Постанова № 24810016, 17.04.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 квітня 2012 року 12:23 № 2а-2218/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С., за участю представників: позивача -ОСОБА_1 (довіреність від 02.08.2011р. № 62), ОСОБА_2 (довіреність від 02.08.2011р. № 61), відповідача -ОСОБА_3 (довіреність від 23.03.2012р. № 572/9/10-130), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза позовомПриватного акціонерного товариства «ОТІС» доСпеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000284010/0 від 14 серпня 2009 року, № 0000284010/1 від 02 листопада 2009 року, № 0000284010/2 від 25 грудня 2009 року, № 0000284010/3 від 11 березня 2010 року, № 0000274010/0 від 14 серпня 2009 року, № 0000274010/1 від 02 листопада 2009 року, № 0000274010/2 від 25 грудня 2009 року; № 0000274010/3 від 11 березня 2010 року, - В С Т А Н О В И В:

Закритим акціонерним товариством «ОТІС» (після зміни найменування - Приватне акціонерне товариство «ОТІС» ) (далі -ПрАТ «ОТІС», позивач) заявлені позовні вимоги до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП (далі -СДПІ, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000284010/0 від 14 серпня 2009 року, № 0000284010/1 від 02 листопада 2009 року, № 0000284010/2 від 25 грудня 2009 року, № 0000284010/3 від 11 березня 2010 року, № 0000274010/0 від 14 серпня 2009 року, № 0000274010/1 від 02 листопада 2009 року, № 0000274010/2 від 25 грудня 2009 року; № 0000274010/3 від 11 березня 2010 року (з урахуванням збільшення позовних вимог заявою від 30.03.2010р. № 58-юр).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилаючись на Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005р. № 5-рп/2005, стверджує, що він жодним чином не порушував вимоги Рішення Київської міської ради «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві»від 25 грудня 2008 року № 944/944, оскільки земельні ділянки, якими він користується та за які сплачує суми земельного податку, були попередньо надані в користування підприємствам, які увійшли до складу СП «УКР ОТІС», правонаступником якого став ЗАТ «ОТІС», на підставі рішень виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів, та щодо яких було проведено грошову оцінку та законодавчо встановлено ставку земельного податку в розмірі 1% від такої оцінки земельних ділянок, а тому спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

В судових засіданнях представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечував проти позовних вимог в усному порядку, посилаючись на правомірність висновків Актів камеральних перевірок та чинність і обов'язковість норм Рішення Київської міської ради «Про питання користування земельними ділянками в місті Києві»від 25 грудня 2008 року № 944/944 для податкових органів та платників податків на момент винесення спірних податкових повідомлень-рішень, і просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що ПрАТ «ОТІС»(ідентифікаційний код 14357579) перебуває на обліку в СДПІ як великий платник податків, починаючи з 05 березня 1998 року, що підтверджується довідкою СДПІ від 22.03.2002р. № 76 (за формою № 4-ОПП).

Згідно наявних матеріалів справи, зокрема: витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок № Ю-05712/2007, № Ю-05708/2007, № Ю-05481/2007, № Ю-05711/2007, № Ю-05713/2007, № Ю-05710/2007, № Ю-05709/2007, рішень виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів «Про тимчасове закріплення земельної ділянки за Київським заводом ліфтів Міністерства комунального господарства УРСР для тимчасового складу готових ліфтів»від 04.06.1974р. № 821/25, «Про відведення земельних ділянок підприємствам, установам і організаціям для будівництва об'єктів» від 26.07.1989р. № 674, «Про відведення Київському міському спеціалізованому ремонтно-будівельному трасту «Київліфт»земельної ділянки в тимчасове користування під розміщення опорного пункту «СРБУ «Київліфт-1» від 04.04.1983р. № 553, архівної копії рішення № 915 виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 08.06.1965р., наказу Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 04.08.1992р. № 54 «Про передачу майна Дирекції СП «УКРОТІС», Статут ЗАТ «ОТІС»(в редакції 1997 року), Статуту ПрАТ «ОТІС»(в новій редакції 2010 року), позивач являється користувачем ряду земельних ділянок, а саме:

- загальною площею 2 458,36 м2, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Червоногвардійська, 22а (кадастровий номер 62:071:0005);

- загальною площею 56 971,74 га, розташованих в Святошинському районі м. Києва, зокрема, за адресами: вул. Екскаваторна, 37 (кадастровий номер 75:184:0001), вул. Чистяківська, 32 (кадастровий номер 75:184:0008), вул. Дружківська (кадастровий номер 88:081:0002), нормативну грошову оцінку яких проведено, та сплачує податок на землю у розмірі 1% від грошової оцінки перелічених вище земельних ділянки на підставі частини першої статті 7 Закону України «Про плату за землю». Дані фактичні обставини представником відповідача в судовому засіданні не заперечувалися.

Протягом періоду з 24.07.2009р. по 31.07.2009р. СДПІ провела дві невиїзні документальні (камеральні) перевірки податкових розрахунків земельного податку на 2009 рік ЗАТ «ОТІС»(ідентифікаційний код 14357579) (вх. № 586 від 28.01.2009р. і вх. № 705 від 29.01.2009р.) з питань дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні земельного податку за період січень-червень 2009 року, за результатами яких були складені Акти від 03.08.2009р. № 298/40-10/14357579 та від 03.08.2009р. № 299/40-10/14557579. В ході проведення вказаних перевірок перевіряючим встановлено наступне.

28.01.2009 року ЗАТ «ОТІС»подало до СДПІ податковий розрахунок земельного податку на 2009 рік (вх. № 586), в якому задекларувало загальну суму земельного податку, що підлягає сплаті, по земельній ділянці загальною площею 2 458,36 м2, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Черво-ногвардійська, 22а, (кадастровий номер 62:071:0005) за весь 2009 рік, в розмірі 22 150, 00 грн. (в тому числі по 1 845, 83 грн. за кожен місяць звітного року).

Також 29.01.2009р. ЗАТ «ОТІС»подало до СДПІ податковий розрахунок земельного податку на 2009 рік (вх. № 705), в якому задекларувало загальну суму земельного податку, що підлягає сплаті, по земельним ділянкам загальною площею 56 971,74 га, розташованих в Святошинському районі міста Києва (кадастрові номери 75:184:0001, 75:184:0008, 88:081:0002) за весь 2009 рік, в розмірі 429 252, 00 грн. (в тому числі по 35 771, 00 грн. за кожен місяць звітного року).

Однак, на думку перевіряючого розміри податкових зобов'язань по земельному податку на суму 11 074, 98 грн. та суму 214 6926, 00 грн., задекларованих ЗАТ «ОТІС»у вище згадуваних Податкових розрахунках (вх. № 586 від 28.01.2009р., вх. № 705 від 29.01.2009р.) за період січень-червень 2009 року, є меншими, ніж призначено за результатами перевірки, оскільки при визначенні податкових зобов'язань по земельному податку в таких Податкових розрахунках підприємством були допущені методологічні помилки, а саме не враховано вимогу п. 2 Рішення Київської міської ради «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві»25 грудня 2008 року № 944/944. Оскільки, станом на 31 липня 2009 року право користування ЗАТ «ОТІС» земельними ділянками залишалося не оформленим у відповідності до вимог ст. 126 Земельного кодексу України, то позивачем було занижено податкові зобов'язання по земельному податку за період з 01.01.2009р. по 30.06.2009р. в сумі 11 074, 98 грн. (по Податковому розрахунку вх. № 586) та в сумі 214 626, 00 грн. (по Податковому розрахунку вх. № 705).

На підставі вищевикладеного в Актах перевірок були зроблені висновки про порушення ЗАТ «ОТІС»вимог ст. 21 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998р. № 161-ХІV, ст. 126 Земельного кодексу України, п. 2 Рішення Київської міської ради «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві»25 грудня 2008 року № 944/944 (далі -Рішення № 944/944), в результаті чого занижено земельний податок за період з 01.01.2009р. по 30.06.2009р. на суму 11 074, 98 грн. та суму 214.626, 00 грн.

14 серпня 2009 року СДПІ на підставі Актів перевірок прийняла наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000274010/0, яким згідно підпунктом «в»пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ та відповідно до пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 цього Закону за порушення вимог ст. 21 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998р. № 161-ХІV, ст. 126 Земельного кодексу України, п. 2 Рішення № 944/944 визначила позивачу суму податкового зобов'язання по земельному податку в розмірі 11 628, 00 грн., в тому числі 11 074, 00 грн. -основного платежу, 553, 75 грн. -штрафних (фінансових) санкцій (Акт від 03.08.2009р. № 298/40-10//14357579);

- № 0000284010/0, яким згідно підпунктом «в»пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ та відповідно до пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 цього Закону за порушення вимог ст. 21 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998р. № 161-ХІV, ст. 126 Земельного кодексу України, п. 2 Рішення № 944/944 визначила позивачу суму податкового зобов'язання по земельному податку в розмірі 225 357, 30 грн., в тому числі 214 626, 00 грн. -основного платежу, 10 731, 30 грн. -штрафних (фінансових) санкцій (Акт від 03.08.2009р. № 299/40-10/14357579).

Згідно рішень СДПІ від 21.10.2009р. № 12439/10/25-020, ДПА у м. Києві від 21.12.2009р. № 6017/10/25-214 та ДПА України від 04.03.2010 року за результатами розгляду первинних і повторних скарг ЗАТ «ОТІС»спірні податкові повідомлення-рішення № 0000274010/0, № 0000284010/0 від 14.08.2009р. залишено без змін, а скарги підприємства -без задоволення.

Відповідно до абзаців 3, 4 п. 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001р. № 253 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 року за № 567/5758), на підставі зазначених Актів камеральних перевірок і Рішень про результати розгляду скарг платника податків на податкові повідомлення-рішення № 0000274010/0, № 0000284010/0 від 14.08.2009 року, СДПІ були складені та направлені позивачу податкові повідомлення-рішення № 0000284010/1 від 02 листопада 2009 року, № 0000284010/2 від 25 грудня 2009 року; № 0000284010/3 від 11 березня 2010 року, № 0000274010/1 від 02 листопада 2009 року, № 0000274010/2 від 25 грудня 2009 року, № 0000274010/3 від 11 березня 2010 року.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

Пунктом 2 Рішення №944/944 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що з 01 квітня 2009 року плата за земельні ділянки (крім земель, які використовуються державними та комунальними підприємствами, установами, організаціями для ведення лісового господарства, для водогосподарських потреб, та земель, зайнятих зеленими насадженнями загального користування, житловим фондом, об'єктами інженерно-транспортної інфраструктури, крім присадибних і садових земельних ділянок, а також визначених Київською міською радою земельних ділянок, які використовуються підприємствами, що забезпечують життєдіяльність міста, та земельних ділянок, щодо яких Київською міською радою прийняті рішення про їх передачу у власність або в користування, але документи, що посвідчують права на такі земельні ділянки, не зареєстровані), які використовуються суб'єктами господарської діяльності, але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено (не переоформлено), справляється в розмірі мінімальної річної орендної плати за земельні ділянки, встановленої статтею 21 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до пунктів 34, 35 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин, а також затверджуються відповідно до закону ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

З аналізу пункту 35 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»вбачається, що орган місцевого самоврядування вирішує питання затвердження ставки земельного податку відповідно до закону, тобто у порядку та в межах, встановлених нормами спеціального закону в сфері оподаткування.

Спеціальними законами, які регулювали суспільні відносини в сфері обрахування та сплати земельного податку станом на момент виникнення спірних правовідносин були Закон України «Про систему оподаткування», який відповідно до преамбули визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників, а також Закон України «Про плату за землю», преамбулою якого встановлено, що цей Закон визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Відповідно до пункту 8 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»земельний податок належить до загальнодержавних податків та зборів, а частиною другою ст. 14 цього ж Закону передбачено, що загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Стаття 4 Закону України «Про плату за землю»встановлює, що ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону. Зміни і доповнення до цього Закону вносяться не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

Відповідно до частини першої ст. 7 Закону України «Про плату за землю»ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Відповідно до частини четвертої ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи, що відповідно до положень спеціальних законів у сфері сплати земельного податку повноваження щодо встановлення ставок такого податку, як загальнодержавного обов'язкового платежу, належить до виключних повноважень Верховної Ради України та може реалізовуватись лише у вигляді внесення відповідних змін до Закону України «Про плату за землю», суд приходить до висновку, що пункт 2 Рішення № 944/944, яким встановлюються підвищені ставки земельного податку, не відповідає положенням Законів України «Про плату за землю»та «Про систему оподаткування», а тому при визначенні ставки земельного податку, який підлягає сплаті суб'єктами господарської діяльності при використанні земельних ділянок, право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено (не переоформлено), застосуванню підлягає частина перша статті 7 Закону України «Про плату за землю».

Як свідчать матеріали справи та не заперечується відповідачем, позивач сплатив земельний податок за ставкою, встановленою частиною першою статті 7 Закону України «Про плату за землю», у повному обсязі.

Крім того, в ході розгляду даної справи, у зв'язку з надходженням до канцелярії суду листа Шевченківського районного суду міста Києва від 05.04.2012р. на судове звернення від 15.03.2012р. по справі № 2а-2218/10/2670, суду стало відомо, що відповідно до постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 27 вересня 2010 року в адміністративній справі № 2а-332/10, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2011 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 вересня 2011 року, визнано незаконним і нечинним з моменту прийняття пункт 2 Рішення №944/944.

Зокрема, у вказаній постанові встановлено, що пункт 2 Рішення Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 944/944 «Про питання користування земельними ділянками в місті Києві»прийнятий Київською міською радою з перевищенням повноважень, наданих Законом України «Про місцеве самоврядування», не відповідає нормам Законів України «Про систему оподаткування»та «Про плату за землю», і, відповідно, не є підставою для встановлення плати за землю.

Частина перша статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи викладене, визначення ПрАТ «ОТІС»сум податкових зобов'язань по земельному податку на підставі пункту 2 Рішення №944/944 та накладення штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є протиправним.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а тому вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України визнати протиправними та скасувати спірні податкові повідомлення -рішення, оскільки саме такий спосіб захисту застосовується щодо актів індивідуальної дії.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «ОТІС»повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків № 0000284010/0 від 14 серпня 2009 року, № 0000284010/1 від 02 листопада 2009 року, № 0000284010/2 від 25 грудня 2009 року, № 0000284010/3 від 11 березня 2010 року, № 0000274010/0 від 14 серпня 2009 року, № 0000274010/1 від 02 листопада 2009 року, № 0000274010/2 від 25 грудня 2009 року, № 0000274010/3 від 11 березня 2010 року.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова