ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"18" червня 2012 р.Справа № 17/5025/559/12
Господарський суд Хмельницької області у складі:
суддя Димбовський В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Агріматко-Вест", с. Великі Гаї, Тернопільського району, Тернопільської області
до фермерського господарства „Зелений Гай", с. Новостав, Ізяславського району, Хмельницької області
про стягнення 132 963,61 грн., з яких 111 778,06 грн. - основного боргу, 7660,63 грн. - пені, 12 402,77 грн. - 25% річних, 1122,15 грн. - інфляційних втрат
Представники сторін:
позивача: Гапон С.А. -директор
відповідача: не з'явився
В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 111 778,06 грн. - основного боргу, 7660,63 грн. - пені, 12 402,77 грн. - 25% річних, 1122,15 грн. - інфляційних втрат. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами поставки на умовах товарного кредиту від 17.06.2011р. №мМДБ-400006 та №мЗЗР-400012 стосовно оплати поставленого товару.
Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вони обґрунтовані матеріалами справи та підтверджені поданими доказами.
Статтею 59 ГПК України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення справи надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи в обгрунтування своїх доводів.
Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, в судове засідання не з'явився, поважні причини неявки не сповістив, хоча повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення про вручення.
Враховуючи викладені обставини справи та вимоги чинного процесуального права, суд приймає до уваги, що відсутність відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, як і ненадання ним відзиву на позов, не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Отже, суд вважає за можливе, згідно ст. 75 ГПК України, розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Суд оцінивши подані по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:
17.06.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Агріматко-Вест", с. Великі Гаї, Тернопільського району, Тернопільської області (постачальник) та фермерським господарством „Зелений Гай", с. Новостав, Ізяславського району, Хмельницької області (покупець) укладено договори поставки на умовах товарного кредиту №мМДБ-400006 та №мЗЗР-400012, відповідно до умов яких продавець зобов'язався передати у власність покупцеві на умовах СРТ склад покупця (згідно з Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2000р.) товари за номенклатурою та в строки відповідно до специфікацій, які є додатками до цих договорів, а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар та сплатити за нього визначену договорами вартість, в строки та в порядку, передбаченому договорами (п. 1.1.).
Згідно п. п. 1.2., 1.4., 1.6. вказаних вище договорів вартість (ціна) товару та сума нарахованих відсотків за користування товарним кредитом (ціна договору) вказана в специфікації (додатку) до договору. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях, а також визначають її грошовий еквівалент в іноземній валюті, вказаній в специфікації (додатку). Ціну договору становить вартість (ціна) товару та сума належних до сплати процентів за користування товарним кредитом. Покупець проводить оплату вартості (ціни) товару шляхом перерахування коштів в розмірі гривневої суми ціни договору, вирахуваної відповідно до положень п. 1.3., на банківський рахунок постачальника. Платіжні реквізити постачальника вказані в кінці тексту договору. Строк користування товарним кредитом починається з дня, наступного за днем отримання товару покупцем та закінчується днем, в який згідно договору підлягає оплаті сума (або її частина) відстроченого платежу.
В розділі 3 договорів поставки сторони погодили порядок оплати товару, зокрема, згідно п.п. 3.1., 3.2. покупець здійснює попередню оплату в розмірі 20% від суми договору до 20 червня 2011 року, з остаточним розрахунком за всіма специфікаціями до 31 жовтня 2011 року. За надання відстрочки платежу за товар (товарний кредит) покупець сплачує продавцю відсотки у вигляді фіксованих сум визначених наступним чином:
Відсотки = 9%/360* (сума договору згідно п. 1.2. *20%/80%) * 133 дні.
Сума відсотків включена до ціни товару, що постачається за даним договором.
В розділі 4 сторони передбачили відповідальність покупця у випадку затримки оплати з його вини у вигляді сплати постачальнику пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення, а також у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару більше ніж на 10 днів, покупець сплачує на користь постачальника відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 25% річних. Строк, за який нараховуються відсотки, починається з дня прострочення оплати по договору та закінчується днем повної оплати вартості даного договору (п.п. 4.2., 4.3.).
Відповідно до Специфікації №1, як додатку №1 до договору №мМДБ-400006 від 17.06.2011р., Специфікацій №№ 1, 2, 3, як додатків до договору №мЗЗР-400012 від 17.06.2011р., визначено найменування товару, його кількість і вартість, які позивач зобов'язався поставити відповідачу, а також встановлено графік оплати товару, а саме:
- згідно Специфікації №1 до договору №мМДБ-400006 вартість товару визначена в сумі 46 254,60 грн.; строк оплати -20% (9250,92 грн.) -до 20.06.2011р., 80% (37003,68 грн.) -до 31.10.2011р.;
- згідно Специфікації №1 до договору №мЗЗР-400012 вартість товару визначена в сумі 45 838,38 грн.; строк оплати -20% (9167,68 грн.) -до 20.06.2011р., 80% (36 670,70 грн.) -до 31.10.2011р.;
- згідно Специфікації №2 до договору №мЗЗР-400012 вартість товару визначена в сумі 7885,02 грн.; строк оплати -20% (1577,00 грн.) -до 20.07.2011р., 80% (6308,02 грн.) -до 31.10.2011р.;
- згідно Специфікації №3 до договору №мЗЗР-400012 вартість товару визначена в сумі 4800,00 грн.; строк оплати -20% (960,00 грн.) -до 26.08.2011р., 80% (3840,00 грн.) -до 31.10.2011р.
На виконання умов договорів та Специфікацій до даних договорів позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 111 778,06 грн., про що свідчать видаткові накладні №РН-0000432 від 17.06.2011р. на суму 44 569,80 грн., №РН-0000436 від 17.06.2011р. на суму 1684,80 грн., №РН-0000507 від 19.07.2011р. на суму 7000,06 грн., №РН-0000433 від 17.06.2011р. на суму 45 838,38 грн., №РН-0000488 від 12.07.2011р. на суму 7885,02 грн., №РН-0000576 від 26.08.2011р. на суму 4800,00 грн.,
Однак, відповідач, не виконав свої зобов'язання стосовно оплати поставленого товару.
Між сторонами був підписаний акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2012р.
04.01.2012р. позивач надсилав відповідачу вимогу про сплату боргу, яка залишена ним без задоволення.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно договорів поставки, на підставі п.п. 4.2., 4.3., ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу 7660,63 грн. -пені (за період з 01.11.2011р. по 10.04.2012р. (162 дня), 12 402,77 грн. - 25% річних (за період з 01.11.2011р. по 10.04.2012р. (162 дня), 1122,15 грн. -інфляційних втрат (за період листопад 2011 року - березень 2012 року).
Оскільки, відповідач в добровільному порядку не погасив борг за договорами, позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості в примусовому порядку.
На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення спірної заборгованості в добровільному порядку.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договорів поставки на умовах товарного кредиту від 17.06.2011р. №мМДБ-400006 та №мЗЗР-400012 та Специфікацій до даних договорів, відповідно до умов яких позивач зобов'язався передати у власність відповідача товари за номенклатурою та в строки відповідно до специфікацій, а відповідач зобов'язався прийняти вказаний товар та сплатити за нього визначену договорами вартість.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи видаткових накладних, оригінали яких було оглянуто в судовому засіданні, зазначено найменування товару, його кількість та вартість, який був поставлений позивачем та прийнятий відповідачем. Вказані накладні підписані та скріплені печатками сторін.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання згідно договорів та додатків до них, поставивши відповідачу товар на загальну суму 111 778,06 грн.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Необхідно зазначити, що в п. п. 3.1., 3.2. договорів поставки та в Специфікаціях до даних договорів сторони погодили строк оплати товару, зокрема, відповідач здійснює попередню оплату в розмірі 20% від суми договору до 20 червня 2011 року, з остаточним розрахунком за всіма специфікаціями до 31 жовтня 2011 року.
Оскільки, відповідач зобов'язання щодо оплати поставленого товару, у строк встановлений договором не виконав, він вважається боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, і у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка підлягає стягненню.
З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача боргу за поставлений товар в сумі 111 778,06 грн. є правомірною.
Крім суми основного боргу відповідачу нараховано пеню, 25% річних та інфляційні втрати. Згідно розрахунку позивача розмір пені складає 7660,63 грн., яка нарахована за період з 01.11.2011р. по 10.04.2012р. (162 дня), 25% річних - 12402,77 грн. (за період з 01.11.2011р. по 10.04.2012р. (162 дня), інфляційні втрати за період листопад 2011 року - березень 2012 року становлять 1122,15 грн.
У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Зі змісту п. 4.2. договорів поставки від 17.06.2011р. вбачається, що сторони передбачили відповідальність відповідача у випадку затримки оплати з його вини у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Перевіривши правильність нарахування розміру пені, суд погоджується з ним, та приходить до висновку, що позивач обґрунтовано просить стягнути з відповідача пеню в сумі 7660,63 грн., нарахованої за період з 01.11.2011р. по 10.04.2012р. (162 дня).
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з п. 4.3. договорів поставки від 17.06.2011р. сторонами було погоджено те, що у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару більше ніж на 10 днів, відповідач сплачує на користь позивача відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 25% річних. Строк, за який нараховуються відсотки, починається з дня прострочення оплати по договору та закінчується днем повної оплати вартості даного договору.
Перевіривши поданий позивачем розрахунок 25% річних, суд прийшов до висновку про правомірність їх нарахування.
Між тим, здійснивши перерахунок інфляційних втрат на суму боргу в розмірі 111778,06 грн. за період листопад 2011 року - березень 2012 року, суд вважає обгрунтовано заявленою сумою в розмірі 1117,75 грн., а саме:
- за листопад 2011 року (індекс інфляції 100,1) інфляційні втрати складають 111,77 грн.;
- за грудень 2011 року (індекс інфляції 100,2) інфляційні втрати складають 223,55 грн.
- за січень 2012 року (індекс інфляції 100,2) інфляційні втрати складають 223,55 грн.
- за лютий 2012 року (індекс інфляції 100,2) інфляційні втрати складають 223,55 грн.
- за березень 2012 року (індекс інфляції 100,3) інфляційні втрати складають 335,33 грн.
Враховуючи викладене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення з відповідача 111 778,06 грн. - основного боргу, 7660,63 грн. - пені, 12 402,77 грн. - 25% річних та 1117,75 грн. -інфляційних втрат.
В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 4,40 грн. -інфляційних втрат належить відмовити.
Відповідач доказів, які б спростовували позовні вимоги суду не подав.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД
ВИРІШИВ:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Агріматко-Вест", с. Великі Гаї, Тернопільського району, Тернопільської області до фермерського господарства „Зелений Гай", с. Новостав, Ізяславського району, Хмельницької області про стягнення 132 963,61 грн., з яких 111 778,06 грн. - основного боргу, 7660,63 грн. - пені, 12 402,77 грн. - 25% річних, 1122,15 грн. -інфляційних втрат задовольнити частково.
Стягнути з фермерського господарства „Зелений Гай" (Хмельницька область, Ізяславський район, с. Новостав, вул. Зелена, 10; код 32498018) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Агріматко-Вест" (Тернопільська область, Тернопільський район, с. Великі Гаї, вул. Підлісна, 27, код 34401968) 111778,06 грн. (сто одинадцять тисяч сімсот сімдесят вісім гривень 06 коп.) - основного боргу, 7660,63 грн. (сім тисяч шістсот шістдесят гривень 63 коп.) - пені, 12 402,77 грн. (дванадцять тисяч чотириста дві гривні 77 коп.) - 25% річних, 1117,75 грн. (одну тисячу сто сімнадцять гривень 75 коп.) -інфляційних втрат, 2659,18 грн. (дві тисячі шістсот п'ятдесят дев'ять гривень 18 коп.) -витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 4,40 грн. -інфляційних втрат відмовити.
Суддя В.В. Димбовський
Повне рішення складено 19 червня 2012 року.
Віддруковано 3 примірника:
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу (рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу: (Хмельницька область, Ізяславський район, с. Новостав, вул. Зелена, 10).
Судове рішення № 24795597, Господарський суд Хмельницької області було прийнято 18.06.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 17/5025/559/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: