Ухвала суду № 24826422, 19.03.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-7999/11/0170/17

19.03.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучерука О.В.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Курапової З.І.

секретар судового засідання Мазнєв Ю.М.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології №777"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Папуша О.В. ) від 20.09.11 по справі № 2а-7999/11/0170/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології №777" (вул. Севастопольська 243,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95024)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.09.11 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології №777" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій - задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим з невизнання податковою звітністю декларації Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології № 777", ідентифікаційний код юридичної особи 34371499, з податку на прибуток підприємства за 2009 рік (вх. №301125 від 26.01.11р.).

Зобов'язано Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим відобразити показники декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології. ідентифікаційний код юридичної особи 34371499, у картці особового рахунку по податку на прибуток.

Стягнуто з Державного бюджету України, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології № 777", в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, - 3,40 грн.

На зазначене судове рішення від Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Сторони у судове засідання не з'явилися, про дату час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач та відповідач викликались в судове засідання, але в суд не з'явились, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників позивача та відповідача.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що з адміністративної справи, предметом розгляду якої було повідомлення рішення від 07.02.2011 № 0001201501/0, яке прийнято на підставі акта від 17.01.2011 року № 189 15-1 камеральної перевірки податкової звітності по податку на прибуток за 3 квартал 2010 року та акту від 08.04.2010 року № 4561/15-1 камеральної перевірки, позивачу стало відомо, що декларація по податку на прибуток підприємства за 2009 рік не визнана податковою звітністю, а тому показники податкової декларації за 2009 рік, по податку на прибуток підприємств поданої позивачем, не відображено відповідачем у картці особового рахунку з податку на прибуток. На адресу позивача акту від 08.04.2010 року № 4561/15-1 камеральної перевірки не надходив.

Натомість, повідомленням від 26.01.11р. №2625/10/15-1 Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим повідомлено позивача, що надана ним податкова декларація заповнена всупереч правил, вказаних у затвердженому порядку її заповнення, внаслідок чого не визнана податковою декларацією.

У наданій декларації по податку на прибуток за 2009 рік (вх.. №301125 від 21.01.2010 року) порушено вимоги п. 1.6 Наказу ДПА України від 29.03.03р. №143 "Про затвердження форми декларації по податку на прибуток підприємств та порядок її складення", зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 08.04.03 р. № 271/7592.

Крім того, позивачу рекомендовано заповнити декларацію у відповідності з вимогами вищевказаних законодавчих актів та надати до ДШ в м. Сімферополі АР Крим з урахуванням пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000р. № 2181 -III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли між сторонами у період чинності Законів України "Про систему оподаткування", "Про податок на додану вартість", "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами", судом першої інстанції при вирішенні справи вірно застосовані положення вказаних законів.

Відповідно до Закону України від 25.06.91р. № 1251-ХП "Про систему оподаткування", норми якого є загальними і визначають основні принципи оподаткування в Україні, загальні права та обов'язки платників податку тощо, до обов'язків платників податків і зборів (обов'язкових платежів), віднесено, зокрема: подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни (ст.9 Закону). Пунктом 3 частини першої статті 14 вказаного Закону податок на прибуток підприємств відносено до загальнодержавного податку.

Платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, визначених Законом. Прийняття такої декларації, відповідно до пп. 4.1.2 п. 4.1. ст. 4 Закону, є обов'язком контролюючого органу згідно з положеннями п.п. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4 Закону України від 21.12.00 р. № 2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, визначених Законом. Прийняття такої декларації, відповідно до пп. 4.1.2 п. 4.1. ст. 4 Закону, є обов'язком контролюючого органу.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути невизнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону встановлено вичерпний перелік підстав, коли податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, а саме - якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Отже, повноваження органів державної податкової служби щодо відмови у прийнятті податкових декларацій обмежено вичерпним переліком, який розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно пункту 5.1. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При апеляційному перегляді справи судом не встановлено порушень вимог податкового законодавства щодо способу та порядку заповнення податкової звітності з декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік, податкового розрахунку комунального податку, наданих суду позивачем.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби щодо невизнання податковою звітністю поданої податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2009рік (вх.№301125 від 21.01.2010) презумується добросовісність суб'єкта господарювання, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Крім того, слід зазначити, що відповідачем у письмових запереченнях не було визначено повно та безумовно на рядки (графи), які є не заповненими чи не прокресленими за відсутності операцій (сум) та суперечать вимогам, викладеним у п. 1.6 Порядку складання декларації по податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.03р. № 143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.03р. під № 271/7592, зі змінами та доповненнями.

Таким чином, належних доказів того, що відповідачем відмовлено у прийнятті податкової звітності наданої позивачем декларації з податку на прибуток підприємств за 2009 рік за існуванням обґрунтованих законом підстав, матеріали справи не містять.

Отже у спірних відносинах права позивача порушені саме діями органу державної податкової служби, який не визнав подані позивачем документи податковою декларацією, а тому правомірним є висновок суду першої інстанції щодо визнання таких дій відповідача протиправними.

Слід зазначити, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками ( пункт 3.1 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005№276).

Враховуючи, що саме на державні податкові інспекції покладено обов'язок зі здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильності обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів та контролю своєчасності подання платниками податків балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, по перевірці достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, обґрунтованим вважається висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача відобразити за даними картки особового рахунку основні показники поданої декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік отриманої від позивача (вх. №301125 від 21.01.2010), оскільки є належним способом захисту прав позивача у спірних відносинах.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.09.2011 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.09.2011 у справі № 2а-7999/11/0170/17залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.09.2011 у справі № 2а-7999/11/0170/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою

статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 березня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис З.І.Курапова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук