Рішення № 24794249, 29.05.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "29" травня 2012 р. Справа № 15/5007/32/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представника за довіреністю № 263 від 07.05.2012р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Золотий каравай" (м.Житомир)

до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (с.Озерянка, Житомирська область)

про стягнення 9529,38 грн.

Приватне акціонерне товариство "Золотий каравай" звернулось до господарського суду з позовом до Cуб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення 9529,38грн., із яких 8497,84грн. основного боргу, 127,47грн. штрафної неустойки, 160,64грн. - 3% річних, 93,89грн. інфляційних, 649,54грн. пені.

В судовому засіданні 29.05.2012р. представник позивача подав заяву, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 8497,84грн. основного боргу, 127,47грн. штрафної неустойки, 160,64грн. - 3% річних, 93,89грн. інфляційних та 539,63грн. пені (а.с. 107). Вказана заява фактично є заявою про зменшення позовних вимог.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи передбачене ст. 22 ГПК України право позивача на зменшення розміру позовних вимог, подана представником позивача заява, не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів та приймається судом. Розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням №1000210570440, про вручення 15.05.2012р. уповноваженій особі відповідача рекомендованого листа (а.с. 85).

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався; зважаючи на те, що явка представників сторін в засідання суду обов'язковою не визнавалася, а також, з урахуванням приписів ст.75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача, за наявними у ній матеріалами, у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 18.05.2010р. між Закритим акціонерним товариством "Золотий каравай", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Золотий каравай" (позивач/постачальник) та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 (відповідач/ покупець) було укладено договір поставки № 0935 (а.с. 11-12).

Згідно з ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Згідно п. 1.1 договору поставки, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцеві товар (партію товару) у відповідному асортименті, кількості та по цінам, в порядку та на умовах, визначених у цьому договору, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити товар.

Пунктом 1.2 договору поставки визначено, що за цим договором загальний асортимент, примірна кількість та строки поставки товару зазначаються у загальній специфікації (додаток № 3), яка є невід'ємною частиною цього договору. Поставка товару за цим договором здійснюється окремими партіями. Асортимент, кількість, строки поставки та ціна товару кожної окремої партії визначається та підтверджується товарною (товарно-транспортною) або видатковою накладною. Специфікація (специфікації) є невід'ємною частиною договору, у разі її підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками.

Датою поставки вважається дата передачі постачальником товару покупцю. Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної на товар (товарно-транспортної накладної або видаткової накладної) (п. 1.5 договору).

Згідно з п. 1.6 договору предметом договору є передача у власність покупця товару (партії товару) - хліба, хлібобулочних, сухарних та бараночних виробів виробництва ЗАТ "Золотий каравай".

У відповідності до п. 4.6 договору поставки, перелік та зразки підписів осіб, уповноважених від імені покупця отримувати товар, зразки печатки (штампу), якими завіряється підпис уповноваженої особи покупця про отримання товару в товарній (товарно-транспортній) або видатковій накладній, наведені в додатку № 1 (для юридичних осіб) або в додатку № 2 (для фізичних осіб-підприємців), що є невід'ємною частиною цього договору.

В матеріалах справи містяться додаток № 2 до договору поставки № 0935 від 18.05.2010р. - "Зразки підписів осіб, уповноважених від імені покупця отримувати товар, та відбитків печатки (штампу), якими засвідчується підпис уповноваженої особи покупця про отримання товару" (а.с. 13) та додаток № 3 до договору поставки № 0935 від 18.05.2010р. - "Загальна специфікація" (а.с. 13 зворотній бік - 14).

Як вбачається з додатку № 2 до договору поставки № 0935 від 18.05.2010р., право на отримання товару від імені СПД ОСОБА_2 надано: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору поставки №0935 від 18.05.2010р., позивачем у період з 09.08.2011р. по 31.08.2011р. поставлено відповідачу товар на загальну суму 8517,20грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними: № KR-0200538 від 09.08.2011р. на суму 187,75грн., № KR-0202192 від 10.08.2011р. на суму 169,20грн., № KR- 0202190 від 10.08.2011р. на суму 188,20грн., № KR- 0203282 від 11.08.2011р. на суму 153,85грн., № KR- 0203283 від 11.08.2011р. на суму 183,70грн., № KR- 0202539 від 11.08.2011р. на суму 136,90грн., № KR- 0204395 від 12.08.2011р. на суму 152,55грн., № KR- 0204397 від 12.08.2011р. на суму 163,80грн., № KR- 0204399 від 12.08.2011р. на суму 85,95грн., №KR- 0205070 від 13.08.2011р. на суму 171,40грн., № KR- 0205072 від 13.08.2011р. на суму 205,60грн., № KR- 0205077 від 13.08.2011р. на суму 204,15грн., № KR- 0206039 від 14.08.2011р. на суму 188,25грн., № KR- 0206046 від 15.08.2011р. на суму 255,00грн., №KR- 0206047 від 16.08.2011р. на суму 188,60грн., № KR- 0207886 від 16.08.2011р. на суму 204,70грн., № KR- 0207889 від 16.08.2011р. на суму 186,90грн., № KR- 0208888 від 17.08.2011р. на суму 187,60грн., № KR- 0208890 від 17.08.2011р. на суму 118,95грн., №KR- 0209824 від 18.08.2011р. на суму 136,80грн., № KR- 0209826 від 18.08.2011р. на суму 120,30грн., № KR- 0209832 від 18.08.2011р. на суму 118,95грн., № KR- 0210900 від 19.08.2011р. на суму 86,05грн., № KR- 0210905 від 19.08.2011р. на суму 220,65грн., №KR- 0210902 від 19.08.2011р. на суму 221,95грн., № KR- 0212090 від 20.08.2011р. на суму 154,05грн., № KR- 0212091 від 20.08.2011р. на суму 221,95грн., № KR- 0212092 від 20.08.2011р. на суму 152,70грн., № KR- 0213873 від 22.08.2011р. на суму 306,00грн., №KR- 0214576 від 23.08.2011р. на суму 154,15грн., № KR- 0214578 від 23.08.2011р. на суму 170,35грн., № KR- 0214583 від 23.08.2011р. на суму 187,05грн., № KR- 0215743 від 24.08.2011р. на суму 205,45грн., № KR- 0215747 від 24.08.2011р. на суму 221,40грн., №KR- 0216314 від 25.08.2011р. на суму 154,15грн., № KR- 0216318 від 25.08.2011р. на суму 221,95грн., № KR- 0216321 від 25.08.2011р. на суму 136,05грн., № KR- 0217520 від 26.08.2011р. на суму 85,20грн., № KR- 0217521 від 26.08.2011р. на суму 188,20грн., №KR- 0218634 від 27.08.2011р. на суму 154,15грн., № KR- 0218636 від 27.08.2011р. на суму 204,70грн., № KR- 0218639 від 27.08.2011р. на суму 118,95грн., № KR- 0219418 від 28.08.2011р. на суму 187,45грн., № KR- 0220425 від 29.08.2011р. на суму 255,15грн., №KR- 0221486 від 30.08.2011р. на суму 154,15грн., № KR- 0221487 від 30.08.2011р. на суму 136,15грн., № KR- 0221490 від 30.08.2011р. на суму 169,80грн., № KR- 0222503 від 31.08.2011р. на суму 153,40грн., № KR- 0222505 від 31.08.2011р. на суму 186,90грн. (а.с. 29-79, 80).

Згідно ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 5.1 договору поставки сторони погодили, що товар, що поставляється по даному договору, сплачується покупцем за оптово-відпускними цінами постачальника, діючими на момент поставки, які зазначаються постачальником у накладній на товар (товарно-транспортній та/або видатковій накладній).

Згідно п. 5.4 договору поставки, оплата за товар здійснюється покупцем в національній грошовій одиниці України з урахуванням ПДВ. Розрахунки між постачальником і покупцем здійснюються в безготівковому порядку, шляхом переведення покупцем коштів на поточний рахунок постачальника.

Поставка товару за цим договором здійснюється на умовах відстрочення платежу в наступному порядку:

- покупець зобов'язаний оплатити вартість отриманого товару в день поставки (дати підписання накладної на товар, товарно-транспортної, видаткової накладної), а у разі отримання товару після 16.00 год. (час завершення банківських операцій) - не пізніше наступної доби;

- товар, отриманий покупцем у святкові, неробочі, вихідні дні або після 16.00 год. напередодні таких днів, має бути повністю оплачений покупцем у перший наступний робочий день, що слідує за днем поставки.

Частина 1 статті 530 ЦК України визначає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Проте, у встановлені договором строки відповідач зобов'язання щодо проведення з позивачем розрахунків за отриманий по вищевказаних накладних товар у повному обсязі не виконав. З наявної в матеріалах справи виписки з особового рахунку ПАТ "Золотий каравай" вбачається, що 14.11.2011р. відповідачем було здійснено оплату за отриманий товар (хлібобулочні вироби) на суму 500,00грн. (а.с. 113).

Згідно з поясненнями представника позивача та довідки ПАТ "Золотий каравай" від 29.05.2012р. № 309 (а.с. 109), сплачені відповідачем 14.11.2011р. грошові кошти в сумі 500,00грн., були частково, в сумі 19,36грн. зараховані в рахунок часткової оплати товару поставленого за товарно-транспортною накладною №KR-0200538 від 09.08.2011р. на суму 187,75грн., решта грошових коштів була спрямована позивачем на погашення попередньої заборгованості за договором поставки №0935 від 18.05.2010р.

Таким чином, на час звернення позивача з позовом до суду, у відповідача перед позивачем залишилась непогашеною заборгованість за отриманий у період з 09.08.2011р. по 31.08.2011р. товар на суму 8497,84грн., що також підтверджується підписаним між сторонами та скріпленим печатками підприємств актом звірки розрахунків (а.с. 15).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 175 ГК України передбачено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

На час розгляду справи, відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем за отриманий товар на суму 8497,84грн.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 8497,84грн. основної заборгованості є правомірними та підлягають задоволенню.

Крім стягнення суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 539,63грн. пені, 127,47грн. штрафної неустойки, 160,64грн. - 3% річних, 93,89грн. інфляційних.

Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача пені, штрафної неустойки, 3% річних та інфляційних нарахувань, господарський суд враховує таке.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно із п. 6.7 договору поставки, у випадку несвоєчасної оплати за товар в порядку п. 5.4 цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу, протягом 3 банківських днів з моменту отримання повідомлення постачальника про сплату пені.

Пунктом 6.6 договору поставки сторони погодили, що за порушення господарських зобов'язань у частині сплати поставленого товару покупцем, з метою припинення або попередження повторення порушень цих зобов'язань з боку покупця, до покупця застосовується оперативно-господарська санкція у вигляді штрафної неустойки у розмірі 1,5% від загальної суми простроченого зобов'язання (вартості неоплаченої партії товару). Постачальник має право нарахувати дану оперативно-господарську санкцію у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. При цьому, покупець зобов'язаний здійснити оплату штрафної неустойки протягом 3 банківських днів з моменту отримання письмового повідомлення про сплату покупцем штрафної санкції.

Статтею 235 ГК України встановлено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

У відповідності до ст. 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч.2 ст.549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Отже, за змістом вищевказаних норм права, штраф застосовується одноразово у випадку прострочення боржником виконання зобов'язання та може встановлюватися за будь-яке порушення, тоді як пеня має триваючий характер, тобто нараховується за певний проміжок часу (кожен день прострочення).

У даному випадку, сторони передбачили договором поставки як сплату пені покупцем у випадку несвоєчасної оплати за товар (п.6.7 договору) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу, так і застосування до покупця оперативно-господарської санкції (названої сторонами штрафною неустойкою) за порушення господарських зобов'язань у частині сплати поставленого товару покупцем, у розмірі 1,5% від загальної суми простроченого зобов'язання (вартості неоплаченої партії товару) (п.6.6. договору). Стосовно визначення сторонами у п.6.6. договору оперативно-господарської санкції як штрафної неустойки суд зауважує, що така назва не передбачена чинним законодавством. При цьому, можливість встановлення у договорі оперативно-господарської санкції в т.ч. такої, що обумовлена у договорі сторонами по даній справі, передбачена ч.2 ст.236 ГК України.

Як вбачається з наведених обставин та норм закону, вищевказані умови договору повною мірою відповідають положенням чинного законодавства, зокрема, ст.ст.230-232,235-237 Господарського кодексу України та ст.ст.6,11,627,629,525,526,546-551 Цивільного кодексу України.

Матеріали справи свідчать, що у зв'язку з непроведенням відповідачем розрахунків за отриманий у період з 09.08.2011р. по 31.08.2011р. товар на суму 8497,84грн., позивачем 20.01.2012р. було направлено на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості від 19.01.2012р. (а.с.16-19), що підтверджується фіскальним чеком №4275 від 20.01.2012 (а.с. 20). У відповідності до поштового повідомлення, зазначену вимогу відповідачем було отримано 24.01.2012р. (а.с. 21).

Із змісту направленої позивачем на адресу відповідача вимоги про сплату заборгованості від 19.01.2012р. вбачається, що крім суми основної заборгованості в розмірі 8497,84грн., позивач ставив вимогу про сплату відповідачем пені в сумі 539,63грн. та штрафної неустойки в сумі 127,47грн.

Проте, відповідач відповіді на вимогу позивача не надіслав, нараховані позивачем пеню та штрафну неустойку не сплатив.

Зазначені суми пені в розмірі 539,63грн. та штрафної неустойки в розмірі 127,47грн., позивач просить стягнути з відповідача у заяві про зменшення позовних вимог від 29.05.2012р.

Перевіривши правомірність проведеного позивачем нарахування пені (а.с. 108) та штрафної неустойки (8497,84 х 1,5% = 127,47), з урахуванням вимог чинного законодавства України та погоджених сторонами умов договору (п.п. 6.6, 6.7), господарський суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення на свою користь з відповідача 539,63грн. пені та 127,47грн. штрафної неустойки, яка фактично є оперативно-господарською санкцією є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із розрахунком позивача (а.с.5), розмір 3% річних нарахованих за період з 01.09.2011р. по 18.04.2012р. на суму заборгованості 8497,84грн. становить 160,64грн., а розмір інфляційних нарахованих за період з вересня 2011 року по березень 2012 року на суму заборгованості 8497,84грн. становить 93,89грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних, господарський суд вважає його обґрунтованим, а позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 93,89грн. інфляційних та 160,64грн. - 3% річних такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає задоволенню.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 6,11, 509, 525, 526, 546, 549, 625, 627,629, 712 ЦК України, ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 175, ч. 1 ст. 193, ст. 230, 235- 237 ГК України та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (12463, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1)

на користь Приватного акціонерного товариства "Золотий каравай" (10005, м.Житомир, вул. Радонова, 11, ідентифікаційний код 34774998)

- 8497,84грн. основного боргу;

- 539,63грн. пені;

-127,47грн. штрафної неустойки;

- 160,64грн. - 3% річних;

- 93,89грн. інфляційних;

- 1609,50грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 01.06.12

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1 - до справи,

2 - відповідачу (рек. з пов.)