Ухвала суду № 24817670, 24.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2012 р.Справа № 2а-10207/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника позивача Гнатченко О.О.

представника відповідачів Загрибельного Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2011р. по справі № 2а-10207/11/2070

за позовом Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби

до Приватного підприємства "Про Енерджі Інжинірінг" , Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехноопт"

про стягнення коштів, отиманих за нікчемними правочинами,

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у Зміївському районі Харківської області Державна податкова служба (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Про Енерджі Інжинірінг" (надалі по тексту відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехноопт" (надалі по тексту відповідач-2), в якому просив суд:

- стягнути з ПП "Про Енерджі Інжинірінг" на користь держави суму коштів у розмірі 1575486,65 грн. отриману ним за нікчемними правочинами у формі договору № 0412 від 04.12.2010 р., який укладено між ПП "Про Енерджі Інжинірінг" та ТОВ "Промтехноопт";

- стягнути з ТОВ "Промтехноопт" на користь держави суму коштів у розмірі 1575486,65 грн. отриману ним за нікчемними правочинами у формі договору № 0412 від 04.12.2010 р., який укладено між ПП 'Про Енерджі Інжинірінг" та ТОВ "Промтехноопт".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2011 року відмовлено в задоволенні зазначеного позову.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2011 року та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що уповноваженими особами Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області була проведена планова виїзна документальна перевірка приватного підприємства "Про Енерджі Інжинірінг" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 29.12.2009 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої 12.05.2011р. було складено акт перевірки № 442/23/36370209, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, зокрема ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 126, ст. 228 ЦК України в частині не додержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП "Про Енерджі Інжинірінг" з постачальниками ТОВ "Промтехноопт", ПП "Співдружність Кентавр", ПП "Експо-Груп-08", ТОВ "Альтернативне топливо".

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що угода № 0412 від 04.12.2010 р., укладена між ПП 'Про Енерджі Інжинірінг" та ТОВ "Промтехноопт" є дійсною, а тому підстави для стягнення зі сторін угоди в дохід держави коштів, одержаних за її виконанням, відсутні.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення податкового органу до суду з вказаним позовом слугували висновки акту від 20.04.2011р. № 721/23-03-05/37092055 документальної планової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехноопт" (код за ЕДРПОУ 37092055) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 15.07.2010 року по 31.12.2010 року, отриманий позивачем у відповідь на запити до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова для підтвердження взаємовідносин вищевказаних суб'єктів господарювання, яким встановлено, що ТОВ "Промтехноопт" за місцем реєстрації відсутнє, власних орендованих одержаних по договорах лізингу, закріплених за підприємством на праві господарського відання, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, в яких проводилася господарська діяльність не виявлено, в зв'язку з чим, позивач прийшов до висновку про відсутність необхідних трудових та матеріальних ресурсів ТОВ "Промтехноопт" для ведення господарської діяльності, і як наслідок про нікчемність спірного правочину.

Проте, колегія суддів такі висновки позивача вважає необгрунтованими, оскільки враховуючи вимоги Цивільного кодексу України основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки, на підставі якого відповідач дійшов висновку про нікчемність правочину.

Постановою Господарського суду Харківської області від 11.04.11 р. у справі № 5023/2377/11 за позовом ПП "Про Енерджі Інжинірінг" до ТОВ "Промтехноопт" про визнання недійсним правочину було відмовлено у визнанні недійним договору підряду № 0412 від 04.12.2010 р., укладеного між ПП "Про Енерджі Інжинірінг" та ТОВ "Промтехноопт".

Крім того, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2011 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2011 року, визнано неправомірними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення документальної планової невиїзної перевірки ТОВ "Промтехноопт" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 15.07.2010 року по 31.12.2010 р., оформленої актом перевірки від 20.04.2011 року № № 721/23-03-05/37092055.

За результатами дослідження матеріалів справи колегія суддів дійшла висновку, що викладені в акті перевірки від 12.05.2011 р. про результати документальної планової перевірки ПП «Про Енерджі Інжинірінг» висновки про порушення позивачем вимог ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України зроблені позивачем з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки ПК України та Закон України "Про державну податкову службу в Україні" не визнають за податковими органами компетенції на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. За загальним визначенням компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Порядок дій органів ДПС під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань, визначався Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та ПК України, які не містили і не містять норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства, повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України.

Відповідно ст. 228 ЦК України (в редакції, що діяла з 01.01.11 р.): 1. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. 2. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. 3. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

З вищевказаного вбачається, що законодавець з 01.01.11 р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних. Відтак можна зробити висновок, що повноваження на встановлення законності правочинів, вчинених позивачем за тими критеріями ознак, що містяться в складеному відповідачем акті, належать виключно до прерогативи судових органів.

Між тим, позивачем не надано судових рішень щодо визнання договору, укладеного 04.12.2010 р. між ПП "Про Енерджі Інжинірінг" та ТОВ "Промтехноопт", нікчемним.

Окрім того, відповідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.09 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема, правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу -землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте позивачем під час судового розгляду справи не надано допустимих та належних доказів того, що фактична господарська діяльність позивача та вчинювані ним правочини містять прояви обставин, що перелічені у ч. 1 ст. 228 ЦК України. Крім того, відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно висновків акту перевірки правочин, вчинений відповідачами позивач кваліфікує як такий, що не направлений на реальне настання правових наслідків, а отже визнає його нікчемним. Проте згідно приписів ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Позивач не навів посилання на судові рішення щодо недійсності вчиненого відповідачами правочину як фіктивного. Таким чином, ДПІ, перекручуючи норми чинного законодавства України, невірно їх застосовує в частині кваліфікації вчиненого відповідачами правочину. За відсутності фактів, що відповідно до законодавства свідчили б про нікчемність укладеного правочину, інших доказів та обґрунтувань недійсності укладеного відповідачами правочину, а тим більш, його нікчемності позивачем не надано.

Отже, враховуючи не надання податковим органом відомостей, які б свідчили про нікчемність спірного договору, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2011р. по справі № 2а-10207/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.

Повний текст ухвали виготовлений 30.04.2012 р.