Рішення № 24813813, 12.06.2012, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2-1008/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2012 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Пасинок В.С., при секретарі - Мушті І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»до ОСОБА_1, приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»про відшкодування в порядку регресу шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, -

в с т а н о в и в:

у жовтні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу витрат, понесених в зв'язку зі сплатою страхового відшкодування в сумі 4 641,36 грн.,та судових витрат у справі.

Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що 21 серпня 2008 року на перехресті вулиць Жилянська - Горького у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода між автомобілями марок «Peugeot-307»державний номерний знак НОМЕР_1 та «NissanNote»державний номерний знак НОМЕР_2.

Відповідно до постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 22 серпня 2008 року винним у скоєнні вказаної ДТП визнаний водій автомобіля марки «Peugeot-307»державний номерний знак НОМЕР_1- відповідач ОСОБА_1, дії якої, що виразились у порушенні вимог п.п. 5.16, 10.1 ПДР, призвели до пошкодження транспортних засобів.

Транспортний засіб одного з учасників ДТП, а саме: автомобіль марки «NissanNote»державний номерний знак НОМЕР_2, застрахований ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», яке відповідно до рішення чергових загальних зборів від 20 квітня 2011 року змінило найменування на ПАТ «УСК «Гарант-Авто», за договором добровільного страхування автотранспорту, оформленого полісом № 19G-203193 від 17 серпня 2008 року.

Згідно висновку спеціаліста № 2443 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу - автомобіля марки «NissanNote»державний номерний знак НОМЕР_2, складеного експертом ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт»ОСОБА_2 09 жовтня 2008 року, останній складає 5 223,67 грн.

28 жовтня 2008 року, керуючись положеннями законодавства про страхування, умовами укладеного договору добровільного страхування автотранспорту, на підставі заяви страхувальника про настання страхового випадку, страхового акту № 40123від 17 жовтня 2008 року, складеного на підставі рахунку № 20237494 від 26 вересня 2008 року ТОВ «Автомобільний центр «Голосіївський», страховиком було сплачено останньому грошові кошти у розмірі 4 271,36 грн. шляхом їх перерахування на розрахунковий рахунок авторизованого СТО - ТОВ «Автомобільний центр «Голосіївський».

З огляду на викладене, посилаючись на норми ст. 993 ЦК України, на підставі ст. 1191 ЦК України просив стягнути на користь ПАТ «УСК «Гарант-Авто»з ОСОБА_1 в порядку регресу відшкодовані збитки у сумі 4641,36грн. та судові витрати по справі: судовий збір у розмірі 51,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.

Проте, в ході розгляду справи було встановлено, що цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована ПАТ «Страхова компанія «Провідна»відповідно до полісу № ВВ/3718306. З огляду на зазначене, позивачем були уточнені позовні вимоги та пред'явлені останні до ОСОБА_1 та ПАТ «СК «Провідна». Остаточно, позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь вартість проведеної автотоварознавчої експертизи у розмірі 370,00 грн., а з відповідача ПАТ «СК «Провідна»-в порядку регресу відшкодовані збитки у сумі 4 271,36грн. та судові витрати по справі: судовий збір у розмірі 51,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.

Представник позивача в ході розгляду справи підтримав позовні вимоги і обґрунтування позову з урахуванням уточнень в повному обсязі та просив суд його задовольнити з обставин, викладених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1, будучи повідомленою у встановленому порядку про дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила.

Відповідач ПАТ «СК «Провідна», також будучи повідомленою у встановленому порядку про дату та місце розгляду справи, явку свого представника в судове засідання не забезпечила, проте, надала клопотання про проведення судового засідання 12 червня 2012 року за його відсутності (а.с. 155).

Заслухавши представника позивача, яка не заперечувала проти розгляду справи за відсутності відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд надходить до висновку про наступне.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування»від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що 17 серпня 2008 року між ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», яке відповідно до рішення чергових загальних зборів від 20 квітня 2011 року змінило найменування на ПАТ «УСК «Гарант-Авто», та власником автомобіля марки «NissanNote»державний номерний знак НОМЕР_2 був укладений договір добровільного страхування автотранспорту, оформлений полісом № 19G-203193 (а.с. 9).

21 серпня 2008 року на перехресті вулиць Жилянська - Горького у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода між автомобілями марок «Peugeot-307»державний номерний знак НОМЕР_1 та «NissanNote»державний номерний знак НОМЕР_2.

Відповідно до постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 22 серпня 2008 року винним у скоєнні вказаної ДТП визнаний водій автомобіля марки «Peugeot-307»державний номерний знак НОМЕР_1 -відповідач ОСОБА_1, дії котрої, що виразились у порушенні вимог п. п. 5.16, 10.1 ПДР, призвели до пошкодження транспортних засобів (а.с. 8).

Даний випадок був визнаний страховим (а.с. 10).

Згідно рахунку авторизованого СТО - ТОВ «Автомобільний центр «Голосіївський»№20237494 від 26 вересня 2008 року та акту № 237494 виконаних робіт по технічному обслуговуванню (ремонту) автомобіля від 30 вересня 2008 року вартість відновлювального ремонту та запасних частин автомобіля марки «NissanNote»державний номерний знак НОМЕР_2 становив 4 739,03 грн. (а.с. 11, 12).

Відповідно до висновку спеціаліста № 2443 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу - автомобіля марки «NissanNote»державний номерний знак НОМЕР_2, складеного експертом ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт»ОСОБА_2 09 жовтня 2008 року, останній складає 5 223,67 грн.(а.с. 15-24).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування»від 07 березня 1996 року № 85/96-ВРстрахова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.

На виконання зазначеного закону та умов договору добровільного страхування автотранспорту, оформленого полісом № 19G-203193, згідно страхового акту № 40123від 17 жовтня 2008 року власнику застрахованого автомобіля марки «NissanNote»державний номерний знак НОМЕР_2 страховиком було прийнято рішення про здійснення виплати у зв'язку із настанням страхового випадку в розмірі 4 271,36 грн.(а.с. 10).

28 жовтня 2008 року платіжним дорученням № 11635 вказана сума була перерахована на рахунок авторизованого СТО - ТОВ «Автомобільний центр «Голосіївський»(а.с.26).

Як встановлено в ході розгляду справи, на даний час пошкоджений внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки «NissanNote»державний номерний знак НОМЕР_2 відремонтовано.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно ст. 998 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків; інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Крім цього, ст. 9 Закону України «Про страхування»від 07 березня 1996 року № 85/96-ВРпередбачено, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник; непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.

Аналіз змісту даних норм та положень ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування»дає підстави вважати, що до страхової компанії переходить право вимоги регресу в розмірі страхового відшкодування.

Крім цього, реальними збитками в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Розмір витрат, фактично понесених при проведенні відновлювального ремонту автомобіля марки ««NissanNote»державний номерний знак НОМЕР_2, становить 4 271,36 грн.

Відповідно до вимог ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, сторони мають рівні права щодо надання доказів, судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідачами не було заявлено клопотань про призначення експертизи з приводу визначення розміру матеріального збитку, завданого автомобілю марки «NissanNote»державний номерний знак НОМЕР_2, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо розміру сплаченого ним страхового відшкодування.

До того ж, згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. ст. 257, 261 ЦК України).

Як було встановлено в ході розгляду справи, позивачем були виконані умови договору добровільного страхування автотранспорту, оформленого полісом № 19G-203193 від 17 серпня 2008 року, та здійснена виплата страхового відшкодування у розмірі 4 271,36 грн. страхувальнику за третю особу, в даному випадку, за відповідача ОСОБА_1 Отже, у страхової компанії з моменту сплати вказаної суми, а саме: 28 жовтня 2008 року згідно платіжного доручення № 11635, виникло право зворотної вимоги, тобто, право регресу до ОСОБА_1

За регресним зобов'язанням перебіг позовної давності починається з моменту виконання основного зобов'язання, а переміна осіб в зобов'язанні не спричинює зміну терміну позовної давності (частина 6 ст. 261, ст. 262 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява була направлена ПАТ «УСК «Гарант-Авто»на адресу суду 18 жовтня 2011 року й отримана останнім 21 жовтня 2011 року, що дає підстави суду вважати про те, що позивачем була пред'явлена вимога в межах строку позовної давності (а.с. 1, 56).

Тому, враховуючи той факт, що на момент розгляду справи цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 була застрахована у ПАТ «СК «Провідна», суд приходить до висновку про те, що обставини, викладені в позовній заяві, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, вимоги позивача, пред'явлені до ПАТ «СК «Провідна», є обґрунтованими, оскільки останнім доведено необхідність та обов'язковість стягнення вказаних коштів для відновлення його(страхової компанії) прав.

Розглядаючи позовні вимоги ПАТ «УСК «Гарант-Авто»про стягнення з ОСОБА_1 вартості проведеної автотоварознавчої експертизи у розмірі 370,00 грн., суд приходить до висновку про необхідність стягнення вказаної суми з останньої, виходячи з наступного.

Стаття 57 ЦПК України зазначає про те, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. При цьому в розумінні ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. Отже, у суду відсутні будь-які підстави щодо неприйняття до уваги висновку спеціаліста № 2443 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу - автомобіля марки «NissanNote»державний номерний знак НОМЕР_2, складеного експертом ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт»ОСОБА_2 09 жовтня 2008 року, як належного письмового доказу, що обґрунтовує розмір заподіяних збитків, тим паче, що згідно зі ст. 143 ЦПК України суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі, а такої в ході розгляду справи не поступало.В ході розгляду справи було встановлено, що за проведення вказаного дослідження позивачем було сплачено 370,00 грн. Проте, враховуючи положення ст. 998 ЦК України та ст. 9 Закону України «Про страхування»про те, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник; непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування, суд надходить до висновку про те, що вказана сума не може бути стягнута з ПАТ «СК «Провідна», а тому підлягає стягненню з ОСОБА_1, оскільки останньою відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України не надано доказів на підтвердження того, що сплата вказаної виплати передбачена укладеним між нею та ПАТ «СК «Провідна»договором цивільно-правової відповідальності.

Питання судових витрат по оплаті судового збору слід вирішити на підставі ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 256, 257, 261, 262, 993, 1191 ЦК України, ст. ст. 8, 27 Закону України «Про страхування»від07 березня 1996 року № 85/96-ВР,ст.ст. 3, 10, 11, 60, 61, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»до ОСОБА_1, приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»про відшкодування в порядку регресу шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, проживаючої у ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»(01042 м. Київ, пров. Ново-Печерський, 19/3, п/р 26506020021452 в ВАТ «Укрексімбанк»м. Києва, МФО 322313, код ЄДРПОУ 25965081) витрати на проведення товарознавчої експертизи у розмірі 370 (триста сімдесят) грн. 00 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва,проживаючої у ІНФОРМАЦІЯ_3, таприватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»(01032 м. Київ, бул. Т. Шевченка, 37/122) на користь публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»(01042 м. Київ, пров. Ново-Печерський, 19/3, п/р 26506020021452 в ВАТ «Укрексімбанк»м. Києва, МФО 322313, код ЄДРПОУ 25965081) шкоду в порядку регресу в розмірі 4 271 (чотири тисячі двісті сімдесят одна) грн. 36 коп. та судові витрати: судовий збір у розмірі 51 (п'ятдесят одна) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Голосіївський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Пасинок В.С.