Ухвала суду № 24822487, 18.06.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"18" червня 2012 р. Справа № 5004/2136/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіБожок В.С.,суддівКостенко Т.Ф., Сибіги О.М.розглянувши матеріали касаційної скаргиЛуцької міської ради, м. Луцькна постановуРівненського апеляційного господарського суду від 27.02.2012 рокуу справігосподарського суду Волинської областіза позовомВолинського обласного фонду підтримки підприємництва, м. ЛуцькдоЛуцької міської ради, м. Луцькпростягнення в сумі 151 977,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Касаційна скарга Луцької міської ради на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.02.2012 року не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

01.11.2011 року набрав чинності Закон України «Про судовий збір»від 08.07.2011 року № 3674-VI, відповідно до якого ставка судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги, встановлена підпунктом «5»пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» і становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру -50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Нормами ст. 5 Закону України «Про судовий збір»встановлено вичерпний перелік державних органів, які звільняються від сплати судового збору у разі подання позовних заяв та апеляційних (касаційних) скарг на рішення чи ухвали господарських судів.

Колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»органи місцевого самоврядування звільняються від сплати судового збору тільки у випадках подання позовів щодо спорів, пов'язаних з відчуженням земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи мотивів суспільної необхідності.

Проте, предмет спору у даній справі пов'язаний з договірними господарськими відносинами сторін і жодним чином не стосується питань відчуження земельних ділянок або інших об'єктів нерухомого майна для суспільних потреб чи мотивів суспільної необхідності, а тому виходячи з вищевказаних норм чинного законодавства та змісту вимог касаційної скарги Луцька міська рада повинна сплачувати судовий збір на загальних засадах у відповідності до норм Закону України «Про судовий збір».

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що всупереч вимогам процесуального закону доказів сплати судового збору скаржником додано не було, що також підтверджується переліком додатків до касаційної скарги.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин, Вищий господарський суд України не може прийняти вказану касаційну скаргу до провадження і вона підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини 1 статті 1113 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Луцької міської ради на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.02.2012 року у справі № 5004/2136/11 повернути скаржнику.

Головуючий суддяВ.С. Божок СуддіТ.Ф. Костенко О.М. Сибіга