Рішення № 24794229, 24.05.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "24" травня 2012 р. Справа № 16/5007/28/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача 1: не з'явився

від позивача 2: ОСОБА_1 - дов. від 28.12.11р. № 5506/19

від відповідача: ОСОБА_2 - дов. № 1660 від 20.09.11р.

прокурор: Тарасюк В.С. - посв. НОМЕР_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Овруцького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м.Київ) та Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м.Житомир)

до Комунального підприємства "Комунальник" (м.Овруч Житомирської області)

про стягнення 2431423,41 грн.

Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави про стягнення з відповідача на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" 2431423,41 грн., з яких 2365262,77 грн. боргу за поставлений природний газ згідно договору від 29.09.11р. № 14-2011-ТЕ-1-БО (бюджет) на постачання природного газу, 48323,65 грн. пені, 9352,97 грн. 3% річних та 8484,02 грн. інфляційних нарахувань.

Заявою від 23.05.12р. № 1470 прокурор збільшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" 2737749,58 грн., з яких 2584595,94 грн. боргу за поставлений природний газ згідно договорів: від 29.09.11р. № 14-2011-ТЕ-1-БО (бюджет) на постачання природного газу та від 04.01.12р. № 14-2012-ТЕ-1-БО на постачання природного газу за регульованим тарифом, 111925,33 грн. пені, 21932,55 грн. 3% річних та 19295,76 грн. інфляційних нарахувань.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали згідно заяви про збільшення позовних вимог від 23.05.12р. № 1470.

Позивач - НАК "Нафтогаз України" свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце засідання суду повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с.46).

Відповідач у відзиві від 22.05.12р. № 43 на позовну заяву та його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнали у повному обсязі (а.с.57,58).

Заслухавши представників сторін та прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладених між сторонами договорів: від 29.09.11р. № 14-2011-ТЕ-1-БО (бюджет) на постачання природного газу та від 04.01.12р. № 14-2012-ТЕ-1-БО на постачання природного газу за регульованим тарифом (а.с.12-18), позивач поставив відповідачу в період з жовтня 2011р. по квітень 2012р. природний газ в кількості 1076668 куб.м. на загальну суму 4260195,94 грн., що підтверджується відповідними актами приймання - передачі природного газу за вказаний період (а.с.21-25,53,54).

Згідно з пп.1.1 договору від 29.09.11р. № 14-2011-ТЕ-1-БО (бюджет) на постачання природного газу (далі - договір 1), газозбутова організація (позивач) зобов'язується передати у власність споживача (відповідача) у IV кварталі 2011 року та у 2012 році природний газ (далі - газ) виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Відповідно до пп.1.1 договору від 04.01.12р. № 14-2012-ТЕ-1-БО на постачання природного газу за регульованим тарифом (далі - договір 2), постачальник (позивач) постачає природний газ (далі - газ) споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач (відповідач) оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Згідно з пп.7.1 договору 1, оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до пп.4.6 договору 2, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до договору. Споживач самостійно, розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 3-го (третього) числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно даних позивача, відповідач свої договірні зобов'язання щодо оплати отриманого природного газу виконав частково.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 2584595,94 грн., що підтверджується заявою про збільшення позовних вимог від 23.05.12р. № 1470 (а.с.48-52), довідкою позивача від 24.05.12р. № 236 (а.с.55), підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.04.12р. (а.с.56) та визнається відповідачем (а.с.57,58).

Згідно з ч.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки (штраф, пеня).

Згідно з ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст.231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Відповідно до пп.9.3 договору 1, за порушення строку оплати споживач сплачує на користь газозбутової організації крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який нараховується пеня, від суми прострочення платежу за кожний день прострочення, а також відшкодовує понесені газозбутовою організацією збитки.

Згідно з пп.6.2.2 договору 2, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків позивача, розміри пені, 3% річних та інфляційних нарахувань по двох вказаних договорах становлять в цілому, відповідно, 111925,33 грн., 21932,55 грн. та 19295,76 грн. (а.с.50-52).

Розрахунки обгрунтовані та відповідають чинному законодавству.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач позов визнав, доказів сплати боргу не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладених договорів та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі - з відповідача стягується на користь позивача 2584595,94 грн. боргу за поставлений природний газ згідно договорів: від 29.09.11р. № 14-2011-ТЕ-1-БО (бюджет) на постачання природного газу та від 04.01.12р. № 14-2012-ТЕ-1-БО на постачання природного газу за регульованим тарифом, 111925,33 грн. пені, 21932,55 грн. 3% річних та 19295,76 грн. інфляційних нарахувань.

Сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Комунальник", 11106, м.Овруч Житомирської області, вул.Франка 5-а, ідентифікаційний код 03343829:

- на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", 10002, м.Житомир, вул.Фещенка - Чопівського 35, ідентифікаційний код 03344071 - 2584595,94 грн. боргу за поставлений природний газ згідно договорів: від 29.09.11р. № 14-2011-ТЕ-1-БО (бюджет) на постачання природного газу та від 04.01.12р. № 14-2012-ТЕ-1-БО на постачання природного газу за регульованим тарифом, 111925,33 грн. пені, 21932,55 грн. 3% річних та 19295,76 грн. інфляційних нарахувань.

3. В доход державного бюджету України на доходний рахунок 31214206783002, МФО 811039, Банк одержувача ГУДКСУ у Житомирській області, одержувач УДКСУ у м.Житомирі (м.Житомир), 22030001, код ЄДРПОУ суду 03499916, код одержувача 38035726, призначення платежу - судовий збір, код 03499916 - 54754,99 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 24.05.12

Суддя Гансецький В.П.

Друк.: 2 прим.:

1 - у справу,

2 - позивачу - НАК "Нафтогаз України" (рек. з повід. про вруч.).