Ухвала суду № 24792389, 13.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-19328/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: : Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: секретар Міщука М.С. Гром Л.М., Денісова А.О. Бодюк В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Світанок (Агро)»(далі ТОВ або позивач) до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі ДПІ або відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2011 року ТОВ «Золотий Світанок (Агро)»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ, у якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001520703 від 30 серпня 2011 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 14 лютого 2012 року позов ТОВ «Золотий Світанок (Агро)»задовольнив.

В апеляційній скарзі про скасування постанови ДПІ посилається на те, що судом першої інстанції оскаржувана постанова була прийнята при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, що у своїй сукупності призвело до неправильного вирішення спору, оскільки висновки окружного суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2011 року у розмірі 2 585 384 грн. заявленої на розрахунковий рахунок відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої складено Акт від 12 серпня 2011 року №129/07-03/34794361, відповідно до висновків якого позивач завищив заявлену суму бюджетного відшкодування.

За результатами розгляду акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001520703 від 30 вересня 2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2 585 384 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 1 грн.

ТОВ «Золотий Світанок (Агро)»надіслало до Державної податкової служби України повторну скаргу (вх. №3902/6 ДПС України від 21.11.2011 року) на податкове повідомлення рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 30 серпня 2011 року №0001520703 та на рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, за результатом розгляду якої Державна податкова служба України Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 09.12.2011 року №7173/6/10-2115 залишила без змін податкове повідомлення рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 30 серпня 2011 року №0001520703 та рішення ДПА у м. Києві від 07.11.2011 року №10746/10/25-114, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу без задоволення.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Золотий Світанок (Агро)»правомірно визначив суми бюджетного відшкодування, задекларовані в декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року суми 2 585 384 грн.

Колегія погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 168/97-ВР) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Така сама норма закріплена в пункті 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, відповідно до якого сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Таким чином, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в даному випадку є фактична надмірна оплата ним сум такого податку постачальникам товарів (послуг), які підтверджені виписаними відповідно до вимог чинного законодавства податковими накладними особами, які зареєстровані як платники такого податку, а підставою є дані податкової декларації за звітний податковий період.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Колегія суддів звертає увагу, що абзац другий підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР (Закону № 168/97-ВР не є імперативною нормою, а передбачає лише право платника податку звернутися до податкового органу зі скаргою, зокрема, у випадку відмови постачальника надати податкову накладну; податкова накладна є підставою для формування податкового кредиту в межах встановлених строків давності (1095 днів) з моменту виписки такої податкової накладної, визначених статтею 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного в періоді виникнення правовідносин); таким чином, у випадку коли право платника податку на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата та отримання товарів (послуг), суми податку, зазначені в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Крім того, не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також, не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Відповідальною за сплату податку на додану вартість до бюджету є особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи. У разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

В матеріалах справи наявна належним чином завірена копія Реєстру отриманих та виданих податкових накладних ТОВ «Золотий Світанок (Агро)», з якої вбачається, зокрема, отримання позивачем зазначених вище податкових накладних від господарюючих суб'єктів контрагентів у період з 05 травня 2010 року по 31 травня 2010 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податкове повідомлення -рішення № 0001520703 від 30 серпня 2011 року, щодо зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 2 585 384 грн., є таким, що суперечить законодавству, тому його необхідно скасувати та стягнувши з Державного бюджету України на користь ТОВ «Золотий Світанок (Агро)»2 585 384 грн. суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2011 року.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Гром Л.М.

Денісов А.О.