Постанова № 24820755, 05.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3239/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"05" червня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.,

суддів - Глущенко Я.Б. та Романчук О.М.,

при секретарі - Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нудвін»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс»про стягнення коштів, отриманих за нікчемною угодою, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2011 року позивач -Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нудвін»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс»про стягнення коштів, отриманих за нікчемною угодою, в якому просив стягнути з Товарисва з обмеженою відповідальністю «Нудвін» (07300, Київська область, м. Вишгород, пр.-т. Шевченка 1а, код ЄДРПОУ -36076556) на користь державного бюджету України в особі ДПІ у Вишгородському районі вартість отриманого за договором купівлі -продажу № 010710-1 від 01.06.2009 року, укладеним між ТОВ «Нудвін»та ТОВ «Оптдевайс»на загальну суму 5 695 736,35 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивачем було подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просив скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області -задовольнити, постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року -скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача суд першої інстанції виходив з того, що з матеріалів справи вбачається, що жодного договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нудвін»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс»укладено не було, податкові накладні, виписані в липні 2010 року, підписані директором -ОСОБА_2, який, відповідно до довідки з ЄДРПОУ став директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс»лише 22.09.2010 року, тобто через 2 місяці після фактичного підписання ним, податкових накладних, разом з тим, враховуючи те, що в дійсності ніякого правочину між відповідачами укладено не було, а усі первинні документи були сфальсифіковані, застосовування наслідків нікчемного правочину є неправомірним.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він суперечить нормам матеріального права та не відповідає фактичним обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, у липні 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нудвін»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс»укладено договір купівлі-продажу від 01.07.2010 року № 010710-1.

Відповідно до вказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс» (продавець) зобов'язувалось передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Нудвін»товари (клей поліграфічний, палітурні матеріали, папір та інша

поліграфічна продукція) на загальну суму 5695736,35 грн. в тому числі ПДВ - 949289,40 грн.).

При цьому Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс»виписано видаткові накладні від 01.07.2010 року № РН-0128, від 01.07.2010 року № РН-01287, від 01.07.2010 року № РН-01288, від 01.07.2010 року № РН-01289, від 02.07.2010 року № РН-02139, від 06.07,2010 року № РН-06076, та податкові накладні від 01.07.2010 року № 01287. від 01.07.2010 року № 01288, від 01.07.2010 року № 01289, від 02.07.2010 року № 1288, від 06.07.2010 року № 6076 на загальну суму 569573635 грн., (в тому числі ПДВ - 949289,40 грн.).

На підставі вказаних податкових та видаткових накладних позивачем сформовано податковий кредит за липень 2010 року, до якого включено суму податку на додану вартість (949289,40 грн.), сплаченого покупцем у складі ціни придбаного товару,

У березні 2011 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Нудвін»з питань правових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс»щодо дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, про що складено Акт перевірки від 01.03.2011 року № 390/23-1/36076556 (далі - Акт перевірки),

В Акті перевірки зазначено, що для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах Товариства з обмеженою відповідальністю «Нудвін» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс»за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року, було використано оригінали фінансово-господарських документів, а саме: договір купівлі-продажу від 01.07.2010 року № 0010710-1, видаткові накладні, податкові накладні.

Документи, що підтверджують факт оплати товарно-матеріальних цінностей, Товариством з обмеженою відповідальністю «Нудвін»до перевірки не надано. Податковим органом також не виявлено наявність заборгованості між вказаними підприємствами.

За результатами аналізу податкової звітності, згідно з даними інформаційних ресурсів ДПІ у Вишгородському районі Київської області, встановлено, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Нудвін»відсутні транспортні засоби, основні фонди та трудові ресурси, складські та офісні приміщення відсутні.

Крім того, податковим органом від Васильківської ОДПІ отримано Акт від 26.11.2010 року № 4943/23-20/369004 про результати документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс»в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства по податку на додану вартість за період з 01.04.2010 року по 30.09.2010 року (далі - Акт перевірки від 26.11.2010 року № 4943/23-20/369004).

З даних Акта перевірки від 26.11.2010 року № 4943/23-20/369004 вбачається, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс»також відсутні основні засоби, нематеріальні активи, трудові ресурси, транспорт.

До Акта перевірки від 26.11.2010 року № 4943/23-20/369004 додано;

- лист від 12.01.2011 року директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс»- ОСОБА_2 на ім'я начальника Васильківської ОДПІ щодо визнання уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість за квітень -

липень 2010 року недійсними, у зв'язку з тим, що він фактично їх не подавав та печатки не проставляв;

- протокол від 12.01.2011 року додаткового допиту в якості обвинуваченого гр. ОСОБА_2 - директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс», який надав пояснення, що ніяких доручень щодо здійснення будь-яких дій від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптевайс»не надавав, будь-яких первинних документів від імені цього підприємства не підписував;

- протокол від 29.11.2010 року допиту в якості свідка засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс»- гр. ОСОБА_3, який пояснив, що будь-яких товарів Товариству з обмеженою відповідальністю «Нудвін»не реалізовував. У період з 01.03.2010 року по 17.09.2010 року печатка Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс»увесь час знаходилась у нього і нікому не передавалась.

Враховуючи викладене, податковий орган дійшов висновку, що згідно з частиною першою статті 203, частиною другою статті 215 Цивільного кодексу України правочин, укладений між відповідачами має ознаки нікчемності та звернувся до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нудвін»на користь Державного бюджету України вартість отриманого за договором купівлі-продажу на загальну суму 5 695 736,35 грн.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається та підтверджується судом першої інстанції, що під час судового розгляду жодних доказів на підтвердження факту поставки товарів та оплати його вартості суду надано не було.

Щодо нікчемності правочину, вчинених Товариством з обмеженою відповідальністю «Нудвін»та його контрагентом -ТОВ «Оптдевайс»та неправомірності формування податкового кредиту колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначалося раніше, в липні 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нудвін»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс»укладено договір купівлі-продажу від 01.07.2010 року № 010710-1.

Відповідно до вказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс» (продавець) зобов'язувалось передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Нудвін»товари (клей поліграфічний, палітурні матеріали, папір та інша

поліграфічна продукція) на загальну суму 5695736,35 грн. в тому числі ПДВ - 949289,40 грн.).

При цьому Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс»виписано видаткові накладні від 01.07.2010 року № РН-0128, від 01.07.2010 року № РН-01287, від 01.07.2010 року № РН-01288, від 01.07.2010 року № РН-01289, від 02.07.2010 року № РН-02139, від 06.07,2010 року № РН-06076, та податкові накладні від 01.07.2010 року № 01287. від 01.07.2010 року № 01288, від 01.07.2010 року № 01289, від 02.07.2010 року № 1288, від 06.07.2010 року № 6076 на загальну суму 569573635 грн., (в тому числі ПДВ - 949289,40 грн.).

З матеріалів справи вбачається що даний договір, видаткові та податкові накладні були підписані від імені директора виконавця - TOB «Оптдевайс»- ОСОБА_2

Разом з тим, з як вбачається з наявного у матеріалах справи протоколу допиту свідка від 29.11.2010 року - засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс» - ОСОБА_3 у кримінальній справі № 08-3846, дана особа у березні 2010 року зареєструвала Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс».

Пропраювавши до вересня 2010 року ОСОБА_4 18.09.2010 року прибув у м. Васильків до нотаріуса та передав реєстраційні документи товариства третім особам для переоформлення. Однією з вказаних осіб був майбутній засновник підприємства - ОСОБА_2 Печатку підприємства та реєстраційні документи, а також документи фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс»передав чоловіку на вигляд 40 років.

У подальшому на запитання слідчого відносно того, чи знав він про те, то і досі є засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс»та лише призначив ОСОБА_2 директором підприємства відповів, що про це не знав. Крім того, повідомив, що з 17.09.2010 року ніякого відношення до діяльності даного підприємства він не має, де знаходиться печатка та офісне приміщення підприємства не знає.

Згідно з поясненнями засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс»- гр. ОСОБА_3 печатка підприємства, реєстраційні документи та документи фінансово-господарської діяльності були передані ним третім особам лише 18.09.2010 року.

У свою чергу, як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців -«запис 1»- 22.09.2010 було внесено зміни до відомостей про юридичну особу.

Таким чином, судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про те, що запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про призначення гр. ОСОБА_2 директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс»вчинено лише 22.09.2010 року, а отже усі первинні документи (оспорюваний договір та податкові накладні), були виписані задніми числами та особою, яка на момент підписання вищевказаних документів жодного відношення до господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс»не мала.

В ході аналізу податкової звітності, податковим органом також було встановлено, відсутність будь-якої інформації про наявність у відповідачів складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, необхідного для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств; відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання для здійснення основного виду діяльності.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року N 168/97-ВР (у редакції Закону України від 30.11.2006 р. N 398-V), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

За вимогами п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п. 18 наказу ДПА України від 30.05.97р. №165, зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.97р. за №233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податків здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку -продавця.

За наведених правових норм та враховуючи те, що з матеріалів справи вбачається, що первинні документи, виписані особою -гр.. ОСОБА_2, яка на час вчинення оспорюваної господарської операції жодного відношення до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс»не мала, відсутні підстави вважати такі податкові накладні первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону, тобто документами, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції.

За відсутності управлінського і технічного персоналу та нездійснення підприємницької діяльності вказаним Товариством, податкові накладні, підписані невстановленою особою не можуть підтверджувати факт продажу товарів, що зазначені у цих накладних.

Відповідно до змісту ст. 204, 215, 228 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 ЦК України передбачає, що зміст правочину не може суперечити:

- цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи те, що оспорюваний правочин (договір купівлі -продажу від 01.07.2010 року № 010710-1) вчинений та підписаний особою, яка не мала на час укладання правочину необхідного обсягу цивільної дієздатності, правочин не спричинив реального настання правових наслідків, - останній є недійсним.

Відповідно до частини першої статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України, передбачено, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням:, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею. а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

З наведених правових норм та виходячи з фактів, що були встановлені судом першої та апеляційної інстанції -а саме факт визнання оспорюваного правочину недійсним, колегія суддів Київського апеляційного суду вважає вимоги Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області обґрунтованими та такими, що мають бути задоволеними.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було не вірно встановлено фактичні обставини справи, надано невірну оцінку дослідженим доказам та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області -задовольнити, постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року -скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року -задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року -скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області -задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нудвін»(07300, Київська область, м. Вишгород, пр.-т. Шевченка 1а, код ЄДРПОУ -36076556) на користь державного бюджету України в особі ДПІ у Вишгородському районі вартість отриманого за договором купівлі -продажу № 010710-1 від 01.06.2009 року, укладеним між ТОВ «Нудвін»та ТОВ «Оптдевайс»на загальну суму 5 695 736,35 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Романчук О.М