Постанова № 24821511, 12.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-669/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"12" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді -Гром Л.М.;

суддів - Безименної Н.В.,

Кучми А.Ю.,

при секретарі судового засідання - Коляді С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Підприємства об'єднання громадян «Флагман»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Підприємства об'єднання громадян «Флагман»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.12.2011 року № 0009002312,

в с т а н о в и в:

Підприємство об'єднання громадян «Флагман» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.12.2011 року № 0009002312.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 березня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 березня 2012 року позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.12.2011 року № 0009002312, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекції у Шевченківському районі м. Києва проведено позапланову невиїзну перевірку підприємства об'єднання громадян «Флагман»з питань користування пільгами під час здійснення фінансово-господарської діяльності за період з 26.09.2008 по 31.12.2010, за результатами якої складено Акт від 01.12.2011 №248/62312/36175177 (далі акт перевірки).

У вказаному Акті перевірки Відповідач, зокрема, дійшов висновків про порушення Позивачем вимог п.п. 6.2.8 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 №168/97-ВР, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 10104186,00 грн. та до завищення рядка 26 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»на загальну суму 2605503.00 грн.

Па підставі висновків Акту перевірки Відповідачем 14.12.2011 винесено податкове повідомлення-рішення №0009002312, яким позивачу донараховано збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 12630233,00грн. (за основним платежем 10104186.00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 2526047.00грн.)

Відповідно до статті 141 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право на пільги із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України з питань оподаткування. Застосовувати зазначені пільги такі підприємства та організації мають право за наявності дозволу на право користування пільгами з оподаткування, який надається міжвідомчою Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів.

Комісія є спеціальним уповноваженим органом, створеним з метою визначення доцільності надання державної допомоги підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів у вигляді пільг з оподаткування, фінансової допомоги, позичок, дотацій, надання пріоритетів при розміщенні державного замовлення та в інших формах, а також здійснення обліку та контролю за використанням такої допомоги.

Таким чином, застосовувати пільги з оподаткування можна тільки за наявності дозволу Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів.

Рішення як про видачу дозволу, так і про скасування дозволу на право користування пільгами приймається тільки такою Комісією. Положення про Комісію з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів затверджено постановою КМУ від 26.12.2000 № 1888.

Комісія створює свої регіональні (територіальні) органи -комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів в АРК, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні комісії).

Рішення Комісії про видачу дозволу на право користування пільгами з оподаткування або про відмову в його видачі мають бути мотивованими та ґрунтуватися на аналізі соціальної значущості організації інвалідів та її підприємств чи організацій, а також можливості працевлаштування інвалідів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, за період з 01.10.2009 р. по 01.10.2010 р. ПОГ «Флагман»користувалось пільгами зі сплати податку на додану вартість відповідно до дозволу № 35 від 01.10.2009 року Регіональної комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів згідно п.п. 6.2.8 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість». Строк дії дозволу з 01.10.2009 року по 01.10.2010 року (а.с. 27.)

Згідно п.п. 3.1.1 п.3.1. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 №168/97-ВР, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: поставки товарів та послуг місце надання яких знаходиться на митній території України. Продаж (поставка) товарів (робіт, послуг), згідно п. 7.1 ст.7 Закону, здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону №168/97-ВР визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 6.2.8 п. 6.2 ст. 6 Закону №168/97-ВР, за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім грального і лотерейного бізнесу та послуг з поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва. Перелік зазначених товарів (послуг) щорічно встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням міжвідомчої комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач орендує нежилі приміщення та в подальшому здає їх в суборенду.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно.

В разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника.

Орендареві належить право власності на виготовлену продукцію, в тому числі у незавершеному виробництві, та доход (прибуток), отриманий від орендованого майна, амортизаційні відрахування на майно, що є власністю орендаря, а також на набуте орендарем відповідно до законодавства інше майно.

Згідно вимогам Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача цілісних майнових комплексів у суборенду забороняється.

Орендар має право передати в суборенду нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно (окремі верстати, обладнання, транспортні засоби, нежилі приміщення тощо), якщо інше не передбачено договором оренди. При цьому строк надання майна у суборенду не може перевищувати терміну дії договору оренди.

Плата за суборенду цього майна, яку отримує орендар, не повинна перевищувати орендної плати орендаря за майно, що передається в суборенду.

У відповідності до вимог ст. 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

За встановлених обставин справи вбачається, що позивачем не передавалось право на користування майном, та надавалась послуга суборенди за згодою орендодавця, яка викликана умовами господарювання позивача.

З матеріалів справи також вбачається, що послуги, які надавались позивачем не належить до підакцизних товарів, а також не є прибутком, отриманим від грального бізнесу, а обмежень щодо продажу послуг, пов'язаних із наданням права на користування або на розпоряджання товарами чи майном, законодавством, зокрема, Законами України „Про податок на додану вартість", „Про оподаткування прибутку підприємств", „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", не передбачено.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає правомірним застосування позивачем нульової ставки податку на додану вартість при оподаткуванні операцій з надання послуг по суборенді нежилих приміщень, оскільки у позивача наявні відповідні дозволи на користування передбаченою вищевказаною нормою пільгою, безпосереднє надання останнім зазначених послуг та його реєстрацію як такого, що має право на користування вказаною пільгою.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 березня 2012 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Підприємства об'єднання громадян «Флагман»-задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 березня 2012 року -скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.12.2011 року № 0009002312.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.

Постанова складена в повному обсязі 18.06.2012 року.