Постанова № 24795862, 13.06.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2012 р.

Справа № 5017/99/2012

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Сидоренко М.В., Філінюка І.Г.

(склад колегії суддів змінено згідно з розпорядженням голови суду)

за участю представників сторін:

від ПАТ "Перший Український Міжнародний банк" - не з'явився

від ТОВ "АГРО-ЮГ" - не з'явився

від ВАТ "ГРОНА" - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЮГ"

на рішення господарського суду Одеської області від 07.03.2012 р.

у справі №5017/99/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк"

до відповідачів 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЮГ"

2. Відкритого акціонерного товариства "ГРОНА"

про стягнення 2 953 913,68 грн.

ВСТАНОВИВ

Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний банк" (далі –ПАТ "Перший Український Міжнародний банк") звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою, у якій просило стягнути з солідарних боржників товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЮГ" (далі-ТОВ "АГРО-ЮГ") та відкритого акціонерного товариства "ГРОНА" (далі- ВАТ "ГРОНА") заборгованість за кредитним договором №7.5-03 від 31.01.2008р. та договором поруки №7.5-03/П-4 від 31.01.2008 р. у загальному розмірі 2953913,68 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 07.03.2012 р. у справі №5017/99/2012 (суддя Д'яченко Т.Г.) позов задоволено, стягнуто солідарно з ТОВ "АГРО-ЮГ" та ВАТ "ГРОНА" на користь ПАТ "Перший Український Міжнародний банк" заборгованість за кредитним договором №7.5-03 від 31.01.2008р. та договором поруки №7.5-03/П-4 від 31.01.2008 р. у загальному розмірі 2953913 грн. 68 коп., з якої 2366000 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту, 489961 грн. 96 коп. - заборгованість за процентами, 97951 грн. 72 коп. - пеня за порушення умов кредитного договору, та 56460 грн. судового збору, повернуто ПАТ "Перший Український Міжнародний банк" з державного бюджету суму судового збору у розмірі 1609 грн. 50 коп., сплаченого на підставі платіжного доручення № 36 від 23.01.2012р.

Приймаючи рішення місцевий господарський суд дійшов висновку, що порушення ТОВ "АГРО-ЮГ" умов кредитного договору підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось ТОВ "АГРО-ЮГ" в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 07.03.2012 р. по справі №5017/99/2012 змінити, виклавши резолютивну частину рішення наступним чином „стягнути солідарно з ТОВ "АГРО-ЮГ" та ВАТ "ГРОНА" на користь ПАТ "Перший Український Міжнародний банк" заборгованість за кредитним договором №7.5-03 від 31.01.2008 р. та договором поруки №7.5-03/П-4 від 31.01.2008 р. у загальному розмірі 2925056 грн. 68 коп., з якої 2366000 грн. 00 коп. заборгованість за основною сумою кредиту, 463125 грн. 70 коп. заборгованості за процентами, 95930 грн. 42 коп. пені за порушення умов кредитного договору та 56460 грн. судового збору.” Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права з підстав викладених в апеляційній скарзі. На думку скаржника суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання ТОВ "АГРО-ЮГ" на факт укладення ним договорів страхування у якості доказів належного виконання положень п.10.3.6.1 кредитного договору, а також не надав можливості відповідачам надати копії відповідних платіжних доручень про сплату страхових внесків, чим грубо порушив принцип змагальності судового процесу.

25.04.2012 р. до канцелярії Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ "АГРО-ЮГ" від представника ПАТ "Перший Український Міжнародний банк" в якому він просить в задоволені апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2012 р. було відкладено розгляд апеляційної скарги у зв'язку з не з’явленням у судове засідання представника ВАТ "ГРОНА".

30.05.2012 р. за клопотанням представника ТОВ "АГРО-ЮГ" було продовжено строк розгляду апеляційної скарги та відкладено розгляду справи на іншу дату.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 31 січня 2008 року між Закритим акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний банк" (Банк) та ТОВ "АГРО-ЮГ" (Позичальник) укладено кредитний договір №7.5-03. Відповідно до п. 6.1 якого, Банк зобов’язався надати Позичальнику кредит в сумі 3000000 грн., строком до 30.01.2009 р.

Згідно з п. 7.2.1 договору кредитні кошти надаються Позивальнику зі сплатою процентів у розмірі 14% річних. Кредит надавався на умовах поновлюваної кредитної лінії з щоденним лімітом кредитування (п. 1.3 договору).

У наступному сторонами було укладено додаткові угоди №1 від 28.02.2008 р., №2 від 30.01.2009 р., №3 від 27.02.2009 р., №4 від 01.06.2009 р., №5 від 22.06.2009 р., № 6 від 01.10.2009 р., № 7 від 31.03.2010 р., №8 від 14.04.2010 р., №9 від 21.03.2011 р., зокрема в частині розміру відсоткової ставки (на 25,5% річних за умовами додаткової угоди №2 від 30.01.2009 р., на 27,5 % річних за умовами додаткової угоди №3 від 27.02.200 9р., на 25% річних за умовами додаткової угоди № 6 від 01.10.2009 р., на 21% річних за умовами додаткової угоди №9 від 21.03.2011 р.) та строку повернення кредитних коштів (в редакції додаткової угоди №9 від 21.03.2011р. строк повернення кредитних коштів встановлено до 31.12.2011 р.)

Умовами ч.1 ст.1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

В силу вимог ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Водночас вимогами ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

З метою виконання зобов’язань за кредитним договором 31.01.2008 р. між Закритим акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний банк" (надалі –Банк) та Відкритим акціонерним товариством "ГРОНА" (Поручитель) було укладено договір поруки №7.5-03/П-4, за умовами якого, з урахуванням додаткових угод, Відкрите акціонерне товариство "ГРОНА" прийняло на себе зобов’язання відповідати по зобов’язаннями Позичальника за умовами кредитного договору №7.5-03 від 31.01.2008 р. у повному обсязі. Зокрема, на підставі вказаного договору поруки, Поручитель поручився перед Банком відповідати в тому ж обсязі, що й Боржник, включаючи сплату основного боргую, процентів, комісій, неустойки.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 цього Кодексу договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Частиною1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 2 цієї статті передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Матеріалами справи встановлено, що ПАТ "Перший Український Міжнародний банк" належним чином виконав прийняті на себе за Кредитним Договором зобов’язання та на виконання умов договору надав ТОВ "АГРО-ЮГ" кредит у розмірі 2 366 000 грн.

В свою чергу відповідачі неналежним чином виконують умови Кредитного договору, у зв’язку з чим виникла заборгованість у сумі 2 953 913 грн. 68 коп.

У зв’язку з невиконанням прийнятих на себе зобов’язань за умовами кредитного договору №7.5-03 від 31 січня 2008 року позивач звернувся до ТОВ "АГРО-ЮГ" з письмовою повідомленням №ODE-23/297 від 12.10.2011 р. про дострокове повернення кредитних коштів. Вказане повідомлення було отримано представником ТОВ "АГРО-ЮГ" 21.10.2011 р., що вбачається з наявної у матеріалах справи копії поштового повідомлення про вручення поштового відправлення. Але дані вимоги були залишені відповідачами без відповіді та задоволення. Окрім того позивач направив на адресу ВАТ "ГРОНА" повідомлення порушення забезпеченого порукою зобов’язання за вих. № ODE-23/326 від 28.10.2011 р., з вимогою виконати зобов'язання, яка також була залишена без відповіді та задоволення.

Пунктом 7.1. кредитного договору встановлено, що за користування кредитом ТОВ "АГРО-ЮГ" зобов’язано сплачувати позивачу відповідну плату.

Відповідно до п.7.2.1. кредитного договору, проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у розмірі 21% річних (із розрахунку 365 днів на рік).

Згідно з п.7.2.6 кредитного договору, період нарахування процентів складає календарне число днів. Датою закінчення періоду нарахування процентів є перший банківський день після 24-го числа (без його врахування) або день, що передує даті повернення кредиту, а початком –дата надання кредиту та/або перший банківський день після 24-го числа (з його врахуванням).

В процесі користування кредитними коштами з моменту їх отримання і до 26.04.2011 року ТОВ "АГРО-ЮГ" сумлінно виконувало взяті на себе зобов’язання щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, проте починаючи з 27.04.2011 року ТОВ "АГРО-ЮГ" припинило сплату, позивачу, процентів за користування кредитом. На підставі чого у ТОВ "АГРО-ЮГ" виникла прострочена заборгованість перед позивачем за процентами за користування кредитними коштами, за період з 27.04.2011 р. по 14.12.2011 р.

Отже позивачем правомірно нарахувано заборгованість за процентами у сумі 489961 грн. 96 коп.

Окрім того, згідно з умовами п.12.1 кредитного договору передбачено, що у разі порушення ТОВ "АГРО-ЮГ" строків виконання зобов’язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, ТОВ "АГРО-ЮГ" зобов’язано сплатити на вимогу позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у відповідний період, від суми прострочених виконанням зобов’язань за кожен день прострочення.

За порушення строків повернення кредиту, відповідно до п.12.1 кредитного договору позивач правомірно нарахував відповідачу пеню за порушення умов Кредитного договору, розмір якої, згідно з розрахунком позивача становить 97951 грн. 72 коп.

Статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з ст. 554 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відтак рішення суду першої інстанції за яким борг стягнуто солідарно з ТОВ "АГРО-ЮГ" та ВАТ "ГРОНА" є законним та обґрунтованим.

Посилання скаржника на той факт, що позивачем невірно розраховано відсотки за користування кредитними коштами і, як наслідок, суд врахувавши позицію позивача прийняв рішення із порушенням норм чинного законодавства, спростовуються матеріалами справи, а саме.

Апелянт стверджує, що позивач неправомірно нарахував ТОВ "АГРО-ЮГ" проценти за користування кредитними коштами за підвищеною на 2% процентною ставкою (за порушення п.10.3.6.1 кредитного договору на підставі п.7.2.2 Кредитного договору), оскільки з боку ТОВ "АГРО-ЮГ" були укладені договори страхування майна, яке знаходиться у заставі у позивача, отже, на думку апелянта, відсутні були підстави для застосування підвищеної процентної ставки.

Проте, відповідно до п.7.2.2 Кредитного договору у випадках невиконання чи неналежного виконання з будь-яких підстав (в т.ч. форс-мажорного характеру) зобов’язань, встановлених п.п.10.3.6.1-10.3.6.2 Кредитного договору, починаючи з першого дня такого невиконання чи неналежного виконання зобов’язань, проценти за користування кредитом збільшуються на 2% річних і будуть нараховуватися за такою підвищеною процентною ставкою до тієї дати, коли зазначене зобов’язання буде виконане належним чином.

Згідно з абз. 2 п.10.3.6.1 Кредитного договору позивальник зобов’язується протягом строку дії Кредитного договору забезпечувати перебування нерухомого майна, яке буде передане Банку в забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором відповідно до ст.3 Кредитного договору застрахованим відповідно до договорів страхування, укладення яких передбачено Кредитним договором, на тих самих умовах, на яких ці договори с страхування були укладені. Позичальник зобов’язаний надавати Банку як вигодонабувачу докази належного виконання зазначеного обов’язку: відповідні додаткові угоди до договору страхування, документи, що підтверджують сплату страхових платежів відповідно до умов такого договору страхування (тощо).

Проте ТОВ "АГРО-ЮГ" не надавало позивачу, як вигодонабувачу документів, які б підтверджували виконання передбаченого п.10.3.6.1 Кредитного договору обов’язку щодо страхування заставного майна.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином не можуть бути прийняті до уваги копії договорів страхування, які були надані ТОВ "АГРО-ЮГ" до суду першої інстанції та копії платіжних доручень по сплату страхових внесків, які були додані апелянтом до апеляційної скарги, оскільки дані докази не засвідчують повідомлення Позичальником Банку з 01.05.2011 р. про укладення таких договорів страхування, чого потребує п. 10.3.6.1 кредитного договору, а тому, вищевикладене засвідчує правомірність застосування позивачем підвищеної відсоткової ставки згідно 7.2.2 кредитного договору №7.5-03 в редакції додаткової угоди №6 від 01.10.2009 р.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, та матеріали справи не спростовують вищенаведені висновки суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає за необхідне залишити рішення господарського суду Одеської області від 07 березня 2012 року у справі №5017/99/2012 без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "АГРО-ЮГ" –без задоволення.

Керуючись ст.ст.85, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Одеської області від 07 березня 2012 року у справі №5017/99/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЮГ" –без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 18.06.2012 року.

Головуючий суддя О.Ю. Аленін

Суддя М.В. Сидоренко

Суддя І.Г. Філінюк