Рішення № 24823503, 14.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/6743-2012 14.06.12

За позовом Державного підприємства

«Національна енергетична компанія «Укренерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОРОС»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 25 від 17.01.2012р.);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 14 червня 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

24 травня 2012 року Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго»(позивач) подало до канцелярії Господарського суду міста Києва на розгляд судом позовну заяву № 08/08-1-2/2066 від 22.05.2012р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОРОС»(відповідач) заборгованості в розмірі 5 015,43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором № 196/06-11 від 10 серпня 2011 року, зокрема, відповідач здійснював поставку товарів позивачу в порушення встановлених договором строків для такої поставки, внаслідок чого останній звернувся до суду про стягнення з відповідача пені.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судове засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (Витяг з ЄДРПОУ наявний в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (02.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 14.06.2012 року.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

10 серпня 2011 року між позивачем (надалі -Покупець або Отримувач) та відповідачем (далі по тексту -Постачальник або Продавець) (разом - сторони) було укладено договір № 196/06-11 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі -Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується у 2011 році поставити Покупцю товари, зазначені в Специфікації (Додаток № 1 до Договору), а Покупець - прийняти і оплатити такі товари /по тексту - товар/.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що строк поставки товарів: ІІІ квартал 2011 року.

Позивач зазначає, що товар Продавцем Покупцю було фактично поставлено лише 20.10.2011р., що є порушенням п. 5.1. Договору, а тому, за неналежно виконане взяте на себе зобов'язання за Договором щодо поставки товарів відповідач має сплатити на користь Покупця штрафні санкції, розмір яких, за розрахунками позивача, складає 5 015,43 грн.

Судом встановлено, що 16.03.2012р. в порядку досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією № п08/0/-1-2/2990 про сплату штрафних санкцій за Договором на суму 5 015,13 грн. (належним чином засвідчена копія вимоги міститься в матеріалах справи). Позивач вказує, що суму штрафних санкцій за порушення строків поставки товарів відповідач не оплатив, у зв'язку з чим має заборгованість за Договором на відповідну суму.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги, підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 10 серпня 2011 року між сторонами укладено договір № 196/06-11 згідно п. 1.1. якого, з урахуванням складеної позивачем та відповідачем Специфікації, Постачальник зобов'язується у 2011 році поставити Покупцю бензопилу HUSQVARNA 365/Н у кількості 100 одиниць, а Покупець - прийняти і оплатити такі товари.

Загальна ціна товару -598 500,00 грн.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З п. 5.1. Договору поставки випливає, що строк поставки товарів: ІІІ квартал 2011 року.

Таким чином, в силу п. 5.1., Постачальник зобов'язується поставити Покупцю бензопилу HUSQVARNA 365/Н у кількості 100 одиниць в строк до 30.09.2011р.

З матеріалів справи вбачається, що узгоджений сторонами в Договорі товар у кількості 100 одиниць Продавець поставив Покупцю в строк станом на 20.10.2011р., що підтверджується Актами прийому-передачі майна, складених сторонами в період з 03.10.2011р. по 20.10.2011р. (копії актів містяться в справі).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи слідує, що внаслідок порушення строків поставки товарів позивач звернувся до відповідача претензію в якій вимагав сплатити штрафні санкції за порушення умов Договору щодо строків поставки товарів. Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що санкцій за порушення строків поставки товарів відповідач не сплатив.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.3. Договору передбачено, що у разі порушення строків поставки товарів Постачальник сплачує Покупцю згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України пеню у розмірі 0,1% ціни товарів, які поставлено з простроченням, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вказаної ціни.

За ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2012р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам ухвали суду від 25.05.2012р. контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

З огляду на викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, з урахуванням порушення Продавцем встановлених Договором строків щодо поставки Покупцю бензопили HUSQVARNA 365/Н у кількості 100 одиниць в строк до 30.09.2011р., враховуючи те, що доказів поставки Покупцю бензопили HUSQVARNA 365/Н у кількості 100 одиниць в строк до 30.09.2011р. по Договору, станом на червень 2012 року, відповідачем до суду не представлено, тобто викладені позивачем в позовній заяві твердження у встановленому законом порядку відповідачем не спростовані, обґрунтованими є позовні вимоги Покупця про стягнення з Продавця 5 015,43 грн. пені за порушення строків поставки товарів за Договором.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1 609,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОРОС»(ідентифікаційний код: 31517914, адреса: 03067, м. Київ, вул. Виборзька, буд. 92), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»(ідентифікаційний код: 00100227, адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу/пені -5 015,43 грн. (п'ять тисяч п'ятнадцять гривень 43 копійки) та судові витрати - 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 18.06.2012р.