Ухвала суду № 24789079, 23.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2012 р.Справа № 2а-1870/1640/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника відповідача Сідаш І.Б.

представника відповідача Турченко С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Контрольно-ревізійного управління в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.10.2011р. по справі № 2а-1870/1640/11

за позовом Контрольно-ревізійного управління в Сумській області

до Сумської районної державної лікарні ветеринарної медицини

про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Контрольно-ревізійне управління в Сумській області (надалі по тексту - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумської районної державної лікарні ветеринарної медицини (надалі по тексту - відповідач), в якому просив суд:

- зобов'язати відповідача вчинити дії щодо відшкодування безпідставно проведених витрат за загальним фондом кошторису шляхом перерахування із спеціального фонду коштів у сумі 152044 грн. 15 коп. до загального фонду державного бюджету (код доходів 21080500 «Інші надходження»).

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24.10.2011 року в задоволенні адміністративного позову Контрольно-ревізійного управління в Сумській області до Сумської районної державної лікарні ветеринарної медицини - відмовлено в зв'язку з необґрунтованістю.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.10.2011 р. та прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.

В обґрунтуванні вимог апеляційної скарги, позивач посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до невірного вирішення справи.

Відповідач, заперечуючи проти доводів та вимог апеляційної скарги позивача, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм чинного законодавства.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до пункту 1.1.4.1 Плану контрольно-ревізійної роботи відділу на ІІ квартал 2010 року та на підставі направлень на проведення ревізії позивачем проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Сумської районної державної лікарні ветеринарної медицини за період з 01.01.2009р. по 30.06.2010р. включно.

За результатами проведеної ревізії позивачем складено акт № 17-20-02/3 від 30.07.2010р., (а.с. 6-13), а також направлено листом від 08.09.2010р. №17-14/162 вимогу «Про усунення порушень, встановлених ревізією Сумської РДЛВМ» (а.с. 14-15).

Як вбачається з акту ревізії в ході перевірки питань оплати праці працівників та нарахування на заробітну плату встановлено, що за період, який перевірявся, було здійснено зайвих витрат виплаченої за рахунок коштів загального фонду заробітної плати з нарахуваннями до фондів працівникам Сумської районної державної лікарні ветеринарної медицини на загальну суму 152044,15 грн.

Джерелом утворення спеціального фонду Сумської районної державної лікарні ветеринарної медицини є надходження коштів від надання платних послуг, пов'язаних з роботою по ветеринарному контролю на підприємствах району згідно до укладених договорів.

Оплата за проведені ветеринарні роботи та послуги проводиться згідно із тарифами, затвердженими наказом начальника Сумської районної державної лікарні ветеринарної медицини від 31.03.2008 р. № 41. Протягом періоду, що перевірявся, працівниками лікарні надавалися платні послуги, кошти від яких зараховувалися до спеціального фонду.

Відповідно до Положення про Сумську районну державну лікарню ветеринарної медицини відповідач повністю утримується за рахунок коштів державного бюджету. Отже, кошти, що надходять до відповідача за надання платних послуг є одним з джерел формування спеціального фонду бюджету на відповідний бюджетний період.

Контрольно-ревізійне управління в Сумській області в акті перевірки дійшло до висновку, що відповідач повинен був використовувати доходи власних надходжень, які віднесено до першої підгрупи на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням зазначених у підгрупі послуг, і в першу чергу на виплату заробітної плати працівників Сумської районної державної лікарні ветеринарної медицини.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено правомірність своїх позовних вимог щодо зобов'язання відповідача здійснити дії по відшкодуванню безпідставно проведених витрат за загальним фондом кошторису шляхом перерахування із спеціального фонду коштів у сумі 152044 грн. 15 коп. до загального фонду державного бюджету.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 Положення про районні державні лікарні ветеринарної медицини, затвердженого наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 28 жовтня 2008 р. № 238, та п.2 Положення про Сумську районну державну лікарню ветеринарної медицини (далі Положення), затвердженого 08 січня 2009 року начальником управління ветеринарної медицини в Сумському районі О.Ю. Ассорі та зареєстрованого 18.03.2009 року в Сумській районній державній адміністрації Сумської області, Сумська районна державна лікарня ветеринарної медицини є державною установою ветеринарної медицини для здійснення профілактичних, діагностичних, лікувальних та протиепізоотичних заходів.

Згідно п.5 Положення основними завданнями Сумської районної державної лікарні ветеринарної медицини є:

- охорона території району від занесення з території інших областей, районів або з карантинної зони збудників інфекційних хвороб тварин, а також недопущення їх розповсюдження за межі території району або карантинної зони;

- ветеринарне обслуговування тварин господарств різних форм власності та фізичних осіб на відповідній території;

- реалізація заходів щодо додержання ветеринарно-санітарних вимог, установлених законодавством;

- профілактика, діагностика інфекційних, інвазійних та незаразних

хвороб тварин і їх лікування;

- захист населення від хвороб, спільних для тварин і людей;

- сприяння:

а) упровадженню системи ідентифікації тварин;

б) постійному навчанню та підвищенню кваліфікації спеціалістів ветеринарної медицини;

в) упровадженню у практику та широкому застосуванню досягнень наукової і практичної ветеринарної медицини.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки відповідача про незаконне використання коштів загального фонду ґрунтувалися на тому, що оплата праці (заробітна плата та нарахування на заробітну плату) ветеринарному медичному персоналу, які фактично частину робочого часу витрачають на надання платних послуг, здійснюється за рахунок не спеціального, а загального фонду, чим порушено п.16 ст.34 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 № 835-VI, п.16) ст.33 Закону України «Про державний бюджет України на 2010рік» від 27.04.2010№ 2154- VІ.

Колегія суддів вважає такі доводи позивача необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 98 Закону України «Про ветеринарну медицину» визначено види послуг, що надаються державною службою ветеринарної медицини як за рахунок коштів заявників (власників тварин), так і за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з переліком та у розмірах, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.1992р. № 478 затверджено перелік протиепізоотичних, лікувальних, лабараторно-діагностичних, радіологічних та інших ветеринарно-санітарних заходів, що проводяться органами державної ветеринарної медицини за рахунок бюджетних та інших коштів (коштів власників тварин і тваринницької продукції).

Згідно ст. 97 Закону України «Про ветеринарну медицину» фінансування та матеріально-технічне забезпечення державної служби ветеринарної медицини здійснюються за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету України.

Приписами статті 51 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001р. № 2542-ІІІ (далі Бюджетний кодекс) передбачено, що основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень, є кошторис.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228 затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі Порядок № 228),

Відповідно до п.1 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228 (далі - Порядок №228), кошторис бюджетних установ має такі складові частини:

- загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків бюджету на виконання бюджетною установою основних функцій або розподіл надання кредитів з бюджету за класифікацією кредитування бюджету;

- спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків бюджету на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджету згідно із законодавством за класифікацією кредитування бюджету.

Згідно п. 5 Порядку № 228 установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду.

Спеціальний фонд Сумської районної державної лікарні ветеринарної медицини формується за рахунок надходжень коштів від надання платних послуг, пов'язаних з роботою по ветеринарному контролю на підприємствах району згідно до укладених договорів.

Пунктом 19 Порядку №228 передбачено, що розподіл видатків або надання кредитів з бюджету спеціального фонду проекту кошторису проводиться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень, запланованих на цю мету в зазначеному фонді.

Відповідно до п. 23 Порядку № 228 видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

При цьому розпорядник бюджетних коштів здійснює коригування обсягів узятих бюджетних зобов'язань за загальним фондом кошторису для проведення видатків з цих зобов'язань із спеціального фонду кошторису відповідно до бюджетного законодавства».

Пунктом 16 статті 34 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 № 835- VІ та пунктом 16 статті 33 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» від 27.04.2010 №2154-VI передбачено, що у 2009 та 2010 роках кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України спрямовуються відповідно на заходи, пов'язані з організацією надання послуг, реалізації продукції та виконання робіт бюджетними установами, та інші заходи з утримання цих установ згідно із законодавством.

Отже, відповідно до норм Бюджетного кодексу та Порядку № 228 основним плановим документом бюджетної установи є кошторис, який складається з загального та спеціального фондів Державного бюджету.

Бюджетні установи мають право провадити діяльність виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисами.

Порядком № 228 передбачено, що видатки спеціального фонду кошторису здійснюються бюджетною установою на проведення заходів, пов'язаних з виконанням її основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду. При цьому зазначені нормативні документи не містять переліку видатків за кодами економічної класифікації, на які саме необхідно спрямовувати кошти, отримані до спеціального фонду.

Як вбачається з показників кошторисів Сумської районної державної лікарні ветеринарної медицини на 2009 та 2010 роки:

- протягом 2009 та 2010 років за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету передбачалось фінансування видатків лікарні лише на виплату заробітної плати з нарахуваннями та на часткову оплату комунальних послуг.

- протягом 2009 та 2010 років за рахунок коштів спеціального фонду Державного бюджету передбачалось фінансування видатків лікарні на виплату заробітної плати з нарахуваннями та на оплату комунальних послу (незабезпечені видатками загального фонду), а також видатків на заходи пов'язані з організацією діяльності лікарні, що відповідає вимогам п.16 ст.34 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» в:д 26.12.2008 № 835- VІ та п.16 ст.33 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» від 27.04.2010 № 2154-VI та п.23 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228.

Отже, кошториси Сумської міської лікарні державної ветеринарної медицини на 2009-2010 роки по загальному та спеціальному фонду складено та затверджено в установленому порядку.

Колегія суддів зазначає, що видатки на заробітну плату та нарахування на заробітну плату були передбачені затвердженими кошторисами, як по загальному так і по спеціальному фондах установи.

Відповідно до ст.7 Бюджетного кодексу України, одним з основних принципів бюджетної системи є принцип цільового використання бюджетних коштів - тобто бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.

Згідно з п.п.5, 8 ст.51 цього Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, все інше буде вважатися бюджетними правопорушеннями. Контроль за видатками Державного бюджету здійснюється казначейством, яке проводить платежі у разі наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку, відповідності напрямків витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню та наявності у розпорядника бюджетних коштів невикористаних бюджетних асигнувань.

Як вбачається з матеріалів справи витрачання бюджетних коштів лікарнею здійснювалось відповідно до бюджетних асигнувань, напрямків витрачання та наявності невикористаних бюджетних асигнувань, що підтверджується актом ревізії, де вказано про відсутність порушень Порядку складання, розгляду та затвердження кошторисів витрат бюджетних асигнувань та штатних розписів.

Окрім цього, в матеріалах справи наявні звіти про надходження та використання коштів, отриманих як плата за послуги «Форма № 4-1д» за перевіряє мий період, звіти про надходження та використання коштів загального фонду «Форма № 2д», що підтверджують виплату заробітної плати працівникам лікарні як за рахунок загального фонду так і за рахунок спеціального фонду, що обумовлено наявністю зведеного штатного розпису та кошторису, згідно яких передбачено виплату заробітної плати працівникам як за кошти загального фонду Державного бюджету так і за кошти спеціального фонду Державного бюджету, в межах затверджених кошторисом плану асигнувань.

Також відповідачем було надано до суду апеляційної інстанції кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, довідки про зміни до кошторису та розрахунки до кошторисів за загальним та спеціальним фондом, які підтверджують планування витрат на заробітну плату та нарахування на неї за рахунок обох фондів.

Перелік заходів, що проводяться органами державної ветеринарної медицини та джерела їх фінансування затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.1992 р. № 478 «Про перелік протиепізоотичних, лікувальних, лабораторно-діагностичних, радіологічних та інших ветеринарно-санітарних заходів, що проводяться органами державної ветеринарної медицини за рахунок відповідних бюджетних та інших коштів».

В додатках 1, 2 та 3 до зазначеної постанови наведено перелік ветеринарно-санітарних та лабораторно-діагностичних заходів, що проводяться органами державної ветеринарної медицини за рахунок коштів державного бюджету, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів.

А в додатку № 4 до зазначеної постанови наведено перелік заходів ветеринарної медицини, які здійснюються за рахунок власників тварин і тваринницької продукції за плату згідно з тарифами.

Отже, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.08.1992 р. №478, працівники Сумської районної державної лікарні ветеринарної медицини, відповідно до їх функціональних повноважень, зобов'язані проводити ветеринарно-санітарні та лабораторно-діагностичні заходи, джерелами фінансування яких законодавчо передбачено як кошти власників тварин і тваринницької продукції, так і кошти державного бюджету, що також відповідає нормам ст.97 Закону України «Про ветеринарну медицину», в редакції Закону України від 16 листопада 2006 р. № 361- V.

Відповідно до листа Державного комітету ветеринарної медицини України, всі види ветеринарно-санітарних та лабораторно-діагностичних заходів, які проводяться як за кошти власників тварин і тваринницької продукції, так і за кошти державного бюджету, здійснюються одними і тими ж працівниками Сумської районної державної лікарні ветеринарної медицини в їх загальний робочий час. Враховуючи вищенаведену специфіку діяльності Сумська районна державна лікарня ветеринарної медицини має зведений штатний розпис (а.с.76-80).

Як вбачається з матеріалів справи, в зведених штатних розписах відповідача за 2009 - 2010 роки посади, фінансування яких проводиться за рахунок загального фонду, не відокремлені від посад, фінансування яких проводиться за рахунок спеціального фонду.

Проте, зведені штатні розписи на 2009 та 2010 роки містять відомості щодо загального розміру фонду заробітної плати на рік окремо по загальному фонду та окремо по спеціальному фонду.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.16. Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. № 550, ревізія проводиться шляхом документальної перевірки, що передбачає контроль за установчими, фінансовими, бухгалтерськими (первинними і зведеними) документами, статистичною та фінансовою звітністю, господарськими договорами, розпорядчими та іншими документами об'єкта контролю, пов'язаними з плануванням і провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової звітності».

Відповідно до норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16 липня 1999 р. № 996-ХІУ фінансова звітність підприємств (установ) ґрунтується на даних бухгалтерського обліку (п.2 ст.З), підставою для якого є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (п.1 ст.9). Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку (п.З ст.9).

При цьому, акт ревізії не містить посилання на регістри бухгалтерського обліку Сумської районної державної лікарні ветеринарної медицини, на підставі яких зроблено висновок про те, що оплата праці (заробітна плата та нарахування на заробітну плату) ветеринарному медичному персоналу, який частину робочого часу витрачав на надання платних послуг, здійснюється за рахунок саме загального фонду, а не спеціального фонду.

В додатку № 111 до акту ревізії наведено «Розрахунок зайво проведених витрат коштів загального фонду кошторису на оплату праці працівників, пов'язаних з наданням платних послуг, Сумської районної ДЛВМ за період з 01.01.2009 по 30.06.2010», в якому розрахунок проведено на підставі найнижчого розміру питомої ваги заробітної плати з нарахуваннями в тарифах на послуги Сумської районної державної лікарні ветеринарної медицини без посилання на дані бухгалтерського обліку.

Відтак висновок акту ревізії без врахування даних бухгалтерського обліку є необгрунтований.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що Сумська районна державна лікарня ветеринарної медицини протягом 2009 року та І півріччя 2010 року здійснювала нарахування та виплату заробітної плати працівникам як за кошти загального фонду, так і за кошти спеціального фонду, що відповідає вимогам ст.7 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001р. №2542-111, п.5 та п.49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, ст.97 Закону України «Про ветеринарну медицину», в редакції Закону України від 16 листопада 2006 р. № 361-V.

Окрім цього, відповідно до висновку судово-економічної експертизи при дослідженні показників кошторисів Сумської районної державної клінічної лікарні ветеринарної медицини на 2009 та 2010 роки за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету передбачалось фінансування видатків і лікарні лише на виплату заробітної плати з нарахуванням та на часткову оплату комунальних послуг. За рахунок коштів спеціального фонду передбачалось фінансування видатків лікарні на виплату заробітної плати з нарахуванням та на оплату комунальних послуг (незабезпечених видатками загального фонду), а також видатків на заходи, пов'язані з організацією діяльності лікарні, що відповідає вимогам п. 16 ст. 34 закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та п. 23 «Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ».

Зазначеним висновком судово-економічної експертизи встановлено, що висновки акту ревізії від 30 липня 2010 року № 17-20-02/3 окремих питань фінансово-господарської діяльності Сумської районні державної лікарні ветеринарної медицини за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року в частині зайво проведених витрат із загального фонду на суму 152044,15 грн. є документально не обґрунтованими (а.с. 190-198).

Щодо доводів апеляційної скарги позивача стосовно того, що аналогічні правовідносини вже були предметом судового розгляду в суді апеляційної інстанції по справі № 22-а-7023/08, колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2008р. по справі № 22-а-7023/08 були визнані правомірними висновки ревізії в частині порушень бюджетного законодавства, проте стороною у вказаній справі була лінійна поліклініка станції Суми Південної залізниці, яку спільним наказом Мінпраці та Міністерства охорони здоров'я від 05.10.2005 року №308/519 було зобов'язано оплату праці відповідним лікарям здійснювати за рахунок коштів спеціального фонду.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не надано доказів на підтвердження своїх вимог, натомість відповідачем доведено під час розгляду справи правомірність своїх дій, що підтверджено належними та достатніми доказами.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог контрольно-ревізійного управління в Сумській області про зобов'язання Сумську районну державну лікарню ветеринарної медицини вчинити дії щодо відшкодування безпідставно проведених витрат за загальним фондом кошторису шляхом перерахування із спеціального фонду коштів у сумі 152044 грн. 15 коп. до загального фонду державного бюджету.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.10.2011р. по справі № 2а-1870/1640/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.

Повний текст ухвали виготовлений 30.04.2012 р.