Рішення № 24823505, 11.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-6/6186-2012 11.06.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»

До Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»

Про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 9585,84 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 (за дов.)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»до приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»про стягнення 10095,84 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як страховик на підставі полісу страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків, повинен відшкодувати витрати, пов'язані зі страховим випадком у розмірі 10095,84 грн., що стався з вини застрахованої ним особи.

Ухвалою суду від 10.05.2012 р. було порушено провадження у справі № 5011-6/6186-2012, розгляд останньої призначено на 11.06.2012 р..

Позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог до 9585,84 грн. у зв'язку з вирахуванням франшизи в розмірі 510 грн. (10095,84 грн. -510 грн.).

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що страхувальником є ОСОБА_2, а ДТП було спричинено ОСОБА_3 і доказів того, що останній керував транспортним засобом на законних підставах не подано.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

26.12.2008 р. між відкритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Дженерал Гарант»(правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО») (страховиком) та ОСОБА_4 (страхувальником) було укладено поліс страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків № 19G-0204586 (далі -поліс-1), за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, а саме: автомобіля Nissan Maxima 2.0, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

22.01.2009 р. в м. Києві, на перехресті проспекту Шевченка та вул. Дмитрівської сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Nissan Maxima 2.0, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля марки Ніссан, державний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_2, під керуванням ОСОБА_3.

Згідно з довідкою про обставини ДТП (№ б/н від 22.01.2009 р.), наданою в матеріали справи, та постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.03.2009 р., особою, винною в скоєні адміністративного правопорушення, є водій ОСОБА_3.

Відповідальність ОСОБА_2 застрахована приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування», що підтверджується полісом № ВА/2724755 (далі -поліс-2).

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди страхувальнику було завдано матеріальної шкоди на суму 10095,84 грн., що підтверджується звітом про оцінку № С-204 від 12.02.2009 р..

Зазначена подія, відповідно до норм чинного законодавства України, була визнана страховим випадком, про що 17.03.2009 р. було складено страховий акт № 66034, за яким до виплати підлягає 14979,34 грн.

08.05.2009 р. за заявою страхувальника на виплату страхового відшкодування від 19.02.2009 р. йому було виплачено відшкодування у сумі 14979,34 грн., що підтверджується доказами, наданими в матеріали справи.

Позивач заявив до стягнення 9585,84 грн..

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Пунктом 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачається, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно з ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з ст. 38.2.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом.

Станом на день розгляду справи відповідач не відшкодував позивачу завдану шкоду в розмірі 9585,84 грн., чим порушив права позивача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

При цьому суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність доказів того, що ОСОБА_3 правомірно керував транспортним засобом.

Так, відповідальність ОСОБА_2 була застрахована полісом за типом 1, який передбачає страхування відповідальності будь-якої особи, яка на законних підставах керує автомобілем, зазначеним у полісі.

Відповідно до довідки та постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, його притягнуто за порушення п.п. 10.1 Правил дорожнього руху.

Даних про те, що ОСОБА_3 керував автомобілем за відсутності документів, що посвідчують право керування, суду не надано.

Таким чином, суд виходить з презумпції правомірності дій ОСОБА_3 щодо підстав керування автомобілем.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»(04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, код 24745673) на користь публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» (01042, Київ, провулок Новопечерський, 19/3, код 16467237) 9585,84 грн. шкоди, 1609,50 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення підписано 19.06.2012 р.

Суддя С. А. Ковтун