Постанова № 24795969, 14.06.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2012 року Справа № 5013/144/12

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Крутовських В.І. -доповідач,

суддів: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.

при секретарі судового засідання Литвин А.П.

за участю заступника прокурора: Слюсар Я.В. посвідчення № 105 від 09.04.12р.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №6/1399 від 30.12.11;

від відповідача: ОСОБА_2 фіз. особа, паспорт НОМЕР_1 від 07.02.98;

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Кіровоградської області від 22.03.2012р. у справі №5013/144/12

за позовом прокурора м. Олександрії Кіровоградської області в інтересах держави в особі управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради, Кіровоградська область, м.Олександрія

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Кіровоград

про розірвання договору оренди, примусове виселення з приміщення, повернення приміщення та стягнення 4417 грн. 02 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Олександрії Кіровоградської області в інтересах держави в особі управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради у лютому 2012 р. звернувся до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 74 від 18 вересня 2009р., укладеного управлінням приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, примусове виселення відповідача з нежитлового приміщення, розташованого за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул.Семашка, 15, загальною площею 203,92 кв. м, та зобов'язати його повернути це приміщення позивачу, а також про стягнення заборгованості в розмірі 4417 грн. 02 коп.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 22.03.2012р. у справі №5013/144/12 (суддя Змеул О.А.) позов задоволено. Розірвано договір оренди нежитлового приміщення № 74 від 18 вересня 2009р., укладений управлінням приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.

Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 виселити з нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 203,92 кв. м, та зобов'язано повернути це приміщення управлінню приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради заборгованість з орендної плати в розмірі 4417 грн. 02 коп.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 у доход Державного бюджету код класифікації доходів 22030001 "Судовий збір (державна судова адміністрація України, 050)" отримувач коштів управління Державної казначейської служби України у м. Кіровограді рахунок 31211206783002 у ГУДКСУ у Кіровоградській області МФО 823016 ідентифікаційний код 38037409 судовий збір у розмірі у розмірі 1073 грн. та 1609 грн. 50 коп., а всього 2682 грн. 50 коп.

Не погодившись з рішенням господарського суду, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати дане рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити прокурору у задоволенні позову повністю.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.04.2012р. у справі №5013/144/12 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу прокурор просить залишити рішення господарського суду Кіровоградської області від 22.03.2012р. у справі №5013/144/12 без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 -без задоволення.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення господарського суду Кіровоградської області від 22.03.2012р. у справі №5013/144/12 без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 -без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши прокурора та представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -без задоволення, приймаючи до уваги наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 18 вересня 2009 року між управлінням приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 74 (далі - договір), за умовами якого Орендодавець (позивач у справі) передав, а Орендар (відповідач у справі) прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 203,92 кв. м., вартістю 74138 грн. для розміщення бюро ритуальних послуг (п. 1.1. договору).

18 вересня 2009 року зазначене приміщення Орендодавцем було передане Орендарю у користування згідно Акту передачі приміщення в оренду.

Відповідно до п. 10.1 договір було укладено строком на один рік, що діє з 18.09.2009р. до 17.09.2010р. включно.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п. 10.4 договору).

Враховуючи, що заяви про припинення договору протягом місяця після закінчення строку його чинності сторонами цього договору іншій стороні не надсилалися, термін дії даного договору було продовжено між сторонами на тих же самих умовах згідно п.10.4. договору.

Тобто, на теперішній час строк дії договору не припинений, термін його дії продовжено до 17 вересня 2012 року.

Відповідно до п. 3.1. договору оренди сторонами погоджено орендну плату в розмірі 225 грн. з ПДВ за перший місяць оренди, тобто за вересень 2009р. Орендна плата за кожний місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

За умовами п. 3.6. та п. 3.7. договору оренди відповідач прийняв на себе зобов'язання перераховувати орендну плату платіжним дорученням на розрахунковий рахунок Орендодавця до 25 числа місяця, наступного за звітнім.

Пунктом 5.2. договору оренди передбачено обов'язок Орендаря своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Згідно приписів ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Між тим, у порушення взятих на себе зобов'язань відповідачем не було перераховано орендну плату у встановленому розмірі та строк, у зв'язку з чим заборгованість Орендаря перед Орендодавцем станом на 31.01.2012р. становить 4417 грн. 02 коп., а саме, за період з 08.10.2010. по 10.01.2012, що і стало підставою звернення прокурора з позовом до господарського суду.

Позовна вимога про дострокове розірвання договору оренди ґрунтується на тому, що відповідач не виконує свої обов'язки орендаря.

Крім того, згідно умов договору (п. 5.7.) Орендар в місячний строк з моменту підписання договору оренди зобов'язаний був застрахувати об'єкт оренди на користь Орендодавця на суму не менше, ніж його вартість за звітом про експертну оцінку та надати Орендодавцю копію страхового полісу. Вимога щодо страхування майна по договору оренди закріплена в ст. 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а відповідно до ст. 10 цього Закону є істотною умовою договору оренди.

Позивач правомірно посилається на те, що в порушення вимог зазначеного Закону та умов договору, відповідачем об'єкт оренди не був застрахований, копію страхового полісу Орендодавцю не надано.

Відповідачем не було надано доказів, які спростовували б доводи прокурора та позивача про те, що об'єкт оренди не був застрахований, копію страхового полісу до справи відповідач не надіслав.

В силу вимог ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької діяльності.

Згідно із частин 1, 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона - (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності; до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 782 Цивільного кодексу України встановлено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Однак, відповідно до ч.1 ст.291 Господарського кодексу України, одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Положення ч. 1 ст. 291 Господарського кодексу України кореспондуються з положеннями ч. 1 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Частинами 2 та 3 статті 26 вказаного Закону передбачено, що договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Пунктом 10.6. договору оренди встановлено, що чинність договору оренди припиняється, зокрема, достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.

Підстави для зміни або розірвання договору визначені ст.651 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору в повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Поміж тим, ні положеннями Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ні умовами договору оренди не передбачено право односторонньої відмови від договору.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на свою заяву від 03.07.10р. про продовження строку дії договору на 2 роки та на лист-відповідь Олександрійської міської ради від 30.09.2010р. № 24-711/06/1 про відмову в продовженні дії договору оренди, як на підтвердження факту розірвання договору № 74 від 18.09.2009р. за згодою сторін, не може бути прийнято до уваги суду, оскільки, в даному випадку має місце лише відмова відповідачу в продовженні строку дії договору на 2 роки.

Неналежне виконання зобов'язань сторони за договором оренди може бути підставою для розірвання такого договору відповідно до вимог ст.651 Цивільного кодексу України та ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

У позовній заяві правомірно зазначено, що невиконання умов договору в частині сплати орендної плати, порушення вимог чинного законодавства про оренду, суттєво шкодить економічним інтересам держави, призводить до несвоєчасного надходження коштів в місцевий бюджет, негативно впливає на державну політику в сфері орендних відносин. Отже, позивач, як друга сторона договору, значною мірою позбавляється того, на що розраховував при укладенні договору - отриманні орендної плати в зазначеному розмірі та строк.

У зв'язку з порушенням Орендарем його обов'язків, встановлених договором оренди, згідно приписів частини 2 ст. 188 ГК України позивач надіслав відповідачу лист від 21.11.2011р. за № 6/1175, що містить пропозицію щодо розірвання договору оренди. Проте, відповідач пропозицію залишив без відповіді.

Таким чином, договір оренди між сторонами підлягає розірванню достроково внаслідок невиконання відповідачем обов'язків щодо своєчасного внесення орендної плати в повному обсязі за період з 08.10.2010р. по 10.01.2012р., а також щодо обов'язкового страхування об'єкта оренди.

В силу вимог ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України обов'язок орендаря щодо повернення об'єкта оренди виникає лише після припинення дії такого договору.

З умов договору оренди ( п.п.10.9, 10.10 договору) слідує, що у разі припинення або розірвання договору Орендар повинен повернути орендоване майно балансоутримувачу. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі. Обов'язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на Орендодавця, тобто на управлінням приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради.

Отже, вимога про звільнення Орендарем орендованого приміщення та повернення приміщення також підлягає задоволенню. Орендар повинен повернути приміщення Орендодавцю - стороні за договором оренди, який має скласти відповідний акт.

Відповідач не подав доказів внесення Орендодавцю спірної суми орендної плати в розмірі 4417 грн. 02 коп., тому позовна вимога про стягнення заборгованості з орендної плати також підлягає задоволенню.

Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що господарським судом було порушено приписи ст. 77 ГПК України та не відкладено розгляд справи в зв`язку з неявкою в судове засідання відповідача, що призвело до порушення прав останнього як сторони не можуть бути прийняті до уваги суду.

Оскільки, відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явились в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляд справи, вирішити спір по суті.

В матеріалах справи № 5013/144/12 було достатньо доказів для вирішення даного господарського спору без участі відповідача.

Крім того, відповідач не повідомив суд першої інстанції про неможливість явки у судове засідання.

Таким чином, колегія суддів вважає, що господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому висновки господарського суду є законними, обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Приймаючи до уваги викладене, рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 22.03.2012р. у справі №5013/144/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - без задоволення.

Головуючий В.І. Крутовських

Суддя А.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко