацією заяви про бюджетне відшкодування, яка оформлюється в довільної формі.

Відповідно до п.п. 7.7.4. п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та якій прийняв рішення про повернення йому повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Відповідно до п. 5.12.3. Наказу ДПА України № 166 від 30 травня 1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання», значення рядка 4 Розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з ПДВ) переноситься до рядка 25 податкової декларації за поточний звітний податковий період.

Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у наступних податкових періодів) така сума в повному розмірі вказується або в рядку 25.1, або в рядку 25.2 податкової декларації з податку на додану вартість.

При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з ПДВ).

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не дають підстав для висновку про неправильне застосування Одеськім окружним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись 195,197, ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200, ч. 1 п.1 ст. 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 року –залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФАСТІМПЕКС»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів із дня її отримання сторонами.

Доповідач –суддя І.О. Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова