Постанова № 24808221, 20.06.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2012 р. Справа № 2а/0470/2547/12 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції

до Державного підприємства «Нікопольський трубний завод»

про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державного підприємства «Нікопольський трубний завод» про стягнення з рахунків підприємства податкового боргу в сумі 305827 грн. 41 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг на вказану суму, який утворився внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій. В добровільному порядку відповідач податковий борг не сплачує, що і стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись при цьому на обставини, викладені у позовній заяві. Проти розгляду даної справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився. Заперечень проти позову не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

За таких обставин, у відповідності до ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Державне підприємство «Нікопольський трубний завод» зареєстроване виконавчим комітетом Нікопольської міської раді Дніпропетровської області 10.04.2003 року, перебуває на обліку в Нікопольській ОДПІ як платник окремих видів податків та зборів.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.п. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України, плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів.

Пунктом 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пункт 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України, передбачає, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітній період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п.285.1 ст.285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно п.п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації, випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, дорівнює календарному року - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Як свідчать матеріали справи, 31.03.2011 року позивачем було подано до Нікопольської ОДПІ розрахунок земельного податку, у якому визначено суму податкового зобов'язання по платежу „плата за землю" до сплати протягом 2011 року у розмірі 611310 грн. 83 коп.

Відповідно до п. 57. 1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідно граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

ДП «Нікопольський трубний завод» не сплачено у встановлені законом строки, суму податкового зобов'язання по платі за землю за березень, а також у період з серпня по грудень 2011 року у розмірі 305655 грн. 41 коп.

Крім того, за відповідачем рахується податковий борг у сумі 171 грн.( сума податкового боргу підприємства по платежу «частина чистого прибутку (доходу) - господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань),що вилучається до бюджету.

Відповідно до п.3 Порядку відрахування у 2008 році державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2008 р. № 158 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) „частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої ДПА, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємств".

Згідно ст.59 Закону України № 835-УІ від 26.12.08 року «Про Державний бюджет України на 2009 рік», державні унітарні підприємства та їх об'єднання подають розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, до органів Державної податкової служби у строки, визначені для подання декларації з податку на прибуток.

Пунктом 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 152.9 ст. 159 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом для податку на прибуток підприємств є календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Згідно п. 49.18. ст.49 Податкового кодексу України, податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Так, 23.09.2011 року працівниками Нікопольської ОДПІ проведено камеральну перевірку своєчасності подання податкової звітності, про що складено акт № 930/151.32289481, у якому зафіксовані порушення ДП «Нікопольський трубний завод» вимог п. 49.2, п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. Податкового кодексу України та п. 3 Порядку відрахування до державного бюджету частини прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, а саме, відповідачем не подано своєчасно розрахунки частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплати до державного бюджету та декларацію по податку на прибуток підприємств: розрахунки частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплати до державного бюджету:

- за І квартал 2011 року (граничний термін подання розрахунку - 10.05.2011 року; фактично подано - 25.05.2011 року.

- за II квартал 2011 року (граничний термін подання розрахунку - 09.08.2011 року; фактично подано - 21.09.2011 року); декларація з податку на прибуток підприємств:

- за І квартал 2011 року (граничний термін подання розрахунку - 10.05.2011 року; фактично подано - 07.06.2011 року).

Відповідно до вимог п. 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Відповідно до вимог п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом, за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки були винесені податкові повідомлення - рішення: № 0001211510/0 від 07.10.2011 року, яким визначено відповідачу суму податкового зобов'язання по платежу «частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до бюджету» у вигляді (фінансових) санкцій у розмірі 171 грн. та № 0001211510/0 від 07.10.2011 року, яким визначено підприємству до сплати суму податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, у вигляді штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 грн.

Зазначені податкові повідомлення - рішення були отримані уповноваженою особою відповідача 11.10.2011 року.

На виконання вимог ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами» (в редакції яка діяла до 01.01.2011 року),на адресу підприємства направлені перша податкова вимога № 1/248/19455 від 19.05.2006 року та друга податкова вимога № 2/300/24701 від 21.06.2006 року.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.

Не зважаючи на вжиті заходи, податковий борг відповідачем сплачений не був.

Згідно положень підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 95.1. та 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, та необхідність їх задоволення.

Керуючись ст. 122,128, 160-162, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Нікопольський трубний завод» (код ЄДРПОУ 32289481) на користь державного бюджету з розрахункових рахунків підприємства, відкритих у банківських установах податковий борг в загальній сумі 305827 грн. 41 коп. (триста п'ять тисяч вісімсот двадцять сім гривень сорок одна копійка), а саме:

- плата за землю - у сумі 305655 грн. 41 коп. (триста п'ять тисяч шістсот п'ятдесят п'ять гривень сорок одна копійка) - р/р № 33213811700029, код платежу 13050100, отримувач відділення ДКС України у м. Нікополі, банк ГУ ДКС України у Дніпропетровській реєстраційний номер облікової картки платника податків 30833121, МФО 805012;

- по платежу „частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучається до бюджету" у сумі 171 грн. (сто сімдесят одна гривня) - р/р № 31115074700029, код платежу 21010100, отримувач відділення ДКС України у м. Нікополі, банк ГУ ДКС України у Дніпропетровській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків 30833121, МФО 805012;

- податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у сумі 1 грн. (одна гривня) - р/р № 31110002700029, код платежу 11020100, отримувач відділення ДКС України у м. Нікополі, банк ГУ ДКС України у Дніпропетровській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків 30833121, МФО 805012.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Суддя М.В. Дєєв