Ухвала суду № 24811106, 17.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" травня 2012 р. м. Київ К-47393/09-С

К-47393/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,Судді: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області

на постанову Господарського суду Львівської області від 26.03.2008

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2009

у справі № 3/43А Господарського суду Львівської області

за позовом Дочірнього підприємства «Львівський Облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Львівської області від 26.03.2008, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2009, позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області від 23.07.2007 №0011771750/0.

В касаційній скарзі ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області просить скасувати ухвалені по справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти скарги, позивач просить залишити її без задоволення, як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області від 23.07.2007 №0011771750/0 прийняте за наслідками проведення виїзної планової перевірки фінансово-господарської діяльності філії позивача «Пустомитівська ДРБД-62»з питань дотримання фінансового та іншого законодавства за період з 01.01.2005 по 01.04.2007, результати якої були оформлені у вигляді акту від 10.07.2007 №851/232/26256990.

В зазначеному акті перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем підпункту "а" пункту 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 № 889-IV (Закон № 889-IV) внаслідок не нарахування, не утримання та не сплати до бюджету податку з доходів, виплачених працівникам у вигляді надбавки за роз'їзний характер робіт, суми яких, за висновком контролюючого органу, повинні включатись до складу заробітної плати і оподатковуватись згідно підпункту 4.2.1 пункту 4.2 ст. 4 вказаного Закону.

Згідно із абзацом 3 пункту 1.1 ст. 1 Закону №889-IV заробітна плата включає заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Пунктами 1.2, 1.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 №5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за №114/8713), встановлено, що для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Виплатами, що не належать до фонду оплати праці згідно із пунктом 3.16 цієї Інструкції є надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, і працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, визначених чинним законодавством.

Працівникам позивача, виходячи зі специфіки діяльності підприємства, виплачуються надбавки за роз'їзний характер роботи відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер» від 31.03.1999 №490, яким встановлено, що підприємства, установи, організації самостійно встановлюють надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником.

Позивач виплачує працівникам надбавки за роз'їзний характер роботи у розмірі, який визначений колективним договором і який не перевищує граничні норми витрат, встановлені постановою Кабінету Міністрів України «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон»від 23.04.1999 №663. З огляду на те, що норми відшкодування витрат для відряджень згідно з цією постановою встановлені у вигляді добових, надбавки за роз'їзний характер робіт за своєю сутністю є відшкодуванням добових витрат.

Відповідно до абзацу 6 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 №59 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.03.1998 №218/2658), окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження, є добові витрати (видатки на харчування та фінансування інших особистих потреб фізичної особи), норми яких встановлені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.99 №663.

Враховуючи викладене, у разі якщо робота працівника носить роз'їзний (пересувний) характер, поїздки в межах виконання цих робіт не є відрядженням та не потребують відповідного документального оформлення, а отже такі виплати є компенсацією за роз'їзний характер робіт і не включаються до оподатковуваного доходу працівників позивача.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні..

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Львівської області від 26.03.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2009 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак

Суддя Є.А. Усенко