Постанова № 24810056, 17.04.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 квітня 2012 року 11:57 № 2а-744/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С., за участю представників: позивача -ОСОБА_1 (довіреність від 30.12.2011р. № 1433), відповідача -ОСОБА_2 (довіреність від 23.03.2012р. № 572/9/10-130), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза позовомПриватного акціонерного товариства «Укртелеком» доСпеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень від 13 серпня 2009 року № 0000984210/0, № 0000994210/0, № 0001004210/0, № 0001014210/0, № 0001024210/0, № 0001034210/0, № 0001044210/0, № 0001054210/0, № 0001064210/0, № 0001074210/0, від 27 жовтня 2009 року № 0000984210/1, № 0000994210/1, № 0001004210/1, № 0001014210/1, № 0001024210/1, № 0001034210/1, № 0001044210/1, № 0001054210/1, № 0001134210/1, № 0001074210/1, - В С Т А Н О В И В:

Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» (після зміни найменування - Приватне акціонерне товариство ««Укртелеком» » ) (далі -ПрАТ ««Укртелеком», позивач) заявлені позовні вимоги до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП (далі -СДПІ, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 13 серпня 2009 року № 0000984210/0, № 0000994210/0, № 0001004210/0, № 0001014210/0, № 0001024210/0, № 0001034210/0, № 0001044210/0, № 0001054210/0, № 0001064210/0, № 0001074210/0, від 27 жовтня 2009 року № 0000984210/1, № 0000994210/1, № 0001004210/1, № 0001014210/1, № 0001024210/1, № 0001034210/1, № 0001044210/1, № 0001054210/1, № 0001134210/1, № 0001074210/1 (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 17.04.2012р.).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач стверджує, що відповідно до норм Конституції України та Законів України «Про систему оподаткування», «Про плату за землю»та «Про місцеве самоврядування»встановлення ставок земельного податку належить до виключної компетенції Верховної Ради України, а до компетенції органів місцевого самоврядування відноситься диференціація та затвердження ставок земельного податку лише в межах ставок, встановлених Законом України «Про плату за землю». З огляду на це пункт 2 Рішення Київської міської ради «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві»від 25 грудня 2008 року № 944/944 не відповідає ч. 1 ст. 143 Конституції України, ч. 2 ст. 4 та ч. 5 ст. 7 Закону України «Про плату за землю», ч. 2 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»та п. 35 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Як наслідок, на думку позивача, спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

В судових засіданнях представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечував проти позовних вимог в усному порядку, посилаючись на правомірність висновків Актів камеральних перевірок та чинність і обов'язковість норм Рішення Київської міської ради «Про питання користування земельними ділянками в місті Києві»від 25 грудня 2008 року № 944/944 для податкових органів та платників податків на момент винесення спірних податкових повідомлень-рішень, і просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що ПрАТ «Укртелеком»(ідентифікаційний код 21560766) перебуває на обліку в СДПІ як великий платник податків, починаючи з 23 квітня 1998 року, що підтверджується довідкою СДПІ від 22.01.2010р. № 4 (за формою № 4-ОПП).

03 серпня 2009 року СДПІ провела камеральні перевірки податкових розрахунків земельного податку ВАТ «Укртелеком»(ідентифікаційний код 21560766) поданих за період з 01.01.2009р. по 30.06.2009р. (вх. № 15126 від 15.06.2009р., № 13115 від 15.06.2009р., №13119 від 15.06.2009р., № 13124 від 15.06.2009р., № 15396 від 15.07.2009р., № 15394 від 15.07.2009р., № 11299 від 19.05.2009р., № 15387 від 15.07.2009р., № 15388 від 15.07.2009р., № 15381 від 15.07.2009р.), за результатами яких були складені Акти від 03.08.2009р. № 303/42-10/21560766, № 304/42-10/21560766, № 305/42-10/21560766, № 306/42-10/21560766, № 307/42-10/21560766, № 308/42-10/21560766, № 309/42-10/21560766, № 310/42-10/21560766, № 311/42-10/21560766 та № 312/42-10/21560766 (далі -розрахунки земельного податку).

В ході проведення вказаних перевірок перевіряючими встановлено, що розміри податкового зобов'язання земельного податку, зазначеного ВАТ «Укртелеком»у зазначених податкових розрахунках земельного податку за період з 01.04.2009р. по 30.06.2009р., є меншими, ніж визначено за результатами камеральних перевірок, оскільки при заповненні податкових розрахунків підприємством були допущенні методологічні помилки, а саме: порушено п. 2 Рішення Київської міської ради «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві»25 грудня 2008 року № 944/944, яким регламентовано, що з 01 квітня 2009 року плата за земельні ділянки, які використовуються суб'єктами господарської діяльності, але право власності на які або право оренди яких у встановленому законодавством порядку не оформлено (не переоформлено), справляється в розмірі мінімальної річної орендної плати за земельні ділянки, встановленої ст. 21 Закону України «Про орендну плату».

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про орендну плату»від 06.10.1998р. № 161-XIV річна орендна плата за земельні ділянки для інших категорій земель обчислюється в трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».

Згідно ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом.

Станом на 31 липня 2009 року право користування земельними ділянками, розташованими у Голосіївському, Дарницькому, Деснянському, Дніпровському, Оболонському, Печерському, Подільському, Святошинському, Солом'янському та в Шевченківському районах міста Києва залишається не оформленим у відповідності до ст. 126 Земельного кодексу України.

На підставі вищевикладеного в Актах камеральних перевірок були зроблені висновки про порушення ВАТ «Укртелеком»вимог ст. 21 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998р. № 161-ХІV, ст. 126 Земельного кодексу України, п. 2 Рішення Київської міської ради «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві»25 грудня 2008 року № 944/944 (далі -Рішення № 944/944), в результаті чого занижено податкові зобов'язання по земельному податку за період з 01.04.2009р. по 30.06.2009р. на загальну суму 1 940 877, 02 грн. (в т.ч. по Розрахунку вх. № 15126 на суму 130 705, 42 грн., Розрахунку вх. № 13115 на суму 75 144, 24 грн., по Розрахунку вх. № 13119 на суму 233 906, 74 грн., по Розрахунку вх. № 13124 на суму 158 620, 28 грн., по Розрахунку вх. № 15396 на суму 123 069, 14 грн., по Розрахунку вх. № 15394 на суму 172 437, 08 грн., по Розрахунку вх. № 11299 на суму 76 033, 68 грн., по Розрахунку вх. № 15387 на суму 249 143, 00 грн., по Розрахунку вх. № 15388 на суму 151 037, 86 грн., по Розрахунку вх. № 15381 на суму 570 779,58 грн.).

13 серпня 2009 року СДПІ на підставі Актів камеральних перевірок прийняла наступні податкові повідомлення-рішення:

- 0000984210/0, № 0000994210/0, № 0001004210/0, № 0001014210/0, № 0001024210/0, № 0001034210/0, № 0001044210/0, № 0001054210/0, № 0001064210/0, № 0001074210/0, якими згідно підпунктом «в»пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ та відповідно до пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 цього Закону за порушення вимог п. 2 Рішення № 944/944 визначила позивачу суми податкового зобов'язання по земельному податку в наступних розмірах: 137 340, 69 грн., в тому числі 130 705, 42 грн. -основного платежу, 6 535, 27 грн. -штрафних (фінансових) санкцій; 78 901, 45 грн., в тому числі 75 144, 24 грн. -основного платежу, 3 757, 21 грн. -штрафних (фінансових) санкцій; 245 602, 08 грн., в тому числі 233 906, 74 грн. -основного платежу, 11 695, 34 грн. -штрафних (фінансових) санкцій; 166 551, 29 грн., в тому числі 158 620, 28 грн. -основного платежу, 7 931, 01 грн. -штрафних (фінансових) санкцій; 129 222, 60 грн., в тому числі 123 069, 14 грн. -основного платежу, 6 153, 46 грн. -штрафних (фінансових) санкцій; 181 058, 93 грн., в тому числі 172 437, 08 грн. -основного платежу, 8 621, 85 грн. - штрафних (фінансових) санкцій; 79 835, 36 грн., в тому числі 76 033, 68 грн. -основного платежу, 3 801, 68 грн. -штрафних (фінансових) санкцій; 261 600, 15 грн., в тому числі 249 143, 00 грн. -основного платежу, 12 457, 15 грн. -штрафних (фінансових) санкцій; 158 610, 75 грн., в тому числі 151 057, 86 грн. -основного платежу, 7 552, 89 грн. -штрафних (фінансових) санкцій, та 599 318, 56 грн., в тому числі 570 779, 58 грн. -основного платежу, 28 538, 98 грн. -штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно рішень СДПІ від 23.10.2009р. № 12497/10/25-020, за результатами розгляду первинних скарг ВАТ «Укртелеком»спірне податкове повідомлення-рішення від 13.08.2009р. № 0001064210/0 було скасовано в частині застосування 20, 00 грн. основного платежу та відповідно штрафних санкцій, інші спірні податкові повідомлення-рішення від 13.08.2009р. залишені без змін, а скарги підприємства в частинах оскарження останніх -без задоволення.

Як наслідок, у відповідності до абзаців 3, 4 п. 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001р. № 253 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 року за № 567/5758), на підставі зазначених Актів камеральних перевірок і Рішення про результати розгляду первинних скарг платника податків на податкові повідомлення-рішення від 13.08.2009 року, СДПІ були складені та направлені позивачу податкові повідомлення-рішення від 27 жовтня 2009 року № 0000984210/1, № 0000994210/1, № 0001004210/1, № 0001014210/1, № 0001024210/1, № 0001034210/1, № 0001044210/1, № 0001054210/1, № 0001074210/1 на аналогічні суми, окрім податкового повідомлення-рішення № 0001134210/1 на суму 158 589, 75 грн., в т.ч. 151 037, 86 грн. -основного платежу та 7 551, 89 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Згідно рішення ДПА у м. Києві від 29.12.2009р. № 6394/10/25-214 за результатами розгляду повторної скарги підприємства спірні податкові повідомлення-рішення від 13.08.2009р. та від 27.10.2009р. залишено без змін, а скарги підприємства -без задоволення.

25 січня 2010 року позивач отримав нові податкові повідомлення-рішення від 21.01.2010р. за № 0000984210/2, № 0000994210/2, № 0001004210/2, № 0001014210/2, № 0001024210/2, № 0001034210/2, № 0001044210/2, № 0001054210/2, № 0001134210/2, № 0001074210/2, які в подальшому були визнані протиправними та скасовані постановою Окружного адміністративного судуміста Києва від 08.11.2011р. по справі № 2а-1195/10/2670 за позовом ВАТ «Укртелеком»до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП про скасування податкових повідомлень-рішень, а тому були виключені ПрАТ «Укртелеком»зі своїх позовних вимог, заявлених у справі № 2а-744/10/2670, згідно заяви про зменшення позовних вимог від 17.04.2012р.

Під час розгляд справи № 2а-744/10/2670 судом з'ясовано, що спірним між сторонами є лише питання застосування ставки (законодавчо визначеного річного розміру плати за одиницю площі оподатковуваної земельної ділянки) у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки для визначення земельного податку (згідно ст. 7 Закону України «Про плату за землю»), або 3% (на підставі п. 2 Рішення Київської міської ради від 25.12.2008 № 944/944).

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

Пунктом 2 Рішення № 944/944 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що з 01 квітня 2009 року плата за земельні ділянки (крім земель, які використовуються державними та комунальними підприємствами, установами, організаціями для ведення лісового господарства, для водогосподарських потреб, та земель, зайнятих зеленими насадженнями загального користування, житловим фондом, об'єктами інженерно-транспортної інфраструктури, крім присадибних і садових земельних ділянок, а також визначених Київською міською радою земельних ділянок, які використовуються підприємствами, що забезпечують життєдіяльність міста, та земельних ділянок, щодо яких Київською міською радою прийняті рішення про їх передачу у власність або в користування, але документи, що посвідчують права на такі земельні ділянки, не зареєстровані), які використовуються суб'єктами господарської діяльності, але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено (не переоформлено), справляється в розмірі мінімальної річної орендної плати за земельні ділянки, встановленої статтею 21 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до пунктів 34, 35 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин, а також затверджуються відповідно до закону ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

З аналізу пункту 35 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»вбачається, що орган місцевого самоврядування вирішує питання затвердження ставки земельного податку відповідно до закону, тобто у порядку та в межах, встановлених нормами спеціального закону в сфері оподаткування.

Спеціальними законами, які регулювали суспільні відносини в сфері обрахування та сплати земельного податку станом на момент виникнення спірних правовідносин були Закон України «Про систему оподаткування», який відповідно до преамбули визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників, а також Закон України «Про плату за землю», преамбулою якого встановлено, що цей Закон визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Відповідно до пункту 8 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»земельний податок належить до загальнодержавних податків та зборів, а частиною другою ст. 14 цього ж Закону передбачено, що загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Стаття 4 Закону України «Про плату за землю»встановлює, що ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону. Зміни і доповнення до цього Закону вносяться не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

Відповідно до частини першої ст. 7 Закону України «Про плату за землю»ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Відповідно до частини четвертої ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи, що відповідно до положень спеціальних законів у сфері сплати земельного податку повноваження щодо встановлення ставок такого податку, як загальнодержавного обов'язкового платежу, належить до виключних повноважень Верховної Ради України та може реалізовуватись лише у вигляді внесення відповідних змін до Закону України «Про плату за землю», суд приходить до висновку, що пункт 2 Рішення № 944/944, яким встановлюються підвищені ставки земельного податку, не відповідає положенням Законів України «Про плату за землю»та «Про систему оподаткування», а тому при визначенні ставки земельного податку, який підлягає сплаті суб'єктами господарської діяльності при використанні земельних ділянок, право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено (не переоформлено), застосуванню підлягає частина перша статті 7 Закону України «Про плату за землю».

Як свідчать матеріали справи та не заперечується відповідачем, позивач сплатив земельний податок за ставкою, встановленою частиною першою статті 7 Закону України «Про плату за землю», у повному обсязі.

Крім того, в ході розгляду даної справи, у зв'язку з надходженням до канцелярії суду листа Шевченківського районного суду міста Києва від 05.04.2012р. на судове звернення від 15.03.2012р. по справі № 2а-2218/10/2670, суду стало відомо, що відповідно до постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 27 вересня 2010 року в адміністративній справі № 2а-332/10, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2011 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 вересня 2011 року, визнано незаконним і нечинним з моменту прийняття пункт 2 Рішення № 944/944.

Зокрема, у вказаній постанові встановлено, що пункт 2 Рішення Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 944/944 «Про питання користування земельними ділянками в місті Києві»прийнятий Київською міською радою з перевищенням повноважень, наданих Законом України «Про місцеве самоврядування», не відповідає нормам Законів України «Про систему оподаткування»та «Про плату за землю», і, відповідно, не є підставою для встановлення плати за землю.

Частина перша статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи викладене, визначення ПрАТ «Укртелеком»сум податкових зобов'язань по земельному податку на підставі пункту 2 Рішення №944/944 та накладення штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»спірними податковими повідомленнями -рішеннями є протиправним.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України визнати протиправними та скасувати спірні податкові повідомлення -рішення.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Укртелеком»задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків від 13 серпня 2009 року № 0000984210/0, № 0000994210/0, № 0001004210/0, № 0001014210/0, № 0001024210/0, № 0001034210/0, № 0001044210/0, № 0001054210/0, № 0001064210/0, № 0001074210/0, від 27 жовтня 2009 року № 0000984210/1, № 0000994210/1, № 0001004210/1, № 0001014210/1, № 0001024210/1, № 0001034210/1, № 0001044210/1, № 0001054210/1, № 0001134210/1, № 0001074210/1.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова