Ухвала суду № 24817414, 28.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2012 р.Справа № 2а-9317/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2011р. по справі № 2а-9317/11/2070

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, в якому просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 280,23 грн. на р/р 25609302230, код 22682365, МФО 350017 в Первомайське відділення Ощадбанку №2856.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2011 р. адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області суму заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 280,23 грн. ( двісті вісімдесят грн. 23 коп.) на р/р 25609302230, код 22682365, МФО 350017 в Первомайське відділення Ощадбанку №2856.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову - про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зміст постанови суперечить нормам діючого законодавства в сфері державного пенсійного страхування, судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 КАС України

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, що відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області.

Позивачем складена вимога про сплату боргу - недоїмки зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № Ф-332 від 05.05.2011 року, яка отримана ФОП ОСОБА_1 та є узгодженою.

Проте, заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 280,23 грн. не сплачена.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем у спірних правовідносинах обов'язку по здійсненню платежу, а тому позов є обґрунтованим, доведеним і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до п. 1 статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб, включаючи юридичних і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), придбали спеціальний торговий патент, на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Приписами вищевказаного закону визначено коло осіб, які є страхувальниками.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є страхувальником - платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області є територіальним органом Пенсійного фонду України, яке згідно функціональних повноважень, визначених Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в цілях забезпечення фінансування пенсійних виплат громадянам України зобов'язане здійснювати контроль за сплатою страхових внесків, а в разі порушення термінів сплати застосовувати до порушників фінансові санкції відповідно до вимог чинного законодавства.

Підпунктом 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому, сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не додержується вимог діючого законодавства щодо порядку сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які самостійно нараховані в розрахунку відповідача за 2010 року.

За період до 01.01.2011 р. відносини, що виникали між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулювалися Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Виключно цим Законом визначалися платники страхових внесків, порядок їх нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітнім періодом для відповідача є місяць.

Згідно з ч. 12 ст. 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.2003 року передбачено, що страхові внески підлягають сплаті до Пенсійного фонду України незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до ч. 6 ст. 18 зазначеного Закону, не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем на час розгляду справи сума страхового внеску в розмірі 280,23 грн. сплачена в добровільному порядку, тому позивачем правомірно сформовано вимогу про сплату боргу № Ф-332 від 05.05.2011 року.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на добровільний характер сплати страхових внесків відповідно до норм Закону України "Про систему оподаткування" та Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" , є безпідставними, оскільки згідно з ч. 3 та ч. 4 ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом, вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

Указ Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" не поширюється на спірні правовідносини у зв'язку з набранням чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки Закон України має вищу юридичну силу ніж Указ, який є підзаконним нормативним актом з питань оподаткування. Крім того, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" був прийнятий пізніше за часом, тому до спірних правовідносин має застосовуватись саме цей Закон.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на той факт, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2011 року по справі № 2а-11398/11/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2012 року, в задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в Первомайському районі Харківської області про визнання незаконною та скасування вимоги №Ф-332 від 05.05.2011 року - відмовлено в повному обсязі.

Вказаними судовими рішеннями встановлено, що вимога про сплату боргу від 05.05.2011р. №Ф-332 УПФУ в Первомайському районі Харківської області винесена у відповідності до приписів чинного законодавства.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Згідно з ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Частиною 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, оскільки на даний час, застосований правомірним рішенням позивача борг, відповідачем не сплачений, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Клопотання відповідача про забезпечення доказів задоволенню не підлягає, оскільки є необґрунтованим та безпідставним.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі та обґрунтовано вважають, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим, мають право просити суд забезпечити ці докази.

Згідно з ч.1 ст. 75 Кодексу адміністративного судочинства України у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази, або з якою метою потрібно їх забезпечити.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не навів обставин, що можуть бути підтверджені доказами, які він просить забезпечити та мету, з якою потрібно забезпечити ці докази, а також обставин, які свідчать про те, що надання подібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач звертався до позивача з проханням надати вказані докази.

Таким чином, перешкод для отримання вказаних доказів самим відповідачем не існує.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

У відповідності до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2011р. по справі № 2а-9317/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Гуцал М.І.Судді(підпис) (підпис) Зеленський В.В. Пянова Я.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Пянова Я.В.