Постанова № 24810047, 08.06.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 червня 2012 року № 2а-171/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до

Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області

про

визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", (далі - позивач), звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області, (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо несписання податкового боргу в сумі 47690,99 грн. та зобов’язання відповідача прийняти рішення про списання податкового боргу в сумі 47690,99 грн., а саме: податкового боргу по рентній платі за природний газ у сумі 47690,99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем неправомірно, всупереч вимогам пункту 2-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України не було вчинено дій щодо прийняття рішення про списання податкового боргу позивача, що існував станом на 01.01.2011 року та залишився несплаченим позивачем станом на 01.06.2011 року у сумі 47690,99 грн.

Відповідачем направлено суду письмові пояснення у яких зазначено, що станом на 27 березня 2012 року у позивача відсутня заборгованість по сплаті податків, зборів (обов’язкових платежів), що обліковуються та контролюються відповідачем, що унеможливлює надання рішення про списання позивачу податкового боргу по рентній платі за природний газ в сумі 47690,99 грн., просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника відповідача.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне

07 вересня 2007 року відповідачем на підставі акту перевірки від 22.08.2007 р. № 103 було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002841530/0, яким позивача зобов"язано сплатити штрафні (фінансові) санкції в розмірі 47690,99 грн. за порушення граничних термінів сплати узгоджених сум податкових зобов’язань з рентної плати за природний газ. За наслідками адміністративного оскарження відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0002841530/1 від 14.11.2007 р. та податкове повідомлення-рішення №0002841530/2 від 25.01.2008 р.

Позивачем було оскаржене вказані податкові повідомлення-рішення до Окружного адміністративного суду міста Києва. 09 вересня 2008 року Окружним адміністративним судом міста Києва у задоволенні позову було відмовлено. Зазначену постанову Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду по справі №22-а-35128/08 від 09 грудня 2009 року залишено без змін.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що податковий борг позивача в розмірі 47690,99 грн. за порушення граничних термінів сплати узгоджених сум податкових зобов’язань з рентної плати за природний газ, не був сплачений позивачем, існував станом на 01.01.2011 р. та був узгоджений.

Згідно з пп.14.1.175. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, (надалі - ПК України), податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

12.05.2011 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування природного газу та електричної енергії», згідно з підпунктом 3 п.1 якого підрозділ 10 розділ XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнюється п.2-1, відповідно до якого, підлягають списанню, зокрема: податковий борг станом на 1 січня 2011 року Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (крім податкового боргу з податку на додану вартість при здійсненні митного оформлення природного газу, ввезеного на митну територію України у минулих періодах) та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз", суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, перед бюджетом (у тому числі податковий борг, який виник у зв'язку із порушеннями податкового, валютного та митного законодавства), а також грошові зобов'язання, які виникнуть у зв'язку із застосуванням механізму списання відповідно до статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію"; визначені контролюючими органами станом на 1 січня 2011 року неузгоджені грошові зобов'язання та пені Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (крім зобов'язань з податку на додану вартість при здійсненні митного оформлення природного газу, ввезеного на митну територію України у минулих періодах) та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", АТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок", за якими тривають процедури адміністративного або судового оскарження.

Відповідно до положень п.2-1 Підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України відповідні рішення про списання зазначених сум приймаються контролюючими органами в межах їх компетенції у порядку, передбаченому для списання безнадійного податкового боргу, протягом десяти робочих днів з дня подання заяви платника податків. У разі відмови контролюючим органом у списанні згідно з цим пунктом платники податків можуть оскаржити такі дії в порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу.

Судом встановлено, що на підставі вказаних норм Податкового кодексу України, податковий борг позивача в розмірі 47690,99 грн. за порушення граничних термінів сплати узгоджених сум податкових зобов’язань з рентної плати за природний газ, що не був сплачений позивачем існував станом на 01.01.2011 р. та підлягав списанню.

03.10.2011 року позивач звернувся до відповідача із заявою № 19/1-1392 про списання податкового боргу на загальну суму 47690,99 грн.

Вказана заява була отримана відповідачем 07.10.2011 р., що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення та не заперечувалось представником відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 2а-171/12/2670 від 06.03.2012 р. відповідача було зобов'язано, зокрема, надати суду належним чином засвідчені копії рішення про списання Дочірній компанії "Укргазвидобування Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" податкового боргу по рентній платі за природний газ в сумі 47690,99 грн.

На виконання вимог вказаної ухвали суду рішення про списання Дочірній компанії "Укргазвидобування Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" податкового боргу по рентній платі за природний газ в сумі 47690,99 грн. не були надані, а надано лише довідку про відсутність у позивача станом на 27.03.2012 р. заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), що обліковуються та контролюються органами ДПІ у Самбірському районі Львівської області та картку особових рахунків позивача.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вже зазначалось судом, відповідно до положень п.2-1 Підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України відповідні рішення про списання зазначених сум приймаються контролюючими органами в межах їх компетенції у порядку, передбаченому для списання безнадійного податкового боргу, протягом десяти робочих днів з дня подання заяви платника податків, таким чином, суд звертає увагу, що списання вказаного боргу може бути підтверджено лише рішенням про його списання, і таке рішення є невід"ємною складовою процедури списання боргу, а неприйняття рішення про списання боргу свідчить про порушення відповідачем вимог п.2-1 Підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України.

Щодо доводів представника відповідача про неможливість прийняття рішення про списання боргу позивача у зв"язку із тим, що станом на березень 2012 р. за позивачем не обліковується борг, суд звертає увагу, що п.2-1 Підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України чітко встановлено спосіб, у який повинен діяти контролюючий орган, зокрема, прийняти рішення про списання боргу, в силу чого, вчинення відповідачем дій у інший спосіб, ніж визначений законом не може бути визнано правомірним.

Судом встановлено, що відповідачем за заявою позивача від 03.10.2012 р. № 19/1-1392, що була отримана відповідачем 07.10.2011 р. ні протягом десяти робочих днів з дня подання (отримання) заяви платника податків, ні в подальшому, рішення про списання вказаного боргу не приймалось, так само, представником відповідача не було підтверджено, що ним вчинялись будь-які дії по списанню вказаного податкового боргу позивача.

Пояснення представника відповідача, що за позивачем станом на 27.03.2011 р. не обліковується податковий борг не є належним доказом вчинення дій по списанню вказаного боргу у відповідності з вимогами п.2-1 Підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України та ст. 19 Конституції України.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем не було надано сдоведено суду правомірність своєї бездіяльності щодо неприйняття рішення про списання податкового боргу позивача, що існував станом на 01.01.2011 р. та складався із несплачених штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 47690,99 грн. за порушення граничних термінів сплати узгоджених сум податкових зобов’язань з рентної плати за природний газ.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, ст. 158-163, ст. ст. 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз Україна" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області щодо неприйняття рішення про списання податкового боргу, що існував станом на 01.01.2011 р. та складався із несплачених штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 47690,99 грн. за порушення граничних термінів сплати узгоджених сум податкових зобов’язань з рентної плати за природний газ.

3. Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Самбірському районі Львівської області прийняти рішення про списання податкового боргу, що існував станом на 01.01.2011 р. та складався із несплачених штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 47690,99 грн. за порушення граничних термінів сплати узгоджених сум податкових зобов’язань з рентної плати за природний газ.

4. Судові витрати в сумі 28,23 грн. присудити на користь Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код 30019775) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко