Постанова № 24808432, 07.06.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2012 р. Справа № 2а/0570/3504/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кірієнка В.О.

при секретарі Федоровій А.О.

за участю:

представників позивача: Якущенко Т.А., Іваненко Л.М.

представників відповідача: Городецької О.М., Коберник Г.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Підприємство Західної виправної колонії управління Держаного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області (№ 97)» до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про зобовязання прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 440 069,19 грн. та зобовязання вчинити дії щодо проведення списання податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 440 069,19 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Державне підприємство «Підприємство Західної виправної колонії управління Держаного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області (№ 97)» звернувся до суду з позовом до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про зобовязання прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 440 069,19 грн. та зобовязання вчинити дії щодо його списання.

Заявою від 14.05.2012 року уточнено позовні вимоги. Позивач просить зобов'язати відповідача прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 457 527,00 грн. та списати безнадійний податковий борг з податку на додану вартість в сумі 457 527,00 грн.

06.06.2012 року позивачем було надано заяву про збільшення позовних вимог, якою просить визнати протиправними дії Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції щодо перерозподілу сплаченого з 01.01.2008 по 01.12.2008 податку на додану вартість у сумі 400 657,00 грн та щодо нарахування пені на загальну суму 92 058,37 грн., зобов'язати внести зміни до облікової картки щодо відображення погашення протягом 2008 року податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 400 657,00 грн. за призначенням, визначених у платіжних дорученнях.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що протягом 2008 року, виконуючи зобовязання щодо сплати податку на додану вартість в установлений закон строк, підприємство перераховувало кошти через банк, зазначаючи за який саме період сплачується податок у загальній сумі 400 657,00. Відповідачем було зараховано сплачений підприємством поточний податок на додану вартість в рахунок сплати податкового боргу. Однак, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не передбачена норма, відносно прав податкового органу змінювати призначення платежів визначеного платником податку у платіжних дорученнях та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх періодів.

Крім того, позивач зазначив, що згідно із пп. 16.3.1 п. 16.3 ст. 16 вищезазначеного закону нарахування пені закінчується у день прийняття банком платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. Оскільки підприємство не сплачувало суми податкового боргу з ПДВ за 2005, 2006 роки та не направляло до банку відповідних платіжних доручень. Тобто, підстави для нарахування пені на суму 92 058,37 грн. відсутні.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, в його задоволенні просили відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень, у тому числі, органів державної влади.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Підприємство Західної виправної колонії управління Держаного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області (№ 97)» є юридичною особою, зареєстроване за адресою: 86121, Донецька область, м. Макіївка, пров. Моріса Тореза, ідентифікаційний код юридичної особи (ЄДРПОУ) 08679913. Перебуває на податковому обліку в Макіївській ОДПІ Донецької області ДПС.

Відповідно до порівняльної таблиці наданою позивачем на 01.01.2009 рік сума узгодженого податкового зобовязання складає 858 184 грн., з яких фактично сплачено 400 657 грн., тобто борг (недоїмка) складає 457 527 грн. (858 184 - 400 657) . За даними податкового органу 400 657 грн. фактично сплачені, у тому числі 350 465,25 зараховано у погашення податкового боргу з 2005 по 13.03.2006 р., та 50 191,75 грн. - в рахунок погашення пені, 92 058,37 грн. нараховано пеню на податковий борг.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Оскільки спірні правовідносини виникли у період до 2011 року, враховуючи, що з 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, суд відповідно до статті 58 Конституції України застосовує нормативно - правові акти України, які діяли в той період.

Отже, спірні правовідносини регулюються Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (чинний на перевіряємий період) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Отже, питанням даного спору є правомірність чи неправомірність нарахування штрафних санкцій на суми коштів, сплачених в рахунок погашення поточних зобов'язань.

Відповідно до 5.1 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Частиною 1 статті 134 ГК України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Тобто платник податків, який є суб'єктом господарювання, має право розпоряджатися належним йому майном, зокрема коштами, на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.

Відповідно до декларації з податку на додану вартість за грудень 2007 року від 18.01.2008 року № 23255 позивачем задекларовані податкові зобовязання у розмірі 76 988 грн. Сплата зобов'язань відбулася згідно платіжних доручень:

- №18 від 09.01.2008 року в сумі 3 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за грудень місяць 2007 р.»;

- № 260 від 17.01.2008 року в сумі 1 980 грн., призначення платежу - «за грудень ПДВ»;

- № 17/L/44 від 21.01.2008 року в сумі 2 000,40 грн., призначення платежу - «ПДВ за грудень 2007 р.»;

- № 17/M/75 від 22.01.2008 року в сумі 2 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за грудень 2007 р.»;

- № 53 від 24.01.2008 року в сумі 4 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за грудень 2007 р.».

- № 82 від 29.01.2008 року в сумі 5 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за грудень 2007 р.»;

- № 91 від 31.01.2008 року в сумі 5 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за грудень 2007 р.»;

- № 17/I/26 від 31.01.2008 року в сумі 5 800 грн., призначення платежу - «ПДВ за грудень 2007 р.».

Відповідно до декларації з податку на додану вартість за січень 2008 року від 18.02.2008 року № 1607 позивачем задекларовані податкові зобовязання у розмірі 31 132 грн. Сплата зобов'язань відбулася згідно платіжних доручень:

- № 120 від 08.02.2008 року в сумі 3 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за січень 2008 р.»;

- № 122 від 11.02.2008 року в сумі 2 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за січень 2008 р.»;

- № 132 від 14.02.2008 року в сумі 3 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за січень 2008 р.»;

- № 140 від 19.02.2008 року в сумі 5 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за січень 2008 р.»;

- № 17/Д/75 від 21.02.2008 року в сумі 2 763,60 грн., призначення платежу - «ПДВ за січень 2008 р.»;

- № 17/R/75 від 27.02.2008 року в сумі 5 902 грн., призначення платежу - «ПДВ за січень 2008 р.»;

Відповідно до декларації з податку на додану вартість за лютий 2008 року від 19.03.2008 року № 2543 позивачем задекларовані податкові зобовязання у розмірі 117 928 грн. Сплата зобов'язань відбулася згідно платіжних доручень:

- № 197 від 11.03.2008 року в сумі 5 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за лютий 2008 р.»;

- № 218 від 14.03.2008 року в сумі 3 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за лютий 2008 р.»;

- № 17/J/118 від 19.03.2008 року в сумі 1 500 грн., призначення платежу - «ПДВ за лютий 2008 р.»;

- № 226 від 19.03.2008 року в сумі 3 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за лютий 2008 р.»;

- № 228 від 20.03.2008 року в сумі 30 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за лютий 2008 р.»;

- № 252 від 24.03.2008 року в сумі 4 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за лютий 2008 р.»;

- № 17/О/50 від 24.03.2008 року в сумі 1 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за лютий 2008 р.»;

- № 256 від 25.03.2008 року в сумі 3 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за лютий 2008 р.»;

- № 17/R/22 від 27.03.2008 року в сумі 5 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за лютий 2008 р.»;

- № 263 від 27.03.2008 року в сумі 2 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за лютий 2008 р.»;

- № 271 від 28.03.2008 року в сумі 2 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за лютий 2008 р.»;

- № 276 від 31.03.2008 року в сумі 2 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за лютий 2008 р.»;

- № 17/7/52 від 07.04.2008 року в сумі 1 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за лютий 2008 р.»;

Відповідно до декларації з податку на додану вартість за березень 2008 року від 18.04.2008 року № 6106 позивачем задекларовані податкові зобовязання у розмірі 45 535 грн. Сплата зобов'язань відбулася згідно платіжних доручень:

- № 324 від 17.04.2008 року в сумі 5 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за березень 2008 р.»;

- № 331 від 21.04.2008 року в сумі 5 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за березень 2008 р.»;

- № 333 від 22.04.2008 року в сумі 5 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за березень 2008 р.»;

- № 367 від 25.04.2008 року в сумі 5 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за березень 2008 р.»;

- № 372 від 29.04.2008 року в сумі 2 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за березень 2008 р.»;

- № 380 від 30.04.2008 року в сумі 3 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за березень 2008 р.»;

Відповідно до декларації з податку на додану вартість за квітень 2008 року від 16.05.2008 року № 7902 позивачем задекларовані податкові зобовязання у розмірі 68 256 грн. Сплата зобов'язань відбулася згідно платіжних доручень:

- № 393 від 07.05.2008 року в сумі 5 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за квітень 2008 р.»;

- № 399 від 13.05.2008 року в сумі 5 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за квітень 2008 р.»;

- № 17/F/47 від 15.05.2008 року в сумі 1 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за квітень 2008 р.»;

- № 422 від 15.05.2008 року в сумі 5 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за квітень 2008 р.»;

- № 433 від 19.05.2008 року в сумі 5 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за квітень 2008 р.»;

- № 457 від 23.05.2008 року в сумі 5 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за квітень 2008 р.»;

- № 17/Q/25 від 26.05.2008 року в сумі 1 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за квітень 2008 р.»;

- № 433 від 26.05.2008 року в сумі 3 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за квітень 2008 р.»;

- № 470 від 28.05.2008 року в сумі 10 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за квітень 2008 р.»;

- № 492 від 30.05.2008 року в сумі 5 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за квітень 2008 р.»;

- № 17/Q/1 від 25.06.2008 року в сумі 1 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за квітень 2008 р.».

Відповідно до декларації з податку на додану вартість за травень 2008 року від 18.06.2008 року № 8942 позивачем задекларовані податкові зобовязання у розмірі 1 511 грн. Сплата зобов'язань відбулася згідно платіжних доручень:

- № 519 від 11.06.2008 року в сумі 2 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за травень 2008 р.»;

- № 565 від 23.06.2008 року в сумі 1 511 грн., призначення платежу - «ПДВ за травень 2008 р.».

Відповідно до декларації з податку на додану вартість за червень 2008 року від 18.07.2008 року № 12947 позивачем задекларовані податкові зобовязання у розмірі 91 763 грн. Сплата зобов'язань відбулася згідно платіжних доручень:

- № 619 від 11.07.2008 року в сумі 5 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за червень 2008 р.»;

- № 17/F/76 від 15.07.2008 року в сумі 1 500 грн., призначення платежу - «ПДВ за червень 2008 р.»;

- № 195 від 17.07.2008 року в сумі 3 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за червень 2008 р.»;

- № 651 від 18.07.2008 року в сумі 5 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за червень 2008 р.»;

- № 653 від 21.07.2008 року в сумі 3 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за червень 2008 р.»;

- № 664 від 23.07.2008 року в сумі 10 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за червень 2008 р.»;

- № 670 від 25.07.2008 року в сумі 10 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за червень 2008 р.»;

- № 678 від 29.07.2008 року в сумі 7 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за червень 2008 р.»;

- № 704 від 31.07.2008 року в сумі 10 500 грн., призначення платежу - «ПДВ за червень 2008 р.».

Відповідно до декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року від 17.08.2008 року № 14883 позивачем задекларовані податкові зобовязання у розмірі 14 409 грн. Сплата зобов'язань відбулася згідно платіжних доручень:

- № 720 від 13.08.2008 року в сумі 3 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за липень 2008 р.»;

- № 725 від 13.08.2008 року в сумі 1 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за липень 2008 р.»;

- № 768 від 26.08.2008 року в сумі 5 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за липень 2008 р.»;

- № 775 від 28.08.2008 року в сумі 6 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за липень 2008 р.».

Відповідно до декларації з податку на додану вартість за серпень 2008 року від 16.09.2008 року № 15835 позивачем задекларовані податкові зобовязання у розмірі 100 194 грн. Сплата зобов'язань відбулася згідно платіжних доручень:

- № 817 від 04.09.2008 року в сумі 2 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за серпень 2008 р.»;

- № 822 від 09.09.2008 року в сумі 5 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за серпень 2008 р.»;

- № 828 від 10.09.2008 року в сумі 5 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за серпень 2008 р.»;

- № 838 від 12.09.2008 року в сумі 15 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за серпень 2008 р.»;

- № 881 від 22.09.2008 року в сумі 10 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за серпень 2008 р.»;

- № 906 від 25.09.2008 року в сумі 10 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за серпень 2008 р.»;

- № 912 від 29.09.2008 року в сумі 10 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за серпень 2008 р.»;

- № 930 від 08.10.2008 року в сумі 10 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за серпень 2008 р.».

Відповідно до декларації з податку на додану вартість за вересень 2008 року від 17.10.2008 року № 19 683 позивачем задекларовані податкові зобовязання у розмірі 94 590 грн. Сплата зобов'язань відбулася згідно платіжних доручень:

- № 934 від 13.10.2008 року в сумі 10 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за вересень 2008 р.»;

- № 951 від 17.10.2008 року в сумі 10 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за вересень 2008 р.»;

- № 952 від 22.10.2008 року в сумі 10 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за вересень 2008 р.»;

- № 972 від 24.10.2008 року в сумі 2 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за вересень 2008 р.»;

- № 973 від 28.10.2008 року в сумі 10 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за вересень 2008 р.»;

- № 17/V/13 від 31.10.2008 року в сумі 6 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за вересень 2008 р.».

Відповідно до декларації з податку на додану вартість за жовтень 2008 року від 18.11.2008 року № 22139 позивачем задекларовані податкові зобовязання у розмірі 84 582 грн. Сплата зобов'язань відбулася згідно платіжних доручень:

- № 17/3/17 від 03.11.2008 року в сумі 2 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за жовтень 2008 р.»;

- № 1011 від 11.11.2008 року в сумі 8 300 грн., призначення платежу - «ПДВ за жовтень 2008 р.»;

- № 1037 від 21.11.2008 року в сумі 2 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за жовтень 2008 р.»;

- № 1039 від 24.11.2008 року в сумі 5 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за жовтень 2008 р.»;

- № 1062 від 27.11.2008 року в сумі 5 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за жовтень 2008 р.».

Відповідно до декларації з податку на додану вартість за листопад 2008 року від 16.12.2008 року № 23378 позивачем задекларовані податкові зобовязання у розмірі 112 256 грн. Сплата зобов'язань відбулася згідно платіжних доручень:

- № 1102 від 24.12.2008 року в сумі 1 900 грн., призначення платежу - «ПДВ за листопад 2008 р.»;

- № 1103 від 24.12.2008 року в сумі 2 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за листопад 2008 р.»;

-№ 1132 від 26.12.2008 року в сумі 2 000 грн., призначення платежу - «ПДВ за листопад 2008 р.».

Суд вважає, що оскаржувані дії відповідача щодо перерозподілу сплаченого з 01.01.2008 по 01.12.2008 рр. податку на додану вартість у сумі 400 657,00 грн. та нарахуванню пені на загальну суму 92 058,37 грн. є неправомірними, оскільки вищезазначеними платіжними дорученнями Державне підприємство «Підприємство Західної виправної колонії управління Держаного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області (№ 97)» спрямувало свої кошти саме на сплату самостійно узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.01.2008 по 31.12.2008 рр., тому Макіївська ОДПІ Донецької області ДПС не мала підстав для зміни призначення платежу та зарахування сплачених позивачем сум вказаних податкових зобов'язань на погашення заборгованості з 2005 по 13.03.2006 рр. та нарахування пені на податковий борг, який фактично не сплачувався.

Так, дійсно, згідно п.п.17.1.7. п.17.1 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пп. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня та відповідно до пп.16.3.3 при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання. Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Розпорядження коштами полягає у їх переказі із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Одним з таких інструментів є платіжне доручення, тобто розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (п. 1.30 ст. 1 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»). Відповідно до п. 17.1 зазначеного Закону форми розрахункових документів та їх реквізити встановлюються Національним банком України.

Так, постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976) затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Одним з реквізитів платіжного доручення, які передбачені п.3 цієї Інструкції є «Призначення платежу». Згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Таким чином, якщо перерахування коштів відбувається за допомогою платіжного доручення, воля власника коштів щодо визначення підстав їх перерахування відображається у реквізиті «Призначення платежу» цього документу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем чітко було визначено призначення платежу, а саме «ПДВ за 2008 р.», що виражає його волю у спрямуванні грошових коштів.

Отже, ст. 7 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачений вичерпний перелік джерел самостійної сплати податкового зобов'язання або погашення податкового боргу.

Суд зазначає, що жодною нормою Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, а також жодною нормою Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачено права чи обов'язку контролюючого органу, яким є податковий орган, змінювати саме призначення платежу, в рахунок сплати якого платник податків спрямував кошти. Не передбачене таке право податкового органу і іншими законами та підзаконними нормативними актами.

Крім того, пп. 16.3.1 п.16.3. ст. 16 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що нарахування пені закінчується у день прийняття банком платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. Оскільки позивачем, як вбачається з матеріалів справи не сплачувався податковий борг з ПДВ за 2005-2006 рр. та не направлялися відповідні платіжні доручення до банку, немає підстав для нарахування пені на суму 92 058,37 грн. на фактично не сплачений податковий борг.

Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем неправомірно були зараховані суми сплачених коштів платником податку в рахунок погашення податкових зобов'язань без врахування визначеного позивачем призначення платежу та нарахуванню пені на таку суму, тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України судові витрати, понесені позивачем присуджуються з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державного підприємства «Підприємство Західної виправної колонії управління Держаного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області (№ 97)» до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними дії Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області Державної податкової служби щодо перерозподілу сплаченого Підприємством Західної виправної колонії (№97) з 01.01.2008 по 01.12.2008 податку на додану вартість у сумі 400 657,00 грн. та щодо нарахування пені на загальну суму 92 058,37 грн. та зобов'язати Макіївську об'єднану державну податкову інспекцію Донецької області Державної податкової інспекції внести зміни в облікову картку Підприємства Західної виправної колонії (№97) щодо відображення погашення протягом 2008 року податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 400 657,00 грн., визначеним у платіжних дорученнях - задовольнити.

Визнати протиправними дії Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області Державної податкової служби щодо перерозподілу сплаченого Підприємством Західної виправної колонії (№97) з 01.01.2008 по 01.12.2008 податку на додану вартість у сумі 400 657,00 грн.

Визнати протиправними дії Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області Державної податкової служби щодо перерозподілу сплаченого Підприємством Західної виправної колонії (№97) щодо нарахування пені на загальну суму 92 058,37 грн.

Зобов'язати Макіївську об'єднану державну податкову інспекцію Донецької області Державної податкової інспекції внести зміни в облікову картку Підприємства Західної виправної колонії (№97) щодо відображення погашення протягом 2008 року податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 400 657,00 грн., визначеним Підприємством Західної виправної колонії (№97) у платіжних дорученнях.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Підприємство Західної виправної колонії управління Держаного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області (№ 97)» витрати по сплаті судового збору у розмірі 32 грн. 19 коп.

Постанову прийнято у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 07 червня 2012 року.

Повний текст постанови складений 12 червня 2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня отримання постанови апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кірієнко В.О.