Ухвала суду № 24810023, 06.06.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

06 червня 2012 року

м. Київ

№ 2а-5091/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І.В., розглянувши у письмовому провадженні за власною ініціативою питання щодо закриття провадження у справі

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Аляска Трейд”

до

Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби

про

визнання дій протиправними, визнання недійсним та скасування акта перевірки, та зобов’язання утриматись від вчинення дій

В С Т А Н О В И В:

11 квітня 2012 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю “Аляска Трейд” (далі по тексту –позивач, ТОВ “Аляска Трейд”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту –відповідач, ДПІ у Святошинському районі м. Києва), в якому, з урахуванням зміни позовних вимог, просить: 1) визнати незаконними дії ДПІ у Святошинському районі м. Києва щодо визнання в акті перевірки від 29 грудня 2011 року №396/23-50/31956369 нікчемними правочинів: договору поставки від 30 вересня 2010 року №АТ/1/3009, укладеного між ТОВ “ТПК “Техномашпостач” та ТОВ “Аляска Трейд”, договору поставки від 29 вересня 2010 року №АТ/1/2909, укладеного між ТОВ “Компанія “Вайліс” та ТОВ “Аляска Трейд”, договору поставки від 04 жовтня 2010 року №АТ/1/0410, укладеного між ТОВ “Різано Трейд” та ТОВ “Аляска Трейд”; 2) визнати недійсним та скасувати акт ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 29 грудня 2011 року №396/23-50/31956369 “Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “Аляска Трейд”, код ЄДРПОУ 31956369 з питань нарахування та повноти сплати до бюджету податків при здійсненні взаєморозрахунків з підприємствами ТОВ “Компанія “Вайліс” (код ЄДРПОУ 36445186), ТОВ “Різано Трейд” (код ЄДРПОУ 36445153) та ТОВ “ТПК “Техномашпостач” (код ЄДРПОУ 36803875) в період з 01.10.2010 р. по 30.06.2011 р.”; 3) зобов’язати ДПІ у Святошинському районі м. Києва утриматись від вчинення певних дій, а саме: розповсюджувати будь-яким чином та використовувати в роботі висновки, викладені в акті перевірки від 29 грудня 2011 року №396/23-50/31956369, а також здійснювати коригування податкових зобов’язань на підставі висновків вказаного акта перевірки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-5091/12/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 14 травня 2012 року.

В судовому засіданні 14 травня 2012 року оголошено про відкладення розгляду справи на 28 травня 2012 року через неявку представника відповідача та зміну позовних вимог позивачем.

28 травня 2012 року в судове засідання не прибув представник відповідача, у зв’язку з чим на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

У висновку акта від 29 грудня 2011 року №396/23-50/31956369 “Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “Аляска Трейд”, код ЄДРПОУ 31956369 з питань нарахування та повноти сплати до бюджету податків при здійсненні взаєморозрахунків з підприємствами ТОВ “Компанія “Вайліс” (код ЄДРПОУ 36445186), ТОВ “Різано Трейд” (код ЄДРПОУ 36445153) та ТОВ “ТПК “Техномашпостач” (код ЄДРПОУ 36803875) в період з 01.10.2010 р. по 30.06.2011 р.” (далі по тексту –Акт перевірки) ДПІ у Святошинському районі м. Києва зазначила, що, відповідно до частин першої та другої статті 215, частини другої статті 228, частини першої статті 236 Цивільного кодексу України, правочини щодо оформлення будь-яких документів між ТОВ “Аляска-Трейд” при здійсненні взаєморозрахунків з підприємствами ТОВ “Компанія “Вайліс”, ТОВ “Різано Трейд” та ТОВ “ТПК “Техномашпостач” за період з 01 жовтня 2010 року по 30 червня 2011 року, є нікчемними та недійсними з моменту їх вчинення.

Позивач вважає, що висновки Акта перевірки є хибними та такими, що базуються на припущеннях й не підтверджуються жодним доказом.

На думку суду, висновки податкового органу стосовно визнання нікчемними правочинів, укладених ТОВ “Аляска-Трейд” з контрагентами - ТОВ “Компанія “Вайліс”, ТОВ “Різано Трейд” та ТОВ “ТПК “Техномашпостач”, є помилковими та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Так, частина перша статті 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина третя цієї статті визначає ,що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем не наведено, а судом не встановлено підстав для визнання нікчемними правочинів, укладених в межах спірних правовідносин між позивачем та підприємствами-контрагентами, а матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що зазначені правочини є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Крім того, в силу положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

На підставі наявних в справі матеріалів судом встановлено, що ТОВ “Аляска-Трейд” за перевірений період поставляло на адресу ТОВ “Компанія “Вайліс”, ТОВ “Різано Трейд” та ТОВ “ТПК “Техномашпостач” ікру, рибу та морепродукти, а саме: поставка товару здійснювалась згідно договору поставки від 30 вересня 2010 року №АТ/1/3009, укладеного між ТОВ “ТПК “Техномашпостач” та ТОВ “Аляска Трейд”, договору поставки від 29 вересня 2010 року №АТ/1/2909, укладеного між ТОВ “Компанія “Вайліс” та ТОВ “Аляска Трейд” та договору поставки від 04 жовтня 2010 року №АТ/1/0410, укладеного між ТОВ “Різано Трейд” та ТОВ “Аляска Трейд”; згідно видаткових накладних, датованих жовтнем, листопадом, груднем 2010 року та січнем, лютим 2011 року, та довіреностей на отримання товару позивач відпустив товар на загальну суму 33 828 751,00 грн., у тому числі: для ТОВ “ТПК “Техномашпостач” –20 466 834,00 грн., для ТОВ “Різано Трейд” –2 183 167,00 грн., для ТОВ “Компанія “Вайліс” –11 178 750,00 грн.

За поставлену продукцію вказані вище контрагенти перерахували на рахунок ТОВ “Аляска Трейд” грошові кошти, що підтверджують копії виписок банку, які знаходяться в матеріалах справи.

Отримані суми позивач відобразив у складі валового доходу в податковій декларації з податку на прибуток підприємства, а суму податку на додану вартість –до складу податкових зобов’язань в декларації з податку на додану вартість за відповідні звітні періоди.

Якість поставленої позивачем продукції підтверджується копіями ветеринарних свідоцтв Державного комітету ветеринарної медицини України, сертифікатів відповідності Державної системи сертифікації УкрСЕПРО, висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, експертними висновками Випробувального центру облдержлабораторії ветмедицини, які знаходяться в матеріалах справи.

Поставлений товар попередньо закуповувався позивачем у компанії –нерезидента Inversora Sorfel S.A. (Уругвай), про що свідчать зовнішньоекономічний контракт, додаткова угода до нього, вантажні митні декларації, копії яких позивач надав до матеріалів справи.

Позивач пояснив, що товар зберігався в холодильних камерах, орендованих у ТОВ “Укрхарчкомплекс”, також останнє додатково надає послуги з пакетування продукції, передачі товаросупровідних документів та здійснює навантажувально-розвантажувальні роботи в орендованому приміщенні, на підтвердження чого надав суду копії договору суборенди та додаткової угоди до нього, сертифікатів системи управління якості та безпечності харчових продуктів стосовно вимог ДСТУ ISO 22000 та 9001.

Суд враховує також, що операції з поставки риби, ікри та морепродуктів здійснювались позивачем в межах його господарської діяльності.

Враховуючи викладене, на думку суду, в межах спірних правовідносин господарські операції ТОВ “Аляска Трейд” з ТОВ “Компанія “Вайліс”, ТОВ “Різано Трейд” та ТОВ “ТПК “Техномашпостач” є реальними та відповідають дійсному економічному змісту.

За таких підстав, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що висновки Акта перевірки в частині визнання нікчемними правочинів, укладених ТОВ “Аляска Трейд” з ТОВ “Компанія “Вайліс”, ТОВ “Різано Трейд” та ТОВ “ТПК “Техномашпостач”, є помилковими та спростовуються матеріалами справи.

Разом з тим, виходячи з того, що позивач оскаржує акт перевірки, його висновки та дії відповідача щодо зазначення відомостей в акті перевірки, суд прийшов до висновку про закриття провадження у справі.

Як встановлює частина перша статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв’язку з здійсненням суб’єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв’язку з публічним формуванням суб’єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З наведеної правової норми вбачається, що рішення суб’єкта владних повноважень можуть бути виражені у формі нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії.

Поняття нормативно-правового акта та акта індивідуальної дії в Кодексі адміністративного судочинства не врегульовані, а тому при визначення цих понять слід звернутися до загальних понять права.

Так, нормативно-правовий акт –це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово; акт індивідуальної дії –виданий суб’єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації його повноважень, які породжують права та обов’язки у того суб’єкта, якому вони адресовані.

Визначальною ознакою як нормативно-правового акта так і акта індивідуальної дії є обов’язковість його приписів для відповідного суб’єкта (кола суб’єктів), дотримання яких забезпечується правовими механізмами.

Акт перевірки та висновки акта перевірки, які в них викладені, а також дії податкового органу стосовно зазначення в акті перевірки тих чи інших висновків, не є рішеннями суб’єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов’язків осіб чи суб’єктів владних повноважень, лише фіксують виявлені перевіркою порушення, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.

При цьому, право прийняття за наслідками акта перевірки рішення органом державної податкової служби відповідних правових актів індивідуальної дії – податкових повідомлень-рішень, належить до його дискреційних (виключних) повноважень, в т. ч. може бути не реалізовано.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту, а отже, суд не повинен розглядати справу в тому разі, якщо пред’явлені позивачем вимоги не випливають із певних правовідносин, а отже, не підпадають під судову юрисдикцію.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, якщо предметом позову є скасування акта перевірки суб’єкта владних повноважень, то судам слід закривати відкрите провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначена правова позиція відповідає рекомендаціям Вищого адміністративного суду України, висловленим в пункті 13 інформаційного листа від 30 листопада 2009 року №1619/10/13 09.

З урахуванням викладеного, та беручи до уваги те, що позовні вимоги про зобов’язання відповідача утриматись від вчинення певних дій, а саме: розповсюджувати будь-яким чином та використовувати в роботі висновки, викладені в акті перевірки від 29 грудня 2011 року №396/23-50/31956369, а також здійснювати коригування податкових зобов’язань на підставі висновків вказаного акта перевірки, є похідними від позовних вимог про визнання дій протиправними та визнання недійсним і скасування акта перевірки, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що провадження у адміністративній справі №2а-5091/12/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Аляска Трейд” до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання дій протиправними, визнання недійсним та скасування акта перевірки, та зобов’язання утриматись від вчинення дій, підлягає закриттю.

На підставі вищенаведеного, пункту 1 частини першої статті 157, статті 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі №2а-5091/12/2670 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Аляска-Трейд” до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання дій протиправними, визнання недійсним та скасування акта перевірки та зобов’язання утриматись від вчинення дій.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко