Рішення № 24795499, 14.06.2012, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" червня 2012 р.Справа № 3/29/5022-342/2012(12/5025/331/12)

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Турецького І.М.

Розглянув справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" вул. Храновського, 11а, м. Хмельницький, в особі Волочиського району електричних мереж, вул. Копачівська, 2а, м. Волочиськ, Хмельницької області (код ЄДРПОУ 22764755)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" юридична адреса: с. Токи, Підволочиського району, Тернопільської області (код ЄДРПОУ 30915832)

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 -юрисконсульт, представник за довіреністю №3840 від 29.12.2011 р.

від відповідача: ОСОБА_3 -представник за довіреністю б/н від 24.04.2012р.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство "Хмельницькобленерго" в особі Волочиського району електричних мереж Хмельницької області звернулось до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" про стягнення 3078 грн. 81 коп. пені, 1762 грн. 78 коп. -3% річних, 3040 грн. 20 коп. інфляційних витрат.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, з врахуванням заявленого клопотання (зареєстроване канцелярією господарського суду Тернопільської області за вх.. №12675(н) від 07.06.2012р.) ) , в якому зазначено наступне: після додаткового розрахунку на клопотання відповідача загальна сума до стягнення становить 6860 грн. 30 коп. , в тому числі пеня -2625,42 грн., інфляційні витрати - 2651,41 грн. , 3% річних -1583,47 грн. . Враховуючи те, що відповідачем споживалась електроенергія на протязі всього терміну і після 31 грудня 2011 року, споживач щомісячно отримував рахунки та сплачував по них , просимо суму , яка розрахована без нарахувань січень -лютий 2012 року задовольнити в повному обсязі.

Враховуючи, що представниками сторін у судовому засіданні - 07.06.2012р. здійснено перерахунок заявленої суми , суд оцінює дані дії як уточнення позовних вимог , що не суперечать законодавству, не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому суд вважає за доцільне прийняти уточнення позовних вимог , як такі, що подані у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України .

Представником відповідача зазначений перерахунок стягненої суми підтримано у повному обсязі.

Таким чином, предметом позову є : стягнення з відповідача на користь позивача -6860 грн. 30 коп. , в тому числі пеня -2625,42 грн., інфляційні витрати - 2651,41 грн. , 3% річних -1583,47 грн.

Відповідач своїм конституційним правом на захист скористався. Явку у призначені судові засідання свого представника забезпечив, надав суду письмовий відзив на позовну заяву за вх.. №12294(с) від 24.05.2012р. , в якому проти позову заперечує в частині стягнення позовних вимог , які розраховані з 01 січня 2012 року , посилаючись , на те , що договір про постачання електроенергії не підписаний (відсутній) , тобто відсутній порядок розрахунків , невизначені строки оплати вартості обсягу електричної енергії , то нарахування штрафних санкцій з 01 січня 2012 року є безпідставним та незаконним , а тому просить суд відмовити у їх задоволенні. Решта позовних вимог визнає.

Крім того , 07.06.2012р. представником ТзОВ "Агробізнес" ОСОБА_4 (представник за довіреністю б/н від 14.12.2011р.) подано заяву про зменшення штрафних санкцій, в якому просить зменшити розмір пені , що є предметом позову до 1000 грн. 00 коп., оскільки стверджує , що станом на дату подання позову заборгованість ТзОВ "Агробізнес" перед позивачем була повністю погашена . Заборгованість погашалась добровільно. .

В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз'яснено процесуальні права та обов'язки, встановлені ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального Кодексу України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу , в порядку ст.. 81-1 ГПК України , не здійснюється із-за відсутності відповідного клопотання сторін.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 20 березня 2012 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 02 квітня 2012 року.

У відповідності до ст.. 17 ГПК України , ухвалою суду від 02.04.2012 року (суддя Шпак В.О.) матеріали справи №12/5025/331/12 направив за встановленою підсудністю до господарського суду Тернопільської області.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 27.04.2012р. ( суддя Турецький І.М.) матеріали справи №12/5025/331/12 прийняв до свого провадження, присвоївши їй №3/29/5022-342/2012(12/5025/331/12) та призначив розгляд справи на 10 травня 2012 року на 11:20 год.

Розгляд справи №3/29/5022-342/2012(12/5025/331/12) відкладався на 24 травня 2012 року на 10:40 год., на підставі ст.. 77 ГПК України , про що свідчить ухвала суду від 10.05.2012р.

Згідно до ст.. 77 ГПК України , у судовому засіданні оголошувалась перерва до 07 червня 2012 року до 11:00 год. та до 14 червня 2012 року до 12:10 год. , що підтверджується формуляри (протоколами) судових засідань відповідно від 24.05.12р. та від 07.06.12р.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши обставини справи, вислухавши доводи та заперечення представників сторін, суд встановив наступне:

29 листопада 2007 року ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" в особі Волочиського РЕМ (правонаступником якого є ПАТ "Хмельницькобленерго" ) , надалі -Постачальник та Товариство з обмеженою відповідальністю " Агробізнес" (млин) м. Волочиськ , надалі -Споживач уклали між собою договір №1137 про постачання електричної енергії, згідно якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 200 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору , що є невід'ємними частинами . Точка продажу електричної енергії: на межі балансової належності , на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, згідно Додатку №5 до даного договору (Розділ 1 Договору).

29 вересня 2009 року ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" в особі Волочиського РЕМ (правонаступником якого є ПАТ "Хмельницькобленерго" ) , надалі -Постачальник та Товариство з обмеженою відповідальністю " Агробізнес" , надалі -Споживач уклали між собою договір №1103 про постачання електричної енергії, згідно якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 624 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору , що є невід'ємними частинами . Точка продажу електричної енергії, згідно Додатку №5 до даного договору (Розділ 1 Договору).

29 листопада 2007 року ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" в особі Волочиського РЕМ (правонаступником якого є ПАТ "Хмельницькобленерго" ) , надалі -Постачальник та Товариство з обмеженою відповідальністю " Агробізнес" (хлібзавод, пекарня ) м. Волочиськ , надалі -Споживач уклали між собою договір №175 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам -суб'єктам підприємницької діяльності , згідно якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 820,8 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору , що є невід'ємними частинами . Точка продажу електричної енергії: на межі балансової належності , на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію , згідно Додатку №5 до даного договору (Розділ 1 Договору).

Відповідно до умов п. п. 2.3.3. п. 2.3. даних Договорів, Споживач зобов'язався оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №10, 3 "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Пунктом 9.4. вказаних Договорів, передбачено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня поточного року . Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Таким чином, судом встановлено, що станом на день подання позову зазначені договори укладені між сторонами у справі, дійсні, ніким із сторін в добровільному порядку не припинені, а також в судовому порядку достроково не розірвані.

У відповідності до п.1. додатку №10 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії №1137 від 29.11.2007р. та №175 від 29.11.2007р. , розрахунковий період споживання та оплати за електроенергію визначається календарним місяцем . Споживач самостійно здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії , згідно додатку №1 з врахуванням очікуваного споживання електроенергії за розрахунковий період у відповідності:

до 10 числа розрахункового періоду 30% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду,

- до 20 числа розрахункового періоду 60% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду,

- до 25 числа розрахункового періоду 100% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду.

Остаточний розрахунок за спожиту електроенергію проводиться на підставі одержаного рахунку . Тривалість періоду для оплати отриманого рахунку не повинна перевищувати 3-х операційних днів з дня отримання рахунку. За дату оплати приймається дата зарахування банком коштів на рахунок Постачальника.

Згідно п.1. додатку №10 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії №1103 від 29.09.2009р., розрахунковий період споживання та оплати за електроенергію визначається календарним місяцем . Споживач самостійно здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії , згідно додатку №1 з врахуванням очікуваного споживання електроенергії за розрахунковий період у відповідності:

- до 1 числа розрахункового періоду 100% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду.

Останній розрахунок за спожиту електроенергію проводиться на підставі одержаного рахунку . Тривалість періоду для оплати отриманого рахунку не повинна перевищувати 3-х операційних днів з дня отримання рахунку. За дату оплати приймається дата зарахування банком коштів на рахунок Постачальника.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько -господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем виникло зобов'язання постачання (купівлі -продажу) електроенергії, згідно якого, в силу ст. ст. 712, 714 Цивільного кодексу України, одна сторона (постачальник) зобов'язана надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні ресурси, передбачені договором, а споживач зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму їх використання, при цьому кожна сторона має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. ст. 275 - 277 ГК України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

П.п. 4.2.1. п. 4.2. вказаних договорів, встановлена відповідальність споживача, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3.-2.3.4. цього Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком. Споживач на вимогу Постачальника відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України зобов'язується сплатити Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 2625грн. 42 коп. , 3% річних - 1583 грн. 47 коп. та інфляційні витрати - 2651 грн. 41 коп.

У відповідності до ст. 625 ЦК України , боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене , позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми на яку борг зростає з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення -2651 грн. 41 коп. та 3% річних - 1583 грн. 47 коп., документально обґрунтовані і підлягають до задоволення.

У відповідності до ст.. ст.. 549, 550, 551 ЦК України , неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, визначено , що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідачем заявлене клопотання про зменшення розміру пені , на підставі п.3 ст. 83 ГПК України.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки ( штрафу, пені ), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Стаття 233 ГК України , передбачає у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

В пункті 2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. №02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83), арбітражний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Враховуючи , що станом на дату подання позову заборгованість ТзОВ "Агробізнес" перед позивачем була повністю погашена в добровільному порядку, суд вважає можливим задовольнити клопотання відповідача та у відповідності до п.3 ст.83 ГПК України та ст. 233 ГК України у винятковому випадку зменшити розмір пені на 50% та стягнути її у розмірі 1312 грн. 71 коп. В решті заявленої суми пені - відмовити.

Статтею 22 ГПК України, передбачено право відповідача визнати позов повністю або частково.

Згідно ч.5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судовий збір , покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 43, 49, 78, 81-1, 83 п.3 , 82 - 85 ГПК України, ст. ст. 11, 509, 525, 526, 549, 550, 551, 610, 611, 625, 629, 712, 714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 , 216, 230, 231, 232, 275- 277 ГК України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" юридична адреса: с. Токи, Підволочиського району, Тернопільської області (код ЄДРПОУ 30915832) в користь Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" вул. Храновського, 11а, м. Хмельницький, в особі Волочиського району електричних мереж, вул. Копачівська, 2а, м. Волочиськ, Хмельницької області (код ЄДРПОУ 22764755)- 1312 грн. 71 коп. пені, 2651 грн. 41 коп. інфляційних нарахувань, 1583 грн. 47 коп. 3 % річних, 1609 грн. 50 коп. в повернення витрат по оплаті судового збору.

3. В решті позову, відмовити.

4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) "19" червня 2012 року рішення, через місцевий господарський суд.

6. Рішення направити сторонам у справі .

Суддя І.М. Турецький