Рішення № 24794252, 05.04.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "05" квітня 2012 р. Справа № 16/5007/18/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - дов. від 16.03.12р. № 14-352

від відповідача: ОСОБА_2 - дов. від 28.12.11р. № 5487/19

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м.Київ)

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м.Житомир)

про стягнення 835799,66 грн.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 02.04.12р. до 05.04.12р.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 835799,66 грн., з яких 369556,15 грн. пені, 394883,40 грн. інфляційних нарахувань, 71360,11 грн. 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань згідно договору купівлі - продажу природного газу від 16.11.10р. № 14/1185/10.

Заявою від 20.03.12р. № 14/2-88 позивач збільшив позовні вимоги, просив стягнути на свою користь з відповідача 991537,16 грн., з яких 465025,55 грн. пені, 436716,67 грн. інфляційних нарахувань, 89794,94 грн. 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань згідно договору купівлі - продажу природного газу від 16.11.10р. № 14/1185/10 та додаткової угоди № 8 від 30.12.11р. до даного договору (а.с.108-110).

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала згідно заяви про збільшення позовних вимог від 20.03.12р. № 14/2-88.

Відповідач у відзиві від 06.03.12р. № 937/19 на позовну заяву проти позову заперечив, посилаючись, зокрема, на відсутність його вини, що зобов'язання за договором № 14/1185/10 від 16.11.10р. виконувались неналежним чином. Також вважає, що позивач незаконно та необгрунтовано вимагає стягнення нарахованих сум штрафних санкцій. (а.с.82-88).

Відповідач у відзивах: від 02.04.12р. № 1179/19 (а.с.126-128) та від 05.04.12р. № 1448/19 (а.с.133) на позовну заяву та його представник в судовому засіданні проти позову заперечили, просили відмовити в задоволенні позову, посилаючись, зокрема, на відсутність основного боргу відповідача перед позивачем та повне фактичне виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між сторонами договору купівлі - продажу природного газу від 16.11.10р. № 14/1185/10 та додаткових угод до даного договору (а.с.7-19), позивач поставив відповідачу в період з січня по жовтень 2011р. природний газ на загальну суму 184938783,61 грн., що підтверджується відповідними актами приймання- передачі природного газу за вказаний період (а.с.20-37).

Згідно з пп.6.1 договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% оплати вартості обсягів газу в термін до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до умов додаткової угоди № 8 від 30.12.11р. до даного договору, строк дії договору в частині поставки газу було продовжено до 31.01.12р., а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення (а.с.112).

На виконання вказаної додаткової угоди позивачем у січні 2012 року було поставлено відповідачу природний газ на суму 27776910,65 грн., що підтверджується відповідним актом приймання- передачі природного газу від 31.01.12р. (а.с.113).

Згідно даних позивача, відповідач свої договірні зобов'язання щодо оплати отриманого природного газу виконав у повному обсязі, однак, при цьому, здійснював розрахунки невчасно та тривалий час мав заборгованість за спожитий природний газ.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань згідно договору купівлі - продажу природного газу від 16.11.10р. № 14/1185/10, позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 991537,16 грн., з яких 465025,55 грн. пені, 436716,67 грн. інфляційних нарахувань, 89794,94 грн. 3% річних.

Господарський суд, вважає позовні вимоги обгрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки (штраф, пеня).

Згідно з ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст.231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Відповідно до пп.7.2 договору, у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків позивача, розміри пені, 3% річних та інфляційних нарахувань становлять, відповідно, 465025,55 грн., 436716,67 грн. та 89794,94 грн. (а.с.114-117).

Розрахунки обгрунтовані, відповідають чинному законодавству та умовам договору.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів сплати штрафних санкцій не подав.

Заперечення відповідача господарський суд розглядає як такі, що суперечать чинному законодавству та укладеному договору.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 465025,55 грн. пені, 436716,67 грн. інфляційних нарахувань, 89794,94 грн. 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань згідно договору купівлі - продажу природного газу від 16.11.10р. № 14/1185/10 та додаткової угоди № 8 від 30.12.11р. до даного договору.

Сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", 10002, м.Житомир, вул.Фещенка - Чопівського 35, ідентифікаційний код 03344071:

- на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 01001, м.Київ, вул.Богдана Хмельницького 6, ідентифікаційний код 20077720 - 465025,55 грн. пені, 436716,67 грн. інфляційних нарахувань, 89794,94 грн. 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань згідно договору купівлі - продажу природного газу від 16.11.10р. № 14/1185/10 та додаткової угоди № 8 від 30.12.11р. до даного договору та 19830,74 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 05.04.12р.

Суддя Гансецький В.П.

Друк: 3 прим.

1 - у справу,

2,3 - сторонам (рек. з повід. про вруч.).