Ухвала суду № 24792429, 13.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3612/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: секретар Міщука М.С. Гром Л.М., Денісова А. О. Бодюк В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії «Хліб України»(далі - ДАК «Хліб України» або позивач ) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом ДАК «Хліб України»до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

08 квітня 2009 року ДАК «Хліб України»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом, у якому просило визнати недійсним повідомлення - рішення № 0001952309/0 від 06.03.2009 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є неправомірним, оскільки не відповідає обставинам справи та прийняте на підставі помилкового тлумачення ревізорами норм чинного законодавства України.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 25 жовтня 2011 року у задоволенні позовних вимог відмовив у зв'язку з тим, що ДПІ змогла довести правомірність своїх дій.

В апеляційній скарзі ДАК «Хліб України»вказує, що видана податкова накладна, на підставі якої було визначено за позивачем суму податкового зобов'язання є безтоварною та проведена в бухгалтерському обліку з порушенням вимог, передбачених чинним законодавством України, оскільки поставки товару по зазначеній накладній не відбулися то і не було податкової операції, яка підлягала оподаткуванню податком на додану вартість.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 23.02.2009 року ДПІ було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року, за результатами якої складений Акт № 110/23-9/20047943.

За наслідками виявлених порушень відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001952309/0 від 06.03.2009 року, яким визначено податкові зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у сумі 1 568 212 грн., у тому числі 1 033 938 грн. основного платежу та 534 274 грн. -штрафних санкцій

Як вбачається із матеріалів справи, що перевіркою встановлено, що в вересні 2008 року позивачем проведено коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно розрахунку №68 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 21.02.06 №218.

Причина коригування зазначена у графі 2 Розрахунку - зміна кількості у графі 5 Розрахунку зазначена кількість товару 4457,506 тон, що підлягало коригуванню, загальна сума відкоригованих обсягів поставки 4 531 990,93 г податкового зобов'язання, що зменшено товариством 906 398,19 грн.

Зазначена податкова накладна № 218 була виписана 21.02.06 позивачем як платником податку Продавцем, для особи зазначеної, Покупець, Nordbank, Німеччина, яка не є платником податку. Податкова накладна №218 виписана на поставку пшениці 3 класу в кількості 4457,506 і і: ліні 1016,71 грн. без урахування ПДВ на загальну суму 4531990,93 гр. податкові зобов'язання по зазначеній податковій накладній складали 906398, 19 грн.

Матеріалами справи встановлено, що у бухгалтерській довідці від 30.09.08, що надана до перевірки, пояснення проведених коригувань, головний бухгалтер позивача посилається на те, що коригування податкових зобов'язань проведене та підставі того, що накладна Д-00000036 підписана лише з боку керівників підприємства у зв'язку з чим був зроблений висновок, про відсутність факту поставки товару та безпідставність віднесення до складу податкових зобов'язань за лютий 2006року суми 906398,19 грн.

Однак суд першої інстанції правильно звертає увагу, на те, що у бухгалтерській довідці інші підстави та договірні умови, на яких виникали правовідносини між контрагентами не зазначені.

Відповідно до даних попереднього акту перевірки від №677/23-2/20047943 від 16.11.2007, що підписаний посадовими особами позивача, в схемі товарно-грошових потоків позивача за 2006 рік покупцем зазначений "Нордбанк", Німеччина, Товар (пшениця) -4457,506 тон грошові кошти - 121 913 ,9 тис. грн.

Згідно з даними оборотно-сальдових відомостей по 36 рахунку, що були надані до перевірки, по контрагенту "Нордбанк" Німеччина в відомостях не зафіксовано наявність заборгованості станом на 01.07.2008 року та не зафіксовані відображення інших взаємовідносин із зазначеним контрагентом. Таким чином, згідно акту попередньої перевірки, в 2006 році позивач реалізував Nordbank, Німеччина пшеницю, розрахунки із Nordbank Німеччина за реалізовану в 2006 році пшеницю були проведенні до 01.07. 2007року.

Посилання позивача на результати проведеної самоперевірки, не можуть сприйматись як такі, що повністю і об'єктивно відображають обставини справи. Оскільки, ним не було надано жодних документів, які слугували правовою підставою для проведення самоперевірки, та документи на підставі яких була зафіксована в бухгалтерському обліку господарська операція, що зазначена в розрахунку коригування.

Відповідно до пп. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 №168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 1.4 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 №168/97-ВР поставка товарів -будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання... або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

В п.4.5 ст. 4 Закону №168/97-ВР визначено, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Підпунктом 4.5.3. п. 4.5 ст. 4 Закону №168/97-ВР визначено, що зменшення суми податкових зобов'язань платника податку постачальника при зміні компенсації вартості товарів (послуг), наданих особам, які не були платниками цього податку на момент такої поставки, дозволяється лише: -при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості; -при перегляді цін, пов'язаних з гарантійними замінами товарів.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки, при проведенні коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість у вересні 2008 року факт повернення товару, а саме пшениці 3 класу в кількості 4457,506 тон. у власність позивача не засвідчено документально, в бухгалтерському обліку таке повернення не зафіксовано, проведення коригування податкових зобов'язань платника у зв'язку зі зміною кількості показників до податкової накладної не може бути прийняте до уваги.

Таким чином, в порушення п. 1.4 ст. 1, п. 4.5 ст. 4 Закону України від 03.04.97 №168-97 позивачем у вересні 2008 року безпідставно занизило суму ПДВ рядок 8 Декларацій з податку на додану вартість на суму 906 398,19 грн. шляхом відображення у податковому обліку підприємства розрахунку коригування №68 від 30.09.08р.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таких доказів відповідачем не надано.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд, -

Ухвалив:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Держаної акціонерної компанії «Хліб України»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Гром Л.М.

Денісов А.О.