Ухвала суду № 24826475, 02.04.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2601/11/2770

02.04.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучерука О.В.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Дадінської Т.В.

секретар судового засідання Мазнєв Ю.М.

за участю сторін:

представник позивача, Військової частини А -1845- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 30.09.11;

представник позивача, Військової частини А -1845- ОСОБА_3, довіреність № 1188 від 02.12.11;

представник відповідача, Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя- Такарева Любов Володимирівна, довіреність № 9/9/10-025 від 12.03.12;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Водяхін С.А. ) від 05.12.11 по справі № 2а-2601/11/2770

за позовом Військової частини А -1845 (вул. Епронівська, 7,Севастополь,99024)

до Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя (вул. Пролетарська, 24,Севастополь,99014)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 05.12.11 адміністративний позов Військової частини А 1845 до Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя від 12 квітня 2011 року №0000812330 про застосування до Військової частини А 1845 штрафних санкцій у розмірі 131679 грн. 54 коп.

Судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду, Державна податкова інспекція в Гагарінському районі м. Севастополя звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 05.12.11 та прийняти нове рішення, яким позивачу у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні 02.04.2012 представник відповідача наполягала на задоволенні апеляційної скарги, вважала, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, вважав, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ухвалено на підставі з'ясування усіх обставин справи, що мають значення для справи, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити судове рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 22 березня 2011 року посадовими особами Державної податкової адміністрації у м. Севастополі на підставі наказу Державної податкової адміністрації у м. Севастополя від 15 березня 2011 року № 137 на проведення фактичної перевірки та направлень від 15 березня 2011 року № 1953, № 1952 та № 1953 проведено перевірку каси військової частини А 1845, що розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Епроновська, 7, з питань контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері обігу готівки.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 квітня 2011 року №0000812330 про застосування вживання на підставі статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»до військової частини А 1845 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 131 679,54 грн. за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі.

Передумовою застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 131 679,54 грн став акт перевірки від 24 березня 2011 року № 2372/27/05/23/22994828, у якому зафіксовані встановлені у ході перевірки порушення підприємством, у тому числі пункту 5.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320 (далі Положення № 637).

Актом перевірки встановлено, що військовою частиною А 1845 перевищено встановлений ліміт залишку готівки в касі підприємства за 22 березня 2010 року на 31159 грн. 91 коп. та за 26 квітня 2010 року на 34679 грн. 86 коп., усього на загальну суму 65839 грн. 77 коп.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та з того, що доводи відповідача щодо правомірності своїх дій не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи та спростовані доказами, встановленими судом.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів та зазначає наступне.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою, визначені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320, у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі Положення № 637).

Відповідно до пункту 2.8 Положення підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів.

Строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, відповідно до пункту 5.1 Положення № 637 визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) відповідно до таких вимог: а) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де є банки, - щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас); б) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), що встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) в день її надходження, - наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня; в) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де немає банків, - не рідше ніж один раз на п'ять робочих днів.

Якщо підприємства працюють у вихідні та святкові дні і не мають змоги, через відсутність відповідної домовленості з банком на інкасацію, здати одержану ними за ці дні готівкову виручку (готівку), то вона має здаватися підприємствами до банку протягом операційного часу наступного робочого дня банку та підприємства.

Установлені згідно із зазначеними вимогами строки здавання готівкової виручки (готівки) підприємствами узгоджуються з банком і визначаються в договорах банківського рахунку між підприємствами та банками.

Готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства (п. 5.10 Положення №637).

Не вважаються понадлімітними в день їх надходження і ті готівкові кошти, що надійшли до кас підприємств у вихідні та святкові дні та були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків наступного робочого дня банку та підприємства або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного робочого дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, військова частина А 1845 є юридичною особою, яка здійснює операції з готівкою у національної валюті України. Військова частина А 1845 відокремлених підрозділів не має.

Наказом Державного секретаря Міністерства оборони України від 12 травня 2003 року № 15 з метою організації наукових еколого-просвітницьких програм за участю морських тварин у територіальному центрі курортології та реабілітації «Крим», забезпечено ведення діяльності науково-дослідним центром Збройних Сил України «Державний океанаріум»у приміщенні плавального басейну № 1. Зазначене приміщення знаходиться у іншої місцевості, а саме: Автономна республіка Крим, смт. Партеніт, де позивач надає платні послуги за готівку з проведення оздоровчих і демонстраційних програм за участю морських тварин.

Для здійснення зазначених послуг наказами командира військової частини А 1845 співробітники частини направляються у відрядження до смт. Партеніт Автономної Республіки Крим.

Військова частина А 1845 має касу, що знаходиться за юридичною адресою позивача по вул. Епронівської, 7 у м. Севастополі, та веде одну касову книгу з оформлення прибуткових та видаткових касових ордерів і відповідних квитанцій.

Готівкові кошти, що отримані за проведення програм у смт. Партеніт АРК, здаються до каси військової частини, що знаходиться у місті Севастополі.

Наказом військової частини А 1845 від 02 листопада 2009 року № 980 встановлений ліміт залишку готівки в касі у розмірі 43250,09 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що 16 січня 2009 року між Севастопольською філією Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»та військовою частиною А 1845 укладений договір № 257/178 на готівкове обслуговування розпорядників/одержувачів бюджетних коштів, що знаходяться на казначейському обслуговуванні.

За змістом підпункту 2.1.2 пункту 2.1 розділу Договору банк бере на себе зобов'язання виконувати доручення установи державного казначейства, що міститься в грошовому чеку (за умови наявності коштів на відповідному рахунку 257-ї групи), в день його надходження, якщо чек пред'явлено протягом операційного часу; і не пізніше наступного операційного дня, якщо документ надійшов після закінчення операційного часу.

Тривалість операційного і післяопераційного часу встановлюється згідно з регламентом роботи Банку. Інформація про встановлений регламент (розпорядок дня) розміщується на Дошці об'яв в операційному залі Банку.

Відповідно до регламенту роботи відділення № 1 Севастопольської філії Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»працює за 8 год. 30 хв. до 16 год. 30 хв.

Разом з тим, режим роботи військової частини встановлений Наказом командира військової частини А 1845 від 01 грудня 2009 року № 1085, відповідно до якого службовий (робочий) час у військової частині встановлений з 08 год. 30 хв. до 17 год. 15 хв.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що готівкові кошті у загальному розмірі 73010,00 грн., які були отримані за надані послуги у вихідні дні 20 березня 2010 року та 21 березня 2010 року у смт. Партеніт АРК, 22 березня 2010 року були доставлені до каси військової частини, яка знаходиться у місті Севастополі, та оприбутковані у цій день.

Готівкові кошті у загальному розмірі 72540,00 грн., що отримані за надані послуги у вихідні дні 24 квітня 2010 року та 25 квітня 2010 року у смт. Партеніт АРК, 26 квітня 2010 року були також оприбутковані у касі військової частини, що знаходиться у іншої місцевості, а саме: у місті Севастополі.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що готівка, яка надійшла саме до каси підприємства 22 березня 2010 року у розмірі 73010,00 грн. та 26 квітня 2010 року у розмірі 72540,00 грн. , була здана до банку 23 березня 2010 року та 27 квітня 2010 року відповідно, що підтверджується квитанціями та видатковими касовими ордерами, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції стосовно того, що готівкові кошти в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, були здані до обслуговуючого банку наступного робочого дня банку, що повністю узгоджується з вимогами пункту 5.10 Положення № 637 та для розрахунку понадлімітних залишків готівки в касі не беруться.

Згідно зі статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Главою 7 Положення № 637 визначений порядок щодо здійснення контролю відповідними органами за дотримання порядку ведення операцій з готівкою.

Відповідно до пункту 7.23 зазначеного Положення для визначення понадлімітних залишків готівки в касі порівнюються записи про фактичні її залишки в касі за касовою книгою з установленим лімітом каси за кожний день незалежно від того, здійснювалися в цей день касові обороти (надходження і витрати готівки) чи ні. Якщо в періоді, що перевіряється, виявлено перевищення ліміту каси, то з'ясовується, протягом якого часу (у днях) і які понадлімітні суми не здавалися в установлені строки до банку і з якої причини, а також загальна сума понадлімітних залишків. Готівкові кошти, що не вважаються понадлімітними відповідно до пункту 5.10 цього Положення, для розрахунку понадлімітних залишків готівки в касі не беруться.

У відповідності до пункту 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або часткового здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, у тому числі за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Здійснивши аналіз зазначених норм законодавства, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що для визначення понадлімітних залишків готівки в касі необхідно враховувати специфіку діяльності підприємства, у тому числі віддаленість об'єктів, у яких здійснюється діяльність за готівку, від каси підприємства, наявності відокремлених підрозділів та банків у даному населеному пункті, а також умови договору, укладеного підприємством з обслуговуючим банком, щодо строків здавання готівкової виручки.

При цьому слід врахувати, що законодавцем передбачено, що готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Проте, Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі м. Севастополя не надано належних та допустимих доказів правомірності застосування до військової частини А 1845 штрафних санкцій в сумі 131679,00 грн., що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи все вищевикладене, судом першої інстанції безперечно встановлена наявність підстав для задоволення позовних вимог, вірно застосовані положення ст. 11 КАС України та визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя по застосуванню до військової частини А 1845 штрафних санкцій в сумі 131679,00 грн.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, воно є законним та обґрунтованим, й не може бути скасовано чи змінено з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 05.12.11 у справі № 2а-2601/11/2770 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 05.12.11 у справі № 2а-2601/11/2770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 09 квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук