Вирок № 24827790, 20.06.2012, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 1028/93/12.

1/1028/65/12.

ВИРОК

Іменем України

20 червня 2012 року Яготинський районний суд

Київської області, в складі;

Головуючого; судді Карпович В.Д.

При секретарі Микитенко В.В.

з участю прокурора Лещенко С.О.

потерпілого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

представника служби в справах дітей Яготинської РДА -Шевченко Л.П.

законного представника неповнолітнього підсудного- ОСОБА_12

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготині, справу по обвинувачення;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Медвин Богуславського району Київської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, жителя АДРЕСА_1 Яготинського району Київської області, судимого вироком Яготинського районного суду Київської області від 26.01.2011 року за ст.. ст.. 186 ч.3, 309 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі. Відповідно до ст.104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, із іспитовим строком на 2 роки, - в злочині передбаченого ст. 185 ч.2 КК України,-

Встановив:

1 грудня 2011 року близько 23 години 30 хвилин, ОСОБА_4 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на задньому пасажирському сидінні в салоні автомобіля «ВАЗ-2101»державний номерний знак НОМЕР_1, належний ОСОБА_1 та маючи корисливий мотив на викрадення чужого майна, таємно викрав мобільний телефон марки «Нокіа 2710» вартістю 960 грн. 00 коп. із сім-карткою мобільного оператора «Київстар»вартістю 27 грн. 00 коп. та чохол до мобільного телефону вартістю 36 грн. 00 коп., які знаходились в барсетці належній ОСОБА_1, та яка перебувала на задньому сидінні автомобіля.

В результаті крадіжки потерпілому ОСОБА_1 завдано матеріальної шкоди на загальну суму 1023 грн. 00 коп.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 вину в пред»явленому йому обвинуваченні визнав в повному обсязі та пояснив наступне:

1 грудня 2011 року у вечірній час він знаходився в селі Лемешівка Яготинського району. В цей момент до нього зателефонувала його сестра ОСОБА_5 та попросила підійти до будинку ОСОБА_6, де вона знаходилась на дні народження. Коли він прийшов до даного будинку то там побачив ОСОБА_1 із своєю дружиною. Перебуваючи в будинку він випив близько 100 грам горілки. Близько о 23 годині 30 хвилин всі почали збиратись додому і тоді він домовився із ОСОБА_1, що той підвезе його додому, так як їм було по дорозі. Після цього ОСОБА_1 із дружиною сіли спереду в салоні автомобіля «ВАЗ-2101»державний номерний знак НОМЕР_1, а він сів на заднє пасажирське сидіння. Коли вони почали їхати то він помітив на задньому сидінні із лівої від нього сторони шкіряну чоловічу «барсетку»темного кольору. Потім у нього виник умисел непомітно відкрити барсетку та подивитись, що знаходиться в середині із цінних речей, щоб в подальшому їх викрасти. Так як в салоні автомобіля було темно, і його ніхто не бачив, він взяв барсетку та переконавшись, що ніхто за ним не спостерігає, відкрив її. При огляді барсетки він помітив в середині якісь документи та мобільний телефон у чохлі. Документи він не брав, а вийняв лише із барсетки мобільний телефон у чохлі. Після цього він непомітно поклав мобільний телефон з чохлом до кишені своїх спортивних брюк, а барсетку зачинив та поклав на заднє сидіння у автомобілі. Доїхавши до сільської ради ОСОБА_1 зупинився, після чого він з ними попрощався та вийшов із салону автомобіля та пішов додому. Коли він зайшов до свого будинку, то дістав із кишені викрадений мобільний телефон у чохлі та роздивившись його побачив, що телефон був марки «Нокіа». Потім він вимкнув цей мобільний телефон та витягнув звідти сім картку та вставив до мобільного телефону свою сім картку, щоб в подальшому користуватися викраденим телефоном. Наступного дня він з викраденим телефоном поїхав в місто Київ, а через тиждень повернувся додому в село Лемешівка Яготинського району. Зайшовши до власного будинку він залишив викрадений мобільний телефон з чохлом на столі, щоб його змогла побачити бабуся та повернути викрадене майно ОСОБА_1 Потім він повернувся в місто Київ, де перебував до початку квітня 2012 року.

Крім визнання вини підсудним ОСОБА_4, його вина у вчинені злочину в судовому засіданні підтверджується наступними доказами:

Показами потерпілого ОСОБА_1 в тій частині, що 1 грудня 2011 року він керуючи власним автомобілем в с. Лемешівка Яготинського району підвозив в

якості пасажира ОСОБА_4 який знаходився на задньому сидінні салона

автомобіля. На задньому сидінні знаходилася його барсетка з власними документами та мобільним телефоном марки «Нокіа 2710»у чохлі.. Біля сільської ради ОСОБА_4 вийшов з автомобіля. Крім ОСОБА_4 на передньому пасажирському сидінні перебувала його дружина. ОСОБА_7 Приїхавши додому, він дістав з автомобіля барсетку, в якій виявив відсутність власного мобільного телефону марки «Нокіа 2710»у чохлі.

Показами законного представника неповнолітнього підсудного- ОСОБА_12 в тій частині, що ОСОБА_4 є її онуком. Після смерті батьків ОСОБА_4, вона є його опікуном та вони проживають разом в будинку по АДРЕСА_1 Яготинського району. В грудні 2011 року у вечірній час до неї додому прийшов ОСОБА_1 та повідомив, що ОСОБА_4 викрав у нього мобільний телефон. Після цього випадку ОСОБА_4 вдома не проживав, і тому вона не знала за яких саме обставин той вчинив крадіжку мобільного телефону. Через тиждень після цього, коли вона повернулась додому, то побачила на столі у веранді мобільний телефон у чохлі. Зрозумівши, що це може бути саме той телефон, який викрав її онук, вона хотіла віднести його до ОСОБА_1, але в той час у них нікого не було вдома. Через деякий час до неї додому приїхали працівники міліції та вилучили мобільний телефон, який вона знайшла у себе в будинку на столі.

Показами свідка ОСОБА_7 / оголошені в судовому засіданні / а.с. 25-27 / в тій частині, що 1 грудня 2011 року вона з чоловіком власним автомобілем за кермом якого перебував її чоловік ОСОБА_1, в с. Лемешівка підвозили ОСОБА_4, який знаходився на задньому сидіння в салоні автомобіля. Біля сільської ради в с. Лемешівка чоловік зупинив автомобіль де ОСОБА_4 вийшов з автомобіля та пішов в напрямку свого будинку. Крім ОСОБА_4 в їхньому автомобілі більше нікого не було і вони більше нікого не підвозили. Приїхавши додому її чоловік залишив автомобіль у гаражі, а коли забирав речі з салону автомобіля, то виявив, що із його барсетки зник мобільний телефон разом з чохлом. Вони зрозуміли, що телефон міг викрасти лише ОСОБА_4, коли вони підвозили його додому.

Показами свідка ОСОБА_8 в тій частині, що підсудний ОСОБА_4 є її братом. Про те, що ОСОБА_4 викрав мобільний телефон у ОСОБА_1 вона дізналась від своїх родичів.

Показами свідка ОСОБА_6 / оголошені в судовому засіданні а .с. 42 / в тій частині, що 1 грудня 2011 року в них в гостях були ОСОБА_1 із дружиною -ОСОБА_7, ОСОБА_9 із дружиною -ОСОБА_5 та ОСОБА_4. Близько 23 години 30 хвилин ОСОБА_1 з дружиною почали збиратись їхати додому. Також з ними поїхав ОСОБА_4, . Близько 2 години ночі їй зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що ОСОБА_4 викрав з його автомобіля мобільний телефон.

Показами свідка ОСОБА_10 в тій частині, що працює директором Лемешівської загальноосвітньої школи. ОСОБА_4 був учнем її школи, та за час навчання зарекомендував себе як проблемний учень, часто пропускав заняття в школі без поважних причин. В грудні 2011 року вона дізналась від жителів села Лемешівка Яготинського району, що ОСОБА_4 викрав мобільний телефон у ОСОБА_1. Після скоєння крадіжки ОСОБА_4 перестав відвідувати школу та по місцю проживання був відсутній.

Показами свідка ОСОБА_5 в тій частині, що ОСОБА_4 є її братом. 1 грудня 2011 року вона перебувала в гостях у своїх родичів до яких пізніше приїхали подружжя ОСОБА_1. Також там знаходився її менший брат ОСОБА_4, якого вона покликала в гості. В подальшому її брата ОСОБА_4 подружня пара ОСОБА_1 на своєму автомобілі підвезла до його помешкання. Коли вона прийшла додому, то їй зателефонувала ОСОБА_6 та повідомила, що ОСОБА_4 викрав у ОСОБА_1 мобільний телефон. Через декілька днів до неї прийшов ОСОБА_4 та повідомив, що дійсно викрав мобільний телефон у ОСОБА_1 Також він сказав, що на даний час викраденого телефону у нього не має. Після цього ОСОБА_4 зібрав свої речі поїхав до м. Києва.

Протоколом огляду місця події від 06.12.2011 року в тій частині, що в приміщенні Яготинського РВ ГУМВС України в Київській області у ОСОБА_11 вилучено мобільний телефон з чохлом, який напередодні викрав її онук ОСОБА_4. (а.с.9-10)

Протоколом відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_4 від 19.05.2012 року, під час якого останній показав при яких обставинах та звідки вчинив крадіжку мобільного телефону з сім карткою та чохлом.(а.с.66-67)

Протоколом пред'явлення предметів для впізнання потерпілому ОСОБА_1. від 16.01.2012 р., під час якого останній впізнав мобільний телефон, який був у нього викрадений. (а.с.33-34)

Рречовими доказами: мобільним телефоном марки 2710», сім карткою мобільного оператора «Київстар»та чохлом для мобільного телефону. (а.с.28-31)

Висновком судово-товарознавчої експертизи від 16.01.2012 року в тій частині, що станом на 01.12.2011 року вартість викраденого мобільного телефону з врахуванням відсотку зносу становить 960 гривень, вартість викраденої сім картки мобільного оператора «Київстар»становить 27 грн., вартість викраденого чохла до мобільного телефону становить -36 грн. (а.с. 37).

Таким чином, з в рахуванням в сіх доказів добутих та досліджених в судовому засіданні суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_4 органом досудового слідства за ст.. 185 ч.2 КК України кваліфіковано вірно, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна / крадіжку / вчинену повторно, / з врахуванням не погашеної та не знятої судимості за попереднім вироком /.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_4, суд враховує тяжкість скоєного злочину та особу підсудного, який раніше судимий та вчинив злочин під час проходження іспитового строку призначеного йому попереднім вироком, не працює, за місцем проживає та навчання характеризується посередньо, злочин скоїв в стані алкогольного сп»яніння та вважає, що міру покарання йому необхідно обрати у вигляді позбавлення волі.

Враховуючи, що підсудний ОСОБА_4 скоїв даний злочин під час проходження іспитового строку призначеного йому вироком Яготинського районного суду Київської області від 26 січня 2011 року, то остаточну міру покарання йому необхідно обрати відповідно до ст..71 КК України.

Керуючись ст.. ст. 323, 324 КПК України, суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ст.. 185 ч.2 КК України, та призначити йому покарання за цією статтею у вигляді, 2 років позбавлення волі.

Відповідно до ст.. 71 КК України, до призначеного покарання частково приєднати не відбуте покарання призначене йому вироком Яготинського районного суду Київської області від 26 січня 2011 року за ст.. ст.. 309 ч.1, 186 ч.3 КК України, та остаточно призначити покарання до відбуття, 4 роки 3 місяці / чотири роки три місяці / позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді підписки про невиїзд, змінити на тримання під вартою в СІЗО Київської області, Державного департаменту з питань виконання покарань, до вступу вироку в законну силу, взявши його під варту із залу суду.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту його затримання, а саме; із 20 червня 2012 року.

Речовий доказ; мобільний телефон марки OKIA 2710», сім картка мобільного оператора «Київстар», та чохол до мобільного телефону, які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_1, дозволити останньому використовувати їх за призначенням.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області протягом 15 діб починаючи; засудженим ОСОБА_4 з моменту отримання копії вироку, іншими особами, з моменту його проголошення.

Суддя Карпович В.Д.