ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2012 р. Справа № 8488/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Яворського І.О.,
суддів: Сапіги В.П., Хобор Р.Б.
з участю секретаря судового засідання Рибій Н.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет - Матс» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
У жовтні місяці 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова про наступне.
Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет - Матс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2011 року. За результатами перевірки складено Акт від 08 серпня 2011 оку № 24131/23-209/23275120. ДПІ у Галицькому районі міста Львова 22 серпня 2011 року у відповідності до вимог п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України було вручено посадовій особі ТзОВ «Маркет - Матс» під розписку податкові повідомлення-рішення: податкове повідомлення-рішення № 0001302321 від 22.08.2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 5073767 гривень, застосовано штрафні санкції у сумі 1268441 гривня 75 копійок, загальна сума - 6342208 гривень 00 копійок; податкове повідомлення - рішення № 0001312321 від 22 серпня 2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 4048455, застосовано штрафні санкції у сумі 1012113 гривень 75 копійок, загальна сума 5060568 гривень 75 копійок; податкове повідомлення-рішення № 0001322321 від 22 серпня 2011 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2010 року у розмірі 10 559 гривень 00 копійок.
Позивач не погоджується з вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями, виходячи з таких підстав.
Між ТзОВ «Маркет - Матс» та ТзОВ «Укроборонсервіс» був укладений Договір купівлі-продажу № 17-02-2009/1 від 17 лютого 2009 року та Договір купівлі-продажу №01/07-1 від 01 липня 2010 року про купівлю комплектів програмного забезпечення. Протягом 2010 року ТзОВ «Маркет - Матс» отримав від ТзОВ «Укроборонсервіс» програмне забезпечення на суму 24 354 081,60 гривень, в тому числі ПДВ 4 059 013,60 гривень, згідно накладних № УОС 181001 від 18.10.2010 року та УОС 101201 від 10.12.2010 року. Оплата ТзОВ «Маркет - Матс» здійснювалася в безготівковій формі. Господарські операції з отримання програмного забезпечення від ТзОВ «Укроборонсервіс» відображені підприємством у оборотно-сальдових відомостях по рахунку 631 - «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в жовтні, грудні 2010 року. Дані витрати віднесені до складу валових витрат та включені в декларації з податку на прибуток підприємства в Рядок 04.01 за ІV квартал 2010 року. Сума податкового кредиту з податку на додану вартість по операціях з придбання програмного забезпечення відображена в деклараціях з податку на додану вартість за жовтень та грудень 2010 року. Здійснення зазначених господарських операцій підтверджено усіма необхідними та належними документами визначеними чинним законодавством України, а станом на час виникнення спірних правовідносин, відомості про ТзОВ «Маркет - Матс» та ТзОВ «Укроборонсервіс» містились в Єдиному Державному реєстрі підприємств та організацій України, проти них не було порушено справу по банкрутство, товариства були зареєстрованими платниками податку на додану вартість.
З врахуванням викладеного вище, в уточнених позовних вимогах позивач просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення - рішення, в тому числі і за № 0001812321 від 01 листопада 2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 4485 гривень та застосування штрафних санкцій у сумі одна гривня 00 копійок, разом 4 486 гривень 00 копійок.
У запереченні на позов представник податкової інспекції зазначає, що господарські взаємовідносини між ТзОВ «Укроборонсервіс» та ТОВ «Сиріус 2005» є такими, які завідомо суперечать інтересам держави та суспільства, а саме - направлені на ухилення від сплати податків, оскільки ТзОВ «Сиріус 2005» не декларувало податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, тобто вчиняло умисні дії, направлені на ухилення від сплати податків.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2011 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано вказані вище податкові повідомлення-рішення. Суд першої інстанції, зокрема, вказав, що Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків і не ставить в залежність право віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Включення до складу податкового кредиту сум ПДВ є правом окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Стосовно висновку відповідача про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ТзОВ «Укроборонсервіс», суд зазначає, що до компетенції органу державної податкової служби не належить робити висновки про нікчемність правочину, оскільки такий має міститись у мотивувальній частині судового рішення у справах за позовами державної податкової служби про стягнення в доход держави коштів, одержаних за нікчемними правочинами.
Постанова суду першої інстанції оскаржена в апеляційному порядку Державною податковою інспекцією у Галицькому районі міста Львова. Апелянт, зокрема, зазначає, що господарські взаємовідносини між ТзОВ «Укроборонсервіс» та ТзОВ «Сиріус 2005» є такими, що завідомо суперечать інтересам держави та суспільства, а саме - направлені на ухилення від сплати податків, оскільки ТзОВ «Сиріус 2005» не декларувало податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, тобто вчиняло умисні дії, спрямовані на ухилення від сплати податків.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова. слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову залишити без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.
Матеріалами справи доведено, що дійсно між ТзОВ «Маркет - Матс» та ТзОВ «Укроборонсервіс» був укладений Договір купівлі-продажу № 17-02-2009/1 від 17 лютого 2009 року та Договір купівлі-продажу № 01/07-1 від 01 липня 2010 року про купівлю комплектів програмного забезпечення. Протягом 2010 року ТзОВ «Маркет - Матс» отримав від ТзОВ «Укроборонсервіс» програмне забезпечення на суму 24 354 081,60 гривень, в тому числі ПДВ 4 059 013,60 гривень, згідно накладних № УОС 181001 від 1810.2010 року та № УОС 101201 від 10.12.2010 року. Оплата ТзОВ «Маркет - Матс» здійснювалася в безготівковій формі. Господарські операції із отримання програмного забезпечення від ТзОВ «Укроборонсервіс» відображені підприємством у оборотно-сальдових відомостях по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в жовтні, грудні 2010 року. Дані витрати віднесені до складу валових витрат та включені в декларації з податку на прибуток підприємства в Рядок 04.01 за ІV квартал 2010 року .Сума податкового кредиту з податку на додану вартість по операціях з придбання програмного забезпечення відображена в деклараціях з податку на додану вартість за жовтень та грудень 2010 року. Здійснення зазначених господарських операцій підтверджено усіма необхідними документами. Станом на час виникнення спірних правовідносин відомості про ТзОВ «Маркет - Матс» та ТзОВ «Укроборонсервіс» містились в Єдиному Державному реєстрі підприємств та організацій України, проти них не було порушено справу про банкрутство, товариства були зареєстрованими платниками податку на додану вартість.
За змістом підпункту 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. У силу вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України»Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 61 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що податковий орган не має претензій до первинних документів ТзОВ «Маркет - Матс».
З приводу твердження органу ДПС про нікчемність спірних правочинів, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Придбане програмне забезпечення є вузькоспеціалізованим програмним забезпеченням (використання в тренажерах літаків) і виготовляти яке наявними власними силами ТзОВ «Маркет - Матс» не в змозі, так як необхідно збільшувати кількість штатних програмістів, проводити навчання існуючого персоналу з врахуванням специфіки виробництва. Крім того, таке твердження про нікчемність правочинів є втручанням в господарську діяльність позивача, одним із принципів якої є самостійне формування підприємцем програми діяльності, самостійний вибір постачальників і споживачів продукції, яка виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону (ст.44 Господарського кодексу України). Таке втручання заборонено суб'єктам владних повноважень (ст.6 ГК України) і тому не може виступати як аргумент про нікчемність спірних правочинів.
Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилам ведення податкового обліку.
На аркуші справи №204 знаходиться лист Виконуючого обов'язки Начальника Головного відділу податкової міліції СДПІ у місті Львові від 13 вересня 2011 року, згідно якого по матеріалах планової виїзної перевірки ТзОВ «Маркет - Матс» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, за результатам якої складено акт № 24131/23-209/23275120 від 08.08.2011 року та винесено податкові повідомлення-рішення № 0001312321 від 22.08.2011 року на суму 4 048 455,00 (основний платіж) гривень, з платежу по податку на додану вартість № 0001302321 від 22 серпня 2011 року на суму 5 073 767, 00 гривень (основний платіж) з платежу по податку на прибуток підприємств та № 0001322321 від 22 серпня 2011 року на суму 10 559,00 гривень щодо зменшення від'ємного значення ПДВ, відносно Директора ТзОВ «Маркет - Матс» винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи.
Суд першої інстанції вірно вказав, що між позивачем та ТзОВ «Сиріус 2005» жодних господарських операцій не відбувалося, висновок відповідача про пов'язаність відсутності фінансово-господарської діяльності ТзОВ «Сиріус 2005» з неправомірним включенням сум податкового кредиту позивача є безпідставним та необґрунтованим.
З приводу позиції органу ДПС про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ТзОВ «Укроборонсервіс» колегія суддів погоджується з тим, що до компетенції органу державної податкової служби не належить робити висновки про нікчемність правочину, так як такий має міститись у мотивувальній частині судового рішення у справах за позовами державної податкової служби про стягнення в доход держави коштів, одержаних за нікчемними правочинами.
Тому колегія суддів прийшла до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, оскільки вважає апеляційні вимоги неаргументованими.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2011 року в справі №2а-12245/11/1370 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий І.О. Яворський
Судді В.П. Сапіга
Р.Б. Хобор
Повний текст
виготовлено та підписано 18.06.2012 року
Судове рішення № 24845828, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.06.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-12245/11/1370. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: