Постанова № 24810046, 11.06.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 червня 2012 року 16:12 № 2а-8669/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Грабовському В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз» доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової службипровизнання нечинним та скасування податкового повідомлення -рішення від 14.06.2011р. №0000762304,за участю:

позивача -Кизенко Д.О.

відповідач -Оксентюк О.С., Сиротіна О.Б.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 червня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз»(далі по тексту - позивач) звернулась з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту -відповідач) з урахування уточнених позовних вимог про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення -рішення від 14.06.2011р. №0000762304 та зобов'язання Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби виключити з комп'ютерних автоматизованих систем ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби: БД ПДС, БД АІС ОР, БД АІС «Співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»відомості щодо відхилень між задекларованими податковими зобов'язаннями та задекларованим податковим кредитом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз»(код 36134497) на загальну суму 3 022 245грн., у тому числі по періодам: грудень 2010 року в сумі 526 987грн., лютий 2011 року в сумі 2 495 258грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення прийнято відповідачем протиправно, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення прийнято правомірно.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз»за результатами якої 07.06.2011р. складено акт №284/1-23-40-36134497 про результати документальної невиїзної перевірки з питань правових відносин з ТОВ «Укройлпродукт»(код ЄДРПОУ 37036907) за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р., 01.02.2011р. по 28.02.2011р. (далі по тексту -Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, стаття 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за перевіряємий період всього у розмірі 3 022 245грн., у тому числі: грудень 2010 року в сумі 526 987грн., лютий 2011 року в сумі 2 495 258грн.

На підставі встановлених порушень, відповідачем 14.06.2011р. прийнято податкове повідомлення -рішення №0000762304, яким за порушення п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, стаття 201 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на суму 3 153 993грн., у тому числі 3 022 245грн. -основний платіж, 131 748грн. -штрафні санкції.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Укройлпродукт»(код ЄДРПОУ 37036907) 01.12.2010р. укладено Договір №УП-012-15, відповідно до якого Постачальник ТОВ «Укройлпродукт»(код ЄДРПОУ 37036907) зобов'язується передати, а Покупець (позивач) прийняти та оплатити товар (нафтопродукти) в кількості, асортименті, по цінам, в терміни, відповідно до умов Договору і Додатків до нього, що є невід'ємними частинами цього Договору.

На виконання вимог даного Договору ТОВ «Укройлпродукт»виписані наступні податкові накладні: №12115 від 31.12.2010р. на суму 3 161 923,24грн., в тому числі ПДВ 526 987,21грн.; №12 від 11.02.2011р. на суму 3 206 698,50грн., в тому числі ПДВ на суму 534 449,75грн.; №13 від 14.02.2011р. на суму 247 555грн., в тому числі ПДВ на суму 41 259,17грн.; №20 від 18.02.2011р. на суму 3 967 827грн., в тому числі ПДВ на суму 661 304,50грн.; №24 від 24.02.2011р. на суму 4 254 717,50грн., в тому числі ПДВ на суму 709 119,58грн.; №31 від 25.02.2011р. на суму 1 679 837,51грн., в тому числі ПДВ на суму 279 972,92грн.; №39 від 28.02.2011р. на суму 1 614 910грн., в тому числі ПДВ на суму 269 151,67грн.

Суми ПДВ по зазначених податкових накладних включені позивачем до складу податкового кредиту у грудні 2010 року в сумі 526 987,21грн., у лютому 2011 року на суму 2 495 257,58грн. та відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, що відповідають даним податкових декларацій з ПДВ за відповідні періоди.

На виконання умов угоди ТОВ «Укройлпродукт»надані ТМЦ, а саме ПМС на адресу позивача, згідно наступних видаткових накладних: РН-021107 від 11.02.2011р. всього на суму 2 142 334грн.; РН-021107 від 11.02.2011р. всього на суму 1 064 364,50грн.; РН-021402 від 14.02.2011р. всього на суму 247 555грн.; РН-021807 від 18.02.2011р. всього на суму 1 977 229грн.; РН-021807 від 19.02.2011р. всього на суму 1 990 598грн.; РН-0224002 від 24.02.2011р. всього на суму 2 143 955грн.; РН-022508 від 25.02.2011р. всього на суму 525 112,50грн.; РН-0224002 від 25.02.2011р. всього на суму 1 077 120грн.; РН-0224002 від 25.02.2011р. всього на суму 530 612,50грн.; РН-022508 від 26.02.2011р. всього на суму 1 154 725,01грн.; РН-0224002 від 26.02.2011р. всього на суму 503 030грн.; РН-022801 від 28.02.2011р. всього на суму 1 614 910грн.; РН-122601 від 26.02.2011р. всього на суму 480 900грн.; РН-122004 від 20.12.2010р. всього на суму 967 365грн.; РН-120405 від 04.12.2010р. всього на суму 521 934грн.; РН-122301 від 23.12.2010р. всього на суму 924 345грн.; РН-121401 від 14.12.2010р. всього на суму 137 216,80грн.; РН-122302 від 23.12.2010р. всього на суму 130 162,44грн.

Як вбачається з Акту перевірки підставою для збільшення позивачу ПДВ на суму 3 153 993грн. стало те, що ДПІ у Подільському районі м. Києва проведено перевірку ТОВ «Укройлпродукт»за результатами якої 12.03.2011р. складено Висновок №15/23-404/37036907 про проведення аналізу діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р., 01.02.2011 по 28.02.2011р.

В ході перевірки встановлено, що відповідно до поданих розрахунків комунального податку на підприємстві працює 1 працівник. Додатки К1 до декларацій з податку на прибуток підприємств не подавались. В декларації за 2010 рік підприємством задекларовано р.7 «сума амортизаційних відрахувань»в сумі 0грн., що свідчить про відсутність у підприємства основних фондів, що використовуються у фінансово-господарській діяльності. Таким чином, податковий орган прийшов до висновку, що за результатами проведеного аналізу вбачається відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Господарські операції за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 щодо придбання ТОВ «Укройлпродукт»товарів (робіт, послуг) у контрагентів -постачальників та продажу ТОВ «Укройлпродукт»товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів -покупців не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо -складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, а тому з боку контрагентів -покупців вбачається незаконне формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Укройлпродукт», а з боку контрагентів -постачальників -податкового зобов'язання.

З вказаними висновками та доводами відповідача суд не погоджується, з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.3 та п.п. 7.2.4 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

З викладеної норми можна зробити висновок, що витрати по сплаті податку на додану вартість не включаються до складу податкового кредиту лише у разі відсутності податкової накладеної, тобто інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість законом непередбачено.

Так, судом встановлено, що відповідно до норм п.п. 7.2.3 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкові накладні складені у момент виникнення податкових зобов'язань продавця (ТОВ «Укройлпродукт») та надані покупцю (позивач), складені без порушень п.п. 7.2.1 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Дані податкові накладні містять зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Разом з тим, судом встановлено, що як на момент укладення договору так і на момент розгляду справи ТОВ ТОВ «Укройлпродукт»було платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №100311266 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 23.11.2000р. Індивідуальний податковий номер 370369026560.

Відповідно до п. 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з п. 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту. На момент укладення договору контрагент позивача був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ і позивач не може нести відповідальність за несплату податків останнім.

Позиція суду узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності (п. 71 рішення Європейського Суду). В цьому ж рішенні Європейський Суд з прав людини зазначає, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідної суми до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника, могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Таким чином, право компанії-заявника на нарахування податкового кредиту прирівнюється щонайменше до «правомірного очікування»того, що їй буде надана можливість реалізувати своє право власності (в рішенні право податкового кредиту прирівнюється до власності).

Крім того, ДПІ у Подільському районі м. Києва на виконання вимог ухвали суду від 12.01.2012р. про проведення позапланової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Укройлпродукт" (код ЄДРПОУ 37036907) щодо правових взаємовідносин з "Фактор Нафтогаз" (код ЄДРПОУ 36134497) за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р., 01.02.2011р. по 28.02.2011р., проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Укройлпродукт" (код ЄДРПОУ 37036907) за результатами якої 09.04.2012р. складено Довідку №160/22-708/37036907, якою порушень не встановлено.

На вимогу суду від 16.05.2012р. щодо проведення ДПС у м. Києві службового розслідування з приводу наявності розбіжностей у Висновку №15/23-404/37036907 від 12.03.2011р. та Довідці від 09.04.2012р. №160/22-708/37036907 ДПІ у Подільському районі м. Києва та надання з приводу зазначеного інформацію, ДПС у м. Києві листом від 28.05.2012р. №2970/9/11-103 повідомила суд, що за результатами перевірки встановлені окремі недоліки та порушення з боку посадових осіб ДПІ під час організації і проведення перевірки ТОВ "Укройлпродукт", на даний час розглядається питання щодо притягнення до відповідальності посадових осіб, з вини яких допущені недоліки та порушення.

Крім того, ДПС у м. Києві надано копію Висновку від 12.03.2011р. №15/23-404/37036907 про проведення аналізу діяльності ТОВ "Укройлпродукт" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.12.2010р., з якого судом вбачається, що перевірка ТОВ "Укройлпродукт" проведена за період з 01.12.2010 по 31.12.2010р., а не за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р., 01.02.2011 по 28.02.2011р., як зазначено в Акті перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 07.06.2011р. №284/1-23-40-36134497.

Таким чином, суд приходить до висновку про безпідставність винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення від 14.06.2011р. №0000762304.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття податкових повідомлень-рішень від 14.06.2011р. №0000762304 з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз»підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення від 14.06.2011р. №0000762304.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби виключити з комп'ютерних автоматизованих систем ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби: БД ПДС, БД АІС ОР, БД АІС «Співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»відомості щодо відхилень між задекларованими податковими зобов'язаннями та задекларованим податковим кредитом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз»(код 36134497) на загальну суму 3 022 245грн., у тому числі по періодам: грудень 2010 року в сумі 526 987грн., лютий 2011 року в сумі 2 495 258грн.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 18.06.2012р.

Суддя В.В. Амельохін