Постанова № 24795970, 12.06.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2012 року Справа № 5013/2059/11

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Головуючого Прокопенко А.Є. -доповідач,

суддів: Дмитренко А.К., Крутовських В.І.

При секретарі судового засідання Ревковій Г.О.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №186/17-у від 10.02.12;

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград на рішення господарського суду Кіровоградської області від 28.02.2012р. у справі №5013/2059/11

за позовом: Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград

до колективного підприємства "Центр-Готель", м. Кіровоград

про вивільнення приміщення

У відповідності із ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва до 12.06.2012р.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 28.02.2012 року у справі № 5013/2059/11 (суддя Коротченко Л.С.) відмовлено у задоволенні позову управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради про виселення колективного підприємства "Центр-Готель" з нежитлового приміщення по вул. Карла Маркса, 50 у м. Кіровограді.

Не погодившись з даним рішенням, управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 28.02.2012 року у справі №5013/2059/11 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до рішення Кіровоградської міської ради від 23.12.98 р. № 160 "Про створення управління власності виконавчого комітету Кіровоградської міської ради" затверджено Положення про управління власності виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, згідно п. 1.7. якого управління є правонаступником майнових та юридичних прав та обов'язків комітету по комунальній власності, відділу по відчуженню комунального майна, а також всіх рішень міськвиконкому щодо комітету, відділу майна (а.с. 60-63).

Рішенням Кіровоградської міської ради № 556 від 20.11.03 р. затверджено Положення про управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради, яким в свою чергу визначено, що управління власності та приватизації комунального майна є правонаступником управління власності (а.с. 64-68).

Згідно Положення про департамент економіки та фінансів Кіровоградської міської ради, затвердженого рішенням Кіровоградської міської ради від 04.06.09 р. № 2023, департамент економіки та фінансів Кіровоградської міської ради є правонаступником прав та обов'язків головного управління економіки, інвестицій та зовнішньоекономічного розвитку Кіровоградської міської ради і управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради, реорганізованих шляхом приєднання до департаменту економіки та фінансів Кіровоградської міської ради (а.с. 69-73).

Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради є правонаступником прав та обов'язків департаменту економіки та фінансів Кіровоградської міської ради, діяльність якого припинено шляхом поділу, в частині завдань та функцій його структурного підрозділу - управління комунального майна, що вбачається з Положення про управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради (а.с. 44-48).

Як вбачається зі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 578259 від 04.04.11 р. та довідки АА № 018083, управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради створене відповідно до чинного законодавства України та зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (а.с. 49-50).

Відповідно до пункту 1.3 Статуту колективного підприємства "Центр-готель", затвердженого загальними зборами членів колективного підприємства "Центр-готель", протоколом від 28.04.2009 р. та зареєстрованого 30.04.2009 року державним реєстратором виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, КП "Центр-готель" є правонаступником прав і обов'язків орендованого підприємства готельного господарства (а.с. 25).

08.09.1994 року між комітетом по комунальній власності і приватизації, правонаступником якого є управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради (далі - управління власності або орендодавець) та організацією орендарів орендованого підприємства готельного господарства, правонаступником якого є колективне підприємство "Центр Готель" (далі - КП "Центр Готель" або орендар) укладено договір оренди з правом наступного викупу будівель готелів "Україна", "Київ" (далі - договір оренди, а.с. 9-11).

Відповідно до п. 1.1. орендодавець приймає на себе виконання зобов'язань у відповідності до договору оренди з правом наступного викупу від 17.09.1992 р., договору купівлі-продажу державної частки майна державного орендованого підприємства готельного господарства від 07.04.12994 р. і передає, а орендар приймає в оренду з правом наступного викупу основні засоби у вигляді будівель готелю "Київ", будівлі готелю "Україна" на підставі акту прийому - передачі.

Згідно п. 9.1., 9.4. договору оренди договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.05.2009 р.; якщо за місяць до закінчення строку дії цього договору жодна з сторін не заявить про його припинення, він вважається укладеним на той же строк і на тих же умовах, які були ним передбачені.

З метою виконання умов договору оренди орендодавець передав, а орендар прийняв за актом прийому-передачі від 08.09.1994 р. будівлі готелів "Україна" та "Київ" (а.с. 12).

10.01.2000 року сторонами до договору оренди внесено зміни, згідно яких п. 1.1 викладено в наступній редакції: "Орендодавець приймає на себе виконання зобов'язань у відповідності до договору оренди з правом наступного викупу від 17 вересня 1992 року, договору купівлі-продажу державної частки майна державного орендованого підприємства готельного господарства від 7 квітня 1994 р. і передає, а орендар приймає в оренду з правом наступного викупу основні засоби у вигляді будівлі готелю "Київ" на підставі акту приймання-передачі; зміни до договору являються невід'ємною частиною договору від 08.09.1994 р. № 37; зміни до договору оренди набирають чинність з 29 жовтня 1999 р." (а.с. 126-127).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на направлення директору КП «Центр Готель»Швецю М.Я. заяви-повідомлення від 24.04.2009р. №920/17/у про припинення договору оренди №37 від 08.09.1994р. з 31.05.2009р. на підставі п.9.4 договору оренди, ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.188 Господарського кодексу України та пропозицію звільнити займане приміщення готелю «Київ»по вул. Карла Маркса, 50 до 01.06.2009р. (а.с. 13).

Як доказ про направлення вказаної заяви орендарю позивачем у справі надано до суду незасвідчену ксерокопію фіскального чеку від 24.04.2009 р., (а.с. 13-зворотній бік), а також ксерокопію даного фіскального чеку, яка містить напис "Копія вірно, 28.02.12 р. Н.Є. Москаленко та підпис особи, а також відтиск круглої печатки Кіровоградської дирекції ДП "Укрпошта" (а.с. 132).

Господарським судом також встановлено, що після 31.05.2009р. орендар продовжував користуватися орендованим майном та сплачувати орендну плату.

Також господарським судом встановлено, що з травня 2009р. по листопад 2011 року орендодавець не звертався до орендаря з вимогою про повернення об'єкту оренди та отримував від орендаря орендну плату.

Відповідно до п. 9.4. договору оренди якщо за місяць до закінчення строку дії цього договору жодна з сторін не заявить про його припинення, він вважається укладеним на той же строк і на тих же умовах, які були ним передбачені.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, із зазначеної правової норми вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовженим на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому, такі заперечення мають бути висловлені ним як до закінчення терміну дій договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду щодо ненадання позивачем належних доказів на підтвердження направлення ним відповідачу заяви про припинення договору оренди.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З врахуванням оспорювання відповідачем факту направлення йому заяви-повідомлення №920/17у від 24.04.2009р., апеляційний господарський суд задовольнив клопотання позивача про витребування від Кіровоградської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»інформації, в тому числі з електронних носіїв, на підтвердження факту відправлення 24.04.2009р. рекомендованого листа від Департаменту економіки та фінансів Кіровоградської міської ради на адресу колективного підприємства "Центр-Готель", м. Кіровоград, та зроблено відповідний запит, про що викладено в ухвалі від 26.04.2012р.

На дату винесення апеляційним господарським судом постанови по даній справі, відповідь від Кіровоградської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»не надійшла.

29.05.2012р. представником відповідача Мазуренко М.Ю. подано клопотання про залучення до матеріалів справи адвокатського запиту №45 від 03.05.2012р. на адресу Кіровоградської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»про надання довідки про те, чи зберігається на електронних носіях інформація про здачу до об'єкта поштового зв'язку рекомендованого листа від 24.04.2009р. за №9891, та відповідь на нього від 07.05.2012р. за №126/Д.

Як вбачається із відповіді заступника директора Кіровоградської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»Москаленко Н.Є. № 126 від 07.05.2012р. на адвокатський запит, інформація про здачу до об'єкта поштового зв'язку рекомендованого листа 24 квітня 2009р. за № 9891 на електронних носіях не зберігається.

Таким чином, надана позивачем до матеріалів справи ксерокопія поштової квитанції №9891 від 24.04.2009р., яка завірена Н.Є. Москаленко без вказівки займаної посади з проставленням круглої печатки для документів Кіровоградської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», не може бути належним доказом у справі, оскільки, як з'ясовано при розгляді справи, ні оригінал поштової квитанції №9891 від 24.04.2009р., ні відомості про видачу такої квитанції поштою не збереглись. За цих підстав вищезазначена копія квитанції не могла бути знята з оригіналу спірної квитанції, що вбачається із відповіді про відсутність збереження архівної документації, в тому числі на електронних носіях.

Позивачем разом з заявою від 24.04.2012р. до матеріалів справи надано копію аркушів журналу вихідної документації (з 05.01.2009р.), в яких у переліку відправки за 24.04.2009р. вказано лист №920/17/у.

Апеляційний господарський суд не приймає вказаний доказ у якості належного на підтвердження відправки спірної заяви-повідомлення, оскільки, як вже вище зазначалось, позивачем не доведено належними та допустимими доказами її відправку поштою на адресу відповідача.

За таких підстав апеляційний господарський суд вважає, що позивач не надав належних доказів на підтвердження направлення на адресу відповідача заяви-повідомлення про припинення договору оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач заперечує факт направлення позивачем заяви-повідомлення від 24.04.2009р.

Враховуючи те, що доказ направлення орендодавцем на адресу орендаря заяви про припинення договору оренди відсутній, договір оренди після 31.05.2009 р., у відповідності до його умов (п. 9.4.), автоматично продовжений на той самий строк і на тих самих умовах.

Крім того, господарським судом також встановлено, що з травня 2009 року по листопад 2011 року, а отже протягом більше двох років, орендодавець не звертався до орендаря з вимогою повернути об'єкт оренди та отримував від орендаря орендну плату, що сторонами не заперечується.

Дані обставини підтверджують той факт, що договір оренди фактично пролонгувався у відповідності до умов договору оренди, а саме його п. 9.4.

Апеляційний господарський суд вважає необґрунтованими доводи скаржника щодо нікчемності договору оренди №37 від 08.09.1994р., оскільки він не був посвідчений нотаріально.

Як зазначає скаржник в апеляційній скарзі, 31 травня 2009 року закінчився термін дії договору оренди № 37 від 08.09.1994 року, укладений між сторонами; відповідно до ст. 764 ЦК України, ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір № 37 від 08.09.1994 р. пролонгований на 15 років і за нормами ст. 793 Цивільного кодексу України підлягає нотаріальному посвідченню, а, отже, відповідно до ст.ст. 215, 220 ЦК України договір оренди є нікчемним на момент його пролонгації з 31.05.2009 року по 31.05.2024 року, оскільки він не був посвідчений нотаріально (а.с. 4).

Господарський суд правомірно зазначив про безпідставність доводів позивача.

Згідно з п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України до договорів, що були укладені до 01.01.2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільного Кодексу України, правила цього кодексу застосовуються тільки щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів.

Оскільки договір оренди між сторонами був укладений 08.09.1994 року і вважається продовженим до теперішнього часу, в період дії ЦК України в редакції 2003 року договір не переукладався, зміни до нього не вносилися, тому зміст цього договору, порядок його укладання, повинен відповідати вимогам ЦК УРСР в редакції 1963 року, яка не передбачала нотаріального посвідчення договорів оренди .

Також необхідно вказати на відсутність норми права, яка б передбачала при продовженні дії договору оренди його письмове переукладання.

Таким чином господарський суд вірно встановив, що оскільки зміни до договору оренди після 01 січня 2004 року сторонами не вносилися, відповідна норма ст. 793 Цивільного кодексу України не підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Також, враховуючи те, що договір оренди у відповідності до його умов та ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»автоматично пролонгувався, то в силу Закону та умов договору оренди, не вимагалось внесення змін до договору оренди.

Як вбачається з апеляційної скарги, скаржник посилається на невідповідність договору оренди № 37 від 08 вересня 1994 року вимогам Цивільного Кодексу 2003 року, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, Методики оцінки вартості об'єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 року № 629, Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786, Типовому договору оренди індивідуально визначеного майна, затвердженого рішенням п'ятої сесії Кіровоградської міської ради двадцять третього скликання від 15 жовтня 1998 року № 90, тобто нормативним актам, прийнятим після укладення спірного договору оренди.

Відповідно до постанови №9 від 06.11.2009р. Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

В силу ст. 48 Цивільного кодексу УРСР 1963 року (чинного на момент укладення спірного договору оренди) недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

Статтею 153 ЦК УРСР (1963 року), який діяв на час укладення договору оренди від 08 вересня 1994 року, передбачено, що договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Договір майнового найму вважається укладеним з моменту укладення його у письмовій формі (статті 154 ЦК УРСР 1963 року).

Судом у повному обсязі з'ясовано чи відповідає спірний договір вимогам закону.

З урахуванням викладеного підстави для визнання договору недійсним в порядку ст. 83 Господарського процесуального кодексу України відсутні.

При викладених обставинах підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, рішення господарського суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 28.02.2012р. у справі №5013/2059/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий А.Є.Прокопенко

Суддя А.К.Дмитренко

Суддя В.І. Крутовських