Постанова № 24845882, 12.06.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2012 р. Справа № 1795/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Довгополова О.М., Коваля Р.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову господарського суду Хмельницької області від 05 серпня 2008 року у справі за адміністративним позовом приватного малого підприємства ,,Принцип" до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В :

22 лютого 2008 року приватне мале підприємство (ПМП) ,,Принцип" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати рішення державної податкової інспекції (ДПІ) у м. Хмельницькому про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0011662303/0/5346, № 0011672303/0/5348, № 0011662303/0/5347, № 0011642303/0/5349, № 0011632303/0/5350, № 0011622303/0/5351, № 0011612303/0/5352, № 0011602303/0/5353 від 13.12.2006 року.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 05 серпня 2008 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ДПІ у м. Хмельницькому подала апеляційну скаргу, оскільки вважає що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що перевірки були проведені у відповідності до вимог законодавства. Під час перевірок посадовими особами податкового органу достовірно встановлено порушення позивачем вимог Закону України ,,Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а тому рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій винесені правомірно.

З огляду на викладене, відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Оскільки особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до пункту 2 частини 1 статі 197 КАС України вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.

З матеріалів справи суд вбачає, що працівниками податкового органу в період з 28.11.2006 р. по 30.11.2006 р. проведено планові перевірки магазинів ПМП ,,Принцип" щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу.

На підставі висновків актів перевірок 13 грудня 2006 року ДПІ у м. Хмельницькому прийнято рішення про застосування до ПМП ,,Принцип" штрафних (фінансових) санкцій за порушення Закону України ,,Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

1. Так, перевіркою магазину „Принцип-25" (акт за № 22010732/2302/549/232) встановлено порушення п. 13 ст. 3 Закону № 265/95, а саме: невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків з денним звітом по РРО на суму 16,85 грн. та рішенням № 0011592303/0/5354 застосована фінансова санкція в сумі 84,25 грн . (в 5-ти кратному розмірі суми готівкових коштів на яку встановлено невідповідність).

2. Перевіркою магазину „Принцип-21" ( акт № 22010735/2302/550/232) встановлено порушення пунктів 11, 13 ст. 3 Закону № 265/95 , а саме : порушено режим попереднього програмування; невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків з денним звітом по РРО на суму 1,15 грн. та рішенням № 0011592303/0/5354 застосована фінансова санкція в сумі 90 грн. 75 коп. ( п'ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 85,00 грн. за порушення режиму попереднього програмування та 5,75 грн.-5-ти кратний розмір суми готівкових коштів на яку встановлено невідповідність

3. Перевірками магазинів „Принцип-26" ( акт № 22010746/2302/551/232) , „Принцип-23" (акт № 22010744/2302/552/232), „Принцип-24" ( акт № 22010753/2302/553/232), „Принцип-22" ( акт № 22010750/2302/554/232) встановлено порушення п. 11 ст. 3 Закону № 265/95, а саме: порушено режим попереднього програмування та рішеннями № 0011612303/0/5352, № 0011622303/0/5351, № 0011632303/0/5350, № 0011642303/0/5349 застосовано фінансові санкції в сумі 85,00 грн. по кожному рішенню.

4. Перевіркою магазину „Принцип-5" ( акт № 22010773/2302/563/232) встановлено порушення пунктів 5, 11 ст. 3 Закону № 265/95 та ст.7 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", а саме : використання незареєстрованої належним чином книги обліку розрахункових операцій; порушено режим попереднього програмування ; порушено порядок використання торгового патенту, який знаходився в папці з документами.

Рішенням № 0011652303/0/5346 застосовано фінансові санкції в розмірі 340,00 грн. за використання незареєстрованої належним чином книги обліку розрахункових операцій та 85,00 грн. за порушення режиму попереднього програмування.

Рішенням № 0011662303/0/5347 за порушення використання торгового патенту (торговий патент знаходився в папці з документами) застосована фінансова санкція в розмірі місячної вартості торгового патенту в сумі 220,00 грн..

5.Перевіркою магазину „Принцип-7" ( акт № 22010772/2302/564/232) встановлено порушення пунктів 5, 11 ст. 3 Закону № 265/95, а саме: використання незареєстрованої належним чином книги обліку розрахункових операцій та порушено режим попереднього програмування.

Рішенням № 0011672303/0/5348 застосовано фінансові санкції в сумі 340,00 грн. за

використання незареєстрованої належним чином книги обліку розрахункових операцій та 85,00 грн. за порушення режиму попереднього програмування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем під час проведення перевірки не дотримана передбачена чинним законодавством України процедура проведення планових та позапланових перевірок господарської діяльності відповідача, а тому рішення не можуть базуватися на висновках неправомірно проведених перевірок та підлягають скасуванню.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що згідно копій наданих до матеріалів справи КОРО магазину „Принцип-5" зареєстрована 18.10.2004 року та розпочато 18.10.2004 року, КОРО магазину „Принцип-7 " зареєстрована 03.09.2004 року та відповідно розпочато 04.09.2004 року.

Також суд вказав, що торговий патент знаходився в магазині, а нотаріально посвідчена копія знаходилась на місці проведення розрахунків.

Суд першої інстанції вважає, що ведення за допомогою РРО обліку придбаних товарів і запасу товарів в торгівельній точці Законом про РРО не встановлено.

Тому суд дійшов висновку про відсутність порушення пунктів 5, 11 ст. 3 Закону № 265/95 та ст.7 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

Проте, такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, не відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального права і є помилковими.

Так, статтею 2 Закону України ,,Про державну податкову службу в Україні" встановлено, що завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону України ,,Про державну податкову службу в Україні" Державна податкова адміністрація України здійснює безпосередньо функції, пов'язані зі здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Правовий аналіз вказаних норм Закону України ,,Про державну податкову службу в Україні" свідчить про те, що органи державної податкової служби є уповноваженими державою органами для здійснення функцій контролю за контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

При цьому, підстави, порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок та умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до їх проведення наведені в ст.11-1 та 11-2 названого Закону.

Визначаючи правові наслідки недодержання вказаних вимог, законодавець передбачив право платника податків на недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки. Як вбачається з матеріалів справи, таким правом позивач не скористався, а відтак при фактичному допуску представників податкового органу до проведення перевірки відсутні підстави для скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій при доведеності вчиненого позивачем порушення.

При цьому, неправомірне, на думку позивача, проведення перевірки не може бути самостійною підставою для скасування рішення суб'єкта владних повноважень про застосування штрафних санкцій. Такою підставою може стати лише спростування висновків контролюючого органу про вчинення позивачем порушень, зафіксованих у акті перевірки.

На підставі викладеного, апеляційний суд визнає помилковими висновки суду першої інстанції щодо скасування оскаржених рішень податкового органу з підстав порушення процедури проведення перевірок.

Статтею 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР ,,Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: 5) у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України;

11) проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;

13) забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до ст.17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: 3) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну;

6) п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Згідно з ст. 22 Закону № 265/95-ВР у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Частиною 1 статті 7 Закону України від 23.03.1996 року № 98/96-ВР ,,Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (чинного на час виникнення спірних правовідносин)

визначено, що торговий патент повинен бути розміщений на фронтальній вітрині магазину, а у разі її відсутності - біля касового апарату. Торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.

Відповідно до ч.1 ст. 8 цього ж Закону суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть таку відповідальність: за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною першою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, апеляційний суд дійшов висвноку, щодо доведеності порушення позивачем наведених приписів законодавства.

Так, в акті перевірки магазинів „Принцип-21" та „Принцип-25" зафіксовано невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків з денним звітом по РРО відповідно на суми 1,15 грн. та 16,85 грн.. Акти підписано продавцями без зауважень та в своїх поясненнях продавці підтвердили дані факти порушень.

Таким чином, апеляційний суд вважає правомірним застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення п.13 Закону № 265/95-ВР.

В актах перевірок магазинів „Принцип-5" „Принцип-7" „Принцип-21" „Принцип-22" „Принцип-23" „Принцип-24" „Принцип-26" зафіксовано порушення режиму попереднього програмування, а саме: не ведеться в реєстраторах розрахункових операцій облік кількості товарів.

Факт відсутності попереднього програмування обліку кількості товарів позивач не заперечує, однак, не вважає це порушенням п. 11 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.

Оскільки п. 11 ст. 3 Закону № 265/95-ВР прямо передбачено обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості, апеляційний визнає порушенням зазначених приписів факти відсутності попереднього програмування обліку кількості товарів.

Таким чином, застосування податковим органом штрафних санкцій за вказане порушення також є правомірним.

В акті перевірки магазину „Принцип-5" зафіксовано відсутність торгового патенту на фронтальній вітрині магазину або біля касового апарату. Торговий патент знаходився в в кабінеті завідуючого магазином в папці з документами.

Доказів наявності на час проведення перевірки нотаріально посвідченої копії торгового патенту на відкритому та доступному для покупців місці позивач не надав, а тому апеляційний суд визнає правомірним застосування до позивача фінансових санкцій за порушення частини 1 статті 7 Закону України ,,Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

В актах перевірки магазинів ,,Принцип-5" та „Принцип-7 " зазначено, що книги КОРО зареєстровані 18.10.2004 року та 03.09.2004 року, а використовувались відповідно з 15.10.2004 року та 01.09.2004 року.

Апеляційний суд погоджується з висновками податкового органу щодо наявності порушення п.5 Закону № 265/95-ВР.

Однак, відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Штрафні (фінансові) санкції, встановлені законодавчими актами не з питань оподаткування, за своєю суттю є адміністративно-господарськими санкціями, які за визначенням частини першої статті 238 Господарського кодексу України можуть бути застосовані до суб'єктів господарювання уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності як заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків.

3 огляду на викладене такі санкції органами державної податкової служби можуть застосовуватись до суб'єктів господарювання протягом строків, визначених статтею 250 Господарського кодексу України для застосування адміністративно-господарських санкцій, тобто протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Порушення позивачем вчинено 01 вересня та 15 жовтня 2004 року, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій податковим органом прийнято 13 грудня 2006 року.

Таким чином, податковий орган прийняв рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій поза межами строків, установлених статтею 250 Господарського кодексу України, а тому апеляційний суд вважає протиправним застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення п.5 Закону № 265/95-ВР.

Підсумовуючи викладене, апеляційний суд визнає правильним позовні вимоги задовольнити частково, а саме: визнати незаконними та скасувати рішення податкового органу № 0011652303/0/5346 та № 0011672303/0/5348 в частині застосування штрафних (фінансових ) санкцій в сумі 340,00 грн..

Решта позовних вимог задоволенню не підлягає, оскільки вина позивача у вчиненні зазначених вище порушень повністю доведена в судовому засіданні, а тому суд визнає правомірними дії податкового органу щодо застосування штрафних (фінансових ) санкцій за вказані порушення.

Суд першої інстанції належної правової оцінки наведеним обставинам справи не дав, а тому дійшов помилкового висновку щодо задоволення позову в повному осбязі.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Оскільки суд першої інстанції при винесенні постанови допустився помилки в частині застосування норм матеріального права, апеляційний суд визнає правильним апеляцій скаргу задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Керуючись ст.195, ст. 197, п. 3 ч. 1 ст.198, п.4 ч.1 ст. 202, ст. ст. 205, 207, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому задовольнити.

Постанову господарського суду Хмельницької області від 05 серпня 2008 року у справі № 20/199-нА - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги приватного малого підприємства ,,Принцип" задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення державної податкової інспекції у м. Хмельницькому № 0011652303/0/5346 від 13 грудня 2006 року в частині застосування штрафних (фінансових ) санкцій в сумі 340,00 грн. та № 0011672303/0/5348 від 13 грудня 2006 року в частині застосування штрафних (фінансових ) санкцій в сумі 340,00 грн..

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

Р.Й. Коваль