Постанова № 24824294, 14.06.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2012 № 6/165

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко А.І.

Представники сторін:

від позивача не з'явився

від відповідача ОСОБА_2 - за дов. № 12 від 12.03.2012

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІППОН»

на рішення господарського суду міста Києва від 14.07.2011

у справі № 6/165 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Державної екологічна інспекції в місті Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІППОН»

про стягнення 144 491,22 грн.

В С Т А Н О В И В :

Державна екологічна інспекція в місті Києві звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІППОН» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного та нецільового використання земельних ділянок у розмірі 144 491,22 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.07.2011 у справі № 6/165 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІППОН» на спеціальний рахунок місцевого бюджету 144 491,22 грн. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону земель.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІППОН» в дохід Державного бюджету 1 444,91 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вищезазначене рішення суду мотивовано тим, що відповідачем не спростовано, а позивачем належним чином доведено заподіяння відповідачем шкоди, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІППОН» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення господарського суду міста Києва від 14.07.2011 у справі № 6/165 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийнято за відсутності відповідача або його представника, належним чином не повідомлених про місце та час розгляду справи судом; судом неповно з'ясовані обставини, які мають значення для справи, а обставини, встановлені судовим рішенням, є недоведеними.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2012 колегією суддів: Лобаня О.І. - головуючий суддя, судді: Ткаченко Б.О., Федорчук Р.В. було порушено апеляційне провадження у справі № 6/165.

Згідно розпорядження керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2012 № 02-15/196, відповідно до підпунктів 3.1.11., 3.1.13. пункту 3.1. Положення про автоматизовану систему документообігу суду було призначено повторний автоматичний розподіл справи № 6/165, у зв'язку з перебування головуючого судді (судді-доповідача) - Лобаня О.І. на лікарняному.

При повторному автоматичному розподілі справи № 6/165, було визначено наступний склад колегії суддів для розгляду справи № 6/165 головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Представник позивача у судове засідання 14.06.2012 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, вимоги ухвали суду не виконав, письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак у судовому засіданні 24.04.2012 проти доводів апеляційної скарги заперечував, рішення господарського суду просив залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення учасників судового процесу про час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштового відправлення, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення відповідача, судова колегія встановила наступне:

06.07.2010 на підставі наказу Державної екологічної інспекції в м. Києві від 02.07.2010 за № 703 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в м. Києві було проведено позапланову перевірку дотримання вимог чинного природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «ІППОН», про що було складено акт, при цьому колегія суддів відмічає, що даний акт підписаний лише одним інспектором, а саме Юргіним Д.В., підпис старшого помічника прокурора Оболонського району м. Києва ОСОБА_6, який був залучений до проведення перевірки, в акті відсутній. Крім того, перевірка проведена без участі представників відповідача та не надано доказів повідомлення відповідача про проведення перевірки.

Як вбачається з вищезазначеного акту, за результатами проведеної перевірки було встановлено, що за адресою: вул. Богатирська, 26-А, Оболонський район, м. Київ знаходиться ресторан «Скатерть самобранка», який використовує земельну ділянку площею 1 (один) га для будівництв та експлуатації кафе-бару з зоною відпочинку на підставі договору оренди земельної ділянки, який укладено між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІППОН», терміном на 25 років, який зареєстровано у Головному управлінні земельних ресурсів КМДА від 20.02.2004 за № 78-6-00149. Внаслідок розширення зайнятої території ресторану «Скатерть самобранка» Товариство з обмеженою відповідальністю «ІППОН» самовільно займає земельну ділянку під розміщення альтанки, плавзасобів, майданчика для розміщення плавзасобів, причалу, яка частково огороджена тином, площею 1,1809 га, що є порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу України, статті 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статті 48 Закону України «Про охорону земель».

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача шкоду у розмірі 144 491,22 грн., розрахунок якої проведений у відповідності з Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963.

Згідно частини 9 статті 118, статті 125, пункту «б» частини 1 статті 211 Земельного Кодексу України: проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування; право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав; громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, і за самовільне зайняття земельних ділянок.

Норми про відповідальність за порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища, зокрема - земель містяться у Законах України «Про охорону навколишнього природного середовища» та «Про охорону земель».

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963 затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (надалі - Методика).

Відповідно до пунктів 1, 4 вищезазначеної Методики остання спрямована, зокрема, і на визначення розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок.

Згідно абзацу 16 статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (в редакції станом на день проведення перевірки) самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно пункту 3 частин 1, 2 статті 11, частин 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особи, відшкодовується нею в повному обсязі; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За загальними правилами відшкодування шкоди, визначеними статтею 1192 Цивільного кодексу України, особа, яка завдала шкоди майну, може відшкодувати її способом відшкодування в натурі або відшкодуванням завданих збитків.

Згідно пункту 4.2.3. Рекомендацій Вищого господарського суду України від 02.02.2010 № 04-06/15 «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства», підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення, припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства), акт обстеження земельної ділянки в їх сукупності, оскільки саме такі документи можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в обґрунтування позовних вимог подав акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 06.07.2010.

Матеріали справи містять копії податкових розрахунків земельного податку та платіжних доручень оплати за використання земельної ділянки у розмірі саме 1 030 кв.м., тоді як позивачем у акті від 06.07.2010 визначена земельна ділянка у розмірі 1,1809 га, та відповідно на яку було здійснено розрахунок 144 491,22 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного та нецільового використання земельних ділянок.

Позивачем не доведено належними доказами, що відповідач займає ділянку саме в розмірі 1,1809 га.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 та від 22.05.2012 позивача було зобов'язано надати правове обґрунтування розрахунку позовних вимог із наданням відповідних документів.

Позивач в судові засідання 22.05.2012 та 14.06.2012 не з'явився, документів в підтвердження розміру займаної відповідачем ділянки не надав.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача щодо вини відповідача у вчиненні спірного правопорушення є не доведеними, необґрунтованим, правові підстави для стягнення з відповідача шкоди у розмірі 144 491,22 грн. відсутні, а отже у задоволені позовну слід відмовити.

Разом з тим, заперечення скаржника щодо прийняття судом першої інстанції рішення за відсутності відповідача або його представника, належним чином не повідомлених про місце та час розгляду справи судом, колегією суддів до уваги не приймаються, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої з сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.05.2011 було порушено провадження у справі № 6/165 та призначено розгляд справи на 16.06.2011. Вищезазначену ухвалу суду було надіслано сторонам, про що свідчить відмітка суду на зворотній стороні ухвали.

У зв'язку з неявкою відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, ухвалою господарського суду міста Києва від 16.06.2011 розгляд справи було відкладено на 14.07.2011 та направлено копії ухвал на адреси сторін, що зазначені у позовній заяві, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвали.

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є юридична адреса, та адреса, відомості щодо якої містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та осіб - підприємців. Також відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» місцезнаходження юридичної особи зазначається у свідоцтві про державну реєстрацію.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 01.06.2011, місцезнаходженням відповідача є: вул.Богатирська,26-а, літера А, м. Київ, 04209 (а.с.24).

Відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Як зазначено у пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» та пункті 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 N 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі таким, що підлягає скасуванню. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ІППОН» є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІППОН» на рішення господарського суду міста Києва від 14.07.2011 у справі № 6/165 задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 14.07.2011 у справі № 6/165 скасувати.

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з Державної екологічної інспекції в м. Києві (вул.Набережно-Лугова, 4, м.Київ, 04071, код 34481451) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІППОН» (04209, м. Київ, вул. Богатирська, 26-А, код 31749960) 1 444 (одну тисячу чотириста сорок чотири) грн. 91 коп. судового збору за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 6/165 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Михальська Ю.Б.

Судді Отрюх Б.В.

Тищенко А.І.