Постанова № 24810045, 13.06.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 червня 2012 року 16:47 № 2а-5583/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., за участю секретаря судового засідання Мосійчук І.М. та представників: позивача -Лози Д. О.; відповідача -Грембовського В.О, Макар О.З.; розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРРЕКСПО»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової службипро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 05 грудня 2011 року № 0002400702, - На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13 червня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЕРРЕКСПО»(далі -ТОВ «ФЕРРЕКСПО») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби (далі -ДПІ у Печерському районі м. Києва) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 05 грудня 2011 року № 0002400702.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 квітня 2012 року закінчено підготовче провадження та адміністративну справу № 2а-5583/12/2670 призначено до судового розгляду на 21 травня 2012 року.

17 травня 2012 року у зв'язку із задоволенням клопотання позивача судом оголошено переву до 13 червня 2012 року.

В судовому засіданні 13 червня 2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФЕРРЕКСПО»(ідентифікаційний код 32707900) зареєстровано 10 грудня 2003 року Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією (довідка АБ № 511136 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України). Вказане товариство знаходиться за адресою: 01010, м. Київ, вул. Січневого повстання, буд. 11-Б.

ТОВ «ФЕРРЕКСПО»взято на податковий облік ДПІ у Печерському районі м. Києва 18 грудня 2003 року за № 34073.

17 листопада 2011 року ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено документальну позапланову ТОВ «ФЕРРЕКСПО»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2010 року, за результатами якої складено Акт від 17 листопада 2011 року № 206/07-02/32707900.

В ході перевірки податковим органом було встановлено порушення ТОВ «ФЕРРЕКСПО»п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.4, п.п. 7.7.11 п.7,7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством безпідставно задекларовано у квітні 2010 року суму податку на додану вартість, заявлену до бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів у розмірі 1 892 657 грн. Крім цього, в акті перевірки зазначено, що в порушення пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ТОВ «Феррекспо»не подані до ДПІ у Печерському районі м. Києва податкові декларації з ПДВ: за листопад 2009 року, березень 2010 року.

05 грудня 2011 року ДПІ у Печерському районі м. Києва на підставі Акта перевірки від 17 листопада 2011 року № 206/07-02/32707900 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002400702.

Прийнятим податковим повідомленням - рішенням № 0002400702 форми «В3», згідно пункту 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України та згідно п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78,18 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI встановлено порушення п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.4, п.п. 7.7.11 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР яким ТОВ «ФЕРРЕКСПО»відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 892 657 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ «ФЕРРЕКСПО»доведено обсяги оподаткованих операцій, необхідних для заявлення бюджетного відшкодування в розмірі 1 892 657 грн. за період з травня 2009 року по квітень 2010 року, що підтверджується податковими деклараціями позивача поданими до податкового органу. За таких обставин, ТОВ «ФЕРРЕКСПО»ДПІ у Печерському районі м. Києва безпідставно відмовлено у наданні бюджетного відшкодування.

Не погоджуючись з вказаним рішенням та висновками податкового органу ТОВ «ФЕРРЕКСПО» звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування зазначеного вище податкового повідомлення-рішення.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-III (далі- Закон України № 2181-III), Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі- Закон України № 168/97-ВР).

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на п. 1.8 ст. 1 Закону України № 168/97-ВР, бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно п.п. 7.7.1. п.7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно п.п. 7.7.2 Закону України № 168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Виходячи із системного аналізу наведених норм можна дійти висновку, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми податку на додану вартість, яку він фактично сплатив постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді. При цьому, Закон № 168/97-ВР не обмежує термін «попередній період»лише тим періодом, який безпосередньо передує звітному періоду. А тому будь-який період, який передує звітному, є попереднім по відношенню до звітного періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з того податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Відповідно до зазначеного пункту, у разі, якщо платник податку визначив суму бюджетного відшкодування, він може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

З огляду на наданий акт перевірки від 17 листопада 2011 року № 206/07-02/32707900, ТОВ «ФЕРРЕКСПО»за останні 12 місяців мало обсяги оподатковуваних операцій в сумі 108 775 грн., у тому числі: травень 2009 року в сумі 11079 грн., червень 2009 року в сумі 1125 грн., липень 2009 року в сумі 11190 грн., серпень 2009 року в сумі 10992 грн., вересень 2009 року в сумі 11101 грн., жовтень 2009 року в сумі 11553 грн., грудень 2009 року в сумі 12518 грн., січень 2010 року в сумі 12149 грн., лютий 2010 року в сумі 12483 грн., квітень 2010 року в сумі 14585 грн.

При цьому, в акті перевірки від 17 листопада 2011 року № 206/07-02/32707900 зазначено, що в порушення п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України Закону України № 2181-III, ТОВ «ФЕРРЕКСПО»не подано до ДПІ у Печерському районі м. Києва податкові декларації з ПДВ: за листопад 2009 року , березень 2010 року, у яких відображалися відповідні обсяги оподаткованих операцій, необхідні для бюджетного відшкодування. Проте, позивач не погодився з позицією викладеній в рішенні податкового органу щодо податкової декларації поданої ТОВ «ФЕРРЕКСПО»лише за березень 2010 року.

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181-III, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Порядок заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, який діяв на момент винекнення спірних правовідносин, затведжений наказом ДПА від 30.05.97 р. № 166 «Про затвердження форми декларації та Порядку її заповнення і подання».

Згідно абз. «а»пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181-III, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом... 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Враховуючи те, що граничний термін подання декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року припав на 20 квітня 2010 року, як свідчать обставини справи, ТОВ «ФЕРРЕКСПО»подало декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року до ДПІ у Печерському районі м. Києва 15 квітня 2010 року (вх. № 102887).

Під час судового розгляду, відповідач не заперечував факт подання позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість за листопад 2009 року та березень 2010 року. Однак, судом було встановлено, що надані документи не були визнані податковою звітністю органами податкової служби, про що свідчать повідомлення, які надсилалися платнику податків на додану вартість у вигляді листів від 14.05.2010 р. вих. №23373/10/15-211 та від 26.02.2010 р. вих. №9742/10/15-211.

Відповідно до абз. 5 пп. 4.1.2. п. 4.1. ст. 4 Закону України № 2181-III, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами,- не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Відповідно до п. 1.20. ст. 1 зазначеного Закону, апеляційне узгодження - узгодження податкового зобов'язання у порядку і строки, які визначені цим Законом за процедурами адміністративного або судового оскарження.

Таким чином, письмове повідомлення про невизнання звітності надісланій платнику податку з пропозицією подати нову декларацію у розумінні пп. 4.1.2. п. 4.1. ст. 4 Закону України № 2181-III, є формою рішення органу державної податкової служби, яке може бути оскаржене в адміністративному порядку до вищого контролюючого органу та в судовому порядку.

Дійсно, листами ДПІ у Печерському районі м. Києва від 14.05.2010 р. вих. №23373/10/15-211 та від 26.02.2010 р. вих. №9742/10/15-211, платнику податку на додану вартість, рішення містили відомості конкретного визначення стосовно порушення, пропонувалось виправити недоліки та надати нову податкову звітність за відповідний звітний період оформлену належним чином.

Така відповідно виправлена податкова звітність подана позивачем не була.

Разом з цим, на підставі акту перевірки від 05.08.2010 року № 2670/15-2, податковим органом, за несвоєчасне подання належним чином заповненої податкової звітності (декларації з податку на додану вартість за 2010 рік), прийнято податкове повідомлення-рішення від 05 серпня 2010 року № 0040061502/0 ТОВ «ФЕРРЕКСПО»про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 170,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ФЕРРЕКСПО»не погодилося з висновком податкового органу, та в порядку передбаченому п. 5.2 ст. 5 Закону України №2181-ІІІ, оскаржило вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Рішенням ДПІ у Печерському районі м. Києва вих. № 5783/10/25-011 від 18.02.2011 року, за результатом розгляду первинної скарги ТОВ «ФЕРРЕКСПО»вих. № 114 від 24.12.2010, податкове повідомлення-рішення від 05.08.2010 року № 0040061502/0 було скасовано, скарга позивача -задоволена.

Отже, позивачем оскаржувалося лише повідомлення-рішення від 05.08.2010 року № 0040061502/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 170,00 грн. та за результатами розгляду первинної скарги ТОВ «ФЕРРЕКСПО»його скасовано податковим органом, однак, рішення судів щодо зобов'язання відповідача прийняти та зареєструвати раніше поданою позивачем декларації з ПДВ за березень місяць 2010 року як податкову звітність, або визнання протиправної бездіяльності податкової служби щодо не реєстрації відповідної податкової звітності не було надано.

Відповідно до п.п. 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР, зокрема визначено, що не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів)

Перевіркою від 17 листопада 2011 року № 206/07-02/32707900 встановлено, що за останні 12 календарних місяців ТОВ «ФЕРРЕКСПО» мало обсяги оподаткованих операцій в розмірі 108 775,00 грн., а отже, позивачем в порушення положень вищевказаного Закону безпідставно задекларувало в квітні 2010 року суму податку на додану вартість, заявлену до бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів у розмірі 1 892 657 гривень.

При цьому, 04 жовтня 2010 року позивачем було подано до органу податкової служби уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2010 року від 23.06.2010 р. за вх. № 423676, яким задекларовано зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за квітень 2010 року в розмірі 1 892 657 грн.

Згідно вимог п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України № 168/97-ВР, платник податку, який має право платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Тобто, вимогами п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України № 168/97-ВР передбачено декларування суми бюджетного відшкодування у податковій декларації. Декларування шляхом подання уточнюючого розрахунку чинним законодавством не передбачено.

Враховуючи викладене, правомірність рішення суб'єкта владних повноважень доведено відповідачем.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 05 грудня 2011 року № 0002400702 винесено податковим органом правомірно, а тому підстави для його скасування відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про безпідставність позовних вимог ТОВ «ФЕРРЕКСПО», у зв'язку із чим в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Приймаючи до уваги викладене вище, керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову ТОВ «ФЕРРЕКСПО»відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України , шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 18.06.2012 р.