Постанова № 24808441, 15.06.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2012 р. Справа № 2а/0570/6871/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зінченка О.В.

при секретарі Паращевіній О.О.

з участю представників:

позивача - Худина О.В. Кирадієвої І.Г.,

відповідача - Ніякої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 8 846 954,17 грн., -

в с т а н о в и в :

У червні 2012 року Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (далі - відповідач) про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 8 846 954,17 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 8 846 954,17 грн., яка виникла внаслідок несплати податкових зобов'язань, задекларованих відповідачем в декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року. Позивач зазначив, що 18 травня 2012 року відповідачем подана декларація з податку на додану вартість за квітень 2012 року, у якій визначена до сплати сума податкових зобов'язань у розмірі 15 528 397,00 грн. З урахуванням часткової сплати самостійно визначеного зобов'язання сума заборгованості складає 8 846 954,17 грн. Посилаючись на вимоги підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 8 846 954,17 грн.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засідання надала заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з ч. 3 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення, в тому числі, у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, оскільки визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідач, Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради Донецької області 2 вересня 2004 року за №1 266 102 0000 000843, ідентифікаційний код 33161769, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичних осіб (арк. справи 14), перебуває на податковому обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби з 10 вересня 2004 року № 683, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 04 серпня 2009 року № 93/10/29-014-2 (арк. справи 13). Свою діяльність здійснює на підставі Статуту (арк. справи 5-10) Відповідно до свідоцтва №100343861 від 18 липня 2011 року зареєстроване платником податку на додану вартість (арк. справи 15).

Позивач - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби є органом державної податкової служби, який у даній справі реалізує функції, передбачені п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та ст.ст. 20, 95 Податкового кодексу України, а тому є суб'єктом владних повноважень.

Згідно даних облікової картки з податку на додану вартість станом на 05 червня 2012 року за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 8 846 954,17 грн., що виникла внаслідок несплати відповідачем в повному обсязі податкових зобов'язань за декларацією з податку на додану вартість за квітень 2012 року (арк. справи 31-45).

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.1. статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період у встановлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 202.1. статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість визначено календарний місяць.

Відповідно до вимог статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

18 травня 2012 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період - квітень 2012 року, рядком 25 якої відповідач визначив до сплати податок в сумі 15 528 397,00 грн. (арк. справи 25-27). Кінцевим строком сплати зазначених зобов'язань є 30 травня 2012 року.

Станом на день судового розгляду податкові зобов'язання з податку на додану вартість за звітний податковий період квітень 2012 року у розмірі 6 681 442,83 грн. відповідачем частково сплачені, що підтверджується відомостями зворотнього боку облікової картки з податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

26 січня 2002 року на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку сформовано першу податкову вимогу № 1/11 (арк. справи 18), яку відповідач отримав 30 січня 2002 року, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (арк. справи 19).

06 березня 2002 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку сформовано другу податкову вимогу № 2/80 (арк. справи 20), яку відповідач отримав 11 березня 2002 року, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (арк. справи 21).

Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

З аналізу цієї статті вбачається, що нею визначені порядок та умови формування податкових вимог (першої та другої), їх зміст, строки надсилання платнику податків, а також підстави для відкликання податкових повідомлень та податкових вимог.

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними передбачався підпунктом 6.4.1 пункту 6.4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Аналогічні підстави визнання податкових вимог відкликаними передбачені статтею 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Отже, законодавчими нормами (як Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв до 01 січня 2011 року, так і Податковим кодексом України, чинного з 01 січня 2011 року) прямо встановлені підстави визнання податкових вимог відкликаними, тобто такими, що не підлягають виконанню.

Як вбачається із матеріалів справи Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» починаючи з 06 березня 2002 року (дата формування другої податкової вимоги) по 14 червня 2012 року безперервно мало податковий борг, у зв'язку з цим податкові вимоги № 1/11 від 26 січня 2002 року та № 2/80 від 11 березня 2002 року є чинними.

Представником відповідача зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведені податкові вимоги вважаються відкликаними не надано.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначеної позивачем суми податкового боргу відповідача з податку на додану вартість та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 95.3. статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено наявність у відповідача відкритих банківських рахунків, з яких податкова інспекція може стягнути кошти в рахунок погашення наявного податкового боргу.

Враховуючи вищезазначене, адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 8 846 954,17 грн., є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 8 846 954,17 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (код ЄДРПОУ 33161769, 83000, м. Донецьк, вул. Артема, 63) відкритих у банківських установах кошти у розмірі 8 846 954,17 грн. в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість до Державного бюджету України на р/р № 31114029700002, код платежу 14010100, отримувач ГУ ДКСУ в Донецькій області, ЄДРПОУ 37967785, банк ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 15 червня 2012 року.

Постанова у повному обсязі складена 15 червня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.