Рішення № 24823105, 19.06.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.06.12р. Справа № 21/5005/3751/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод трубопровідної арматури", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення 166 671,31 грн. заборгованості за кредитним договором

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, дов. № 529/10 від 02.07.10р.;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 143/11 від 25.10.2011 року у розмірі 166 671,31 грн., з яких:

- прострочену заборгованість за кредитом - 26 000,00 грн.;

- прострочену заборгованість по процентам - 138 567,21 грн.;

- заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту - 133,20 грн.;

- заборгованість по пені за прострочення погашення процентів - 1 970,90 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення відповідачем умов кредитного договору № 143/11 від 25.10.2011 року щодо своєчасної повернення частини кредиту, що надає позивачеві права вимагати стягнення пені за прострочення повернення кредиту та процентів в примусовому порядку згідно з ст.ст. 526, 530, 1054 ЦК України.

Відповідач заперечень проти позову не подав, свого представника в жодне призначене судове засідання 30.05.12р. та 19.06.12р. не направив, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи (а.с. 36, 46).

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

19.06.2012 р. до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання № 82-8/171 від 15.06.2012р. про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що представнику відповідача продовжено строк знаходження у щорічній відпустці з 10.06.2012 року по 30.06.2012р.

Дане клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом не розглядається, оскільки воно надійшло з канцелярії після оголошення вступної та резолютивної частин рішення (о 16 год. 40 хв.).

Крім того, це друге засідання в яке не з'явився відповідач.

Статтею 28 ГПК України передбачено, що надання повноважень на представництво інтересів сторони у процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб.

Відповідно до абзацу п'ятого підпункту 3.6. пункту 3 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. N 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника позивачем не доведена.

Крім того, відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком суду, якщо суд дійде висновку про можливість вирішення спору в даному судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

19.06.12р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Альфа-Банк" (далі - Банк, Позивач) та Публічним акціонерним товариство "Нікопольський завод трубопровідної арматури" (далі - Позичальник, Відповідач) було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 143/11 (далі - Кредитний договір).

Відповідно до п. 12.3 Кредитного договору договір набуває чинності з дати його укладання та діє до часу повного погашення позичальником заборгованості за цим договором.

Відповідно до умов Договору Банк відкрив Позичальнику невідновлювану кредитну лінію у національній валюті та, на підставі додаткової угоди, окремими траншами, надав Позичальнику кредит у порядку і на умовах, визначених Договором про відкриття кредитної лінії.

Позичальник, у свою чергу, зобов'язався використовувати кредит з метою, зазначеною у п. 1.5. Договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування кредитом, виконувати інші умови Договору та повернути Банку кредит у терміни, встановлені Договором.

Ліміт кредитної лінії (граничний розмір кредиту) складає суму 3 750 000,00 грн. (п. 1.2. Кредитного договору).

Відповідно до п. 1.3. Кредитного договору сторони погодили, що розмір процентів за користування кредитом складає 15 % річних. Тип процентної ставки (процентів) за користування Кредитом - фіксована.

Строк дії Кредитної лінії закінчується 25 жовтня 2016 року (п. 1.4. Кредитного договору).

Згідно з п. 4.2 Договору про відкриття кредитної лінії, Банк надає Позичальнику Кредит лише у межах строку дії Кредитної лінії окремими частинами (траншами) шляхом надання одного траншу, що дорівнює ліміту Кредитної ліні, або декількох траншів, але так, щоб у будь-який момент розмір Кредиту не перевищував ліміт Кредитної лінії. Кожний транш надається на підставі окремої додаткової угоди до Кредитного договору, укладеної між Позичальником і Банком, у строк не пізніше 2 (двох) днів з дня її укладення. Додаткові угоди про надання окремих траншів можуть бути укладені лише за взаємною згодою Сторін і є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до умов Кредитного договору та додаткової угоди №1 до Кредитного договору від 14.11.2011 року Відповідачу було надано Банком кошти в сумі 3 750 000,00 грн., які Позичальник зобов'язаний повернути частинами і в терміни відповідно до п. 5 додаткової угоди №1 до Кредитного договору від 14.11.2011 року.

Відповідач за умовами кредитного договору та Додаткової угоди до нього, отримав від позивача суму траншу в розмірі 3 750 000,00 грн., підтвердженням чого є меморіальні ордер (а.с. 31-35).

Таким чином, позивач свої зобов'язання щодо кредитування за Договором про відкриття кредитної лінії виконав належним чином і в повному обсязі.

У відповідності до п. 9.1. Договору Позичальник повинен повернути Банку Кредит шляхом повернення кожного траншу частинами згідно графіку та у строки, що визначенні у додатковій угоді, на підставі якої такий транш наданий, але у будь-якому разі не пізніше ніж у день закінчення строку дії Кредитної лінії. Повернення Кредиту або його частини до настання зазначеного терміну вважається достроковим.

Згідно з п. 6.2 Договору про відкриття кредитної лінії, проценти, нараховані за місяць. Позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця у строк з 1-го числа по 5-те число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані (крім процентів, строки сплати яких визначені у наступних абзацах цього пункту). Проценти нараховані за грудень та/або квітень. Позичальник зобов'язаний сплачувати у строк з 1-го числа по 15-те число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані. Якщо після дострокової сплати процентів Кредит був повністю або частково достроково повернутий у тому ж місяці, за який ці проценти нараховані, внаслідок чого фактично сплачена сума процентів, перевищує розмір процентів, який підлягає сплаті, сума, яка складає різницю між фактично сплаченою сумою процентів та розміром процентів, що підлягає сплаті, вважається направленою на сплату процентів за користування Кредитом за наступний місяць.

У разі повного повернення кредиту не пізніше дня закінчення строку дії кредитної лінії, проценти, нараховані за місяць, в якому закінчується зазначений строк, повинні бути сплачені не пізніше дня закінчення строку дії кредитної лінії. У разі прострочення повернення кредиту або його частини після закінчення строку дії кредитної лінії проценти, нараховані за місяць, в якому відбувається фактичне повне повернення кредиту, повинні бути сплачені не пізніше дня його повернення.

Таким чином, Позивачем належним чином здійснювалось кредитування Позичальника відповідно до умов Договору про відкриття кредитної лінії, однак Відповідачем в порушення умов Договору про відкриття кредитної лінії прострочено виконання зобов'язань, а саме: не було здійснено повернення частини кредиту, процентів в строк, передбачений Кредитним договором.

Позивачем надано відповідачу банківський кредит у відповідності з вимогами, передбаченими ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", якою регламентовано, що банківський кредит - будь - яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованості, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідач свої зобов'язання відповідного до умов кредитного договору та додаткової угоди до нього не виконав, в наслідок чого станом на 09.04.2012 року заборгованість за прострочення кредиту та по процентам складала 164 567,21 грн., з яких: 26 000,00 грн. за прострочку кредиту та 138 567,21 грн. за прострочку про процентам.

Доказів повернення кредиту та сплаті процентів відповідачем суду не надано.

Згідно з пунктом 11.1 Кредитного договору, за прострочення повернення Кредиту чи його частини та/або сплати процентів та/або комісії за управління Кредитом Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню у розмірі 0,2 % (нуль цілих дві десятих відсотки) від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за яким стягується неня.

За несвоєчасне виконання Позичальником зобов'язань, на підставі п. 11.1 Договору про відкриття кредитної лінії, останньому було нарахована пеня за прострочення повернення кредиту та процентів в сумі 2 104,10 грн., з яких: 133,20 грн. за несвоєчасне повернення кредиту та 1 970,90 грн. за прострочення погашення процентів.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.ст. 526, 611 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином

згідно з умовами договору, вимогами кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Учасники господарських відносин, як передбачено ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, несуть господарську - правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах, передбачених Господарським кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення Цивільного кодексу України щодо позики.

Стаття 1049 ЦК України зобов'язує Позичальника повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та стягнення штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи усе вищенаведене, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховую, що у виникненні спору, перш за все, є винні дії відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 530, 611, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод трубопровідної арматури" (53221, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, б. 300; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03326877) на користь Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" ( 01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 23494714) за кредитним договором № 143/11 від 25.10.2011 року у розмірі 166 671,31 грн., з яких: прострочену заборгованість за кредитом у сумі 26 000,00 грн. (двадцять шість тисяч грн. 00 коп.); прострочену заборгованість по процентам у сумі 138 567,21 грн. (сто тридцять вісім тисяч п'ятсот шістдесят сім грн. 21 коп.); заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 133,20 грн. (сто тридцять три грн. 20 коп.); заборгованість по пені за прострочення погашення процентів у сумі 1 970,90 грн. (одна тисяча дев'ятсот сімдесят грн. 90 коп.), витрати по сплаті судового збору у сумі 3 333,43 грн. (три тисячі триста тридцять три грн. 43 коп.), про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.Г. Назаренко

Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 20.06.2012р.