Ухвала суду № 24811092, 14.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" червня 2012 р. м. Київ К-18866/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Маринчак Н.Є.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства «Жовтоводський водоканал»

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2007

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2008

у справі №А36/135

за позовом Комунального підприємства «Жовтоводський водоканал»

до Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції

про відміну висновку акту та податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Жовтоводський водоканал»(далі по тексту -позивач, КП «Жовтоводський водоканал») звернулося до суду з позовом про відміну висновку акта перевірки та податкових повідомлень-рішень Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту -відповідач, Жовтоводська ОДПІ) від 08.12.2006 №0000962301/3 та №0000972301/3.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2007, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2008, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була здійснена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2005 по 31.03.2006, за результатами якої складено акт перевірки від 21.07.2006 №125/23-32182594.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: заниження податку на прибуток за 2005 рік та І квартал 2006 року на суму 1837,35 грн. через включення до складу валових витрат вартості послуг, отриманих від ТОВ «Центр міжнародного співробітництва Схід-Захід», КВПіА СхідГЗК та від Загону пожежної охорони, які не підтверджені первинними документами та не пов'язані з господарською діяльністю підприємства; а також про порушення пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: заниження податку на додану вартість за 2005 рік та І квартал 2006 року на суму 489,87 грн. включенням до податкового кредиту суми ПДВ згідно податкових накладних, отриманих від ВО ЖРЕО, КВПіА СхідГЗК та Загону пожежної охорони, виконання робіт по яким не підтверджені відповідними актами виконаних робіт.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.01.2007: №0000962301/3 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 2451,56 грн., у тому числі 1636,04 грн. - за основним платежем, а також 815,52 грн. - штрафних санкцій; №0000972301/3 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 493,33 грн., у тому числі 328,89 грн. - за основним платежем, та 164,44 грн. - штрафних санкцій.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) такими платниками податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За приписами п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст.5 зазначеного Закону до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, введенням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7. цієї статті.

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - згідно з п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 цього Закону є дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За приписами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Згідно зі ст.9 даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Норми зазначеної статті передбачають певні вимоги до форми та змісту облікових документів із зазначенням реквізитів документів. При цьому статтею 1 даного Закону визначено, що первинний обліковий документ має містити відомості про господарську операцію та підтверджувати її здійснення.

Пунктом 2.4 ст. 2 «Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, встановлено, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посада, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. При цьому забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам (п. 2.16 Положення).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку про заниження підприємством позивача податку на прибуток на суму 1636,04грн. стали дослідження відповідачем у перевіряємому періоді господарських відносин позивача з ТОВ «Центр міжнародного співробітництва Схід-Захід», КВПіА Схід ГЗК та Загоном пожежної охорони.

Судами встановлено, що між позивачем та ТОВ «Центр міжнародного співробітництва Схід-Захід»був укладений договір доручення від 18.01.2005 №1520-06/05, відповідно якого останній бере на себе зобов'язання по наданню послуг щодо організації участі представників підприємства позивача у міжнародній програмі у м. Каїр та м. Хургада Єгипет. Загальна вартість послуг за цією угодою склала 4900,00 грн. без ПДВ. На виконання умов договору складено акт виконаних робіт від 14.02.2006 №РН-0000005, проте, як встановлено судами, такий акт не відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п. 2.4 ст. 2 «Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», а саме: не розкрито зміст та обсяг господарської операції. Крім того, рахунок-фактура від 18.01.2005 №СФ-0000003, який пред'явлений ТОВ «Центр міжнародного співробітництва Схід-Захід»для сплати позивачу не підтверджує факт виконання робіт, не розкриває зміст господарської операції та зв'язок такої операції з господарською діяльністю підприємства позивача. Крім того, у вказаному рахунку-фактурі визначено суму оплати на користь ТОВ «Центр міжнародного співробітництва Схід-Захід»у міжнародній програмі в м. Каїр та м. Хургада, проте договір від 18.01.2005 №1520-06/05 не передбачає участі останнього у міжнародній програмі в м. Каїр та м. Хургада.

Також, судами зазначено, що для метрологічного забезпечення всіх вимірників в системі водопостачання і каналізації у лютому 2005 року КВПіА СхідГЗК виконало для позивача роботи по перевірці та повірці обладнання на загальну суму 935,36 грн., у тому числі ПДВ - 155,89 грн. Надана позивачем відомість послуг КВПіА СхідГЗК не містить дати складання документу, не містить відомості про осіб та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; назву підприємства, від імені якого складений документ, та не відповідає вимогам ст.1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

В січні 2006 року Загін пожежної охорони надавав позивачу послуги на виконання договору від 01.02.2005 №65 на протипожежну охорону об'єктів, про що складений акт виконаних робіт від 31.01.2006, кошторис витрат на надання послуг по протипожежній охороні КП «Жовтоводський водоканал»та протокол узгодження договірної ціни по цьому ж договору на суму 1038,00 грн. в тому числі ПДВ. Проте, зазначений акт виконаних робіт, кошторис та протокол не відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п. 2.4 ст. 2 «Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», а саме: не розкривають зміст та обсяги виконаних робіт, не вказано посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; прізвища або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Тому такі первинні документи не можуть засвідчити факт здійснення господарської операції позивача з Загоном пожежної охорони, а відтак є необґрунтованим віднесенням підприємством витрат у сумі 865,00 грн. до складу валових: вони не підтверджені належним чином оформленими первинними документами та не підтверджують пов'язаній з господарською діяльністю підприємства.

Отже, всі первинні документи, надані позивачем під час перевірки 21.07.2006, копії яких містяться в матеріалах справи, оформлені ТОВ «Центр міжнародного співробітництва Схід-Захід», КВПіА СхідГЗК та Загоном пожежної охорони у зв'язку з виконанням договорів з КП «Жовтоводський водоканал»не відповідають зазначеним вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та «Положенню про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», а тому не можуть підтвердити здійснення зазначених господарських операцій та бути підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій, що позивач неправомірно відніс до складу валових витрат вартість послуг, отриманих від ТОВ «Центр міжнародного співробітництва Схід-Захід», КВПіА СхідГЗК та Загону пожежної охорони, оскільки вони не підтверджені належним чином оформленими первинними документами і не мають юридичної сили. А тому, висновок відповідача про заниження підприємством позивача податку на прибуток на суму 1636,04 грн. є обґрунтованим.

Щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту включенням до його складу сум ПДВ за податковими накладними, виписаними ВО ЖРЕО, КВПіА СхідГЗК та Загоном пожежної охорони, суди зазначити наступне.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно пп. 7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 даного Закону, якщо платник податків придбає (виготовляє) матеріальні або нематеріальні активи (послуги), які не передбачають їх використання у господарській діяльності такого платника податків, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Отже, суди дійшли вірного висновку, що наявні в матеріалах справи первинні документи не можуть підтвердити виконання послуг для позивача, тобто не підтверджують того, що зазначені послуги пов'язані з його господарською діяльністю. Тому, висновок відповідача про те, що позивачем безпідставно занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість по зазначеним операціям у перевіряємому періоді, є правомірним та обґрунтованим; будь-яких інших первинних документів, на підтвердження того, що ці операції пов'язані з господарською діяльністю позивачем надано не було.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства «Жовтоводський водоканал»відхилити.

Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис) Н.Є. Маринчак (підпис) М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова

Суддя О.І. Степашко