Справа № 2-2234/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2012 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Пасинок В.С., при секретарі Мушті І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до кредитної спілки «Українська кредитно-фінансова група»про стягнення грошових коштів, -
в с т а н о в и в:
у лютому 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до КС «Українська кредитно-фінансова група»про стягнення грошових коштів.
Свої вимоги мотивував тим, що відповідно до договору № КВ00966/3004 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 27жовтня 2007 року, який був укладений між ним та КС «Українська кредитно-фінансова група», остання прийняла на зберігання внески в сумі 21 000,00 грн. на строк з 27 жовтня 2007 року по 27 квітня 2009 року. Процентна ставка встановлена в розмірі 29 % річних.
Проте, по закінченню терміну дії укладеного між ними договору відповідачем не було повернуто його вклад та нараховані відсотки у відповідно до умов зазначеного договору. На його неодноразові вимоги щодо повернення вкладу та відсотків відповідач не реагував належним чином і лише 10 травня 2011 року повернув йому вклад та нараховані відсотки, а всього - 30 135,00 грн.
Тому просив суд стягнути з відповідача на його користь 2 142,00 грн. інфляційних втрат, 7 310,00 грн. - 3% річних та 50 000,00 грн. у відшкодування завданої йому моральної шкоди.
В ході розгляду заяви позивач уточнив свої позовні вимоги та остаточно просив стягнути з відповідача на його користь 7 310,00 грн. інфляційних втрат,2 142,00 грн.- 3% річних та,замість 50 000,00 грн. у відшкодування завданої йому моральної шкоди, 18 156,16 грн. завданих йому реальних збитків в розрізі ст. 22 ЦК України (а.с. 18-19).
Позивач в судове засідання не з»явився, надіславши до суду заяву, в якій просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив позов задовольнити.
Відповідач належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду даної справи, однак, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив.
За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. ст. 169, 224, 225 ЦПК України, вважав за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Судом встановлено, що 27 жовтня 2007 року між сторонами був укладений договір № КВ00966/3004 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок в розмірі 21 000,00 грн. зі сплатою 29 % річних (а.с. 4-5).
Відповідно до умов останнього кредитна спілка прийняла на зберігання внески в сумі 21 000,00 грн.на строк, початком якого є дата внесення внеску, а закінченням - 27 квітня 2009 року (п. 1.1. договору, а.с 4).
Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 8513 кошти позивачем були внесені на депозит 27 жовтня 2007 року, тобто, строк дії укладеного між сторонами договору -з 27 жовтня 2007 року по 27 квітня 2009 року (а.с. 5).
В ході розгляду справи судом встановлено, що після закінчення дії укладеного між сторонами відповідачем не були своєчасно повернуті суми вкладу та нарахованих відсотків.
Статтею 1058 ЦК України визначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Згідно зі ст. 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі.
Встановлено, що договір сторонами укладено в письмовій формі, зазначено строк їх дії та умови виконання.
Частиною 2 ст. 1060 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім випадків, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Позивач змушений був неодноразово звертатись до відповідача з проханнями про виконання останнім взятих на себе зобов'язань згідно договору № КВ00966/3004 від 27 жовтня 2007 року щодо повернення вкладу позивача та нарахованих відсотків (а.с. 7-11).
Проте, як встановлено в ході розгляду справи відповідачем повернення вкладу позивача та нарахованих відсотків у загальному розмірі 30 135,00 грн. було здійснено лише 10 травня 2011 року.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Зі змісту цих статей вбачається, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат ґрунтуються на вимогах закону, а тому суд приходить до висновку про те, що останні підлягають задоволенню. З відповідача на користь позивача підлягають стягненню 7 310,00 грн. інфляційних втрат та 2 142,00 грн. - 3% річних, що підтверджується даними розрахунку позивача, з яким погоджується суд та вважає їх правильним.
В іншій частині вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Пред'являючи позов про стягнення 18 156,16 грн., позивач посилається на те, що відповідач не виконав своїх зобов'язань, чим спричинив йому збитки на вказану суму.
Такі доводи позивача не ґрунтуються на ст. 22 ЦК України, якою визначено поняття збитків.
Згідно положень ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Проте, зі змісту вимог позивача не можливо встановити, що саме він просить стягнути з відповідача - реальні збитки чи упущену вигоду, оскільки, як вбачається з положень ЦК України, вони є різними за своєю правовою природою. Крім того, позивачем не надано в розпорядження суду будь-яких доказів на підтвердження завдання йому збитків, виходячи з положень ст. 22 ЦК України, та обґрунтування підстав визначення їх розміру.
Питання судових витрат по оплаті судового збору слід вирішити на підставі ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 526, 625, 1058, 1059, 1060 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 15, 60, 61, 81, 88, 212, 213, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
позов ОСОБА_1 до кредитної спілки «Українська кредитно-фінансова група»про стягнення грошових коштів -задовольнити частково.
Стягнути з кредитної спілки «Українська кредитно-фінансова група»(03039 м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 17, код ЄДРПОУ 33948213, МФО 320564) на користь ОСОБА_1, проживаючого в АДРЕСА_1, інфляційні втрати у розмірі 7 310 (сім тисяч триста десять) грн. та 3% річних у розмірі 2 142 (дві тисячі сто сорок дві) грн. 00 коп.
Стягнути з кредитної спілки «Українська кредитно-фінансова група»(03039 м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 17, код ЄДРПОУ 33948213, МФО 320564) на користь держави судовий збір у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Голосіївський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.С. Пасинок
Судове рішення № 24813807, Голосіївський районний суд міста Києва було прийнято 12.06.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-2234/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: