Рішення № 24794237, 24.04.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "24" квітня 2012 р. Справа № 12/5007/38/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 5490/19 від 28.12.11р.

від відповідача: не з'явився

прокурор: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Прокурора Чуднівського району в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житло.Комфорт" (смт.Вакуленчук, Чуднівського району, Житомирської області)

про стягнення 123642,89 грн.

Прокурор Чуднівського району звернувся з позовом в інтересах держави про стягнення з відповідача 123642,89 грн., з яких 121787,82 грн. боргу за поставлений природний газ згідно договору на постачання природного газу № 20-2011-ТЕ-75-БО (бюджет) від 29.09.11р., 1554.25 грн. пені, 300,82 грн. 3% річних.

Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, заявою від 24.04.12р. № 13 просив розгляд справи здійснювати у відсутності повноважного представника.

Прокурор в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

29 вересня 2011 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УГК", яке перейменовано в ТзОВ "Житло.Комфорт", укладено договір № 20-2011-ТЕ-75-БО (бюджет) на постачання природного газу та додаткова угода до нього № 1/2011 (а.с.9-11).

Відповідно до пп.1.1 договору, газозбутова організація (позивач) зобов'язалась передати у власність споживача у IV кварталі 2011 року та 2012 році природний газ виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а споживач (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Так, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу природного газу протягом листопада - грудня 2011 року на загальну суму 121787,82 грн., що підтверджується копіями відповідних актів приймання-передачі природного газу від 01.12.11р. та від 20.12.11р. (а.с.12-13).

Відповідно до пп.7.1 договору, оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Згідно даних позивача, відповідач в порушення умов договору своїх договірних зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати за отриманий природний газ за період обумовлений договором не здійснив, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 121787,82 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.11р.(.а.с.14).

Згідно ч.1 ст.714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч.2 ст.714 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пп.9.3 договору, за порушення строку оплати відповідач, як споживач, сплачує на користь газозбутової організації крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла за період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також відшкодовує понесені газозбутовою організацією збитки.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Відповідно до пп.9.5 договору, пеня нараховується газозбутовою організацією протягом 6 місяців, що передує моменту звернення з позовом.

Частиною другою ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача розмір пені та 3% річних становить, відповідно, 1554,25 грн., 300,82 грн.

Розрахунки обгрунтовані, відповідають чинному законодавству та умовам укладеного договору.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На момент прийняття рішення у справі, заявлена до стягнення сума основного боргу згідно договору № 20-2011-ТЕ-75-БО (бюджет) на постачання природного газу від 29.09.11р. відповідачем не сплачена, що підтверджується довідкою позивача від 24.04.12р. № 1730/19 (а.с.30).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач порушив свої договірні зобов'язання перед позивачем, своїм правом на участь в судовому розгляді справи не скористався, позов не оспорив, доказів сплати боргу не подав.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житло.Комфорт", 13246, смт.Вакуленчук, Чуднівського району, Житомирської області, ідентифікаційний код 31191608

на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", 10002, м.Житомир, вул.Фещенка-Чопівського 35, ідентифікаційний код 03344071:

- 121787,82 грн. боргу за поставлений природний газ;

- 1554,25 грн. пені;

- 300,82 грн. - 3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житло.Комфорт", 13246, смт.Вакуленчук, Чуднівського району, Житомирської області, ідентифікаційний код 31191608

в доход Державного бюджету України:

- 2472,86 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Повне рішення складено: 26.04.12

Суддя Сікорська Н.А.

Друк: 5 прим.

1 - у справу,

2- позивачу (рек.),

3 - відповідачу (рек. з повідом. про вруч.),

4,5 - прокур.