Ухвала суду № 24817459, 23.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2012 р.Справа № 2а-8586/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Попової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс М" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2011р. по справі № 2а-8586/11/2070

за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс М"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Інтекс М» (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2011 року позов був задоволено у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем по справі було подано апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2011 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, позивач пройшов процедуру державної реєстрації та був взятий на податковий облік.

Відповідно до невиїзної документальної перевірки відповідача, щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Релан» був складений акт №106/18-010/34858807 від 19.01.2010 року, яким встановлено порушення вимог пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі вищезазначеного акту перевірки позивачем було ухвалене податкове - повідомлення рішення №0000021800/0 від 10.02.2010 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2010 року було задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Інтекс М», податкове - повідомлення рішення №0000021800/0 від 10.02.2010 року було скасовано. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова було задоволено, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2010 року скасовано, в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Інтекс М» відмовлено.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, на час розгляду адміністративної справи в суді сума заборгованості відповідачем не була сплачена.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно вимог п 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) визначено як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

У відповідності до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, несплачена платником податків у визначені строки, вважається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, відносно того, що обставини, які встановлені постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 року, якою відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Інтекс М», а також те що вказана постанова набрала чинності, податкове повідомлення - рішення №0000021800/0 від 10.02.2010 року є узгодженим.

У відповідності до п. 1.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Пунктом 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу» передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Згідно вимог п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи відповідач мав узгоджене податкове зобов'язання, не сплачене у встановлений податковим законодавством строк з податку на додану вартість у розмірі 106357,25 грн. (основний платіж - 106089, 00 грн. та суму несплаченої пені - 268,25 грн.)

Враховуючи викладене позивачем винесено податкову вимогу №558 від 11.04.2011 року.

Відповідно до приписів п. 88.1 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених Податковим кодексом України, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Крім того, відповідно до п. 89.1.2. ст.89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені Податковим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з податковою вимогою за №558 позивачем прийнято рішення про опис майна відповідача у податкову заставу.

Відповідно до витягу про внесення запису до Державного реєстру застав рухомого майна №31104646 все майно та майнові права відповідача знаходяться у податковій заставі з 18.04.2011 року.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов'язання у сумі 106357,25 грн., вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, а тому не вбачається підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача.

Відповідно до ч.1ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанову суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс М" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2011р. по справі № 2а-8586/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Кононенко З.О. Бондар В.О.

Повний текст ухвали виготовлений 27.04.2012 р.