Постанова № 24824271, 14.06.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2012 № 33/229

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Отрюха Б.В.

За участю представників:

від позивача: Задвернюк М.І. - юрист

від відповідача: не з»явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк»

на рішення

Господарського суду м. Києва

від 13.02.2012р.

у справі № 33/229

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр торгівлі»

про стягнення 487474,67 дол. США та 15 414,45 грн.

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр торгівлі" про стягнення 487 474,67 дол. США та 15 414,45 грн.

31.10.2011р. представник позивача уточнив розмір позовних вимог, просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр торгівлі" строкову заборгованості за кредитним договором № 165 від 03.12.2007 року в розмірі 330 140,03 дол. США, прострочену заборгованість по кредиту в розмірі 45 313,31 дол. США, строкову заборгованість по процентам в розмірі 116 613,57 дол. США, строкову заборгованість по процентам за період з 01.10.2011 року по 24.10.2011 року в розмірі 2 745,05 дол. США, прострочену заборгованість по процентам в розмірі 5 696,00 дол. США, пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 29 803,04 грн., пеню за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 2 421,42 грн., а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 154,14 грн., витрати по сплаті державного мита в іноземній валюті в розмірі 3 180,16 дол. США та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 13.02.2012р. у справі 33/229 позовні вимоги задоволено повністю, розстрочено виконання рішення строком на 49 місяців, встановлено порядок оплати.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить рішення місцевого суду скасувати в частині розстрочки виконання рішення повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про розстрочку виконання судового рішення.

Апелянт звертає увагу суду на те, що посилання відповідача як на підставу для надання розстрочки виконання рішення на те, що зміна обставин у бік значного зменшення загальних обсягів імпорту та експорту товарів, значне скорочення обсягів будівництва в Україні та значне зниження попиту на поставку та оренду будівельної техніки, що поставляється відповідачем, не може слугувати підставою для надання розстрочення виконання рішення, оскільки надані документи стосуються періоду 2008-2009р.р. та не висвітлюють реальний стан будівельної галузі на даний час.

На думку апелянта відповідачем в обгрунтування вимог щодо надання розстрочки рішення суду не надано відповідних доказів, які б підтверджували, що даний випадок є винятковим і зазначені відповідачем обставини роблять неможливим або ускладнюють виконання рішення суду.

В судове засідання представник відповідача не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомлено.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Вислухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача за наявними матеріалами справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегія встановила наступне.

03.12.2007 року між Відкритим акціонерним товариством Акціонерним банком "Укргазбанк"(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк", далі -позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр торгівлі"(далі -відповідач, позичальник) укладено кредитний договір № 138 (далі - договір), відповідно до змісту якого банк відкриває позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 1585550,00 доларів США.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Між сторонами кредитного договору № 165 від 03.12.2007 року було підписано договори про зміни та доповнення, а саме: № 1 від 11.11.2008 року, № 2 від 12.01.2009 року, № 3 від 06.02.2009 року, № 4 від 20.03.2009 року, № 5 від 31.03.2009 року, № 6 від 13.04.2009 року, № 7 від 28.10.2010 року та № 8 від 04.03.2011 року.

Відповідно до положень розділу 1 кредитного договору із змінами та доповненнями, банк на умовах даного договору надає позичальнику кредит в сумі 388 400,00 дол. США, а позичальник зобов'язується повернути кредит в межах строку кредитування з 03.12.2007 року по 31.12.2010 року (п. 1.3 кредитного договору) та сплатити проценти за користування кредитними коштами за період з 28.10.2010 року по 31.12.2015 року.

Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін по цього договору або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу IV цього договору.

Згідно п. 1.4.1. кредитного договору, за використання кредитних коштів у межах встановленого терміну кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 11% річних. При цьому, за користування кредитними коштами понад термін, визначений в п.1.3. цього договору, процентна ставка встановлюється в розмірі 21 % річних (п. 1.4.2. кредитного договору).

У відповідності до положень п. 3.1. кредитного договору із змінами та доповненнями, кредитні кошти позичальнику надаються шляхом: оплати в межах сум та відповідно до строків, визначених в п. 1.3 договору, розрахункових документів позичальника безпосередньо з позичкового рахунку № 206301026374.840, відкритого в КБ "Укргазбанк"; перерахування на поточний рахунок позичальника № 2600426374.840 відкритий в КБ "Укргазбанк"; погашення кредиту здійснюється на рахунок № 2600426374.840 відповідно до графіку погашення кредиту.

Згідно з п. 3.2 кредитного договору із змінами та доповненнями погашення кредиту позичальник здійснює на рахунок № 373991026374.840 в АБ "Укргазбанк"відповідно до графіку зменшення ліміту кредитування (починаючи січня 2011 року).

Положеннями п. 3.3. кредитного договору із змінами та доповненнями встановлено, що нарахування процентів по договору здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами, виходячи з процентної ставки у розмірі, визначеному в п.1.1. даного договору. При розрахунку процентів використовується метод "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

Проценти нараховуються банком щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця на період з дати надання кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит, та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, а також в день закінчення строку на який надано кредит, у відповідності з п.1.3. цього договору, за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення кредиту, по день, що передує дню погашення кредиту.

Відповідно до п.3.4.1. кредитного договору із змінами та доповненнями проценти за користування кредитом, які були нараховані та не сплачені станом на 28.10.2010 року в сумі 88 945,94 дол. США сплачуються позичальником, починаючи з 2013 року.

У відповідності до положень п. 3.4.2. кредитного договору із змінами та доповненнями проценти за користування кредитом, які будуть нараховані за період з 28.10.2010 року по 31.12.2010 року, сплачуються позичальником щомісячно не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, починаючи з листопада 2010 року по січень 2011 року, в розмірі 100,00 дол. США. Залишок нарахованих, але не сплачених процентів сплачується позичальником починаючи з 2013 року.

Проценти за користування кредитом, які будуть нараховані за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, сплачуються позичальником щомісячно не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, починаючи з лютого 2011 року по січень 2012 року, в розмірі 1 200,00 доларів США. Залишок нарахованих, але не сплачених процентів сплачується позичальником починаючи з 2013 року (п. 3.4.3 кредитного договору із змінами та доповненнями).

На виконання умов кредитних договорів банк перерахував грошові кошти на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр торгівлі" № 2600426374.840 відкритий у ВАТ АБ "Укргазбанк", що підтверджується, наявними в матеріалах справи виписками з рахунку № 206301026374.840.

У відповідності до положень п. 5.3.3. кредитного договору передбачено право банку вимагати дострокового повного виконання позичальником своїх зобов'язань по даному договору, включаючи нараховані проценти за користування кредитними коштами та штрафні санкції, у випадках, зокрема, коли позичальник не виконав у строк свої зобов'язання по поверненню кредиту (його частини), та/або сплаті плати за кредит, та/або інші зобов'язання по сплаті грошових коштів, передбачені цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позичальник в порушення умов кредитного договору № 165 від 03.12.2007 року із змінами та доповненнями та норм чинного законодавства України не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, в зв'язку з чим станом на 24.10.2011 року в останнього виникла строкова заборгованість по кредиту в розмірі 330 140,03 дол. США, прострочена заборгованість по кредиту в розмірі 45 313,31 дол. США, строкова заборгованість по процентам в розмірі 116 613,57 дол. США, строкова заборгованість по процентам за період з 01.10.2011 року по 24.10.2011 року в розмірі 2 745,05 дол. США та прострочена заборгованість по процентам в розмірі 5 696,00 дол. США.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищезазначене, колегія погоджується з висновком місцевого суду, що факт наявності строкової заборгованості по кредиту в розмірі 330 140,03 дол. США, простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 45 313,31 дол. США, строкової заборгованості по процентам в розмірі 116 613,57 дол. США, строкової заборгованості по процентам за період з 01.10.2011 року по 24.10.2011 року в розмірі 2 745,05 дол. США та простроченої заборгованості по процентам в розмірі 5 696,00 дол. США за кредитним договором № 165 від 03.12.2007 року позичальника перед банком належним чином доведений, документально підтверджений.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за кредитним договором позивач нарахував позичальнику пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 29 803,04 грн. та пеню за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 2 421,42 грн.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.3. кредитного договору передбачено, що за порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку (пеню), яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня. Згідно п. 3.6. кредитного договору, у випадку, якщо банком застосовані до позичальника штрафні санкції у вигляді пені, остання розраховується банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно.

Положеннями п. 6.9. кредитного договору передбачено, що строк позовної давності (крім вимог про стягнення неустойки) за договором становить три роки у відповідності до чинного законодавства України. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (пені).

Дії позичальника є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Враховуючи наявність строкової заборгованості по кредиту в розмірі 330 140,03 дол. США, простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 45 313,31 дол. США, строкової заборгованості по процентам в розмірі 116 613,57 дол. США, строкової заборгованості по процентам за період з 01.10.2011 року по 24.10.2011 року в розмірі 2 745,05 дол. США та простроченої заборгованості по процентам в розмірі 5 696,00 дол. США за кредитним договором № 165 від 03.12.2007 року позичальника перед банком, колегія погоджується з розрахунком пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 29 803,04 грн. та пені за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 2 421,42 грн., наданим позивачем і вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає стягненню на користь позивача.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем заявлено вимогу про розстрочку виконання рішення відповідно до наданого графіку на 49 місяців.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Господарським судом міста Києва задоволено заяву відповідача про розстрочку виконання рішення. Підставами для розстрочки виконання рішення, на думку місцевого суду, стало те, що відповідач є підприємством, що, зокрема, здійснює господарську діяльність в будівельній галузі, а з кінця 2006 року, в тому числі в якості офіційного дилера американської корпорації Crane Group SAS", якій належить виробництво кранів марки ".

Відповідач посилається на те, що на момент отримання кредитних коштів його фінансовий стан був стабільним та таким, що дозволяв нормально функціонувати, належним чином вести господарську діяльність, отримувати прибутки, своєчасно сплачувати необхідні платежі, та, відповідно, належним чином виконувати свої зобов'язання за укладеними договорами, а в результаті отримання кредитних коштів, які були використані відповідно до їх цільового призначення, що підтверджується документами, наданими замовником, підприємство мало можливість нарощувати обсяги своїх послуг, закуповувати будівельну техніку, розвивати господарську діяльність та, відповідно, належним чином виконувати свої зобов'язання за кредитним договором. Разом з цим, починаючи з жовтня-листопада 2008 року відбулися істотні зміни обставин, якими позичальник керувався при укладенні кредитного договору № 165, а саме: у зв'язку з розгортанням світової фінансової кризи і неготовністю національної економіки до протидії цій кризі, що, зокрема, зазначено у Рішенні Ради національної безпеки та оборони від 20.10.08 року, Законі України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"від 31.10.08 року, Законі України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" від 25.12.08 року та в інших численних нормативних актах, сталося стрімке падіння загально-будівельного та загальнопромислового виробництва в цілому та в тому числі - на ринку продажу будівельної техніки та будівельного обладнання, що є суттєвою зміною обставин для ТОВ "Міжнародний центр торгівлі", якими вищезазначене підприємство керувалося при укладенні кредитного договору.

За твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр торгівлі", вказані явища в економіці України покладають надмірне обтяження на відповідача, діяльність якого пов'язана з будівельними роботами та поставками будівельної техніки на будівельні майданчики, оскільки кризові явища призвели до різкого падіння будівельних робіт, внаслідок чого суттєво скоротився попит на будівельну техніку.

Колегія не погоджується з рішенням місцевого суду щодо задоволення заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду на 49 місяців згідно наданого відповідачем графіку, виходячи з наступного.

Господарський суд при ухвалення рішення керувався серед іншого "Прогнозом руху грошових коштів"ТОВ "Міжнародний центр торгівлі", в якому відображені передбачувані доходи на період з 01.12.2011 по 31.12.2015. Даний документ не містить в собі підписів уповноважених осіб або відповідних печаток, а отже не може носити юридичний чи фінансовий характер. Інформація, зазначена в даних таблицях, не може бути підґрунтям для прийняття рішення про розстрочку виконання рішення.

Світова фінансово-економічна криза, на яку посилається відповідач як на підставу своїх вимог, вплинула на всі галузі економіки України, в тому числі і на банківську сферу.

Згідно з п. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 р. "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Втім, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Виходячи із наведеного, в основу судового рішення про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суди повинні врахувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Позивачем виконані всі зобов'язання за договором, а саме, надано в користування позичальника кредитні кошти, що підтверджено виписками з особового рахунку та не заперечується відповідачем, але, як свідчать наявні у справі докази, відповідач порушив зобов'язання щодо повернення грошових коштів за кредитним договором.

Відповідачем не надано достатніх доказів винятковості свого випадку та не наведено обґрунтованих посилань на обставини, які дійсно роблять неможливим або ускладнюють виконання рішення.

Колегія суддів вважє, що місцевий суд вищенаведені вимоги не врахували, прийняли до уваги лише факти та доводи відповідача, не встановивши при цьому матеріальний інтерес позивача, що є порушенням принципів змагальності та рівності сторін перед законом і судом, передбачених статтями 42 та 43 ГПК України.

Крім того, колегія вважає за необхідне зазначити, що з аналізу процесуальних норм, які регулюють питання можливості надання розстрочки виконання рішення суду випливає, що законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочку виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами -виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. В той же час наведені заявником підстави для розстрочки виконання судового рішення не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для розстрочки виконання судового рішення, а господарські суди попередніх інстанцій припустились хибного застосування норм процесуального права.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів зазначає, що позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження своєї правої позиції, а також наведено переконливі аргументи у відповідності з нормами чинного законодавства, які дають підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення підлягає частковому скасуванню, як таке, що ґрунтуються на висновках, які не відповідають в повній мірі обставинам справи, та з помилковим застосуванням норм матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, що є підставою для його часткового скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» на рішення Господарського суду м. Києва від 13.02.2012р. у справі № 33/229 задовольнити.

Рішення Господарського суду м. Києва від 13.02.2012 р. по справі № 33/229 в частині надання розстрочки виконання рішення строком з лютого 2012 р. по лютий 2016 року скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення.

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр торгівлі" про розстрочку виконання рішення суду відмовити.

В іншій рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2012 р. у справі № 33/229 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр торгівлі" (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 18, код ЄДРПОУ 34045133) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, поштова адреса: 01044, м. Київ, вул. Червоноармійська, 30, код ЄДРПОУ 23697280) 32 190,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

Матеріали справи № 33/229 повернути Господарському суду м. Києва.

Головуючий суддя Тищенко А.І.

Судді Михальська Ю.Б.

Отрюх Б.В.