Ухвала суду № 24826627, 26.03.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-9795/10/7/0170

26.03.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучерука О.В.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Санакоєвої М.А.

секретар судового засідання Мазнєв Ю.М.

за участю сторін: не з'явилися;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В. ) від 15.08.11 по справі № 2а-9795/10/7/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Декоста" (вул. Гагаріна 9/91,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95015)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.11.11 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Декоста" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0022152301/0 від 27.07.10р. про нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 289820,00грн. основного платежу та 140124,5 грн. штрафних санкцій.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0022162301 від 27.07.10р. про нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 584548,00 грн. основного платежу та 217738,2грн. штрафних санкцій.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Декоста"(АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гагаріна/Набережна імені 60 років СРСР, 9/91) 3,40грн. судового збору та 6800 грн. витрат на проведення судової економічної експертизи.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача та представник відповідача у судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез'явившегося сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами відповідача була здійснена документальна невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Декоста" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2010 р.

За результатами перевірки був складений акт перевірки №9731/23-7/83077206 від 15.07.2010р. (а.с.17-29) (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення ТОВ "Декоста"пп.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та заниження податку на додану вартість на суму 47855,00грн а також, вимог п.п.5.3.9. п.5.3. ст. 5 "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств за період з 2009 р. по 1 квартал 2010 р. на загальну суму 93920 грн.

На підставі встановлених порушень ДПІ в м. Сімферополі було прийнято податкове повідомлення-рішення №0022162301/0 від 27.07.10р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 802286,2 грн. у тому числі за основним платежем 584548,00 грн., за штрафними санкціями 217738,00грн. та податкове рішення №0022152301/0 від 27.07.10 р. яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 429944,5 грн. у тому числі за основним платежем 289820,00 грн., за штрафними санкціями 140124,5грн.

З акту перевірки вбачається, що податковим органом зафіксовано, що в період часу, який перевірявся, до складу валових витрат позивачем були віднесені витрати, які не підтверджені документами, обов'язок ведення і збереження яких передбачений правилами ведення податкового обліку, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 93920грн., у т.ч. за 1 півріччя 2009р. на суму 5267,00 грн., за 9 місяців 2009р. на суму 8013,00 грн., за 2009 р. на суму 21429,00 грн. за 1 кв. 2010р. на суму 72491,00грн.

Згідно акту перевірки, такий висновок обґрунтований тим, що посадовими особами ТОВ "Декоста"до перевірки, крім актів здачі-прийому робіт (надання послуг), не були надані документи: письмовий звіт про надання послуг, який має свідчити про те, що виконавець (Фірма "Капітель-Плюс", СПП "Строитель-Плюс"та КП "Альянс") у процесі надання послуг проводив певну роботу і одержав результати, які замовник ТОВ "Декоста"може використати в діяльності, яка направлена на отримання доходу. Також, до перевірки не надавались інші первинні документи, які свідчили би про факт виконання робот Фірмою "Капітель-Плюс", КП "Альянс"та СПП "Строитель-Плюс", і підтверджували зв'язок цих витрат з господарською діяльністю ТОВ "Декоста". Відтак, дані витрати призвели до збитковості підприємства, що не відповідає дійсності.

Крім того, зазначеним Актом встановлено заниження податкового зобов'язання з ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за березень 2010 р., на суму 47855 грн. Вказаний висновок зроблений на підставі виявлених порушень в оформленні податкових накладних ("не відображено, яку саме роботу, послугу оказували постачальники, у якому обсязі виконувались послуги, прізвища, ім'я по батькові робітників, які оказували послугу від постачальників та згідно чого склалась сума оплати, конкретно в обсягах яких наданих послуг")

У період, що перевірявся та на час прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень рішень були чинними Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР та Закон України "Про податок на додану вартість"3 квітня 1997 року N 168/97-ВР.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до положень п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", (в редакції, яка діяла на час проведення перевірки позивача та прийняття податкових повідомлень-рішень), господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пунктом 3.1 ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Статтею 5.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9. пункту 5.3. ст. 5 даного Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.п. 11.2.1. п. 11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»№ 996-XIV від 16.07.1999 р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що документальним підтвердженням понесених витрат є належно оформлені первинні документи: видаткові накладні постачальників (у разі придбання ТМЦ), акти прийому-передачі виконаних робіт або наданих послуг (у разі придбання робіт, послуг), або податкові накладні, виписані постачальником (підрядником, виконавцем), зареєстрованим як платник ПДВ.

Як зазначено в акті перевірки, нежитлові приміщення загальною площею 429,0 кв.м. на 1 поверсі 5-поверхового житлового будинку за адресою м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 9 / вул. Набережна, 91, в яких розміщений вбудований магазин, придбані ТОВ «Декоста»у ЗАТ «М'ясокомбінат «Сімферопольський»за договором купівлі-продажу.

Відповідно до копії Договору підряду № 948 від 01.03.2010 р. між ТОВ «Декоста»(Замовник) та КП «Альянс»(Підрядник). Предметом договору є проведення ремонту системи вентиляції в магазині «Яблуко»за адресою м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 9/91. Договірна вартість ремонтних робіт визначена в сумі 177940,00 грн. (п. 3.1 Договору).

На виконання Договору підряду Підрядником виконані роботи з ремонту системи вентиляції в магазині «Яблуко»за адресою м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 9 / 91, на загальну суму 177940,00 грн. (в т.ч. ПДВ 29656,67 грн.), що підтверджено Актом приймання виконаних будівельних робіт за березень 2010 р. (типова форма № КБ-2в, а.с. 42 - 43) і Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2010 р. (типова форма № КБ-3, а.с. 42). Оплата Підряднику за виконані ремонтні роботи здійснена готівкою в період з 08.04.2010 р. по 11.05.2010 р., що підтверджується фіскальними чеками КП «Альянс»на загальну суму 177940,00 грн., в т.ч. ПДВ 29656,67 грн.. Акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2010 р., підтверджує передачу результатів виконаних робіт Замовнику, містить всі необхідні реквізити первинного бухгалтерського документа, датований 31.03.2010 р., тому він є документальним підтвердженням права ТОВ «Декоста»на валові витрати по ремонтних роботах у сумі 148283,33 грн. (177940,00 - 29656,67) в 1-му кварталі 2010 р.

В матеріалах справи також є копія Договору оренди приміщення від 01.01.2007 р. між СПП «Строитель-Плюс»(Орендодавець) та ТОВ «Декоста»(Орендар). Предметом договору є строкове платне користування (оренда) приміщень загальною площею 310,66 кв.м. за адресою м. Сімферополь, вул. Глінки / Ж. Дерюгіної, 57-в/2-а. Пунктом 2.1 Договору передбачена мета оренди використання приміщень в господарській діяльності для розміщення офісу. Пунктом 7.1 Договору на Орендаря покладено обов'язок нести всі витрати з експлуатації об'єкта оренди. Додатковою угодою від 01.01.2009 р. щомісячний розмір орендної плати встановлено в сумі 10981,83 грн.

Виконання зазначеного Договору оренди в період з квітня 2009 р. по березень 2010 р. (період перевірки ДПІ) підтверджено Актами здачі-приймання робіт на загальну суму 145775,66 грн., в т.ч. ПДВ 24295,94 грн. (а.с. 59 - 95), якими підтверджено надання Орендодавцем Орендареві послуг оренди приміщень та комунальних послуг (енерго-, водо- і газопостачання). Оплата Орендодавцю за надані послуги здійснювалася безготівковим перерахуванням, що підтверджується платіжними дорученнями ТОВ «Декоста»на загальну суму 145294,47 грн.. Акти здачі-приймання робіт за період з квітня 2009 р. по березень 2010 р. підтверджують надання Орендареві послуг оренди, містять всі необхідні реквізити первинних бухгалтерських документів, тому вони є документальним підтвердженням права ТОВ «Декоста»на валові витрати по послугах оренди в сумі 121479,72 грн. (145775,66 24295,94) за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2010 р.

В матеріалах справи (а.с. 96) також є копія Договору № 21/373 від 01.01.2010 р. між ТОВ «Декоста»(Замовник) та Фірмою «Капітель-Плюс»(Виконавець).

При цьому, судом першої інстанції безперечно встановлено, що надання Виконавцем послуг за вказаним договором за березень 2010 р. підтверджено двостороннім Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № ДК-0000002 від 31.03.2010 р. (а.с. 98) на загальну суму 127100,00 грн., в т.ч. ПДВ 21183,33 грн. Оплата Виконавцю за послуги, надані в березні 2010 р., здійснена готівкою в період з 08.04.2010 р. по 26.04.2010 р., що підтверджується фіскальними чеками Фірми «Капітель-Плюс»на загальну суму 127100,00 грн. Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) за березень 2010 р., підтверджується надання послуг Замовнику, датований 31.03.2010 р., тому він є документальним підтвердженням права ТОВ «Декоста»на валові витрати по наданим послугам в сумі 105916,67 грн. (127100,00 - 21183,33) в 1-му кварталі 2010 р.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що висновки відповідача в акті перевірки про завищення валових витрат на суму 375682 грн. і заниження податку на прибуток на суму 93920,50 грн., викладені в Акті документальної перевірки ДПІ від 15.07.2010 р., не підтверджуються документами первинного бухгалтерського обліку ТОВ «Декоста»та спростовуються належними письмовими доказами у справі.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені Законом України "Про податок на додану вартість", який, як зазначалося вище, діяв на час проведення перевірки та прийняття оскаржуваних рішень. З положень даного закону вбачається наступне.

Пунктом 1.4. ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі. Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

У пункті 4.1. ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначалась виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, зазначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обовязкових платежів), згідно з законами України з питань оподаткування.

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

Відповідно до п.п.7.4.5. п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджувались податковими накладними чи митними деклараціями.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5. статті 5 вказаного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до положень п.п.7.2.1 . п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах утримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п. 7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Матеріали справи переконливо свідчать про те, що на момент подання позову, КП «Альянс», СПП «Строитель-Плюс»і Фірма «Капітель-Плюс»є зареєстрованими платниками ПДВ, мають право на виписку податкових накладних.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що податкові накладні оформлені належним чином, містять усі обов'язкові реквізити, виписані зареєстрованими платниками ПДВ, відповідають усім законодавчим вимогам до первинного документу податкового обліку, а відтак є підставою для включення до складу податкового кредиту ПДВ в загальній сумі 75135,94 грн., в тому числі: по КП «Альянс»29656,67 грн., по СПП «Строитель-Плюс»24295,94 грн., по Фірмі «Капітель-Плюс»21183,33 грн.

Судова колегія дослідивши зазначені податкові накладні, погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність порушень щодо їх форми та порядку заповнення.

Таким чином, висновки ДПІ в м. Сімферополі про донарахування ТОВ «Декоста»ПДВ в сумі 47855 грн., викладені в акті планової виїзної перевірки ТОВ «Декоста»№ 9731/23-7/33077206 від 15.07.2010 р. з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2010 р., не підтверджуються документами первинного податкового обліку ТОВ «Декоста».

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що по справі була проведена судова економічна експертиза, до матеріалів справи долучено висновок експерта №125/10 від 19.07.2011р. (а.124-137), на вирішення судової економічної експертизи поставлені запитання чи підтверджуються документами первинного та податкового обліку ТОВ «Декоста»висновки ДПІ в м. Сімферополі, викладені в акті планової виїзної перевірки ТОВ «Декоста»№ 9731/2307/33077206 від 15.07.2010 р. з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2010 р., про донарахування ТОВ «Декоста»податку на прибуток в сумі 584548 грн. та чи підтверджуються документами первинного та податкового обліку ТОВ «Декоста»висновки ДПІ в м. Сімферополі, викладені в акті планової виїзної перевірки ТОВ «Декоста»№ 9731/2307/33077206 від 15.07.2010 р. з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2010 р., про донарахування ТОВ «Декоста»ПДВ в сумі 289820 грн.

Відповідно до висновку експерта №125/10 від 19.07.2011р. наданими документами бухгалтерського та податкового обліку висновки про завищення валових витрат на суму 375682 грн., заниження податку на прибуток на суму 93920,50 грн. та про донарахування ТОВ «Декоста»ПДВ в сумі 47855 грн. викладені в акті планової виїзної перевірки ТОВ «Декоста»№ 9731/23-7/33077206 від 15.07.2010 р. з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2010 р. не підтверджуються.

Таким чином, висновки суду першої інстанції підтверджуються також і висновком експерта №171/10 від 27.04.2011р.

Також, слід звернути увагу, що актом перевірки встановлено загальне завищення валових витрат в сумі 375682 грн. (121481 + 105917 + 148284), заниження податку на прибуток обчислено в сумі 93920,50 грн. (375682 * 25%).

В той час, в податковому повідомленні-рішенні № 0022162301/0 від 27.07.2010 р. вказана сума основного платежу 584548 грн.,

Отже, в повідомленні-рішенні № 0022162301/0 від 27.07.2010 р. нараховані податкові зобов'язання, розмір яких не ґрунтується на виводах відповідного акту перевірки.

Крім того, слід зазначати, що завищення податкового кредиту перевіркою обчислено в розмірі 75392 грн., в той час, арифметична сума ПДВ від вартості робіт (послуг) цих постачальників становить 75135,94 грн. (29656,67 + 24295,94 + 21183,33).

Також, перевіркою обчислена загальна сума заниження ПДВ у розмірі 47855 грн., проте цією ж перевіркою встановлено завищення податкового кредиту у сумі 75392 грн та залишок від'ємного значення за останній місяць, що передує періоду перевірки 33982 грн., відтак загальна сума заниження ПДВ має бути встановлено у розмірі 41410 грн.

В податковому повідомленні-рішенні № 0022152301/0 від 27.07.2010 р. вказана сума основного платежу 289820 грн., в той час як актом перевірки встановлено заниження чистої суми податкового зобов'язання на 47855 грн.

Таким чином, в повідомленні-рішенні № 0022152301/0 від 27.07.2010 р також нараховані податкові зобов'язання, розмір яких не ґрунтується на виводах відповідного акту перевірки.

З урахуванням того, що акт перевірки є носієм інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, в зв'язку з чим діючим законодавством встановлений порядок оформлення результатів перевірок, якого податкові органи повинні дотримуватися.

Згідно зі статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому судова колегія виходить з того, що акт перевірки є основним джерелом фіксації та закріплення доказів правопорушення. Інші докази, окрім акту перевірки, що підтверджували б факти вчинення позивачем зазначених порушень, відповідачем суду не надані через їх відсутність.

За таких обставин, податковий орган не має повноважень на встановлення в податковому повідомленні-рішенні податкового зобов'язання, яке попереднє не було встановлено актом перевірки, на підставі якої прийнято вказане податкове повідомлення-рішення.

З урахуванням викладеного, висновки відповідача зроблені в акті перевірки №9731/23-7/83077206 від 15.07.2010р. про не підтвердження витрат позивача первинними документами бухгалтерського та податкового обліку та формування податкового кредиту не підтвердженого податковими накладними є необґрунтованими, в зв'язку з чим прийняті на їх підставі податкові повідомлення рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи все вище викладене, судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог та визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим № 0022152301/0 від 27.07.10р. про нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 289820,00грн. основного платежу та 140124,5 грн. штрафних санкцій та№ 0022162301 від 27.07.10р. про нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 584548,00 грн. основного платежу та 217738,2грн. штрафних санкцій.

Судова колегія зазначає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для скасування судового рішення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 10.11.11 у справі № 2а-7785/11/0170/2 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 10.11.11 у справі № 2а-7785/11/0170/2 -залишити без змін.

. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 02 квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук