Рішення № 24812492, 21.06.2012, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська)

Справа № 2-253/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2012 року Ленінський районний суд міста Луганська у складі:

Головуючого судді Золотарьова О.Ю.

при секретарі Поповій М.В., Михайліченко Є.Ю.,

Кардаш О.О., Хрістюк О.О., Атуовій К.А., Лошадкіній В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську цивільну справу за позовом Луганської обласної організації Партії захисників Вітчизни, ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Восточно-Украинский издательский дом «Ракурс», ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з вказаним позовом до відповідачів, посилаючись на ту обставину, що в газеті «Ракурс-Плюс»№ НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року в статті «ІНФОРМАЦІЯ_2»опубліковані відомості, які не відповідають дійсності, ганьблять честь, гідність та ділову репутацію Луганської обласної організації Партії захисників Вітчизни та громадянки ОСОБА_7

Позивачі вказали, що відповідачі поширили про них недостовірну негативну інформацію, яка принижує політичну партію, а саме її осередок - Луганську обласну організацію Партії захисників Вітчизни та людську честь та гідність громадянки ОСОБА_7

Зокрема, у статті вказано: "В январе 2006 года права на аренду пустующего экс-партийного помещения заявил частный предприниматель ОСОБА_9, что и было узаконено решением сессии горсовета, с пометкой - аренда с правом выкупа."

"Помещение было убито наглухо, там были одни стены и все, - заявил ОСОБА_9. - Капремонт обошелся мне в сто тысяч гривень, или 20 тысяч долларов по старому курсу."

"Да и сам ОСОБА_9 из просто предпринимателя стал представителем регионально-партийного большинства - советником одного из депутатов Партии регионов."

"…заметил ОСОБА_9. Мытарства - это 35 возбужденных уголовных дел, судебных разбирательств на 3,5 года."

"Причем, как говорит руководитель юридической фирмы «ОСОБА_10 и партнеры»ОСОБА_10, в отношении дела фирмы «ОСОБА_9 и К» это более чем наглядно прослеживается: ОСОБА_19 - глава всеукраинской партии «Защитников Отечества», региональный представитель партии, ОСОБА_15, которая одновременно еще и руководитель частной фирмы, занимающейся «оценкой помещений». А ныне оценить и вновь продать реанимированное и реставрированное помещение - много ума не надо. Был бы «свой» человек в мэрии...Что и было наглядно продемонстрировано 24 апреля."

"Тем не менее, ранее, на 49-й сессии, 26 марта 2009 года, депутат ОСОБА_16 выступил с предложением закрепить право собственности на помещение за предпринимателем."

"Суть его заключается в том, что ОСОБА_17 заставила голосовать за «Защитников Отчизны»целую группу находящихся в зависимости от нее депутатов."

Позивачі вказали, що усі наведені відомості не відповідають дійсності, так як спростовуються судовими рішеннями, які набрали чинності: постановою Господарського суду м. Києва від 12.03.2007 року по адміністративній справі №30/593-А, яке залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2007р. Вищезазначені рішення суду першої та апеляційної інстанції було залишено без змін 03.07.2008 року Вищим адміністративним судом України.

У статті, на думку позивачів, містяться звинувачення щодо здійснення лідером Партії захисників Вітчизни ОСОБА_19, керівником партійного осередку - Головою Луганської обласної організації Партії захисників Вітчизни ОСОБА_7 неправомірних дій

Крім того, на засіданні 49 сесії депутатів Луганської міської ради 27.03.2009р. питання, про які йдеться в статті, не розглядалися, на засіданні 50-ої сесії Луганської міської відбувалося вільне голосування депутатів та підрахунок голосів здійснювала незалежна рахункова комісія із депутатів, жодних пропозицій щодо голосування за Партію захисників Вітчизни на даній сесії не звучало, прокурор м. Луганська не опротестував вищевказане рішення сесії.

Вказана вище стаття, на думку позивачів, спричинила їм моральну шкоду.

Посилаючись на те, що викладене відповідачами в статті суперечить фактичним обставинам, ОСОБА_8, є автором статті, у статті наведені висловлювання ОСОБА_9., ОСОБА_10, на положення Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресі) в Україні", Закону України "Про інформацію", ст. ст. 200, 277, 280, ЦК України позивачі просили суд визнати такими, що не відповідають дійсності та є такими, що ганьблять честь, гідність та ділову репутацію Луганської обласної організації Партії захисників Вітчизни та громадянки ОСОБА_7 відомості, опубліковані в газеті «Ракурс-Плюс»№ НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року в статті «ІНФОРМАЦІЯ_2»:

"В январе 2006 года права на аренду пустующего экс-партийного помещения заявил частный предприниматель ОСОБА_9, что и было узаконено решением сессии горсовета, с пометкой -аренда с правом выкупа."

"Помещение было убито наглухо, там были одни стены и все, - заявил ОСОБА_9. -Капремонт обошелся мне в сто тысяч гривень, или 20 тысяч долларов по старому курсу."

"Да и сам ОСОБА_9 из просто предпринимателя стал представителем регионально-партийного большинства - советником одного из депутатов Партии регионов."

"заметил ОСОБА_9. Мытарства -это 35 возбужденных уголовных дел, судебных разбирательств на 3,5 года."

"Причем, как говорит руководитель юридической фирмы «ОСОБА_10 и партнеры»ОСОБА_10, в отношении дела фирмы «ОСОБА_9 и К» это более чем наглядно прослеживается: ОСОБА_19 - глава всеукраинской партии «Защитников Отечества», региональный представитель партии, ОСОБА_15, которая одновременно еще и руководитель частной фирмы, занимающейся «оценкой помещений». А ныне оценить и вновь продать реанимированное и реставрированное помещение - много ума не надо. Был бы «свой» человек в мэрии...Что и было наглядно продемонстрировано 24 апреля"

"Тем не менее, ранее, на 49-й сессии, 26 марта 2009 года, депутат ОСОБА_16 выступил с предложением закрепить право собственности на помещение за предпринимателем."

"Суть его заключается в том, что ОСОБА_17 заставила голосовать за «Защитников Отчизны»целую группу находящихся в зависимости от нее депутатов.", зобов'язати редакцію газети "Ракурс-Плюс" у найближчий час, але не більш ніж через місяць після набуття чинності рішення суду, опублікувати під заголовком "Спростування" текст спростування недостовірних відомостей зазначених в статті "ІНФОРМАЦІЯ_2", опублікованих в газеті «Ракурс-Плюс»№ НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року відносно позивачів, стягнути з ТОВ "Восточно-украинский издательский дом Ракурс" - засновника і видавця газети "Ракурс-Плюс" на користь ОСОБА_7 в рахунок компенсації заподіяної їй моральної шкоди 25 тисяч грн., на користь Луганської обласної організації Партії захисників Вітчизни в рахунок компенсації заподіяної моральної шкоди 225 тисяч грн., з громадянина ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 в рахунок компенсації заподіяної їй моральної шкоди 25 тисяч грн., на користь Луганської обласної організації Партії захисників Вітчизни в рахунок компенсації заподіяної моральної шкоди 25 тисяч грн., з громадянина ОСОБА_9. на користь ОСОБА_7 в рахунок компенсації заподіяної моральної шкоди 25 тисяч грн., на користь Луганської обласної організації Партії захисників Вітчизни в рахунок компенсації заподіяної моральної шкоди 25 тисяч грн., з громадянки ОСОБА_10 на користь ОСОБА_7 в рахунок компенсації заподіяної моральної шкоди 25 тисяч грн., на користь Луганської обласної організації Партії захисників Вітчизни в рахунок компенсації заподіяної моральної шкоди 25 тисяч грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_7, яка також є представником позивача Луганської обласної організації Партії захисників Вітчизни підтримала вимоги позову в повному обсязі, просила їх задовольнити, надала додаткові письмові пояснення щодо обґрунтування моральної шкоди та строків позовної давності. В судовому засіданні надала заяву про розгляд справи в її відсутність, просила позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі позов не визнали.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Восточно-Украинский издательский дом «Ракурс»- засновника і видавця газети «Ракурс-Плюс»надала суду письмові заперечення проти позову (т. 1, а.с. 225-228). В поясненнях підтримала доводи письмових заперечень, послалася на пропуск строку позовної давності та просила відмовити в задоволенні позову, надала заяву про розгляд справи в її відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_9. в судовому засіданні пояснив, що його довіритель не має жодного відношення до спірної статті, нічого ОСОБА_8 не повідомляв, просив у задоволенні позову в частині вимог до ОСОБА_9. відмовити, в подальшому до суду не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся, суд вважає за можливе справу розглядати в його відсутність.

Відповідач ОСОБА_10 заперечувала проти позову, просила в задоволенні вимог до неї відмовити, оскільки до спірної статті відношення не має та їй невідомо, яким чином сталося так, що її ім'я згадане у спірній статті. Згодом до суду не з'явилася, про місце та час розгляду справи повідомлена належним чином, тож суд вважає за можливе розглянути справу в її відсутність.

Відповідач ОСОБА_8 позов не визнав, вказавши, що на сесії Луганської міської ради питання, про які йдеться в спірній статті, не піднімалися, він особисто не є автором статті, із журналістами не спілкувався, ніяких інтерв'ю на згадані у статті теми не надавав, про те, що його названо автором спірної статті дізнався в судовому засіданні. В подальшому в судові засідання не з'явився, суд вважає за можливе справу розглядати в його відсутність.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, доводи позовної заяви та заперечення сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Стаття 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази надаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як визначено в ст. 201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація. Відповідно до Конституції України, життя і здоров'я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно до ч. ч. 1-2 299 ЦК України, фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Згідно з ч. 3 ст. 277 ЦК України, негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Судом встановлено, що в газеті «РАКУРС-плюс»№ НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року опубліковано статтю «ІНФОРМАЦІЯ_2», в якій серед іншого, вказано (дослівно, мовою оригіналу):

"В январе 2006 года права на аренду пустующего экс-партийного помещения заявил частный предприниматель ОСОБА_9, что и было узаконено решением сессии горсовета, с пометкой - аренда с правом выкупа."

"Помещение было убито наглухо, там были одни стены и все, - заявил ОСОБА_9. - Капремонт обошелся мне в сто тысяч гривень, или 20 тысяч долларов по старому курсу."

"Да и сам ОСОБА_9 из просто предпринимателя стал представителем регионально-партийного большинства - советником одного из депутатов Партии регионов."

"…заметил ОСОБА_9. Мытарства - это 35 возбужденных уголовных дел, судебных разбирательств на 3,5 года."

"Причем, как говорит руководитель юридической фирмы «ОСОБА_10 и партнеры»ОСОБА_10, в отношении дела фирмы «ОСОБА_9 и К» это более чем наглядно прослеживается: ОСОБА_19 - глава всеукраинской партии «Защитников Отечества», региональный представитель партии, ОСОБА_15, которая одновременно еще и руководитель частной фирмы, занимающейся «оценкой помещений». А ныне оценить и вновь продать реанимированное и реставрированное помещение - много ума не надо. Был бы «свой» человек в мэрии...Что и было наглядно продемонстрировано 24 апреля."

"Тем не менее, ранее, на 49-й сессии, 26 марта 2009 года, депутат ОСОБА_16 выступил с предложением закрепить право собственности на помещение за предпринимателем."

"Суть его заключается в том, что ОСОБА_17 заставила голосовать за «Защитников Отчизны»целую группу находящихся в зависимости от нее депутатов" (а.с. 31). Вказана стаття є підписаною: «ОСОБА_16, депутат Луганского городского сонета».

Виходячи з роз'яснень п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі,загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з позовом до відповідачів про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування неправдивої інформації, позивачі посилаються на те, що відомості, опубліковані у газеті «РАКУРС-плюс»№ НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року опубліковано статтю «ІНФОРМАЦІЯ_2», є недостовірною негативною інформацією, що принижує позивачів, ганьбить їх честь та гідність, а також честь, гідність ділову репутацію Луганської обласної організації Партія захисників Вітчизни. Досліджуючи обставини справи, судом встановлено, що за змістом оспорених позивачами фрагментів статті, остання містить достатньо ознак порушення як юридичною так і фізичною (публічною) особами норм чинного законодавства, вчинення дій пов'язаних з порушенням принципів моралі, неетичною поведінкою у суспільному та політичному житті; відомості викладені як звинувачення, що ганьбить гідність, честь та ділову репутацію Луганської обласної організації Партії захисників Вітчизни.

Ці обставини надавали позивачам передбачене ч.4 ст.32 Конституції України право на спростування цієї інформації, яка за своїм змістом, як вважає суд, є негативною для позивачів.

У поясненнях, даних у судовому засіданні, ОСОБА_8, вказаний статті як її автор, зазначив, що відомості, викладені у відповіді не відповідають дійсності, а він не є автором статті, ніякого відношення до її авторів не має, автори йому не відомі, а він сам з журналістами після 49 сесії Луганської міської ради, яка відбулася 27.03.2009 року не спілкувався. Він ніколи не звертався з пропозиціями закріпити право власності на приміщення за ОСОБА_9

Суд до таких тверджень ставиться критично, оскільки статтю було опубліковано в засобі масової інформації -газеті, тираж якої на той час складав 20000 екземплярів, тож відповідач ОСОБА_8 мав реальну можливість ознайомитись з нею. З часу друку статті авторство ОСОБА_8 ним оспорено не було, тому підстав ставити під сумнів авторство відповідача ОСОБА_8 у суду немає.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

Якщо позов пред'явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки згідно зі статтею 21 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» редакція або інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації.

У п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»№ 1 від 27 лютого 2009 року зазначається про те, що особа, яка поширює інформацію, поширену з офіційних джерел, не зобов'язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальність в разі її спростування. При цьому особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов'язана робити посилання на таке джерело.

У статті міститься посилання на події, що відбувалися на 49-й сесії Луганської міської ради, але відповідач ОСОБА_8 в поясненнях вказав, що він не виступав з пропозицією закріпляти право власності на об'єкт нерухомості за ОСОБА_9 Отже, вказана вище вимога автором статті виконана не була.

Суд критично ставиться до позиції ТОВ «Восточно-Украинский издательский дом «Ракурс», щодо отримання ними інформації з офіційних джерел, адже належних та допустимих доказів цьому не представлено, з пояснень представника вбачається, що матеріал для статті було отримано в ході особистого спілкування головного редактора газети «РАКУРС-плюс»та ОСОБА_8

Не надано суду жодних доказів, які б підтверджували факт авторства ОСОБА_10 та ОСОБА_9., з пояснень відповідачки та її представника вбачається, що вони були обізнані про її зміст, але не зазначені в якості її авторів, якими не являються.

При таких обставинах, суд вважає вимоги, що заявлені позивачами до ОСОБА_9., ОСОБА_10 необґрунтованими та такими, що не підтверджені матеріалами справи та приходить до висновку, що в їх задоволенні слід відмовити.

Суд звертає увагу, що вищевказана інформація, розміщена в спірній статті, в жодному випадку не може бути розцінена як інформація, що не містить фактичних даних, зокрема, критику, оцінку дій, а також інформацію, що не може бути витлумачена як така, що не містить фактичних даних, адже дана інформація безпосередньо стосується характеристики позивачів як фізичної особи та осередку Партії захисників Вітчизни, містить висловлювання щодо дій позивачів, вчинення яких в судовому засіданні не доведено.

Відповідачем ТОВ «Восточно-Украинский издательский дом «Ракурс» не було доведено в судовому засіданні той факт, що розповсюджувана ними інформація, яку оспорює позивач є дійсною, а лише зазначили про те, що ніякої шкоди позивачам завдано не було, інформація, поширена у спірній статті, не має відношення ані до ОСОБА_7, ані до Луганської обласної організації Партії захисників Вітчизни, позов не містить обґрунтування наявності моральної шкоди, позивачами пропущено строк позовної давності.

Натомість позивачами було надано низку доказів, що беззаперечно вказують на недостовірність поширеної відповідачами інформації, а саме:

рішення Виконавчого комітету Луганської міської ради від 05.12.2005 року № 366/15, відповідно до якого розірвано договір оренди нежитлового приміщення №89/03-А від 25.11.2003р. з Луганською обласною організацією Партії захисників Вітчизни за згодою сторін та передано в оренду терміном на одинадцять місяців ПТ "ІНФОРМАЦІЯ_3" нежитлові приміщення площею 123,7 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 т. 1, а.с. 25), рішення сесії Луганської міської ради стосовно передачі в оренду з правом викупу вищезазначеного приміщення, як зазначено відповідачами в статті, депутатами не приймалося;

постановою Господарського суду міста Києва від 12.03.2007 року, згідно якої було встановлено, що поліпшення стану майна, а саме - приміщення за адресою: АДРЕСА_1, проводилось по замовленню Партії захисників Вітчизни (т. 1 а.с. 26-28);

повідомленнями про розірвання договорів щодо надання послуг з причин ознайомлення з інформацією, що міститься у спірній статті (т. 2, а.с. 20-24).

Суд не приймає доводи представника ТОВ «Восточно-Украинский издательский дом «Ракурс», виходячи з наступного.

Крім ст. 32 Конституції України, яка гарантує судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї, ст. 34 Конституції України кожному гарантується також і право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Беручи до уваги зазначені конституційні положення, суд при вирішенні справи про захист честі, гідності та ділової репутації повинен забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки та слова, правом на вільне вираження своїх поглядів і переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте й сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України «Про інформацію»оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Визнаючи поширену інформацію недостовірною, суд прийшов до висновку, що вона є твердженням, а не оціночним судженням, оскільки висловлювання, наведені в статті містить фактичні дані (вказівка на конкретні дії, дати та осіб, крім позивача, кількість та суть прийнятих рішень та інші). Суд звертає увагу, що під час розгляду справи не доведено справжність фактичних даних -кількість порушених кримінальних справ, розгляд на 49, 50 сесіях певних питань та прийняття по ним рішень, спонукання до голосування на сесіях певним чином тощо.

Таким чином, доведено поширення інформації, адже стаття є надрукованою у газеті, поширена інформація стосується фізичної особи ОСОБА_7 та юридичної особи Луганської організації Партії захисників Вітчизни, тобто позивачів, інформація, що поширена не відповідає дійсності, що підтверджено матеріалами справи, доказів достовірності інформації суду не надано, поширення інформації порушує особисті немайнові права, тобто завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, що підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до п. 24, 25 постанови Пленуму за загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо).

У судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинна бути оприлюднена.

Спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної особи.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року (зі змінами від 25 травня 2001 року), роз'яснив, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення), та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Безперечно, розповсюдженням негативних, образливих висловів, які принижують честь та гідність позивачів, їм заподіяно моральну шкоду, принижено ділову репутацію позивачів, що потребує відшкодування, стаття завдала шкоди та діловій репутації Луганської обласної організації Партії захисників Вітчизни шляхом заниження оцінки діяльності Партії, зниження престижу, репутації та підриву довіри до діяльності позивачів, але виходячи з фактичних обставин справи, а також засад розумності, виваженості та справедливості, суддів бере до уваги, що посилання позивачів на вплив спірної статті на число осіб, що виявляють бажання вступити до лав Партії захисників Вітчизни, сам факт зменшення числа бажаючих вступити до Партії нічим не підтверджено. Матеріали справи не містять, доказів неможливості продовження активної діяльності позивачки ОСОБА_7 та Луганської обласної організації Партії захисників Вітчизни.

Згідно роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31.03.1995 року № 4, при вирішенні спорів про відшкодування моральної (немайнової) шкоди за позовами органів державної влади, місцевого самоврядування, офіційних осіб (наприклад, зареєстрований кандидат у депутати) чи посадових осіб до засобів масової інформації судам слід мати на увазі, що за змістом ч. 4 ст. 17 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" з'ясуванню підлягають наявність злого умислу журналіста або засобу масової інформації, а також наслідки використання потерпілим можливостей позасудового (досудового) спростування неправдивих відомостей, відстоювання його честі й гідності та врегулювання конфлікту в цілому.

Під злим умислом журналіста чи засобу масової інформації необхідно розуміти такі їх дії, коли вони перед поширенням інформації усвідомлювали її неправдивість (недостовірність) або неправомірність інших дій (поширення конфіденційної інформації щодо особи без згоди останньої тощо).

З урахуванням того, що судом не встановлено злого умислу відповідача ОСОБА_8, журналіста чи засобу масової інформації у даному випадку в розповсюдженні недостовірної інформації відносно Луганської обласної організації Партії захисників Вітчизни як політичній партії, передбачення ними суспільно небезпечних наслідків такої інформації, а позивачем не доведено факту спроб позасудового врегулювання спірних відносин, суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.

Проаналізувавши надані докази, суд критично ставиться до розміру заявленої моральної шкоди у 25000 гривень на користь кожного з позивачів та вважає розумним та справедливим відшкодування у 3000 гривень на користь ОСОБА_7 з ТОВ «Восточно-Украинский издательский дом «Ракурс»та 3000 грн. -з ОСОБА_8

Щодо доводів про пропуск позивачами строку позовної давності, суд прийшов до наступного висновку.

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 258 ч. 2 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.3,4 ст.267 ЦК України).

Голова Луганської обласної організації Партія захисників Вітчизни знаходилась у відпустці з 05.05.2009 року по 28.05.2009 року включно, з 15.06.2009р. по 20.06.2009 року включно (т. 2, а.с. 74-75) 20.06.2009 року та 21.06.2009 року були вихідними днями.

22.06.2010 року було подано позов до відповідачів про захист честі, гідності та ділової репутації, який було залишено без руху, а потім повернуто (т. 2, а.с. 77).

25 серпня 2010 року подано позов, що розглядається (т. 1 а.с. 3).

З 05.07.2010р. по 20.08.2010 р. Голова Луганської обласної організації Партія захисників Вітчизни знаходилась у черговій відпустці за межами України, що підтверджено наказом ТОВ ФРК "БІГ" №26 від 02.07.2010 р. (т. 2, а.с. 76). Враховуючи дані, що містяться у наведених вище матеріалах, а також час перебування ОСОБА_7 за межами України (т. 2, а.с. 70-73), суд вважає, що строк позовної давності є пропущеним з поважних причин, і на підставі 267 ЦК України вважає, що порушене право підлягає захисту. Доводи представника відповідача відносно критичної оцінки наказів про відпустку ОСОБА_7 суд не приймає, адже законність вказаних наказів не оспорювала ся, тому суд приймає їх в якості доказів.

З наведених вище підстав суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 3, 32, 62 Конституції України, ст.ст. 16, 23, 270, 275-277, 280, 1167 ЦК України, ст.ст. 15, 169, 209, 213 - 215, 224 - 226 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Луганської обласної організації Партії захисників Вітчизни, ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Визнати такими, що не відповідають дійсності та ганьблять честь, гідність та ділову репутацію Луганської обласної організації Партії захисників Вітчизни та громадянки ОСОБА_7 відомості, опубліковані в газеті "Ракурс-плюс" № 33(461) від 29.04.2009р. в статті "ІНФОРМАЦІЯ_2", а саме (мовою оригіналу):

"В январе 2006 года права на аренду пустующего экс-партийного помещения заявил частный предприниматель ОСОБА_9, что и было узаконено решением сессии горсовета, с пометкой - аренда с правом выкупа."

"Помещение было убито наглухо, там были одни стены и все, - заявил ОСОБА_9. - Капремонт обошелся мне в сто тысяч гривень, или 20 тысяч долларов по старому курсу."

"Да и сам ОСОБА_9 из просто предпринимателя стал представителем регионально-партийного большинства - советником одного из депутатов Партии регионов."

"…заметил ОСОБА_9. Мытарства - это 35 возбужденных уголовных дел, судебных разбирательств на 3,5 года."

"Причем, как говорит руководитель юридической фирмы «ОСОБА_10 и партнеры»ОСОБА_10, в отношении дела фирмы «ОСОБА_9 и К» это более чем наглядно прослеживается: ОСОБА_19 - глава всеукраинской партии «Защитников Отечества», региональный представитель партии, ОСОБА_15, которая одновременно еще и руководитель частной фирмы, занимающейся «оценкой помещений». А ныне оценить и вновь продать реанимированное и реставрированное помещение -много ума не надо. Был бы «свой» человек в мэрии...Что и было наглядно продемонстрировано 24 апреля"

"Тем не менее, ранее, на 49-й сессии, 26 марта 2009 года, депутат ОСОБА_16 выступил с предложением закрепить право собственности на помещение за предпринимателем."

"Суть его заключается в том, что ОСОБА_17 заставила голосовать за «Защитников Отчизны»целую группу находящихся в зависимости от нее депутатов."

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Восточно-Украинский издательский дом «Ракурс» у строк один місяць з дня набуття чинності рішенням суду, опублікувати під заголовком "Спростування" текст спростування недостовірних відомостей зазначених в статті "ІНФОРМАЦІЯ_2" в газеті "Ракурс-плюс" № 33(461) від 29.04.2009р. відносно позивачів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Восточно-Украинский издательский дом «Ракурс» (33472048, м. Луганськ, вулиця Херсонська, будинок 5а, офіс 4) на користь ОСОБА_7 в рахунок компенсації заподіяної їй моральної шкоди 3000 грн. (три тисячі гривень).

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 в рахунок компенсації заподіяної їй моральної шкоди 3000 грн. (три тисячі гривень).

В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Восточно-Украинский издательский дом «Ракурс» на користь держави судові витрати: державне мито в сумі 51 (п'ятдесят одна) гривня.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави судові витрати: державне мито в сумі 51 (п'ятдесят одна) гривня.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Восточно-Украинский издательский дом «Ракурс»та ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в рівних частках, по 37,50 грн. (тридцять сім гривень 50 копійок) з кожного.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд міста Луганська шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: суддя О.Ю.Золотарьов