Ухвала суду № 24818647, 30.05.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2012 року справа №2а/0570/886/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецькій апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.

секретар Іллінов О.Є.

за участі представника позивача Рябошапки Д.С.

представника відповідача Радченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.03.2012 р. в справі № 2а/0570/886/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання незаконними дій та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз" звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання дій незаконними та недійсним податкового повідомлення-рішення від 16.12.2011 р. № 0001351322/48921/10/15-16-23/5. В обґрунтування позову позивач вказував, що на підставі акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 06.12.2011 р. № 779/15-16-23/5-03361081 на адресу ПАТ по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз" відповідачем направлено податкове повідомлення-рішення від 16.12.2011 р. № 0001351322/48921/10/15-16-23/5, яким зобов'язано позивача сплатити штраф в сумі 346138,42 грн. у розмірі 10% та 20% від суми непогашеного у встановлений строк податкового зобов'язання з податку на прибуток.

Позивач вказує, що законодавством не надано права податковому органу змінювати призначення платежу вказаного платником у платіжних дорученнях, що в свою чергу призвело до завищення кількості днів затримки сплати податку.

Просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 16.12.2011 р. № 0001351322/48921/10/15-16-23/5, незаконними дії по віднесенню коштів, які сплачуватися наданими платіжними дорученнями, зобов'язати відповідача внести зміни в облікову картку платника податків ПАТ по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз" шляхом віднесення коштів, які сплачувалися відповідними дорученнями.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.03.2012 р. позов ПАТ по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 16.12.2011 р. № 0001351322/48921/10/15-16-23/5 на суму 212241,02 грн., незаконними дії по віднесенню коштів, які сплачуватися наданими платіжними дорученнями, зобов'язання відповідача внести зміни в облікову картку платника податків ПАТ по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз" шляхом віднесення коштів, які сплачувалися відповідними дорученнями, задоволений частково, визнане недійсним податкове повідомлення-рішення № 0001351322/48921/10/15-16-23/5 про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 346138,42 грн. за платежем податок на прибуток, частково на суму 212241,02 грн., визнані незаконними дії відповідача щодо зміни призначення платежу, які сплачувалися платіжними дорученнями № 3092 від 03.06.09 року, № 3633 від 01.07.09 року, № 4399 від 05.08.09 року, № 4929 від 08.09.09 року, № 5420 від 05.10.09 року, № 5543 від 12.10.09 року, № 6072 від 05.11.09 року, № 6801 від 03.12.09 року, № 2 від 05.01.10 року, № 532 від 03.02.10 року, № 1211 від 03.03.10 року, № 2030 від 07.04.10 року, № 2755 від 05.05.10 року, № 3301 від 03.06.10 року, № 3789 від 05.07.10 року, № 4507 від 09.08.10 року, № 5078 від 02.09.10 року, № 5123 від 08.09.10 року, № 5354 від 17.09.10 року, № 5752 від 07.10.10 року, № 5948 від 14.10.10 року, № 6065 від 19.10.10 року, № 6452 від 04.11.10 року, № 6693 від 15.11.10 року, зобов'язано відповідача внести зміни в облікову картку платника податків ПАТ по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз" шляхом віднесення коштів відповідно до визначеного призначення, які сплачувалися платіжним документами № 3092 від 03.06.09 року, № 3633 від 01.07.09 року, № 4399 від 05.08.09 року, № 4929 від 08.09.09 року, № 5420 від 05.10.09 року, № 5543 від 12.10.09 року, № 6072 від 05.11.09 року, № 6801 від 03.12.09 року, № 2 від 05.01.10 року, № 532 від 03.02.10 року, № 1211 від 03.03.10 року, № 2030 від 07.04.10 року, № 2755 від 05.05.10 року, № 3301 від 03.06.10 року, № 3789 від 05.07.10 року, № 4507 від 09.08.10 року, № 5078 від 02.09.10 року, № 5123 від 08.09.10 року, № 5354 від 17.09.10 року, № 5752 від 07.10.10 року, № 5948 від 14.10.10 року, № 6065 від 19.10.10 року, № 6452 від 04.11.10 року, № 6693 від 15.11.10 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які полягають у неправильному застосуванні Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в тій частині, що позивачем невчасно сплачено податкове зобов'язання, самостійне визначене у податковій декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2007 р., що у відповідності до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 вказаного Закону є підставою для застосування штрафних санкцій. Крім того, апелянт зазначив, що СДПІ не має повноважень на внесення змін до облікової картки платника податків, оскільки замовником програмного забезпечення є Державна податкова служба України.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Представник позивача просив в задоволення апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб , які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз" (далі - ПАТ „Донецькміськгаз") згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію, виданому виконавчим комітетом Донецької міської ради, є юридичною особою, державна реєстрація проведена 07.04.2011 р.

На підставі пп. 20.1.4 п. 201.1 ст. 20, пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (далі - СДПІ) проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток ПАТ „Донецькміськгаз", результати якої викладені в акті перевірки № 779/15-16-23/5-03361081 від 06.12.2011 р. Як вбачається з акту, перевіркою встановлено, що платник порушує терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, пп. 17.17 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у зв'язку із чим податковим органом зроблений висновок про порушення позивачем п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині встановлення несвоєчасної сплати суми узгоджених податкових зобов'язань.

Підставою для висновку про порушення зазначених законодавчих актів є висновок податкового органу про несвоєчасну сплату позивачем суми узгоджених податкових зобов'язань, самостійно визначених платником в декларації з податку на прибуток за півріччя 2007 року від 09.08.2007 року № 7620, у розмірі 1061205,00 грн., уточненої декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року від 16.06.2011 року у розмірі 4649666,00 грн., декларації за півріччя 2011 року № 9006385823 від 09.08.2011 року у розмірі 64108,00 грн. та постанови Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а/0570/3448/2011 року від 24.03.2011 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001351322/48921/10/15-16-23/5 від 16.12.2011 р., яким до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 10% та 20% у сумі 346138,42 грн.

Судом першої інстанції також встановлено, що ПАТ „Донецькміськгаз" сплачені податкові зобов'язання із визначенням призначення платежу (перерахунок податку на прибуток відповідно рішення 10/24-013 від 10.08.2008 р. про розстрочення податкових зобов'язань, перерахунок розстроченого податку на прибуток відповідно рішення 81/24-013 від 19.08.2010 року, перерахунок відсотків за використання розстрочення з податку на прибуток відповідно до п. 3.2 договору від 19.08.2010 року, перерахунок податку на прибуток відповідно до постанови Донецького окружного адміністративного суду від 24.03.2011 року по справі 2а/0570/3448/2011, перерахунок податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, перерахунок податку на прибуток за постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.07.2011 року № 2а/0570/10526/2011, перерахунок платіжних вимог № 127, 130, 134, 135, 133, 136, 160, 163, 165, 166, 169, 172) наступними платіжними дорученнями: № 3092 від 03.06.09 р.;№ 3633 від 01.07.09 р.;№ 4399 від 05.08.09 р.;№ 4929 від 08.09.09 р.;№ 5420 від 05.10.09 р.;№ 5543 від 12.10.09 р;№ 6072 від 05.11.09 р.;№ 6801 від 03.12.09 р.;№ 2 від 05.01.10 р.;№ 532 від 03.02.10р.;№ 1211 від 03.03.10 р.;№ 2030 від 07.04.10 р.;№ 2755 від 05.05.10 р.;№ 3301 від 03.06.10 р.;№ 3789 від 05.07.10 р.;№ 4507 від 09.08.10 р.;№ 5078 від 02.09.10 р.;№ 5123 від 08.09.10 р.;№ 5354 від 17.09.10 р..;№ 5752 від 07.10.10 р.;№ 5948 від 14.10.10 р.;№ 6065 від 19.10.10 р.;№ 6452 від 04.11.10 р.;№ 6693 від 15.11.10 р.;№ 3285 від 23.06.11 р.; № 3537 від 07.07.11 р.;№ 3811 від 21.07.11 р.;№ 4107 від 04.08.11 р.;№ 4477 від 17.08.11 р.;№ 4702 від 30.08.11 р.;№ 4836 від 06.09.11 р.;№ 131 від 16.09.11 р.;№ 129 від 16.09.11 р.;№ 132 від 16.09.11 р.;№ 128 від 16.09.11 р.;№ 6394 від 16.09.11 р.;№ 6391 від 16.09.11 р.;№ 134 від 19.09.11 р.;№ 135 від 19.09.11 р.;№ 22308 від 19.09.11 р.;№ 138 від 20.09.11 р.;№ 137 від 20.09.11 р.;№ 4406 від 30.09.11 р.;№ 141 від 21.09.11 р.;№ 140 від 21.09.11 р.;№ 5261 від 21.09.11 р.;№ 5307 від 22.09.11 р.;№ 153 від 27.09.11 р.;№ 5354 від 28.09.11 р.;№ 156 від 28.09.11 р.;№ 155 від 28.09.11 р.;№ 158 від 29.09.11 р.;№ 159 від 29.09.11 р.;№ 164032 від 30.09.11 р.;№ 162 від 30.09.11 р.;№ 161 від 30.09.11 р.; № 164 від 03.10.11 р..;№ 37510 від 03.10.11 р..;№ 6766 від 04.10.11 р..;№ 166 від 04.10.11 р..;№ 167 від 04.10.11 р..;№ 5155 від 05.10.11 р.;№ 170 від 05.10.11 р..;№ 171 від 05.10.11 р..;№ 6386 від 06.10.11 р..;№ 5684 від 06.10.11 р.;№ 174 від 06.10.11 р..;№ 177 від 07.10.11 р..;№ 6294 від 31.10.11 р.

Задовольняючи позовні вимоги в зазначеній вище частині, суд першої інстанції виходив з відсутності у відповідача до 01.01.2011 р. повноважень на зміну призначення платежу, зазначеного платником податків у платіжних документах зі сплати податкових зобов'язань.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції правильно визначено, що відповідачем кошти, сплачені позивачем до 2011 року на погашення податкових зобов'язань, спрямовані у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати, незалежно від призначення платежу, що був визначений ПАТ „Донецькміськгаз", а саме на сплату зобов'язань з податку на прибуток по декларації від 09.08.2007р. № 7620; на сплату зобов'язань з податку на прибуток по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань від 16.06.2011р., на сплату зобов'язань з податку на прибуток по декларації від 09.08.2011р. № 9006385823, на сплату зобов'язань з податку на прибуток за рішенням суду про розстрочення податкового боргу (наказ ДПА України від 07.12.2010 № 927 № 5а/3448).

Також є правильним висновок суду першої інстанції, що спірні правовідносини виникли в період до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто на час дії Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", проте тривали і після набрання чинності Податковим кодексом України.

Закон України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який регулював спірні правовідносини до 2011 року, являвся спеціальним законом з питань оподаткування та встановлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Підпунктом „а" пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону визначено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до 5.1 ст. 5 даного Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, що передбачене пп. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Коштами у складі майна суб'єктів господарювання відповідно до ч. 5 ст. 139 Господарського кодексу України є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Вони також входять до визначення майна у розумінні ч. 1 зазначеної статті.

Частиною 1 статті 134 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Таким чином, платник податків, який є суб'єктом господарювання, має право розпоряджатись належним йому майном на свій розсуд. Розпорядження коштів полягає у їх переказі із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України „Про платіжні системи та перекази коштів в Україні".

Згідно з пп. 17.1.7. п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пп. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 цього Закону після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня та відповідно до пп.16.3.3 при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання. Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Розпорядження коштами полягає у їх переказі із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні". Одним з таких інструментів є платіжне доручення, тобто розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (п. 1.30 ст. 1 Закону „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"). Відповідно до п. 17.1 зазначеного Закону форми розрахункових документів та їх реквізити встановлюються Національним банком України.

Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976, затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Одним з реквізитів платіжного доручення, які передбачені п.3 цієї Інструкції є „Призначення платежу". Згідно з п. 3.8 зазначеної Інструкції реквізит „Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення „Призначення платежу".

Відтак, якщо перерахування коштів відбувається за допомогою платіжного доручення, воля власника коштів щодо визначення підстав їх перерахування відображається у реквізиті „Призначення платежу" цього документу.

Отже, є правильним висновок суду першої інстанції, що суми за платіжними дорученнями, якими позивач погашав свої податкові зобов'язання в період до 01.01.2011 року, а саме: № 3092 від 03.06.09 року, № 3633 від 01.07.09 року, № 4399 від 05.08.09 року, № 4929 від 08.09.09 року, № 5420 від 05.10.09 року, № 5543 від 12.10.09 року, № 6072 від 05.11.09 року, № 6801 від 03.12.09 року, № 2 від 05.01.10 року, № 532 від 03.02.10 року, № 1211 від 03.03.10 року, № 2030 від 07.04.10 року, № 2755 від 05.05.10 року, № 3301 від 03.06.10 року, № 3789 від 05.07.10 року, № 4507 від 09.08.10 року, № 5078 від 02.09.10 року, № 5123 від 08.09.10 року, № 5354 від 17.09.10 року, № 5752 від 07.10.10 року, № 5948 від 14.10.10 року, № 6065 від 19.10.10 року, № 6452 від 04.11.10 року, № 6693 від 15.11.10 року, повинні зараховуватися податковим органом у відповідності до визначеного позивачем призначення платежу.

З обставин справи вбачається, що позивачем чітко визначено призначення платежу у зазначених платіжних дорученнях - на сплату зобов'язань з податку на прибуток згідно з рішеннями № 10/24-013 від 10.08.06 року про реструктуризацію податкових зобов'язань, на сплату зобов'язань за користування розстроченням по ПНП згідно п. 3.2 договора № 3 від 19.08.2010 року та на сплату згідно рішення № 81/24-013 від 19.08.2010р. про розстрочення податкових зобов'язань, що відображало волю платника у спрямуванні грошових коштів.

Статтею 7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачений вичерпний перелік джерел самостійної сплати податкового зобов'язання або погашення податкового боргу.

Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачено права чи обов'язку контролюючого органу, яким є податковий орган, змінювати призначення платежу, в рахунок сплати якого платник податків спрямував кошти. Не передбачене таке право податкового органу і іншими законами та підзаконними нормативними актами, які діяли до 01.01.2011 р.

Таким чином, є обґрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення в частині суми штрафу у розмірі 212241,02 грн. (20% від сплаченої суми податкових зобов'язань платника відповідно до платіжних доручень № 3092 від 03.06.09 року, № 3633 від 01.07.09 року, № 4399 від 05.08.09 року, № 4929 від 08.09.09 року, № 5420 від 05.10.09 року, № 5543 від 12.10.09 року, № 6072 від 05.11.09 року, № 6801 від 03.12.09 року, № 2 від 05.01.10 року, № 532 від 03.02.10 року, № 1211 від 03.03.10 року, № 2030 від 07.04.10 року, № 2755 від 05.05.10 року, № 3301 від 03.06.10 року, № 3789 від 05.07.10 року, № 4507 від 09.08.10 року, № 5078 від 02.09.10 року, № 5123 від 08.09.10 року, № 5354 від 17.09.10 року, № 5752 від 07.10.10 року, № 5948 від 14.10.10 року, № 6065 від 19.10.10 року, № 6452 від 04.11.10 року, № 6693 від 15.11.10 року).

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта стосовно того, що позивачем невчасно сплачено податкове зобов'язання, самостійне визначене у податковій декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2007 р., що у відповідності до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є підставою для застосування штрафних санкцій, оскільки такі доводи спростовані приведеними вище висновками суду.

Що стосується доводів апелянта про відсутність у нього повноважень на внесення змін до облікової картки платника податків, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки саме податковий орган, в якому платник податків перебуває на податковому обліку, здійснює внесення інформації до відповідних облікових карток, тому й корегування таких даних є повноваження такого органу.

Оскільки постанова суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову не оскаржена, колегією суддів у відповідності до ст. 195 КАС України не здійснюється апеляційний перегляд справи в зазначеній частині.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.03.2012 р. в справі № 2а/0570/886/2012 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.03.2012 р. в справі № 2а/0570/886/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання незаконними дій та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлений 05.06.2012 р.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Компанієць І.Д.

Бишов М.В.