Ухвала суду № 24821443, 13.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/789/12 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В.

Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" червня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Оксененко О.М.,

суддів -Ключковича В.Ю. та Федорової Г.Г.,

при секретарі Конюшенко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду апеляційну скаргу Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод" до Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод" (далі -позивач) звернулося до суду з позовом до Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області (далі -відповідач або податковий орган) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000082300 та № 0000112300 від 28.02.2012 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2012 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Під час судового засідання представники позивача заперечували проти апеляційної скарги та просили суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування -відсутні.

Представник відповідача підтримала свою апеляційну скаргу та просила її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторони, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та як свідчать матеріали справи, податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.09.2011 року, під час проведення якої податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем пп. 138.8.1 п.138.8 ст. 138, ст. 138 та пп.139.1.1 п.139.1 ст.139 та п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування в сумі 3572672 грн., в тому числі за 4 квартал 2009 року в сумі 9685 грн., за 2 квартал 2011 року в сумі 2632110 грн. та за 3 квартал 2011 року в сумі 930877 грн. та п. 193 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит у сумі 215716 грн., в тому числі за квітень 2011 року в сумі 22351 грн., за травень 2011 року в сумі 976 грн., за липень 2011 року в сумі 75120 грн., за серпень 2011 року у сумі 87316 грн. та за вересень 2011 року в сумі 29952 грн.

За результатами вказаної вище перевірки податковим органом складено акт від 06.02.2012 року №7/23-011/00225289, на підставі висновків якого було прийняте податкове повідомлення-рішення від 28.02.2012 року №0000082300, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 3572672 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 28.02.2012 року № 0000112300, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 226374 грн., в тому числі основний борг в сумі 185763 грн. та штрафні санкції в сумі 40610 грн.

Пунктом 6.1 ст. 6 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі Закон №334/94) було встановлено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Частиною 2 п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94- ВР (далі - Закон № 334) у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2009 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

З 01.04.2011р. набрав чинності розділ ІІІ ПК, яким врегульовуються питання оподаткування податком на прибуток підприємств (п. 1 розділу ХІХ Прикінцевих положень ПК).

Згідно з п. 1 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011р., якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Таким чином, розрахунок об'єкта оподаткування повинен здійснюватися відповідно до зазначених вище вимог п. 6.1 ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону № 334/94, якими було прямо передбачено включення до валових витрат від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке виникло, без визначених обмежень.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»розділу XX "Перехідні положення", якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, про те, що позивач правомірно склав декларацію з податку на прибуток, тому підстав для зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у податкового органу не має.

У відповідності до п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку передбаченому ст. 183 цього ПК України. На момент складання податкових накладних, як позивач так і контрагент був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПК України, протягом такого звітного періоду в зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у мережах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення Христинівської міжрайонної ДПІ щодо зменшення суми бюджетного відшкодування пов'язані з висновкам, що господарські операції між ТОВ «Транс Агентство Сервіс»та контрагентами не підтверджується стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності необхідних трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарської і економічної діяльності.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з думкою якого погоджується і апеляційний суд, виходив з того що ТОВ реалізуючи свій товар позивачеві був зареєстрованим в установленому порядку платником податку на додану вартість. Податкові накладні видані ТОВ на отримані від позивача передплати за товар. Позивач придбав товар у ТОВ для виробництва готової продукції на власних виробничих потужностях, про що свідчать накладні, паспорта на виготовлення власної продукції та ряд інших документів, що засвідчують використання отриманої металопродукції для виробництва готової продукції. Задовольняючи позов судом першої інстанції цілком правильно врахована і та обставина, що позивач складаючи декларації з податку на додану вартість за квітень-вересень 2011 року заявляв бюджетне відшкодування з ПДВ, а відповідач -ДПІ, в свою чергу, проводив документальні позапланові виїзні перевірки для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування за результатом яких видавав довідки, що свідчать про відсутність порушень в розрахунку бюджетного відшкодування, у відповідності до п. 86.1 ст. 86 Податкового Кодексу України.

На думку колегії суддів надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та суперечливі, є наслідком укладення нікчемних право чинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. В даній справі доводи податкового органу зводяться ґрунтуються на висновку позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Транс Агентство Сервіс», що проводилась Алчевською ОДПІ. Між тим, вивчення даного акту перевірки показує, що його висновки не можуть слугувати безспірною підставою для спростування реальності здійснення господарської операції з позивачем, оскільки предметом дослідження ревізора -інспектора не були документи, що давали можливість перевірити дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість, про що прямо і зазначено в акті № 310/236-36713483 від 10.02.2012 року.

Виходячи в вищевикладеного висновок відповідача про те, що позивач не мав правових підстав відносити до податкового кредиту суми за податковими накладними, виданими його контрагентами, є необґрунтованим.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195,198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області залишити без задоволення, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Ключкович В.Ю.

Федорова Г. Г.