Постанова № 24818645, 30.05.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Коршиков С.К.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2012 року справа № 2а/1270/1179/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

30 травня 2012 р. Донецькій апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.

секретар Іллінов О.Є.

за участі представника позивача Горжия Р.О.

представників відповідача Королько Л.О., Воронкова М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.02.2012 р. в справі № 2а/1270/1179/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Прайм Кар" до Державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Прайм Кар" звернулось до Луганського окружного адміністративного сулу з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, в обґрунтування якого зазначив, що відповідачем за наслідками проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ „Прайм Кар" з питань взаємовідносин з ТОВ „Діомат ЛТД" та відображення операцій з вказаним контрагентом в податковому обліку, а саме, з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 р. по 31.10.2011 р. у зв'язку з встановленням порушень позивачем п. 193.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 22107,76 грн., прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000012301 від 23.01.2012 р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 22107,76 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1054,55 грн. Позивач зазначав про порушення податковим органом порядку призначення та проведення перевірок. Крім того, позивач зазначив про підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з контрагентом первинними документами, що обумовлює безпідставність збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій. На підставі вищевикладеного, позивач просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ в Лутугинському районі Луганської області від 23.01.2012 р. № 0000012301.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28.02.2012 р. задоволений позов ТОВ „Прайм Кар" до Державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000012301 від 23.01.2012 р., визнане нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000012301 від 23.01.2012 р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 23162,31 грн., в тому числі за основним платежем - 22107,76 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -1054,55 грн.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які полягають у неправильному застосуванні положень Податкового кодексу України. Зокрема, відповідач зазначає, судом не прийнято до уваги, що умови спірного договору поставки є суперечливим в частині оформлення накладних, умови транспортування товару в договорі відсутні. Позивачем не доведено фактичне переміщення товару від постачальника.

В судовому засіданні представники апелянта підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції - зміні з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ТОВ „Прайм Кар" зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради як юридична особа 30.11.2006 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій за № 34721162, перебуває на податковому обліку у ДПІ в Лутугинському районі Луганської області, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтво платника податку на додану вартість від 07.02.2010 р. № 100266894.

Наказом ДПІ в Лутугинському районі Луганської області від 01.12.2011 р. № 456 на виконання постанови старшого слідчого по ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області від 30.11.2011 р. про призначення позапланової виїзної документальної перевірки, призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ „Прайм Кар" з питань взаємовідносин з ТОВ „Діомат ЛТД" та відображення операцій з вказаним контрагентом в податковому обліку, а саме, з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 р. по 31.10.2011 р.

На виконання даного наказу ДПІ в Лутугинському районі Луганської області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ „Прайм Кар" з питань взаємовідносин з ТОВ „Діомат ЛТД" та відображення операцій з вказаним контрагентом в податковому обліку, а саме, з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 р. по 31.10.2011 р.

14.12.2011 р. ДПІ в Лутугинському районі Луганської області за результатами проведеної перевірки складений акт № 300/2301/34721161, яким встановлено порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 22107,76 грн., у тому числі, у квітні 2011 р. -3981,56 грн., у травні 2011 р. - 3344,80 грн., у червні 2011 р. - 10567,20 грн., у липні 2011 р. -836,60 грн., у серпні 2011 р. - 3377,60 грн.

23.01.2012 р. ДПІ в Лутугинському районі Луганської області на підставі акту перевірки № 300/2301/34721161 від 14.12.2011 р. прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000012301 про збільшення позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 23162,31 грн., в тому числі за основним платежем - 22107,76 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1054,55 грн.

Підставою для збільшення грошового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій є висновок відповідача про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту у періоді, що перевірявся, сум податку на додану вартість, сформованих по господарським операціям з ТОВ „Діомат ЛТД".

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з неправомірності проведення перевірки та доведеності фактичного здійснення господарських операцій.

Колегія суддів вважає, що висновок суду про відсутність правових підстав для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість є правомірним, з огляду на наступне.

В акті перевірки від 14.12.2011 р. № 300/2301/34721161 зазначено, що контрагентом позивача у перевіряємому періоді є ТОВ „Діомат ЛТД". Між ТОВ „Прайм Кар" та ТОВ „Діомат ЛТД" укладений договір поставки від 15.04.2011 р. № 31 на поставку автомобільних запасних частин та обладнання, комплектуючих виробів, видаткових та супутніх матеріалів.

Здійснення поставки товару за цим договором підтверджено наявними у матеріалах справи первинними документами: податковими накладними, актами приймання товарно-матеріальних цінностей на зберігання, накладними, подорожніми листами вантажного автомобіля, рахунками, банківські виписки, договорами про повну матеріальну відповідальність, актами приймання товарно-матеріальних цінностей, сертифікатами.

Документи, складені за результатами здійснення спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону.

Колегією суддів встановлено, що видами діяльності позивача за КВЕД є торгівля автотранспортними засобами та запасними частинами до них, інші види оптової торгівлі.

З метою одержання прибутку позивачем укладена угода з ТОВ „Діамат ЛТД", за якою позивач придбав у цього підприємства товарно-матеріальні цінності. Факт одержання товару за спірною угодою підтверджений, зокрема, наявними в матеріалах справи відомостями про внутрішнє переміщення товару позивачем, книгою реєстрації довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей.

В подальшому позивачем придбані за цією угодою товари використані у оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, що підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, зокрема, нарядами-замовленнями, накладними на переміщення, актами приймання товару на зберігання.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у звязку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Податкові накладні, видані ТОВ „Діомат ЛТД" позивачу, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних позивача.

Отримавши податкову накладну, покупець товару набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

В даному випадку сума сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) підтверджена податковими накладними, а тому така сума підлягає включенню до складу податкового кредиту.

Оскільки в ході розгляді справи встановлено, що господарські операції з придбання позивачем товарів у ТОВ „Діомат ЛТД" вчинені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач безперечно має право на податковий кредит.

Матеріалами справи (податковими накладними, накладними, подорожніми листами вантажного автомобіля, рахунками, банківськими виписками, договорами про повну матеріальну відповідальність, актами приймання товарно-матеріальних цінностей, копіями сертифікатів) підтверджено фактичне отримання товару та оплату позивачем як отримувачем товару сум податку на додану вартість в ціні товару постачальникам таких товарів, які включені до складу податкового кредиту.

Колегія суддів не приймає доводи апелянта щодо недоведеності фактичного здійснення господарських операцій за договором, укладеним між позивачем та ТОВ „Діомат ЛТД".

Відповідач при цьому вказує, що відповідно до акту перевірки Алчевської ОДПІ Луганської області від 11.11.2011 р. №1806/236-37288409 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ „Діомат ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 р. по 30.09.2011 р., встановлена відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання, відвантаження, товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність у ТОВ „Діомат ЛТД" адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Господарські операції між ТОВ „Діомат ЛТД" та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для реалізації відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів і транспортних засобів.

Проте, на час виконання договору поставки між ТОВ „Діомат ЛТД" та позивачем постачальник товару здійснював господарську діяльність, не визнавався банкрутом, не ліквідований, є платником податку на додану вартість. Підприємством надавалась податкова звітність. Зазначені обставини спростовують доводи податкового органу про відсутність об'єкту оподаткування за спірними господарськими операціями.

Відповідачем не спростований факт того, що ТОВ „Діомат ЛТД" на момент укладення договору та складення податкової накладної було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ „Діомат ЛТД" мав статус платників податку на додану вартість, тому формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих ТОВ „Діомат ЛТД", є правомірним.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.01.2012 р. в справі № 2а-11080/11/1270 в справі за позовом ТОВ „Діомат ЛТД" до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.03.2012 р., визнані протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ „Діомат ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 р. по 30.09.2011 р., за результатами якої складений акт № 1806/236-37288409 від 11.11.2011 р., зобов'язано Алчевську ОДПІ вилучити з АС „Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА" інформацію про результати перевірки ТОВ „Діомат ЛТД", оформленої актом перевірки № 1806/236-37288409 від 11.11.2011 р.

Відтак, акт перевірки ТОВ „Діомат ЛТД", яким, крім іншого, ДПІ в Лутугинському районі Луганської області обґрунтовує висновок про нездійснення господарських операцій з поставки товару ТОВ „Діомат ЛТД" на адресу ТОВ „Прайм Кар", колегія суддів вважає неналежним доказом.

Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції щодо того, що невиконання контрагентом своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, є необґрунтованими доводи апелянта про не підтвердження фактичного отримання товару через відсутність доказів його транспортування, оскільки в матеріалах справи наявні подорожні листи вантажного автомобілю, які є належними доказами транспортування товару. В обґрунтування своєї позиції щодо невиїзду транспортного засобу позивача в дні здійснення поставок відповідачем належним доказів не надано.

Проте, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково застосовані норми процесуального права в частині обраного судом способу захисту порушеного права позивача. Як зазначалось вище, судом першої інстанції визнане нечинним спірне податкове повідомлення-рішення.

Колегія суддів зазначає, що вимоги про визнання правового акту нечинним можуть визнаватися лише нормативно-правового акту. В даному випадку оспорюється правовий акт індивідуальної дії, а тому такий акт не може визнаватися нечинним.

Відтак, належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним спірного податкового повідомлення-рішення, що узгоджується з приписами ст. 162 КАС України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно по суті вирішена справа, але є помилковим застосування норм процесуального права, що є підставою для зміни судового рішення.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 201, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.02.2012 р. в справі № 2а/1270/1179/2012 задовольнити частково.

Викласти абзац другий постанови Луганського окружного адміністративного суду від 28.02.2012 р. в справі № 2а/1270/1179/2012 в наступній редакції: „Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000012301, прийняте Державною податковою інспекцією в Лутугинському районі Луганської області 23.01.2012 р., про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю „Прайм Кар" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 23162,31 грн., в тому числі за основним платежем - 22107,76 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1054,55 грн.".

В іншій частині постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.02.2012 р. в справі № 2а/1270/1179/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Прайм Кар" до Державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлений 05.06.2012 р.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Компанієць І.Д.

Бишов М.В.