Ухвала суду № 24817699, 24.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2012 р.Справа № 2а-1870/5365/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника позивача Сімоненко Н.А.

представника відповідача Сумцова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.10.2011р. по справі № 2а-1870/5365/11

за позовом Дочірнього підприємства "Завод обважених бурильних та ведучих труб"

до Державної податкової інспекції в м. Суми , Головного управління Державного казначейства України в Сумській області

про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Дочірнє підприємство "Завод обважнених бурильних та ведучих труб", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в місті Суми від 13.07.2011 р. №0002032306/55931 та №0002022306/55932, стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 346452,52 грн., стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" 1703,40 грн. судових витрат.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 03.10.2011 р. по справі 2а-1870/5365/11 вказаний позов був задоволений у повному обсязі.

Перший відповідач, Державна податкова інспекція у м. Суми, не погодився з таким судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.10.2011 р. по справі 2а-1870/5365/11 з підстави порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при неповному з'ясуванні обставин справи, та винести нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на доводи апеляційної скарги.

Позивач подав заперечення, в яких просить апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Суми залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, вислухавши осіб, які прибули в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що підставою винесення спірних податкових повідомлень-рішень є акт першого відповідача №5060/23-620/30991664 від 30.06.2011 р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2010 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за квітень 2010 р. у порушення п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7, п. 10.2 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість»

На підставі таких висновків 13.07.2011 р. першим відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення № 0002032306/55931, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2010 року на суму 346452,52 грн., та №0002022306/55932, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2010 року на суму 346452,52 грн.

Вважаючи вказані рішення першого відповідача незаконними, ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом про їх скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав на безпідставність висновків податкового органу, що покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, та наявність у позивача права на відшкодування надміру сплаченого податку на додану вартість у сумі, що не визнається першим відповідачем.

Колегія судів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Вбачається, що фактичною підставою прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень є висновок перевіряючих про відсутність у контрагентів позивача надмірної сплати податку в сумі 346452,52 грн. по ланцюгу продажу товару до виробника, а також твердження про наявність ознак нікчемності правочинів, що укладалися між ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" та його контрагентами. Колегія суддів звертає увагу, що, зокрема, на виконання умов договору №79/9-97-08 від 10.09.2008 р., продавець, TOB «Меркурій і компанія», зобов'язувався здійснити поставку певних товарів, а покупець, ДП "Завод обважнених бурильних та ведучих труб", прийняти його та оплатити.

Висновок контролюючого органу про відсутність реальних операцій по даному правочину спростовується наступним. Факт поставки товару TOB "Меркурій і компанія" і податковими накладними виданими позивачу продавцем від 03.04.2010 р. № 92 на суму ПДВ 112 746,00 грн., від 09.04.2010 р. № 93 на суму ПДВ 56760,00 грн. від 12.04.2010 року № 94 на суму ПДВ 34540,00 грн., від 15.04.2010 р. № 106 на суму ПДВ 91689,60 грн., від 21.04.2010 р. № 112 на суму ПДВ 32160,00 грн. Факт отримання товару позивачем підтверджується видатковими накладними від 03.04.2010 р. № РН-0000097 на суму ПДВ 112746,00 грн., від 09.04.2010 р. № РН-0000098 на суму ПДВ 56760,00 грн., від 12.04.2010 р. № РН-0000099 на суму ПДВ 34540,00 грн., від 15.04.2010 р.№РН-00000110 на суму ПДВ 91689,60 грн., від 21.04.2010 р. № РН-00000116 на суму ПДВ 32160,00 грн. Процес транспортування товару опосередковувався товарно-транспортними накладними від 03.04.2010 р., від 21.04.2010 р., від 15.04.2010 р., від 12.04.2010 р., від 09.04.2010 р. (а. с. 39-41). Розрахунки здійснено через розрахунковий рахунок згідно договору цесії від 05.05.2010 року частками, що підтверджується наявними у даній справі платіжними дорученнями (а. с. 45-47). Товар оприбутковано на склад позивача за прибутковими ордерами від 06.04.2010 р. № 126, від 10.04.2010 р.№ 133, від 13.04.2010 р. № 137, від 19.04.2010 р. № 156 від 22.04.2010 р. № 162. Вище наведені документи є підтвердженням реальності цього правочину, що не спростовано першим відповідачем.

Крім того, згідно умов договору від 14.11.2007 р. № 79/9-86-07 TOB «Укрвтормет-Союз» здійснювало на користь позивача поставки відповідної продукції, що підтверджується податковими накладними: від 01.04.2010 р. № 38 на суму ПДВ 81666,64 грн., від 20.04.2010 р. № 41 на суму ПДВ 54321,81 грн., від 27.04.2010 р. № 42 на суму ПДВ 33333,33 грн., від 28.04.2010 р. № 43 на суму ПДВ 55833,33 грн., від 30.04.2010 р. № 44 на суму ПДВ 39255,56 грн. (а.с. 59-61). Отримання товару відбувалося за видатковими накладними: від 09.04.2010 р. № У-00000209 на суму ПДВ 82905,28 грн., від 30.04.2010 р. № У-00000211 на суму ПДВ 156674,49 грн. та актами придбання - передачі брухту та відходів чорних металів від 09.04.2010 р. і 30.04.2010 р. (а.с. 61-63). Транспортування товару здійснювалось постачальником автомобільним транспортом, що підтверджується приймально - здаточними актами . Розрахунок за товар підтверджується рахунками - фактурами та платіжними дорученнями. Товар оприбутковано на склад позивача за прибутковими ордерами від 30.04.2010 р. № 13, від 30.04.2010 р. № 23. Вище наведені документи наявні у матеріалах даної справи і спростовують висновки контролюючого органу з приводу нереальності правочину між позивачем та його контрагентом.

Відповідно до приписів п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Таким випадком, відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону, є різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно положень п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Пунктом 1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Тому бюджетному відшкодуванню підлягає сума податку, фактично сплаченого отримувачем товарів та послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів та послуг за умови виникнення у такого платника права на податковий кредит.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема, придбанням товарів, послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, тощо.

Згідно приписів пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 7.2.6 цього пункту). При цьому датою виникнення такого права на податковий кредит є дата сплати позивачем коштів за товари (роботи, послуги), або дата отримання від постачальника податкової накладної, а не дата сплати зазначених коштів продавцем товарів (послуг) безпосередньо до бюджету.

На підставі наведених правових норм колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що питання про встановлення від'ємного значення суми ПДВ поширюється тільки на окремо взятого платника податків (заявника бюджетного відшкодування), що разом з тим, не поставлено у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб, щодо яких відповідач не підтвердив або не спростував факту сплати ними до бюджету ПДВ. Так само і момент виникнення права на бюджетне відшкодування, не пов'язується із фактом сплати ПДВ постачальником товарів (послуг) (по ланцюгу) до бюджету.

Згідно ч. 1 ст. 195 суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду

першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказувань правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Першим відповідачем не подано доказів на користь правомірності спірних повідомлень-рішень, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 03.10.2011 р. по справі 2а-1870/5365/11 прийнята у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.10.2011р. по справі № 2а-1870/5365/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.

Повний текст ухвали виготовлений 29.05.2012 р.