Рішення № 24794235, 28.02.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

----------------------------------------

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" лютого 2012 р.Справа № 6/5007/9/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

судді

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - довіреність від 10.02.2012р. за вих.№40;

від відповідача не з'явився.

Розглянув справу за позовом Приватного підприємства Фірма "Санітас" (м.Житомир)

до Комунального підприємства "Центральна районна аптека №28" (м.Малин Житомирська область)

про стягнення 27191,96 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 27191,96грн. заборгованості за неналежне виконання договору купівлі-продажу №107 від 11.03.2011р., з яких: 24185,53грн. - основний борг, 3006,43грн. - пеня. Також просить стягнути з відповідача судовий збір.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. На виконання вимог ухвали суду надав довідку про стан заборгованості відповідача станом на день розгляду справи, клопотання про стягнення з відповідача 17185,53грн. основного боргу та 3006,43грн. - пені в зв'язку з частковою сплатою відповідачем боргу в сумі 7000,00грн., та платіжні доручення на підтвердження сплати боргу останнім.

Відповідач в засідання суду не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомив. хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.31).

Разом з тим, 27.02.2012р. на адресу суду від відповідача надійшли копії документів на виконання вимог ухвали суду та докази часткової сплати основного боргу.

Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 11.03.2011 року між Приватним підприємством Фірма "Санітас" (продавець/позивач) та Комунальним підприємством "Центральна районна аптека №28" (покупець/відповідач) було укладено договір купівлі-продажу №107 (а.с.7-8), за умовами якого продавець зобов'язується передати лікарські засоби, вироби медичного призначення та інші товари (далі в тексті Договору "Продукція") у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити її відповідно до умов договору (умов продажу, зазначених у накладних).

Продавець передає покупцю продукцію в асортименті, кількості та по цінах, зазначених в видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору. Продавець передає у власність, а покупець приймає продукцію по найменуваннях та в кількості, з зазначенням ціни митної або виробника і ціни відпускної, яка формується продавцем згідно чинного законодавства України. Всі ціни зазначаються в кожному конкретному випадку у видаткових накладних (п.1.2 договору).

Кількість та асортимент продукції зазначаються в видаткових накладних на кожну партію продукції (п.2.1 договору).

Згідно п.3.1 договору доказом передачі партії продукції у власність покупця є підписання уповноваженою особою покупця видаткової накладної на продукцію, та передача довіреності покупця на отримання партії продукції.

Вся продукція, поставлена продавцем покупцю після підписання цього договору, вважається поставленою на умовах цього договору, навіть якщо це не вказано в видатковій накладній продавця (п.3.4 договору).

Ціни на продукцію, відповідно до умов договору, є погодженими між сторонами та зазначені у видаткових накладних на кожну партію продукції. Сума договору дорівнює сумі всіх накладних, на підставі яких покупцем одержаний товар протягом строку дії договору (п.4.1 договору).

Згідно п.5.1 договору продавець продає покупцю продукцію з умовами оплати, зазначеними в накладній. Неоплата продукції покупцем у визначений строк свідчить про прострочення оплати продукції та надає право продавцю нараховувати штрафні санкції за прострочення платежу.

Розрахунок за поставлену по даному договору продукцію здійснюється на умовах продажу у кредит з відстроченням платежу 30 календарних днів від дати накладної.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого станом на день пред'явлення позову, згідно розрахунку позивача, утворилась заборгованість перед позивачем за отриману продукцію в сумі 24185,53грн.

Разом з тим, позивачем в судовому засіданні надані докази на підтвердження часткової сплати основного боргу в сумі 7000,00грн., а саме: платіжні доручення №32 від 30.01.2012р. на суму 1000,00грн., №44 від 31.01.2012р. на суму 1000,00грн., №50 від 06.02.2012р. на суму 2000,00грн., №55 від 10.02.2012р. на суму 1000,00грн., №60 від 13.02.2012р. на суму 1000,00грн., №65 від 13.02.2012р.

Крім основної суми боргу позивач просить стягнути з відповідача 3006,43грн. пені.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).

Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 17185,53грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Провадження у справі в частині стягнення 7000,00грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору, оскільки даний борг був сплачений відповідачем після звернення позивача до суду.

Розглядаючи питання про правомірність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені, господарський суд враховує наступне.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено настання правових наслідків, встановлених договором або законом, у разі порушення зобов'язання, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п.9.2 договору у випадку несвоєчасної оплати за отриману продукцію, покупець сплачує на користь продавця, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від несплаченої суми.

З наведеного позивачем у позовній заяві розрахунку пені вбачається, що пеня розрахована за період з 11.04.2011р. по 25.12.2011р. в сумі 2759,94грн. та за період з 26.12.2011р. по 18.01.2012р. в сумі 246,49грн., а всього 3006,43грн.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені, з урахуванням встановлених судом обставин щодо строків оплати поставленого товару, та зважаючи на вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України, господарський суд прийшов до висновку, що правомірним є нарахування пені в сумі 2132,63грн., зокрема, нарахованої:

- в сумі 1886,14грн. за період з 01.07.11р. по 25.12.11р. на суму заборгованості 25093,53грн.;

- в сумі 246,49грн. за період з 26.12.11р. по 18.01.11р. на суму заборгованості 24185,53грн.

Таким чином, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 2132,63грн. У задоволенні вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 873,80грн. суд відмовляє за безпідставністю її нарахування.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позовні вимоги щодо підстав та предмету не оспорив, борг сплатив частково.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 17185,53грн. - основного боргу та 2132,63грн. - пені обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню. Провадження у справі в частині стягнення 7000,00грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору. В решті позову суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Центральна районна аптека №28" (11603, Житомирська область, м.Малин, вул.Грушевського, 6-А, код 01976967)

- на користь Приватного підприємства Фірма "Санітас" (10014, м.Житомир, вул.Київська, 7/4, код 22065477) - 19318,16грн. заборгованості, з яких: 17185,53грн. - основний борг, 2132,63грн. - пеня, а також 1557,84грн. сплаченого судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 7000,00грн.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 29 лютого 2012 року.

СуддяТерлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - відповідачу (рек.з повід.)